Рішення № 28496716, 04.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.01.13р. Справа № 43/5005/9985/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Імпекс", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросс Імекс", с. Степове

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Чернорот С.О. за дов. б/н від 14.11.12р, представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАК-ІМПЕКС». М. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОСС ІМЕКС», с. Степове, Дніпропетровська область про стягнення заборгованості за договором поставки.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті грошових коштів, покладених на нього за договором поставки № 5 від 15.08.2012 року.

11.12.2012 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він зазначає, що заборгованість існує, але підприємство не має можливості її сплатити через відсутність коштів.

У межах строків передбачених ст.69 господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.12.2012 року було оголошено перерву до 19.12.2012 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дак-Імпекс" (далі - позивач, постачальник, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гросс Імекс" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 5 (далі - договір) відповідно до п. 1.1. якого продавець передає у власність, а покупець приймає й оплачує у строк товар у кількості, якості, асортименті й на умовах, встановлених даним договором.

У п. 1.2. договору сторони визначили склад (кількість) товару, що передається у власність відповідачу, зокрема:

- добавка до цегли POLYPAG ELV по 25 кг у мішку, кількістю 210 одиниць, загальною вартістю 42 840,00 грн.;

- добавка до цегли POLYPAG R по 25 кг у мішку, кількістю 770 одиниць, загальною вартістю 157 080,00 грн.;

- добавка до цегли RESINEX II по 22,68 кг у мішку, кількістю 240 одиниць, загальною вартістю 46 080,00 грн.;

- добавка до цегли ASPHASOL SUPREME по 22,68 кг у мішку, кількістю 700 одиниць, загальною вартістю 130 200,0 грн.;

- добавка до цегли POLYPAG ELV по 25 кг у мішку, кількістю 200 одиниць, загальною вартістю 40 800,00 грн.

Загальна вартість переліченого товару складає 417 000,00 грн.

На виконання своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної поставки товару, обумовленого обома сторонами, позивач 20.08.2012 року передав у власність на користь відповідача товар загальною вартістю 417 000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі товару від 20.08.2012 року та видатковою накладною від 20.08.2012 року, підписаними обома сторонами (а. с. 21, 22).

Відповідно до п. 3.1. договору оплата вартості товару здійснюється у національній валюті України - гривні.

Згідно з п. 3.2. договору покупець зобов'язаний сплатити набутий товар протягом 10-ти днів після отримання товару на рахунок продавця.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що датою передачі партії товару вважається дата підписання представником покупця товарних (видаткових) накладних й акта приймання-передачі товару.

Тобто обов'язок щодо здійснення оплати товару наступив у відповідача 31.08.2012 року.

Однак, позивач оплату за поставлений товар від відповідача у зазначений термін не отримав.

11.12.2012 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому підтвердив факт поставки йому позивачем товару загальною вартістю 417 000,00 грн. та вказав, що не підприємство не має коштів для сплати даної заборгованості.

Покупець зобов'язаний прийняти й сплатити вартість товару у строк й на умовах, встановлених цим договором (п. 5.1. договору).

У відповідності до п. 8.1. договору уразі несвоєчасної оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,05 %, від суми заборгованості, за кожен день прострочки, у тому числі й день сплати.

За прострочення строку оплати заборгованості позивач нарахував відповідачу пеню за період з 31.08.2012 року по 14.11.2012 року у розмірі 43,46 грн.

Крім того, позивач за прострочення строку оплати товару також нарахував відповідачу 3 % річних та інфляційні збитки за період з 31.08.2012 року по 14.11.2012 року у розмірі 2 604,82 грн. та 417,00 грн. відповідно.

Доказів повної або часткової оплати за поставлений товар відповідачем не подано, основний борг становить 417 000,00 грн., пеня - 43,46 грн., 3% річних - 2 604,82 грн. та інфляційні збитки - 417,00 грн.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Загальна сума заборгованості становить 420 065,23 грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросс Імекс" (52050, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, село Степове, вул. Механізаторів, буд. 9, код ЄДРПОУ 34919026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Імпекс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 11, кім. 319, код ЄДРПОУ 34408984) основний борг у розмірі 417 000,00 грн. (чотириста сімнадцять тисяч грн. 00 коп.), пеню у розмірі 43,41 грн. (сорок три грн. 41 коп.), 3% річних - 2 604,82 грн. (дві тисячі шістсот чотири грн. 82 коп.), інфляційні витрати - 417,00 грн. (чотириста сімнадцять грн. 00 коп.) та 8 420 грн. (вісім тисяч чотириста двадцять грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Мартинюк Повне рішення складено 08.01.13р.