Постанова № 28518301, 09.01.2013, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 1- кп-10/2013р.

ВИРОК

Іменем України

09 січня 2013 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді Савкової І.М.,

з участю: секретаря Цибульської Т.І.,

прокурора Свириди Т.Ю.,

підсудного ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, тимчасово проживає за адресою АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта вища, розлученого, непрацюючого, раніше судимого:

28.08.2012 року Могилів-Подільським міськрайонним судом за ст. 190 ч.2 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном і звернення його на свою користь, поставив перед собою злочинну мету заволодіти шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_2 під виглядом позики, не маючи наміру для подальшого повернення боргу.

10.09.2011 року, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 для задоволення власних потреб, не маючи на той час в перспективі на подальше отримання матеріальних засобів, достатніх для погашення заборгованості, ОСОБА_1, шляхом обману та зловживання довірою в силу сформованих між ним та ОСОБА_2 довірливих відносин, з корисливих мотивів, заздалегідь неправдивими повідомленнями про те, що нібито позичає грошові кошти для розвитку власного бізнесу, заволодів коштами ОСОБА_2 в сумі 12500 грн., обіцяючи їх повернути.

Продовжуючи свій протиправний намір, ОСОБА_1 повідомляв ОСОБА_2 неправдиві відомості стосовно зайняття ним підприємницькою діяльністю, підтримуючи враження та впевненість потерпілої щодо достовірності того, що гроші в подальшому він поверне, та в результаті такого впливу з боку ОСОБА_1, ОСОБА_2, будучи переконаною в добросовісності та законності його дій, добровільно передала йому в період часу з 16.09.2011р. по 19.09.2011р. грошові кошти в сумі 10 тис. доларів США, з 22.09.2011р. по 26.09.2011р. грошові кошти в сумі 1550 Євро, з 27.09.2011р. по 30.09.2011р. грошові кошти в сумі 35 тис. грн., з 05.10.2011р. по 12.10.2011р. грошові кошти в сумі 15 тис. доларів США, з 17.10.2011р. по 28.10.2011р. грошові кошти в сумі 22500 грн. та 1950 Євро.

Грошові кошти, якими ОСОБА_1 заволодів шахрайським шляхом в період часу з 10.09.2011р. по 28.10.2011р. він зобов'язався повернути до 12.11.2011р., однак звернув дані кошти на свою користі для власних потреб, завдавши ОСОБА_2 шкоди в особливо великих розмірах на загальну суму 307 758,05 грн..

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст.190 КК України визнав частково і суду пояснив, що з потерпілою знайомий. Восени 2011 року вперше звернувся до потерпілої з проханням позичити грошові кошти. Підтвердив, що першого разу отримав від потерпілої 11 000 грн., повідомивши, що має на меті займатись підприємницькою діяльністю. Пояснив, що через декілька днів знову звернувся до потерпілої, і остання дала йому в борг 10 000 доларів США. Підсудний не заперечує, що на протязі вересня-жовтні 2011 року ще декілька разів звертався до потерпілою і остання довіряючи йому позичала кошти, однак яку точно суму в сукупності отримав від потерпілої не пам'ятає. Пояснив, що сума вказана у розписках зазначена разом з відсотками. Підтвердив, що розписки писав добровільно. На сьогоднішній день повернути борг потерпілій не намагався. Підсудний не зміг пояснити куди витратив кошти отримані від потерпілої, однак підтвердив, що підприємницькою діяльністю не займався і не займається. Цивільний позов визнав частково.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що являється приватним підприємцем. Підсудного знає, знайома з його дружиною, надавала консультативні та медичні консультації дитині. В вересні 2011 року на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_1 представився чоловіком ОСОБА_3, просив допомогти, а саме позичити кошти. Підсудний повідомив, що займається спільно з батьком підприємницькою діяльністю яка пов'язана з виготовленням та реалізацією металевих конструкцій. Пояснила, що ОСОБА_1 позичав кошти частинами, щоразу повідомляючи, що необхідні додаткові кошти, щоб повернути раніше отримані, згідно домовленості мав повернути вказані кошти до листопада 2011 року. В сукупності позичив грошові кошти приблизно на суму 307 тисяч гривень. По сьогоднішній день борг не погашений, підсудний уникає зустрічі та розмов з потерпілою. Потерпіла в судовому засіданні заявила та підтримала цивільний позов на суму 307 800 грн.

З пояснень свідка ОСОБА_4 оголошених в судовому засіданні встановлено, що підсудний його син. З останнім відносин не підтримує з 2010 року. З 2006 року син проживає окремо. Приватним підприємцем ні свідок ні його син не являються. Спільним бізнесом не займаються. Потерпілу ОСОБА_2 не знає.

До показань ОСОБА_1, в частині того, що він не мав наміру не повертати кошти потерпілій суд відноситься критично, вважає їх надуманими, такими, що не відповідають дійсності, суперечать об'єктивним обставинам справи, спростовуються сукупністю доказів зібраних судовим слідством.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, чого не заперечує підсудний, що він отримав від потерпілої грошові кошти про що написав відповідну розписку (а. с. 5 ).

Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику в справах про злочин проти власності»шахрайство -це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою потерпілої. Відповідно п.17 абзац 2 -зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обман -повідомлення потерпілому неправдивих відомостей. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. Встановлено, що підсудний з потерпілою знаходилися в добрих відносинах, чого не заперечували ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні. Впевненість потерпілої в тому, що підсудний обов'язково поверне борг, ґрунтувалась на тому, що останній раніше працював в міліції, потерпіла неодноразово надавала медичну допомогу за зверненням ОСОБА_1 (колишня дружина підсудного) їх дитині, крім того батько підсудного поважна в місті людина, а підсудний запевнив, що займається підприємницькою діяльністю разом з батьком і з цією метою позичає кошти.

В судовому засіданні встановлено, що ні підсудний, ні його батько не зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, не мають спільного бізнесу, та не підтримують відносини з 2010 року. Той факт, що підсудний повідомив потерпілій неправдиві відомості з метою отримати грошові кошти від останньої, а також враховуючи те, що ОСОБА_1, по день розгляду кримінальної справи не повернув кошти, і не вживав заходів до їх повернення, крім того, з показань потерпілої уникає розмов та зустрічей з нею, свідчить про те, що ОСОБА_1 в період часу з 10.09.2011 року по 28.10.2011 року, діяв умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном і звернення його на свою користь.

Крім часткового визнання вини підсудним, показів потерпілої, винуватість ОСОБА_1 в інкримінованих діяннях підтверджується: - протоколом усної заяви ОСОБА_2 від 18.10.2012 року проте, що 10.09.2011 року ОСОБА_1 шахрайським шляхом заволодів її грошовими коштами в сумі 25 000 дол. США, 3,5 тис. Євро та 70 тис. грн..(а.с.3); - довідкою з Могилів-Подільською ОДПІ проте, що в період з 01.01.2011 р. по даний час ОСОБА_4 на податковому обліку Могилів-Подільській ОДПІ як фізична особа-підприємець не перебував (а. с.21); - довідкою з Могилів-Подільською ОДПІ проте, що в період з 01.01.2011 р. по даний час ОСОБА_1 на податковому обліку Могилів-Подільській ОДПІ як фізична особа-підприємець не перебував ( а. с. 23); - довідкою з ВАТ «Державний Ощадний банк України», відповідно до якої офіційний курс долара США по відношенню Української гривні становив: станом на 19.09.2011р. 797,33 грн., а суми в розміри 10 тис. дол. США -79 733 грн.; станом на 12.10.2011р. 797,27 грн., а суми в розмірі 15 тис. дол. США -119 590,5 грн. ( а.с. 25-26); - довідкою з ВАТ «Державний Ощадний банк України», відповідно до якої офіційний курс Євро по відношенню Української гривні становив: станом на 26.09.2011р. -1070,85 грн., а сума в розмірі 1550 Євро -16 598,25 грн.; станом на 28.10.2011р. -1119,81 грн., а сума в розмірі 1950 Євро -21836,3 грн. (а.с. 25-26); - висновком почеркознавчої експертизи № 462-П від 16.11.2012р., відповідно до якої рукописний текст в грошовій розписці від ОСОБА_1 на суму 25000 дол. США, 3,5 тис. Євро та 70 тис. грн. від 10.11.2011р. та підпис на проти прізвища «ОСОБА_1.»виконані ОСОБА_1 (а.с.94-101); - протокол огляду грошових розписок, які написав ОСОБА_1 при отримані ними грошових коштів від ОСОБА_2 (а.с.109); - фотокопією грошової розписки, яку написав ОСОБА_1 при отримані ним грошових коштів від ОСОБА_2 ( а.с. 110); та іншими матеріалами справи.

Таким чином, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України -заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину в особливо великих розмірах, повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України, є особливо тяжким злочином.

Підсудний ОСОБА_1 раніше судимий (а.с.132), не працює, розлучений, за місцем проживання характеризується посередньо (а. с. 133).

Обставин, що пом'якшують покарання не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що його виправлення можливе в умовах ізоляції від суспільства.

В зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливо в умовах ізоляції від суспільства, а також враховуючи те, що останній неодноразово не з'являвся в судові засідання, перебував у розшуку, суд вважає, що обраний щодо нього запобіжний захід -підписка про невиїзд, у даній кримінальній справі повинен бути змінений на тримання під вартою, взявши підсудного ОСОБА_1 під варту в залі суду.

Згідно вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду від 28.08.2012 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 190 ч. 2 КК України і обрано покарання у виді 3 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки. Злочин, передбачений ст. 190 ч. 4 КК України ОСОБА_1 скоїв в період з 10.09.2011 року по 28.10.2011 року, тобто до постановлення попереднього вироку.

У відповідності до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально - кожний вирок виконується самостійно.

Цивільний позов в сумі 307 800 грн., суд задовольняє частково, оскільки вказана сума підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_1 від 10.11.2011 року в матеріалах кримінальної справи, згідно якої останній позичив у потерпілої грошові кошти в сумі: 25 000 доларів США, 70 000 гривень, 3 500 Євро, що в сумі, згідно довідки ВАТ «Державний ощадний банк»про офіційний курс валют еквівалентно сумі 307 758 грн. 05 коп., а також показаннями потерпілої.

Оскільки суд прийшов до висновку винуватості ОСОБА_1 в скоєнні злочину за ст. 190 ч.4 КК України, стягує з нього на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при УМВС України у Вінницькій області, судові витрати в сумі 1176, 00 гривень за проведення почеркознавчого дослідження.

Керуючись ст.ст. 321-324, 327, 330-335 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, і обрати йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду від 28.08.2012 року, згідно якого ОСОБА_1 визнано винним за ст. 190 ч. 2 КК України і обрано покарання у виді 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки та призначене покарання за цим вироком -виконувати самостійно.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 09 січня 2013 року.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 307 758 (триста сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) гривень 05 копійок.

Судові витрати по справі за проведення почеркознавчого дослідження в сумі 1176 (одна тисяча сто сімдесят шість) грн. 00 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при УМВС України у Вінницькій області, Код -24525055, банк одержувача ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок № 31250272210172, Індивідуальний податковий номер № 245250502286.

Речовий доказ по справі: грошову розписку, яка знаходиться на зберіганні у потерпілої - повернути ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 днів з дня його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: