Постанова № 28505854, 31.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 р. Справа № 2а-7752/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання -Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Вавілон Плюс»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року по справі за позовом приватного підприємства «Вавілон Плюс»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

Встановила:

У липні 2012 року позивач, приватне підприємство «Вавілон Плюс»(далі - ПП «Вавілон Плюс»), звернувся до суду з адміністративним позовом, яким з урахуванням уточнень до позовної заяви, просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) від 28.05.2012 року № 0000402201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18.885 грн. з яких: 18.884 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення контролюючий органі дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства , що призвело до завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам із контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт»(далі - TOB «Промтехноопт»), оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із вище зазначеним контрагентом, відповідно він має встановлене законом право к віднесенню витрат по даним договірним відносинам до складу валових та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року в задоволені позовних вимог ПП «Вавілон Плюс»відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ПП «Вавілон Плюс», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати судове рішення з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова у період з 04.05.2012 року по 11.05.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Вавілон Плюс»з питань правильності визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за період: 1 кв.2011 року - 4 кв. 2011 року по взаємовідносинам із TOB «Промтехноопт»за період з 1 кв. 2011 року - З кв. 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки №739/22- 106/35972693 від 14.05.2012 року (т. 1, а.с. 22-27) та виявлені порушення позивачем:

- ч.5 ст.203, ч.1, ч. 2 ст. 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Вавілон плюс»з TOB «Промтехноопт»за період 1 кв. 2011 року-3 кв. 2011 року;

- п.5.2.1 п.5.2., п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/97-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР), п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 18.884 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року на 14.684 грн., за 2 квартал 2011 року на 263 грн., за 3 квартал 2011 року на 3.537 грн., за 4 квартал 2011 року на 400 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на інформації отриманій за результатами перевірки контрагента позивача - TOB «Промтехноопт», а саме актів ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 01.06.2011 року № 1251/23-03- 05/37092055 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Промтехноопт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року», від 01.07.2011 року №1489/23-03- 05/37092055 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Промтехноопт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період квітень 2011 року», від 21.10.2011 року № 111/23-03-05/37092055 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Промтехноопт»щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів TOB «Агро-Синергетика», TOB «Експертно-Консалтингова Група «Анталекс»за період серпень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку»та від 14.12.2011 року №324/23-03-05/37092055 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Промтехноопт»щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів TOB «Агро-Синергетика»за період вересень, жовтень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку».

Зазначеними актами зафіксовано неможливість реального здійснення вказаним контрагентом позивача фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності, відсутність у останнього об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.З, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст.134, 135, 138, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України; відсутність TOB «Промтехноопт»за юридичною адресою; відсутність реального вчинення господарських операцій за березень, квітень, липень, серпень, вересень та жовтень 2011 року. Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що всі договори укладені даним суб'єктом господарювання із контрагентами, у тому числі і ПП «Вавілон Плюс»не створюють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

За результатами перевірки ПП «Вавілон Плюс», відповідачем прийнято вищезазначене спірне податкове повідомлення-рішення, якими позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 18.885 грн. у тому числі: основний платіж -18.884 грн., 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, внаслідок неналежного оформлення первинної документації, не підтверджено реальність господарської операції з TOB «Промтехноопт»у перевіряємий період.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону - валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи зі змістового аналізу наведеної норми, основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів у власній господарській діяльності.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність об'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення чи реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (подалі ПК України), відповідно до п. 198.1 ст. 198 якого право на віднесення сум податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких актив як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, надані президентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачанні яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітної періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9,138.11 статті 138;

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно матеріалів справи 03.03.2011 року між ТОВ «Промтехноопт»(Продавець) та ПП «Вавілон Плюс»(Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №03-34, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: обладнання та матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплачувати дані товарно-матеріальні цінності на умовах даного Договору (п.1.1 Договору). Кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні особливості товару відображаються в рахунках-фактурах (п. 1.2 Договору). Право власності на товару переходить від Продавця до Покупця в момент фактичної передачі товару Продавцем Покупцю, про що свідчить підпис у товарній накладній (п. 1.3 Договору).

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій позивачем до матеріалів справи долучено копії первинних документів: рахунків- фактур №03287 від 28.03.2011 року, № 04452 від 14.04.2011 року, № 07895 від 05.08.2011 рок, №09644 від 12.09.2011 року; видаткових накладних №№-03287 від 06.04.2011 року, №РН-04452 від 14.04.2011 року, №РН- 07895 від 05.08.2011 року, №РН-09644 від 12.09.2011 року (т. 1 а.с. 34 - 41), податкових накладних № 519 від 31.03.2011 року, №308 від 14.04.2011 року, №311 від 05.08.2011 року, ;437 від 12.09.2011 року (т. 1, а.с. 46-49).

На підтвердження факту оплати за придбаний товар, позивачем надано копії платіжних доручень №52 від 30.03.2011 року, №73 від 28.04.2011 року, №129 від 26.08.2011 року, №144 від 29.09.2011 року (т. 1, а.с. 50 - 53).

На підтвердження факту транспортування товару ПП «Вавілон Плюс»надано товарно-транспортні накладні серії 01ААТ №03287 від 06.04.2011 року, серії 01ААТ №04452 від 14.04.2011 року, серії 01АТИ №07895 від 05.08.2011 року, серії 01АТИ №09644 від 12.09.2011 року (т. 1, а.с. 42-45) та подорожні листи №074285від 06.04.2011 року, №074291 від 14.04.2011 року, №267870 від 05.08.2011 року, №267895 від 12.09.2011 року.

Також позивачем надано копії довіреностей від 01.04.2011 року № 15 (т. 2, а.с. 76), згідно якої гр. ОСОБА_2 доручено отримання від TOB «Промтехноопт»цінностей на підставі рахунку-фактури № 03287 від 28.03.2011 року, від 13.04.2011 року № 21, згідно якої гр. ОСОБА_2 доручено отримання від TOB «Промтехноопт»цінностей на підставі рахунку-фактури №04452 від 14.04.2011 року (т. 2, а.с. 79), від 05.08.2011 року № 40 згідно якої гр. ОСОБА_2 доручено отримання від TOB «Промтехноопт»цінностей на підставі рахунку- фактури № 07895 від 05.08.2011 року (т. 2, а.с. 82), від 12.09.2011 року № 42 згідно якої гр. ОСОБА_2 доручено отримання від TOB «Промтехноопт»цінностей на підставі рахунку-фактури 09644 від 12.09.2011 року та зазначено найменування та кількість товарно-матеріальних цінностей, які необхідно було отримати у кожній.

Позивач використовував отримані товари у власній господарській діяльності, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії первинних документів по взаємовідносинам з КП «Міський інформаційний центр»(т. 1, а.с. 56-60, 68, 71,75-77, 168-172, 175, 179-181, 185), ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(т. 1, а.с. 54-55, 80, 166- 167, 184, 198), комунальним підприємством теплових мереж Харківської районної державної адміністрації (т. 1, а.с. 62-64, 72, 85, 1060-162, 176, 189), публічного акціонерного товариства «Реал банк» (т. 1, а.с. 65-67, 79, 91, 93,163-165,182-183,195, 197), та ін.

Наведене на думку колегії суддів є свідченням реальності здійснення господарської операції між позивачем та TOB «Промтехноопт»(договір купівлі- продажу №03-34 від 03.03.2011 року), що обґрунтовано підтверджується первинними документами, що долучені до матеріалів справи.

При цьому, колегія суддів вважає, що відповідач не надав беззаперечних доказів, які би спростували факт виконання ПП «Вавілон Плюс»умов вищезазначеного договору.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган не встановив порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог ст. 138 ст. 198, ст. 200, ст. 201 ПК України.

Посилання суду першої інстанції на невідповідність форми товарно-транспортних накладних, дорожніх листів на перевезення вантажів та довіреностей колегія суддів до уваги не приймає, оскільки за наявності підтвердження фактичного здійснення господарської операції, відсутність формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством не може бути підставою для визнання проведеної господарської операції недійсною.

Враховуючи вищенаведене, оскільки податковий орган не спростував належність та достатність для віднесення сум вартості ТМЦ, отриманих від контрагента ТОВ «Промтехноопт», до складу валових витрат, та сум ПДВ в ціні товару - до складу податкового кредиту наданих позивачем документів, що є обов'язком відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято без з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи та обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є недоведеними.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення з прийняттям нового - про задоволення позовних вимог ПП «Вавілон Плюс».

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Керуючись ст.ст. 55, 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Вавілон Плюс»-задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року -скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог приватного підприємства «Вавілон Плюс»та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28.05.2012 року № 0000402201.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 листопада 2012 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.