Постанова № 28524895, 28.12.2012, Підволочиський районний суд Тернопільської області

3/1912/701/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2012 року

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Кузьменко І.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції з питань праці у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, директора ПСП «Аметист», який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -

за ч. 1 ст. 41 ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИЛА:

20 листопада 2012 року завідуючим сектору організаційно-аналітичного забезпечення, звязків з громадськістю та засобами масової інформації - державним інспектором праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Тернопільській області ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку приватного сільськогосподарського підприємства «Аметист», код ЄДРПОУ 32146891, місцезнаходження: Тернопільська обл., Підволочиський район, с. Полупанівка.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

-всупереч вимог ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата працівникам підприємства виплачується один раз на місяць. Так, заробітна плата за жовтень 2012 року виплачувалась 20 листопада 2012 року разовим платежем;

-заробітна плата (відпускні) працівникам підприємства виплачується не за три дні до початку відпустки, а у пізніші строки. Так, згідно наказу №19 від 01.10.2012 р. начальнику відділу МТП ПСП ОСОБА_2 з 03.10. по 26.10.2012 р. надано 24 календарних дні відпустки, нараховано відпускних на суму 1 752, 34 грн., однак належну йому суму відпускних виплачено не за три дні до початку відпустки, а 20 листопада 2012 року. Вказане також має місце і по інших працівниках та є порушенням вимог ч.4 ст. 115 КЗпП України та ст. 21 Закону України «Про відпустки»;

-проведеною перевіркою встановлено, що із звільненим працівником слюсарем ОСОБА_4 (звільнений 01.08.2012 р.), сума остаточного розрахунку становить 223, 13 грн., однак виплачено всі грошові суми, які належались йому від підприємства, не у день звільнення, а 7 вересня 2012 року, чим порушено вимоги ч.1 ст. 116 КЗпП України;

-у випадку невиплати в день звільнення всіх коштів працівнику не виплачується середній заробіток за весь час затримки виплати розрахункових коштів до дня фактичного розрахунку. Так, наприклад, ОСОБА_4 (звільнений 01.08.2012 р.), остаточний розрахунок із ним проведено 07.09.2012 р., однак за час затримки виплати остаточного розрахунку йому не нараховано середній заробіток за весь час затримки його виплати. Вказане є порушенням вимог ч.1 ст. 117 КЗпП України;

-належно заповнена трудова книжка видається працівникам у день звільнення, однак розрахунок із працівником проводиться з порушенням строків, зазначених у ст. 116 КЗпП України. Так, розрахунок із звільненим працівником ОСОБА_4 проведено не у день звільнення (01.08.2012 р.), а 07.09.2012 р., чим порушено вимоги ч.1 ст. 47 КЗпП України.

У судове засідання ОСОБА_1 не зявився.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться:

-протоколом про адміністративне правопорушення № 19-13-008/0399 від 26 листопада 2012 року, складеним відносно директора ПСП «Аметист»ОСОБА_1 за ч.1 ст. 41 ОСОБА_2;

-витягом з акту перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування № 19-13-008/0683 від 20 листопада 2012 року, яким встановлено порушення директором «Аметист»ОСОБА_1 законодавства України про працю.

Проаналізувавши наведене в сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 ОСОБА_2, тобто порушення вимог законодавства про працю щодо виплати заробітної плати та інших вимог законодавства про працю. Тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, наклавши на нього адміністративне стягнення в межах її санкції.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, враховую характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушень в галузі охорони праці і здоров`я населення, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень, приходжу до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 283, 284, 294 ОСОБА_2, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 ОСОБА_2 та накласти на нього адміністративне стягнення 510 (пятсот десять) гривень штрафу в дохід держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На постанову судді може бути подано апеляційна скарга, внесено протест прокурора до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський місцевий суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя І.О. Кузьменко