Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 2-а-95/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2013 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого -судді Волощука В.В.
при секретарі Федорчук О.В.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Скрита С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
12.11.2012 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області щодо відмови позивачу у переході на пенсію державного службовця, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу»- протиправними та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію державного службовця, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу»з моменту подачі заяви, тобто з 02.02.2010 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що він у період з 10 липня 1975 року по 01 червня 2010 року працював на різних посадах в юридичних осіб, проходив строкову службу в збройних силах колишнього СРСР, а також у цей період працював на посадах державного службовця в державних органах самоврядування. Має загальний стаж роботи 30 років 11 місяців та 04 дні, з яких 12 років 10 місяців та 12 днів стажу державної служби. 07.01.2010 року йому виповнилося 55 років, 02.02.2010 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії державного службовця, оскільки станом на день подачі заяви його пенсійний вік, як потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС підлягає зниженню, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, рішенням відповідача від 27.09.2012 року за № 4855/02 у задоволенні заяви йому було відмовлено і призначено трудову пенсію із зниженням пенсійного віку, згідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач в порядку ст.51 КАС України, до початку судового розгляду справи збільшив розмір позовних вимог та крім заявлених у позові вимог просить суд зобов'язати відповідача також здійснити і перерахунок та виплатити позивачу пенсію державного службовця, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», починаючи з моменту подачі заяви, тобто з 02.02.2010 року.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав із підстав, які наведено у його поданих до суду позовних заявах (первісної і зі збільшенням позовних вимог) та просить суд задовольнити позов у повному обсязі, оскільки відповідач протиправно порушує його право на отримання пенсії державного службовця. Крім того просив суд призначити йому пенсію державного службовця та здійснити перерахунок останньої з моменту, який було зазначено у його заяві, поданої до відповідача 02.02.2010 року, тобто з 08.01.2010 року, так як при подачі позовної заяви до суду, особою яка допомагала йому в підготовці позовної заяви для звернення до суду помилково було зазначено «з 02 лютого 2010 року ».
Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову і залишити справу без розгляду, оскільки позивач пропустив термін на оскарження дій відповідача, відповідно до ст.99 КАС України, і не ставив питання про поновлення терміну на оскарження дій відповідача. Зазначав, що позивач не має необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій державних службовців, так як його загальний стаж становить 30 років 11 місяців та 04 дні, а отже у відповідності до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»від 08.07.2011 року (який набрав чинності з 01.10.2011 року), зокрема ст.37 цього ж Закону, яку викладено в новій редакції, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії державного службовця, проте призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом із наведеним звертає увагу суду на те, що згідно із записом в трудовій книжці позивача ОСОБА_1, останній з 01.02.1989 року був обраний на посаду голови кооперативу «Еліта»рішенням загальних зборів № 1 від 01.02.1989 року, а з 12.12.2009 року звільнений з посади голови кооперативу «Еліта»у зв'язку з ліквідацією підприємства (розпорядження № 21 від 12.12.2009 р.), при цьому даний запис завірено печаткою колишнього УРСР.
Заслухавши сторони та дослідивши у судовому засіданні докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1, підлягає до задоволення з огляду на наступне:
відповідно до ч.1 ст.2 КАС України з якої слідує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.17 КАС України до компетенції адміністративних судів належить розгляд спорів фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Так відповідач на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо призначення, нарахування, встановлення, перерахунку та виплати державних пенсій громадянам, а його рішення, дії чи бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України та ст.17 КАС України можуть бути оскаржені до суду.
Позивач ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, про що свідчить посвідчення серії В-1 № НОМЕР_1 (а.с.34), і має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З трудової книжки серії БТ-1 № НОМЕР_2 від 10.07.1975 року вбачається, що загальний стаж роботи позивача складає 30 років, 11 місяців та 04 дні, з яких стаж державного службовця станом на 02.02.2010 року -12 років 10 місяців та 12 днів.(а.с.6,7). Отже, позивач є особою, що досягла пенсійного віку. При зверненні позивача 02.02.2010 року із заявою до відповідача про призначення позивачу пенсії державного службовця у відповідності до ст.37 ЗУ «Про державну службу»останньому було відмовлено (а.с.14,15,31) та призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із зниженням пенсійного віку згідно до ст.55 Закону України ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки на момент звернення за призначенням пенсії державного службовця на думку відповідача страховий стаж позивача становив 16 років 3 місяці 23 дні.(а.с.14). У зв'язку із чим позивач за захистом своїх порушених прав вимушений був звернутися до суду.
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 03.08.2011 року, в адміністративній справі № 1444/11 було задоволено позовні вимоги позивача до відповідача про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, де визнано судом дії Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі в не зарахуванні ОСОБА_1, страхового стажу з 01.02.1989 року по 31.12.2003 року протиправними та зобов'язано УПФУ в Олевському районі зарахувати період роботи ОСОБА_1, в кооперативі «Еліта»з 01.02.1989 року по 31.12.2003 року до страхового стажу. Зазначена постанова Олевського районного суду від 03.08.2011 року Житомирським апеляційним адміністративним судом (ухвала від 30.01.2012 року) залишена без змін.
Статтею 72 КАС України передбачено, що обставини,встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі постанови Олевського районного суду від 03.08.2011 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням трудового стажу за період з 01.02.1989 року по 31.12.2003 року, але відповідно до поданої заяви позивача про призначення пенсії державного службовця, останню призначено не було і при повторному зверненні позивача до відповідача із заявою (а.с.33) щодо призначення пенсії державного службовця, відповідачем листом № 4855/02 від 27.09.2012 року відмовлено в призначенні зазначеної пенсії, мотивуючи свою відмову тим, що відповідно до ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»від 08.07.2011 року, який вступив в дію з 01.10.2011 року внесено зміни до статті 37 Закону України «Про державну службу», згідно до якої на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, зокрема для чоловіків не менше 35 років, у тому числі стажу державної служби -не менше 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відмова відповідача у призначенні пенсії державного службовця позивачу ОСОБА_1, є протиправною та суперечить вимогам статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої особі, яка має одночасно право на різні види пенсії призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються з зменшенням пенсійного віку, а саме: потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років -на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Згідно ч.2 ст.37 Закону України «Про державну службу»(в редакції 2010 року), яка діяла на час звернення позивача із заявою, тобто 02.02.2010 року до відповідача про призначення пенсії державного службовця, слідує, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків -не менше 25 років, для жінок -не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби -не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців.
Станом на 02.02.2010 року (на день подачі заяви до відповідача про призначення позивачу пенсії державного службовця), ОСОБА_1, має право на пенсію державного службовця, оскільки досяг встановленого законодавством пенсійного віку, враховуючи приписи ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при наявності страхового стажу понад 25 років, у тому числі стажу державної служби понад 10 років, та на час досягнення пенсійного віку працював на посаді державного службовця, що стверджується записами у трудовій книжці позивача. (а.с.6,7).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Посилання представника відповідача, як на підставу відмови в задоволенні позову (залишення позовної заяви без розгляду), на те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, є безпідставним, оскільки першочергово ОСОБА_1, подав заяву до відповідача про призначення йому пенсії державного службовця 02.02.2010 року, однак Управлінням Пенсійного фонду України в Олевському районі в односторонньому порядку було призначено позивачу пенсію у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і відмовлено в його заяві, що потягло за собою звернення позивача до суду за захистом порушеного права та повторного звернення до відповідача в травні 2012 року щодо призначення вказаної пенсії і лише тільки після отримання повторної відмови відповідача, яку позивачем було отримано 03.10.2012 року, останній звернувся за захистом свого права до суду.
Позивач у судовому засіданні ствердив про те, що про порушене право він дізнався 08.01.2010 року з урахуванням судової практики та звернувся до відповідача із заявою 02.02.2010 року. Представником відповідача доказів на спростування доводів позивача не надано, а навпаки стверджено, що дійсно первинно ОСОБА_1, звернувся до відповідача 02.02.2010 року щодо призначення позивачу пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу»з 08.01.2010 року.(а.с.31). Оскільки відповідач при первісному зверненні позивача в лютому 2010 року заперечував його право на пенсію як державного службовця, і повторно в вересні 2012 року відмовив з тих самих підстав, враховуючи приписи статті 11 КАС України, де суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд вважає причини пропуску строку позовної давності позивачем поважними та поновлює цей строк з часу виникнення права на пенсію, тобто з 08 січня 2010 року.
Крім того приписами статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом із тим відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ст.162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.19, 21, 46, 55,129 Конституції України, ст.37 Закону України «Про державну службу»(в редакції 2010 року), ст.ст.10, 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.2, ст.ст.9, 10, 11, 17, 70, 71, 72, 79, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, які полягають у відмові у переході на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу»- протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, ІПН № 20405093 призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію державного службовця, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу»з 08 січня 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, ІПН № 20405093 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію державного службовця, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», починаючи з 08 січня 2010 року враховуючи попередні виплати.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: В. В. Волощук
Судове рішення № 28530811, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 03.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-95/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: