Вирок № 28522977, 09.01.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/23043/12

Провадження №: 1/752/189/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.,

при секретарі Опанасенко О.В.

з участю прокурора Рака П.О.

представника цивільного позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чигирин, Черкаської області, громадянина України, з освітою середньою, раніше не судимого, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Перемога, Козятинського району Вінницької області, українця, громадянина України, з освітою середньою, одруженого, в силу ст. 89 КК України, не судимого, офіційно не працюючого, тимчасово проживаючого без реєстрації: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2012 року, приблизно о 01.00 годин ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, проходячи повз Центральну дитячу поліклініку № 2, що знаходиться по вул. Якубовського,6 в м. Києві, вирішили проникнути в приміщення указаної установи, з метою таємного викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, упевнившись що за їх діями ніхто не спостерігає, вибивши скло вікна, що розташоване на другому поверсі, ОСОБА_2 з ОСОБА_3 проникли до приміщення поліклініки.

Після чого, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, спільно, по черзі вибили ряд дверей службових кабінетів № 220, 324 та двері кабінету реєстратури, звідки таємно викрали чуже майно, яке належить ЦРДП №2, а саме телефон-факс «Панасонік- КХF Т938», вартістю 800 грн.; стетофонендоскоп, вартістю 120 грн.; та телефон «Панасонік КХ-ТS 2350 UAS», вартістю 200 грн.

Поклавши викрадені речі до поліетиленового пакету, заснули в кабінеті № 324. Прокинувшись приблизно о 03.00 годин, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3, маючи намір таємно покинути приміщення поліклініки з викраденими речами, почали їх скидати з третього поверху. Проте, свій злочинний намір, направлений на таємне заволодіння чужим майном, не довели до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки, не маючи реальної можливості розпорядитися викраденим майном, були затримані охороною установи.

Підсудний ОСОБА_2 визнав свою вину частково. По суті пояснив, що 03.03.2012 року разом з ОСОБА_3 після спільно вживання спиртного вночі шукали місце де можна переночувати. Грошей не було. Проходили біля будівлі, не знали, що це поліклініка. Через вікно прибудови, розбивши його, проникли в середину. Випили рідини схожої на спирт, яку знайшли в одному з кабінетів. Були сильно п»яні. Повибивали двері. Заснули. Уже на світанку почули що хтось іде, він вискочив через вікно після ОСОБА_3 і їх зразу затримали. Викрадені речі скинули на дах прибудови, хто скинув уже не пам»ятає. Полізли в приміщення, щоб зігрітися і переночувати, а потім вирішили викрасти речі. Були сильно п»яні, тому так сталося. Їх затримали внизу під стінами поліклініки. Викраденими речами не встигли розпорядитися.

Думав, що люди, які з»явилися в поліклініці, їх не помітили, і вони, закрившись в кабінеті, почали вискакувати через вікно. Не чув, що до них гукали з вимогою зупинитися, думав, що не помічені.

Цивільний позов поліклініки на суму 38 017,38 грн. визнає повністю і готовий працювати, щоб відшкодувати збитки.

Підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним. По суті пояснив, що разом з ОСОБА_2 в ніч на 03.03.2012 року, щоб переночувати та зігрітися, розбивши вікно проникли в приміщення, яким виявилася поліклініка. Коли випили спирт, який там знайшли, вирішили викрасти речі, телефони і ще якийсь предмет, що зазначений в обвинувачені. Думав, що люди, які з»явилися в поліклініці, їх не помітили, і вони, закрившись в кабінеті, почали вискакувати через вікно. Не чув, що до них гукали з вимогою зупинитися.

Їх затримали внизу, біля поліклініки. Викраденими речами не встигли розпорядитися.

Цивільний позов поліклініки на суму 38 017,38 грн. визнає повністю.

Свідок ОСОБА_4, інспектор патрульної служби, в судовому засіданні пояснив, що прибули за викликом до поліклініки на вул. Якубовського. Біля приміщення затримали підсудних, які скакали з прибудови. Розпорядитися викраденими речами вони не встигли

Свідок ОСОБА_5, інспектор патрульної служби, в судовому засіданні фактично дав аналогічні показання. Пояснив, що прибули за викликом до поліклініки на вул. Якубовського. Затримали підсудних, які скакали з прибудови. Розпорядитися викраденими речами, які були в пакетах, вони не встигли. Їх доставили в РУ.

Свідок ОСОБА_6, охоронець поліклініки, в судовому засіданні пояснив, що вранці 03.03.2012 року йому зателефонував батько ОСОБА_7 і сказав, що в приміщення поліклініки хтось проник. Приїхав. Через двері зайшли в приміщення і піднімалися на третій поверх. Побачив двох невідомих з пакетами, які закрилися в одному з кабінетів. Чи бачили вони його не може сказати, але думає що так, бо навіщо вони закривалися в кабінеті. Гукав їм щоб зупинилися, чи чули, сказати не може. Невідомих затримали уже біля стін поліклініки. Пакети з викраденими речами були на даху аптеки.

Додатково вина підсудних у вчиненні злочину підтверджується:

протоколами огляду місця події від 03.03.2012 року (т.1 а.с.18-30, 31-41, 53-74, 85-96);

протоколом огляду речових доказів (т.1 а.с.43-50);

висновком експерта, № 317 від 24.05.2012 року, згідно якого, один слід пальця руки, що був вилучений 03.03.2012 року з приміщення службового кабінету № 324 ЦРДП № 2 по вул.. Якубовського, 6 в м. Києві, належить ОСОБА_3 (т.1 а.с.112-122);

протоколами пред»явлення свідкам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 для впізнання фотокарток осіб, серед яких вони впізнали осіб на ім.»я ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що проникли в приміщення ЦРДП № 2 (т.1 а.с.221-222, 223-224, 228-229, 230-231);

протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які розповіли та показали про обставини вчинення крадіжки з приміщення поліклініки ( т.1 а.с. 200-216, 185-189).

Суд не бере до уваги та відкидає показання підсудних з приводу того, що в приміщення поліклініки вони проникли не з метою крадіжки, оскільки їх показання повністю спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Не на користь зазначеної версії свідчить також та обставина, що проникнувши в приміщення, як стверджують підсудні, щоб погрітися і переночувати, вони почали обшукувати кабінети, зривати двері, пакувати викрадене майно, а після чого заснули.

Повно провівши судове слідство, проаналізувавши докази в сукупності, суд прийшов до висновку про необхідність перекваліфікації дій підсудних з ч.3 ст. 186 КК України,( відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою, поєднане з проникненням у приміщення) на ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення. Приймаючи таке рішення, суд бере до уваги, що в ході судового розгляду справи, не здобуто доказів того, що підсудні відкрито вчиняли викрадення чужого майна. Як встановлено, підсудні таємно, з метою крадіжки проникли в приміщення поліклініки, звідки таємно викрали чуже майно, яким не встигли розпорядитися, по незалежних від них причинах, оскільки біля приміщення поліклініки були затримані охороною. Як видно з показань підсудних, які нічим не спростовані, вони не усвідомлювали, що їх помітили і вони відкрито утримують викрадене майно, думали, що охорона їх ще не помітила і вони таємно зможуть через вікно покинути приміщення поліклініки.

Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особи винних, пом»якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Підсудні не судимі, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебувають і мають задовільний стан здоров»я, офіційно не працюють, мають постійне місце проживання де характеризуються позитивно.

Обставинами, що пом»якшують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудних, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Суд не враховує та виключає відображену в обвинувальному висновку як обтяжуючу покарання обставину, вчинення злочину за попередньою змовою. Оскільки, згідно ст. 67 КК України, якщо будь яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, як в даному випадку, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Враховуючи обставини справи, суд надійшов до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, враховуючи тяжкість злочину, особи винних, пом»якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання, суд прийшов до висновку про можливість виправлення винних без відбування покарання реально та вважає за необхідне, керуючись ст. 75 КК України, прийняти рішення про звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов»язків передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на погляд суду, буде необхідним та достатнім для виправлення винних та попередження вчинення нових злочинів.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню, - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов ЦРДП № 2 ( 03039, вул. Голосіївська, 53), враховуючи його повно визнання підсудними, задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 38017,38 гривень на користь Центральної районної дитячої поліклініки № 2.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно вимог ст. 93 КПК України судові витрати за проведення експертиз.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки. Відповідно до вимог ст. 76 КК України, покласти на засудженого обов»язок періодично з»являтися для реєстрації та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній, - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки. Відповідно до вимог ст. 76 КК України, покласти на засудженого обов»язок періодично з»являтися для реєстрації та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній, - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов ЦРДП № 2 (03039, вул. Голосіївська, 53), задовольнити. Стягнути солідарно 38017,38 гривень з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Центральної районної дитячої поліклініки № 2.

Речові докази: картонна коробка з-під стетофонендоскопа; стетофонендоскоп; стаціонарний телефон; телефон-факс, що на зберіганні у представника поліклініки, - залишити їм за належністю.

Стягнути з засуджених судові витрати:

З ОСОБА_2 за проведення криміналістичних експертиз в сумах 470,40 гривень та 470, 40 гривень ( отримувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р № 31253272210699 в ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285, - за проведення експертизи та дослідження);

З ОСОБА_3 за проведення криміналістичних експертиз в сумах 470,40 гривень та 562,56 гривень ( отримувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р № 31253272210699 в ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285, - за проведення експертизи та дослідження);

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим який перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя М.В.Дідик