Рішення № 28530819, 24.12.2012, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-471/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого -судді Волощука В.В.

при секретарі Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів попередньої оплати товару, -

В С Т А Н О В И В :

05 листопада 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить суд розірвати договір купівлі-продажу круглопалочного деревообробного станка FS-60, вартістю 7050.00 грн., укладеного 09.07.2012 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2; стягнути з відповідача на користь позивача 7050.00 грн., які були перераховані останньому в якості попередньої оплати за товар відповідно до вказаного договору купівлі-продажу; стягнути з відповідача на користь позивача 950.00 грн., як безпідставно набутого майна та стягнути з відповідача на користь позивача 2000.00 грн., завданої невиконанням умов договору моральної (немайнової) шкоди.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги із підстав, які зазначені у його позовній заяві та просить суд задовольнити їх у повному обсязі подавши до суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, хоча був неодноразово повідомленим належним чином про час, день і місце розгляду справи про, що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток і не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.

Доказів відносно поважності неприбуття у судове засідання відповідача до суду не подано.

Так відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України слідує, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи зазначену норму Закону, а також те, що відповідач мав можливість прибути особисто у судове засідання та (або) уповноважити іншу особу (представника) прибути в судове засідання. У зв'язку з чим розгляд справи затягується відносно його розумності розгляду справи по суті, а тому суд з врахуванням наведеного визнає причину неявки до суду відповідача ОСОБА_2, неповажною і проводить розгляд справи у відсутності останнього та позивача за його заявою, на підставі тих письмових доказів, які знаходяться у справі.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, з якої слідує, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем ОСОБА_1, та відповідачем ОСОБА_2, 09 липня 2012 року було укладено договір купівлі-продажу деревообробного круглопалочного станка FS-60, вартістю 7050.00 грн., на умові попередньої оплати (протягом 5-ти банківських днів) повної вартості вказаного станка, а відповідач в свою чергу зобов'язався поставити позивачу товар протягом 3-х робочих днів з моменту оплати товару, в підтвердження чого видав гарантійний лист.(а.с.7,8).

11 липня 2012 року (протягом 5-ти банківських днів) позивач свої зобов'язання попередньої оплати товару за умовами зазначеного договору, відповідно до рахунку-фактури № 01 ФОП-0008 від 09.07.2012 року виконав належним чином про, що свідчить копія квитанції від 11.07.2012 року № 432.500.1, на суму 8000.00 грн., із яких позивачем помилково переплачено відповідачу зайві 950.00 грн. (а.с.7, 9).

Відповідач взяті на себе гарантовані ним зобов'язання щодо поставки товару у домовлені строки (протягом 3-х робочих днів з моменту оплати) не виконав до даного часу та уникає позивача, у зв'язку з чим останній змушений був звернутися до суду за захистом свого права.

Так відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Пунктом 1 ч.1 ст.4 цього ж Закону передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на захист своїх прав державою.

Частиною 1 ст.202 ЦК України, передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того із ст.207 ЦК України слідує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або декількох документах.

За змістом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до копії квитанції № 432.500.1 від 11.07.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 8000.00 грн., в якості передоплати за деревообробний круглопалочний станок FS-60, і таким чином виконав умови договору купівлі-продажу від 09.07.2012 року, однак товар за вказаним договором позивач не отримав із незалежних від його волі підстав.

Згідно частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Разом із тим згідно до ч.ч.1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Позивач розраховуючись за замовлений товар, під впливом помилки, перерахував відповідачу замість домовлених 7050.00 грн., - 8000.00 грн., (а.с.9), з яких зайво переплатив відповідачу 950.00 грн., однак останній переплату не повернув, а тому сума, в розмірі 950.00 грн., підлягає стягненню з відповідача, як безпідставно набуте майно.

Положеннями ч.2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Так відповідач уклавши договір купівлі-продажу із позивачем 09.07.2012 року щодо поставки замовленого обладнання, а саме: деревообробного круглопалочного станка FS-60 зобов'язався передати останнього у власність другій стороні (покупцеві), однак отримавши домовлену суму передоплати за товар, відмовився від гарантованого ним зобов'язання передати товар за договором купівлі-продажу, що є істотним порушенням укладеного між сторонами договору, а тому договір купівлі-продажу деревообробного круглопалочного станка FS-60, вартістю 7050.00 грн., який було укладено 09.07.2012 року між ОСОБА_1, та ФОП ОСОБА_2, підлягає розірванню в судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача завданої останнім його бездіяльністю позивачу моральної (немайнової шкоди) слід зазначити, що за змістом ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.3 постанови ПВС України від 31.03.1995 року № 4, (із змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 р., №5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», з якої слідує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі діяльністю інших осіб.

Пунктом 2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»також визначено про те, що при задоволенні вимог споживача, суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Враховуючи характер моральної шкоди та обсяг страждань, яких зазнав позивач, внаслідок неотримання замовленого товару, стан його здоров'я, вік позивача, істотність вимушених змін у його життєвих і господарських стосунках, суд вважає, що ОСОБА_1, спричинена моральна (немайнова) шкода, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі заявлених позовних вимог, а саме в сумі 2000.00 грн., оскільки відповідач не прибув у судове засідання без поважних причин і не надав суду доказів відносно поважності причини невиконання взятого та гарантованого відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу від 09.07.2012 року при повному його виконанні зі сторони позивача.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обов'язок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На основі вищевикладеного та керуючись ст.ст.21,55,129 Конституції України, ст.ст.202,207,526,651,655,693,1167,1212 ЦК України, ст.ст.1,4,22 Закону України «Про захист прав споживачів, ст.ст.3,10,11,15,57-61,77,88,110,158,197,212-215,218 ЦПК України, та п.3 постанови ПВС України від 31.03.1995 року № 4, (із змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 р., №5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів попередньої оплати товару -задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Луцьк Волонської області, юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ІПН № НОМЕР_1, розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця № НОМЕР_2 в ВАТ «БМ Банк»у м.Києві, МФО 380913, номер свідоцтва НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1 7050 (сім тисяч п'ятдесят) грн., 00 коп., - неповернутих коштів попередньої оплати товару, 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн.., 00 коп., як безпідставно набутого майна та 2000 (дві тисячі) грн.., 00 коп., моральної (немайнової) шкоди завданої внаслідок невиконання гарантованого зобов'язання, а всього на загальну суму 10 000 (десять тисяч) грн., 00 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Луцьк Волонської області, юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ІПН № НОМЕР_1, розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця № НОМЕР_2 в ВАТ «БМ Банк»у м.Києві, МФО 380913, номер свідоцтва НОМЕР_3, на користь держави судовий збір в сумі 214.60 грн., із позовної вимоги про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 7050.00 грн., попередньої оплати за товар, який перерахувати на р/р 31215206700460, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37937308, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету -220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО - 811039.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області, протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Волощук