Вирок № 28496305, 04.12.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/20976/12

В И Р О К

іменем України

"04" грудня 2012 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Шморгун А.К.,

за участю прокурора Григоренко Л.Ю.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Києва, з середньою освітою, працюючого ТОВ «Укрспецгрунт», одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 06.11.1986 року Мінським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України засуджений до 4 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільнений 10.11.1990 року по відбуттю строку покарання; 29.09.1995 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст. ст. 17, 86, 86-1, 42 КК України засуджений до 10 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 24.10.2001 року Перевальським районним судом Луганської області дії перекваліфіковано на ч. 3 ст. 185, ст. 15, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 29.11.2001 року по відбуттю строку покарання; 05.08.2004 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 122 КК України засуджений до виправних робіт на строк 2 роки з утриманням 20 % заробітної плати в дохід держави, звільнений від покарання у зв'язку з Законом України «Про амністію»від 31.05.2005 року; 14.11.2006 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 121 КК України засуджений до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 роки та 28.01.2011 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва іспитовий строк було скасовано і направлено в місця позбавлення волі для відбування покарання, а 19.08.2011 року постановою Ірпінського міського суду Київської області звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 22 дні,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 26 січня 2012 року, біля 13 години 00 хвилин, прийшов зі своїм знайомим ОСОБА_3 до кафе «Едельвейс», що розташований за адресою: м. Київ вул. Райдужна, 13 та почали вживати алкогольні напої. У подальшому, ОСОБА_2 після спільного розпиття спиртних напоїв розпочав словесний конфлікт з ОСОБА_3, у ході якого ОСОБА_2 дістав придбаний ним напередодні револьвер us HW4», що не відноситься до вогнепальної зброї, розмахуючи ним та демонструючи явну зневагу до загальноприйнятих в суспільстві правил поведінки, провів два неприцільних постріли в приміщенні кафе «Едельвейс». У подальшому, ОСОБА_4, що працює на посаді бармена кафе «Едельвейс»зробила зауваження ОСОБА_2, стосовно неприпустимості такої поведінки, однак він з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності почав виражатися в її сторону нецензурною лайкою. ОСОБА_2 та присутній разом з ним ОСОБА_3 вийшли на вулицю. У подальшому до кафе зайшло двоє невстановлених досудовим слідством осіб, що стояли за столиком, вживали алкогольні напої та в них виник конфлікт з ОСОБА_3 ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи загальноприйняті у суспільстві правила поведінки, підійшов до невстановлених досудовим слідством осіб, почав до них приставати, при цьому обзивав їх нецензурною лайкою, чим провокував конфлікт. У подальшому, ОСОБА_2, обзиваючи присутніх нецензурною лайкою, взяв зі столу залишений ним револьвер nius HW4», який згідно висновку балістичної експертизи № 52 від 27.03.2011 року до вогнепального зброї не відноситься, є револьвером моделі VIPER 2.5». № НОМЕР_1 калібру 4 мм. Flober, виготовлений промисловим способом, та утримуючи його в руках почав розмахувати ним перед невстановленими досудовим слідством особами. У подальшому, ОСОБА_4 почала вимагати у присутніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановлених осіб покинути приміщення кафе «Едельвейс»і не продовжувати вказаний конфлікт в приміщенні, внаслідок чого, всі присутні вийшли з приміщення кафе «Едельвейс»на вулицю, а хвилин через десять ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернулись до приміщення кафе, де і перебували в подальшому. Хуліганські дії ОСОБА_2 продовжувалися тривалий час, відзначалися особливою зухвалістю, явною неповагою до суспільства та порушенням громадського порядку.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав та показав, що 26 січня 2012 року він разом з товаришем ОСОБА_3 були в кафе «Едельвейс», де останній грав в ігрові автомати та виграв значну суму, приблизно 200 грн. Згодом до кафе зайшли дві незнайомі йому особи, які стали чіплятися до ОСОБА_3. Для того, щоб вигнати тих двох невідомих чоловіків, він взяв пістолет, який купив напередодні разом з усіма документами та зробив ним два неприцільні вистріли десь у приміщенні кафе при виході. Він словесно повідомив тих невідомих осіб, щоб вони покинули приміщення та попередив їх, що буде стріляти, оскільки він не мав наміру нікому заподіяти ніяких тілесних ушкоджень. Після вистрілів невідомі вибігли на вулицю і побігли вдовж дороги до озера. Пістолет був на запобіжнику, був опущений донизу та перед тим знаходився в пластиковому кейсі, який поставив на барну стійку біля барменші ОСОБА_4. Крім того, показав, що в той день він вживав алкогольні напої з ОСОБА_3, з яким на фоні цього мав словесний конфлікт, дійсно виражався в кафе нецензурною лайкою в бік усіх присутніх, допускає, що міг розмахувати пістолетом, чим грубо порушував громадський порядок, однак будь-якого наміру з приводу заподіяння кому-небудь якихось тілесних ушкоджень чи застосування загрози нікому не вчиняв. Пістолет він купив напередодні на ринку «Юність»в м. Києві з усіма документами для своєї дівчини та не мав наміру його використовувати для спричинення комусь будь-якої шкоди. Заздалегідь пістолет для нанесення тілесних ушкоджень він не заготовлював, бо ніяким чином не міг передбачити, що у них може виникнути конфлікт з незнайомими особами, нікому не погрожував, реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян також не створював. Крім того, постріли здійснив біля виходу з кафе для того, щоб налякати невідомих, зокрема, завчасно попередивши їх про це. У скоєному щиро каявся та висловлював жаль з приводу вчиненого ним.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показав, що з ранку 26 січня 2012 року, приблизно о 10 годині, вони разом з ОСОБА_2 поїхали на ринок Юність у м. Києві купувати пістолет. На ринку «Юність»вони випили по 100 гр. горілки та поїхали додому на Райдужний масив, а по дорозі зайшли до кафе «Едельвейс»де випили ще приблизно по 300 гр. горілки кожний. ОСОБА_2 у подальшому забороняв йому багато пити, тому в них вийшов словесний конфлікт. Після того, як вони випили він став грати в ігрові автомати. Згодом до кафе зайшли двоє незнайомих йому чоловіків та почали приставати до нього, з приводу чого, чітко пояснити не може, бо був у стані алкогольного сп'яніння, але пам'ятає, що вони стояли біля нього, говорили на підвищених тонах і йому здалося, що вони чіплялися до нього. Тоді, підсудний підійшов до них з пістолетом та в подальшому зробив декілька вистрілів біля виходу з кафе, після чого, двоє незнайомих вийшли. Зазначив, що ОСОБА_2 дійсно був у стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою в кафе до всіх присутніх, однак пістолетом він нікому не погрожував та тілесних ушкоджень нікому не спричиняв, оскільки взагалі пістолет ні на кого цілеспрямовано не ставив, а вистріли були не цілеспрямовані. ОСОБА_2 розмахував пістолетом, бо був напідпитку, але реальної загрози ніхто не відчував та погрози заподіяння тілесних ушкоджень нікому не було, оскільки всі присутні, крім невідомих осіб, знають ОСОБА_2 тривалий час.

У судовому засіданні було оголошено показання свідка, дані ним на досудовому слідстві, в яких він вказував, що ОСОБА_2 погрожував пістолетом в кафе, однак він пояснив, що не підтверджує свої показання в цій частині, оскільки на той час знаходився в стані алкогольного сп'яніння та все пам'ятав погано, а в подальшому протоколи його допиту не читав, а лише підписав. Зазначив, що показання, дані ним в суді, є правдивими та такими, що відповідають повністю подіям 26 січня 2012 року.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що до підсудного ОСОБА_2 ні моральних, ні матеріальних претензій у неї немає, чому визнана у справі потерпілою їй незрозуміло, оскільки знає останнього тривалий час та він неодноразово допомагав їм у кафе по роботі. Зокрема, показала, що 26 січня 2012 року до кафе де вона працює барменом зайшов підсудний разом зі своїм другом ОСОБА_3. Його товариш ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп'яніння. Між собою вони сварилися, однак підсудний намагався ОСОБА_3 заспокоїти, бо той хотів ще випити. Далі ОСОБА_2 з ОСОБА_3 вийшли на вулицю та продовжували сперечатися. Через деякий час до кафе зайшло ще дві невідомих їй особи, які стали чіплятися до ОСОБА_3. Зазначила, що підсудний ОСОБА_2 дійсно в той день стріляв у кафе, оскільки, на її думку, хотів заспокоїти конфлікт, так як він просив тих невідомих осіб заспокоїтися, однак ніхто на нього не реагував і тільки тоді він вистрілив. Крім того, показала, що ніякої загрози від ОСОБА_2 вона не відчувала, оскільки, коли він прийшов до кафе, то сам їй показав, що купив пістолет, тобто вона заздалегідь знала про його наявність. Підсудний у неї не стріляв, пістолет на неї не виставляв, ніякої загрози вона не відчувала від нього, оскільки вони з ним знайомі тривалий час і він неодноразово їм допомагав по кафе. Пістолетом можливо він і розмахував, бо був трохи напідпитку, однак його він на неї не направляв. Вистріли були в сторону і ніякої загрози нікому не було. Зазначила, що він дійсно знаходився в стані алкогольного сп'яніння, голосно кричав, виражався нецензурною лайкою, однак ніякої загрози своєму здоров'ю чи життю, або будь-кому з присутніх зі сторони ОСОБА_2 не відчувала та його лайку вона не сприймала серйозно, бо ніякої загрози не було. Щодо показів, даних нею на досудовому слідстві в частині погрози їй пістолетом, то пояснила, що, коли її запросили до районного управління міліції, то вона там пробула майже п'ять годин, а коли їй дали протокол її допиту на підпис, то вона його просто не читала, оскільки вже була стомлена. Пояснила, що таке в неї в житті було вперше і тому не знала, що необхідно було уважно протокол перечитувати. Щодо показів, даних нею у ході судового слідства, то зазначила, що вони є правдивими та відповідають дійсності.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що підсудного ОСОБА_2 знає приблизно 5-6 років. У той день, 26 січня 2012 року, він їхав на роботу та по дорозі зайшов до своєї дружини в кафе випити кави. За барною стійкою стояли підсудний ОСОБА_2 та його товариш ОСОБА_3 і вони були в стані алкогольного сп'яніння. Коли він прийшов, то в кафе незнайомих двох чоловіків вже не було. Він бачив, що ОСОБА_2 тримав в руці пістолет та клацав ним, однак вистрілу не було. Зокрема, зазначив, що якби була б небезпека комусь із присутніх у кафе від ОСОБА_2, то він би зміг відібрати у підсудного пістолет та викликав би працівників міліції. Однак, оскільки ОСОБА_2 нікому не погрожував, ніякої загрози не було, то ніхто в кафе з присутніх і не викликав міліції. Працівників міліції викликав взагалі хтось з вулиці, мабуть коли почули постріли. Зокрема, додав, що його дружина ОСОБА_4 ні в момент події, ні в подальшому йому взагалі не говорила, щоб ОСОБА_2 їй погрожував пістолетом, чи щоб вона просто злякалася пістолета, або хтось інший із присутній в кафе. Якби він таке почув, то відповідно його дії були б іншими, однак оскільки ніхто, ні про яку загрозу не повідомляв, то із присутніх в кафе ніхто і не викликав працівників міліції, хоча така можливість була.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що з підсудним вона знайома приблизно півроку, оскільки працює в кафе «Едельвейс», а він туди періодично заходить. У той день, 26 січня 2012 року, до кафе «Едельвейс»зайшли підсудний зі своїм товаришем ОСОБА_3, вони були напідпитку та постійно сварилися між собою. Через деякий час до зали кафе зайшли ще дві невідомі їй особи та почали сваритися з ОСОБА_3 і в них дійсно виник конфлікт з ОСОБА_2 Зокрема, зазначила, що вона сиділа за барною стійкою і нічого не бачила, тільки почула постріл. Зокрема, зазначила, що бачила як ОСОБА_2 розмахував пістолетом, рухи його були незрозумілі, бо був він напідпитку, однак погроз від нього не було, а лише була нецензурна лайка та він був якийсь збуджений. Вистрілів було два біля виходу з кафе. Крім того, зазначила, що підсудний їй пістолетом не погрожував та не погрожував і ОСОБА_4, хоча сварився з нею та грубо виражався нецензурною лайкою. Щодо показів, даних нею на досудовому слідстві в частині погрози пістолетом невідомим особам, то пояснила, що протокол її допиту вона не читала, а взагалі вона сиділа за барною стійкою і вона фізично не могла бачити, щоб ОСОБА_2 погрожував тим особам пістолетом. Пояснила, що ОСОБА_2 був на підпитку, кричав, виражався нецензурною лайкою, однак ніякої загрози ніхто з них в кафе не відчував, бо його серйозно тоді ніхто не сприймав, так як всі присутні, крім тих невідомих осіб, знали його тривалий час та він неодноразово відвідував те кафе. Зокрема, додала, що дійсно ніхто з працівників кафе працівників міліції не викликав, бо серйозно той конфлікт не сприйняли. Зазначила, що покази, дані нею в судовому засіданні, є правдивими та такими, що повністю відповідають тим подіям.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає пред'явлене обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_2 хуліганства, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене зі застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, недоведеним.

Так, згідно з пред'явленим обвинуваченням, ОСОБА_2, 26 січня 2012 року, біля 13 години 00 хвилин, прийшов зі своїм знайомим ОСОБА_3 до кафе «Едельвейс», що розташований за адресою: м. Київ вул. Райдужна, 13, де вказані вище особи почали вживати алкогольні напої. В подальшому, ОСОБА_2 після спільного розпиття спиртних напоїв розпочав словесний конфлікт з ОСОБА_3 В ході словесного конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 дістав придбаний ним напередодні револьвер HW4», що не відноситься до вогнепальної зброї, та демонструючи зброю, демонструючи явну зневагу до загальноприйнятих в суспільстві правил поведінки, розмахуючи зброєю провів 2 неприцільних постріли в приміщенні кафе «Едельвейс», внаслідок чого виникла реальна загроза завдання тілесних ушкоджень присутнім. В подальшому, ОСОБА_4, що працює на посаді бармена кафе «Едельвейс»зробила зауваження ОСОБА_2, стосовно неприпустимості такої поведінки, однак він з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності почав словесно ображати ОСОБА_4, обзиваючи її при цьому нецензурною лайкою та демонструючи револьвер HW4», який згідно висновку балістичної експертизи № 52 від 27.03.2011 року до вогнепального зброї не відноситься, є револьвером моделі VIPER 2.5». № НОМЕР_1 калібру 4 мм. Flober та виготовлений промисловим способом, погрожував останній фізичною розправою. Вказана погроза револьвером nius HW4»була сприйнята потерпілою ОСОБА_4, як реальна загроза її життю, внаслідок чого потерпіла перестала робити зауваження ОСОБА_2 та останній продовжив вчиняти свої хуліганські дії. В подальшому, ОСОБА_2 та присутній разом з ним ОСОБА_3 вийшли на вулицю, а коли повернулися з вулиці, то помітили двох невстановлених досудовим слідством осіб, які стояли за сусіднім столиком та вживали алкогольні напої. ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи загальноприйняті у суспільстві правила поведінки, підійшов до невстановлених досудовим слідством осіб та провокуючи останніх, почав образливо до них приставати, при цьому обзивав їх нецензурною лайкою, чим провокував конфлікт з останніми. У подальшому, ОСОБА_2, обзиваючи присутніх нецензурною лайкою, взяв зі столу залишений ним револьвер nius HW4»та утримуючи його в руках почав розмахувати ним перед невстановленими досудовим слідством особами, цілячись в них, внаслідок чого виникла реальна небезпека заподіяння тілесних ушкоджень присутнім. У подальшому, потерпіла ОСОБА_4 почала вимагати у присутніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановлених осіб покинути приміщення кафе «Едельвейс»та не продовжувати вказаний конфлікт в приміщенні, внаслідок чого, всі присутні вийшли з приміщення кафе «Едельвейс»на вулицю. Проте, через 10 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернулись до приміщення кафе, при цьому вони зайняли окремі столики ті між собою не спілкувалися. Хуліганські дії ОСОБА_2 продовжувалися тривалий час, відзначалися особливою зухвалістю, явною неповагою до суспільства, порушенням громадського порядку та супроводжувалися загрозою застосування насильства із заподіянням тілесних ушкоджень присутнім.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство»вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК України), слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Згідно з п. 11 вказаної Постанови, спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети. Використання при вчиненні хуліганства ножів, які не належать до холодної зброї, інших предметів господарсько-побутового призначення, спеціальних засобів (гумового кийка, газових пістолета, балончика, гранати, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), пневматичної зброї, сигнальних, стартових, будівельних пістолетів, ракетниць, вибухових пакетів, імітаційно-піротехнічних та освітлюваних засобів, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, а також інших спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень знарядь злочину є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

У ході судового слідства допитаний підсудний ОСОБА_2 показав, що револьвер він купив напередодні для своєї дівчини та заздалегідь як знаряддя злочину його не підготовлював, оскільки взагалі не міг передбачити, що в нього може виникнути конфлікт з невідомими йому особами. Перебуваючи в кафе «Едельвейс»26 січня 2012 року він дійсно був у стані алкогольного сп'яніння, кричав, виражався нецензурною лайкою, допускає, що міг розмахувати револьвером, чим грубо порушував громадський порядок, однак нікому з присутніх в кафе ніякої загрози застосування насильства із заподіянням тілесних ушкоджень не чинив, реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян не створював та нікому взагалі не погрожував, а вистріли здійснив у сторону для того, щоб припинити конфлікт та перед тим, як вистрілити попередив про це присутніх. Ніякого умислу на заподіяння будь-кому якихось тілесних ушкоджень у нього не було.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_7 також суду пояснили, що дійсно 26 січня 2012 року підсудний ОСОБА_2 перебував у кафе «Едельвейс»в стані алкогольного сп'яніння, кричав, розмахував пістолетом та грубо виражався на адресу присутніх нецензурною лайкою, однак будь-якої загрози застосування насильства із заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_2 нікому не виказував, ні на кого пістолет не направляв, а вистріли ним були проведені в бік. Крім того, ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_2 знає тривалий час і він неодноразово допомагав їм по роботі в кафе і в той день ніхто з присутніх працівників міліції не викликав, бо ніякої загрози своєму здоров'ю чи життю, або будь-кому з присутніх зі сторони ОСОБА_2 не відчувала та його лайку вона не сприймала серйозно, бо ніякої загрози не було. Якби хтось злякався чи комусь була реальна загроза, то вона б відразу викликала працівників міліції, однак потреби в цьому не було.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, суд визнає не доведеною вину ОСОБА_2 у тому, що він своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, а тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України, а саме, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_2, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до злочину середньої тяжкості, його особу, а саме: раніше судимий (т. 1 а.с. 100-102), під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 1 а.с. 121, 123), характеризується позитивно (т. 1 а.с. 119).

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, вищезазначених даних про його особу, конкретних обставин справи, наявності пом'якшуючої обставини та обтяжуючих обставин, ставлення підсудного до скоєння, та те, що злочин скоїв будучи звільненим умовно-достроковому, суд вважає, що його перевиховання та виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. 75 КК України.

Цивільний позов у справі відсутній.

Речові докази у справі вирішено, відповідно до ст. 81 КПК України.

Судові витрати вирішено, згідно зі ст. 93 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, що відповідно до вимог ст. 72 КК України відповідає 7 місяців позбавлення волі, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2006 року, остаточно визначивши ОСОБА_2 покарання у виді 1 (одного) року 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 30 травня 2012 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у справі відсутній.

Речовий доказ у справі, а саме: револьвер VIPER 2.5»та набої, що переданні до камери сходу Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві -знищити (т. 1 а.с. 45-46).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України в м. Києві (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу -за проведення експертизи та дослідження 11022) -352 грн. 80 коп. (т. 1 а.с. 51-55).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим -у той же строк з моменту вручення копії йому вироку.

Суддя: