Ухвала суду № 28506101, 14.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 р.Справа № 2а-4664/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

суддів -Подобайло З.Г., Григорова А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертон плюс»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертон плюс»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У червні 2012 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертон плюс»(далі - ТОВ «Інтертон плюс») звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) від 22.03.2012 року:

№0002912305, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 1.051.387 грн. 50 коп., із яких: 700.925 грн. -основний платіж, 350.462 грн. 50 коп. -штрафні санкції;

№0002922305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 806.064 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року у задоволенні адміністративного позов у ТОВ «Інтертон плюс»відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неналежну оцінку доказів, наданих до матеріалів справи, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Інтертон плюс».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Інтертон плюс»задоволенню не підлягає, а судове рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у період з 27.02.2012 року по 01.03.2012 року уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань перевірки відносин з платниками податків ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»та ТОВ «Універсал сервіс»за період травень 2011 року - вересень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 105/2305/36225526 від 07.03.2012 року (т. 1, а.с. 44-73 ).

За даними перевірки встановлено, порушення ТОВ «Інтертон плюс»:

п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу (далі по тексту -ПК України), ст. 139 ПК України, в результаті чого завищено витрати за 2-3 квартал 2011 року всього у сумі 4.056.438 грн. та доходи всього у сумі 551.815 грн., встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 801.924 грн.;

ст. 187 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання всього у сумі 110.363 грн. у т.ч. за періоди травень 2011 року у сумі 56.090 грн., серпень 2011 року у сумі 23.382 грн., вересень 2011 року у сумі 30.891 грн.;

п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 811.288 грн., а саме за місяць травень 2011 у сумі 66.508 грн., серпень 2011 у сумі 314.740 грн., вересень 2011 у сумі 430.040

що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 700.925, а саме за місяцями: травень 2011 року у сумі 10.418 грн., серпень 2011 року у сумі 291.358 грн., вересень 2011 року у сумі 399.149 грн., що є порушенням п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України.

Зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на інформації отриманій за результатами перевірки контрагентів позивача, а саме:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт»(далі -ТОВ «Промтехноопт»): акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 07.11.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт»щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ «Арго-Синергетика», ТОВ Експертно-консалтінгова група «Анталекс», ТОВ «Спецінжбуд», їх реальності та повноти відображення за травень 2011 року», акт від 21.10.2011 року № 111/23-02-05/37092055 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ «Агро-Синергетика»та ТОВ «Торговий Дім-Атон»за період липень 2011 року, ТОВ «Агро-Синергетика», ТОВ «Експертно-Консалтінгова Група «Анталекс»за період серпень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку», акт від 14.12.2011 року № 324/23-03-05/37092055 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт»щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ «Агро-Синергетика»за період вересень, жовтень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку»за наслідками розгляду яких ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за вересень та жовтень 2011 року.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Консалтінг-Плюс»(подалі -ТОВ «Бізнес-Консалтінг-Плюс»): акт від 21.10.2011 року № 114/23-03-05/37093546 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес-Консалтінг-Плюс», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків контрагентами за період серпень 2011 року», внаслідок чого податковим органом зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за вересень, жовтень 2011 року.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалсервіс»(далі -ТОВ «Універсалсервіс»):довідки про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Універсалсервіс»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Афінас-11»їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року з урахуванням змісту якої відповідачем зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за серпень 2011 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

На підставі висновків акту перевірки підприємства позивача податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення: №0002912305 від 22.03.12 на загальну суму 1051388,50 грн. та за №0002922305 від 22.03.12 на загальну суму 806064,0 грн. (т. 1, а.с. 9-10).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, враховуючи інформацію встановлену в ході проведення перевірки підприємства-позивача, виходив з того, що ТОВ «Інтертон Плюс»не надано беззаперечних доказів, що свідчили б про реальність здійснення господарської діяльності підприємства.

Погоджуючись з загальним висновком Харківського окружного адміністративного суду колегія суддів зазначає, що згідно п. 138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 статті 138:

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому колегія суддів зазначає, що наявність у платника податку належно оформлених первинних документів, які відповідно до положень ПК України необхідні для віднесення певних сум для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, так як і факт оплати не є безумовним доказом реального характеру господарської операції.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ТОВ «Інтертон плюс»документально не підтвердило факт здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промтехноопт»укладено договір поставки товарів №0804 від 08.04.11, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар: техніку відео спостереження, комп'ютерну та офісну техніку, кондиціонери, промислове обладнання, запасні частини для екскаватора, медичну техніку, геодезичну техніку, будівельні матеріали та сантехніку.

Так пунктами 11.1., 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Позивачем на вимогу суду першої інстанції не надано товарно-транспортні накладні, документи про оплату послуг за перевезення промислових товарів, враховуючи територіальну віддаленість позивача з його постачальником, що вказує на відсутність реального виконання договорів поставки та на правомірність висновків ДПІ викладених у Акті перевірки. З матеріалів справи встановити реальність перевезення товару не є можливим. Позивачем же ні до суду першої не апеляційної інстанції таких доказів не надано.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Універсал сервіс»укладено договір про надання транспортних послуг №01/06-5 від 01.06.2011 року.

Згідно зі ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Позивачем на вимогу суду не надано товарно-транспортні накладні чи інших перевізних документів, а наданий позивачем акт здачі-приймання робіт №01095 від 01.09.2011 року не містить зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції та місце складання цього документу. Тобто даний акт не містить відомості про господарську операцію та не підтверджує її здійснення.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»укладені договори про надання маркетингових послуг, а саме: від 04.05.2011 року №0405/01, від 01.08.2011 року №0101/1, від 01.08.2011 року № 0108/6, від 01.08.2011 року №0108/7, від 01.09.2011 року №0109/1 та від 01.09.2011 року №0109/4.

Судом встановлено, що в порушення п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»в актах прийняття виконаних робіт, складених відповідно до укладених сторонами договорів між позивачем та ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс», не вказано всіх необхідних реквізитів встановлених законодавцем. Таким чином надані акти як первинні документи, не відповідають вимогам первинних документів.

Крім того позивачем не доведено суду економічну доцільність укладання цих договорів та отримання позивачем матеріальної вигоди після укладання цих договорів.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги ТОВ «Інтертон плюс»і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 108, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертон плюс»залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року -без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.