Постанова № 28496306, 28.12.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-826/2011

ПОСТАНОВА

іменем України

"28" грудня 2012 р.

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарях Розгон А.В., Бутенко О.Г., Бєрдєннікову І.Ю., Ярошевському А.М., Шморгуні А.К.,

Демяненко В.В.

за участю прокурорів Ковальського С.В., Григоренко Л.Ю.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників цивільного

позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні дочку ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого першим заступником генерального директора ЗАТ «Нафтохімімпекс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачуються в тому, що він своїми умисними діями скоїв викрадення печатки підприємства, вчинене з корисливих мотивів. Так, 02 серпня 2010 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні офісу за адресою: м. Київ вул. Лохвицька, 64, відкрито викрав основну печатку ЗАТ «Нафтохімімпекс»(код ЄДРПОУ 23537671), що використовується для посвідчення офіційного характеру документів ЗАТ «Нафтохімімпекс», з реквізитами вищевказаного підприємства, чим унеможливив здійснення фінансово-господарських операцій ЗАТ «Нафтохімімпекс», порушивши роботу зазначеного Товариства.

Крім того, обвинувачуються в тому, що він своїми умисними діями скоїв підроблення документу, який видається організацією, яка має право видавати такі документи і який надає права, з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Так, ОСОБА_6, 02 серпня 2010 року, з корисливих спонукань, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_7, з яким, перебуваючи у невстановленому слідством місці та діючи сумісно, підробив протокол Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Нафтохімімпекс»(код ЄДРПОУ 23537671), шляхом внесенням до його змісту неправдивих відомостей про прийняте вказаними зборами рішення, що мають юридичну силу та завірив цей протокол попередньо викраденою ним печаткою ЗАТ «Нафтохімімпекс». Наслідком підроблення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 протоколу Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Нафтохімімпекс», було усунення з посади генерального директора ЗАТ «Нафтохімімпекс»- ОСОБА_8

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він своїми умисними діями, вчинив готування до заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах. Так, ОСОБА_6 03 серпня 2010 року, з метою заволодіння майном ЗАТ «Нафтохімімпекс»шляхом обману, на підставі підробленого протоколу Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Нафтохімімпекс»від 02.08.2010 року, опосередковано, через ОСОБА_9 зареєстрував в органах державної влади генеральним директором ЗАТ «Нафтохімімпекс»останнього, фактично залишивши оперативне управління підприємством за собою. У результаті зазначених дій, ОСОБА_6 отримав можливість укладати угоди та чинити юридичні дії від імені Товариства, відкривати рахунки та підписувати фінансові документи, тобто усунув перешкоди до заволодіння майном ЗАТ «Нафтохімімпекс», балансова вартість якого, станом на 02.08.2010 року становила 1868400 грн., але не довів злочин до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки співробітники міліції наклали арешт на майно ЗАТ «Нафтохімімпекс».

Під час судового розгляду зазначеної справи, після дослідження судом доказів, представник цивільного позивача ОСОБА_4 заявила клопотання про те, що під час розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції встановлено, що досудове слідство у справі проведено неповно, поверхнево, з грубим порушенням норм кримінально-процесуального закону, виявлені недоліки усунути у межах судового процесу неможливо, у зв'язку з чим, вважають, що справу необхідно направити для проведення додаткового розслідування.

Прокурор не заперечувала щодо задоволення клопотання та направлення справи на додаткове розслідування, зазначаючи, що дійсно в ході судового слідства виявлена неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в суді.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти заявленого клопотання про направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування, мотивуючи тим, що в ході судового слідства зібрано достатньо матеріалів, по яким можливо прийняти рішення у справі.

Захисник ОСОБА_3 зазначив, що думка захисника ОСОБА_2 є слушною, однак не заперечував проти задоволення клопотання та також прохав суд, що уразі направлення справи для проведення додаткового розслідування необхідно вказати ряд слідчих дій, які повинні бути виконанні при проведенні додаткового розслідування, оскільки досудове слідство в даній справі проведено поверхово та з грубим порушенням норм кримінально-процесуального законодавства. Зокрема, прохав загалом скасувати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Підсудний ОСОБА_6 також зазначив про те, що в ході судового слідства дійсно виявлено ряд грубих порушень законодавства при проведенні досудового слідства в даній справі. Зокрема, зауважив, що від самого початку кримінального переслідування, як тільки його було перший раз запрошено до слідчого, йому відразу ж було повідомлено, що його вина очевидна. Зазначив, що досудовим слідством не вчинювалось жодних дій на встановлення істини в справі. Будь-які його заяви або зауваження не брались до уваги, не долучалися до матеріалів справи та жодним чином не здійснювалось реагування на них.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, представника цивільного позивача, захисників, підсудного, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України (у редакції 1960 року), повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України (у редакції 1960 року), прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Виявити як і ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Виходячи з вказаної норми процесуального закону, під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмету доказування, тобто з'ясування всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів в сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

Згідно зі ст. 64 КПК України (у редакції 1960 року), доказуванню в кримінальній справі підлягають, зокрема - подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину, характер і розмір шкоди, завданої злочином, а пред'явлене обвинувачення, згідно зі ст. 132 КПК України (у редакції 1960 року), має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину.

Крім того, дані положення випливають з п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього.

Проте, як убачається з матеріалів кримінальної справи, ці вимоги закону під час досудового слідства не були виконані, а обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, належним чином не з'ясовані.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 показав, що ЗАТ «Нафтохімімпекс» було створено в 1996 році ним та ОСОБА_8 Окрім даної компанії вони відкривали додаткові фірми, в яких були бізнес партнерами, а також вони за попередньою домовленістю вирішували хто буде займати керуючу посаду на кожній з фірм. Домовленість про це між ними була усною, але під час прийняття таких рішень проводились загальні збори, на яких вівся протокол, а також призначення на керуючу посаду закріплювалось наказом. Отже, за однією із таких домовленостей вони вирішили призначити на посаду директора ЗАТ «Нафтохімімпекс»ОСОБА_8, але при цьому право першого підпису мали лише він та сам ОСОБА_8, а також було зазначено, що вони разом з ним мають право діяти без довіреності. Також слід зазначити, що на підприємстві було дві головних печатки. Одна знаходилась у нього, а інша у ОСОБА_8 Щодо зберігання печаток сильна увага не приділялася. У 2010 році в нього був такий період, що він дуже багато хворів, але не дивлячись на це, все ж таки він приїздив на фірму. Пізніше він почав помічати, що відбуваються закупки в однієї і тієї ж компанії на дуже великі суми й ціна придбаного товару перевищена від звичайної. Стосовно даних закупок йому ніхто нічого не пояснював, навіть працівники, які працювали у них на фірми помовчували. Пізніше почались брати кредити в банках. Також він дізнався, що за той час поки він хворів було проведено двоє загальних зборів про, які йому ніхто не повідомив. У літку 2010 року сталася така ситуація. На одній із квартир, яка належить ЗАТ «Нафтохімімпекс», коли він ксерив документи, то помітив цікавий документ, в якому було зазначено, що фірма «Нафтохімімпекс»передає безоплатно усе своє майно фірмі «Нефтехім». Пізніше з'ясовується, що ОСОБА_8 та ОСОБА_11 відкривають спільно фірму, яка називається «Хімімтех»і протягом трьох днів, як починає працювати дана фірма, з рахунку «Нафтохімімпекс»знімається 1 мільйон гривень, а пізніше ще 596 тисяч гривень. І після цього, «Хімімтех»мала дану суму на своєму особовому рахунку. Коли він хотів з ОСОБА_8 поговорити стосовно даного переказу, то він постійно відшутковувався. Пізніше вони з ОСОБА_8 вирішили, що треба щось вирішувати і дійшли висновку, що або він у нього, чи той у нього купляє частку відсотків, або на посаду директора компанії «Нафтохімімпекс»призначають третю незалежну особу. Згідно законодавства вони мали подати оголошення у засоби масової інформації щодо призначення загальних зборів, в якому вказали, що на зборах будуть обговорюватись питання щодо визначення особи директора компанії. Пізніше він почав помічати, що компанія «Хімімтех»почала становити значну конкуренцію для «Нафтохімімпекс», оскільки на усіх тендерах вона висувала свої послуги. Пізніше ОСОБА_8 наказом, без проведення зборів, призначив на посаду виконавчого директора ОСОБА_11. Хоча жодного права призначати його на посаду директора без проведення зборів ОСОБА_8 не мав. Вважає, що ніяким чином не порушив закон та ніяких протиправних дій з приводу ЗАТ «Нафтохімімпекс»не вчиняв, а навпаки намагався врятувати майно даного підприємства.

У своєму клопотанні про направлення справи на додаткове розслідування представник цивільного позивача вказує, що 02 серпня 2010 року, об 11 годині 05 хвилин, за адресою: вул. Лохвицька, 64 в м. Києві, під час процедури реєстрації учасників Зборів ЗАТ «Нафтохімімпекс», ОСОБА_6, протизаконно заволодів печаткою ЗАТ «Нафтохімімпекс»(надалі у тексті Товариство), а саме -викрав її з дипломату Комерційного директора Товариства, ОСОБА_12

У томі 1 а.с. 28 міститься заяву ОСОБА_12 до Генерального директора ЗАТ «Нафтохімімпекс», ОСОБА_8 із зазначенням, що під час процедури реєстрації учасників зборів ЗАТ «Нафтохімімпекс», ОСОБА_6 була викрадена основна печатка ЗАТ «Нафтохімімпекс». По периметру вищезазначеного приміщення, знаходяться камери відео спостереження (Договір на встановлення охоронної сигналізації на об'єкт і замовника від 14.12.2005 року). Тобто, всі учасники зборів, станом на 02.08.2010 року, фіксувались на камеру відео спостереження. Записи відео спостереження зберігаються у системному блоці, що є сервером камер відео спостереження Товариства. Інформація з камер відео спостереження оновлюється кожні два тижні. 02 серпня 2010 року начальником адміністративно-господарського відділу ЗАТ «НАФТОХІМІМПЕКС»ОСОБА_13 були передані слідчо-оперативній групі оригінали аудіо та відеозаписів, здійснених з камер відео спостереження будинку № 64, розташованого на вул. Лохвицька в м. Києві.

Для більш ретельної перевірки подій 02 серпня 2012 року у томі № 1 а.с. 11-12 справи містяться вказівки заступника начальника міліції ГУ МВС України в м. Києві, а саме у п. 8 вказівок зазначено: «Провести перегляд відеозапису камер відео спостереження будинку за адресою: м. Київ, вул. Лохвицька, 64, де 02 серпня 2010 року відбулася підготовка до акціонерних зборів ЗАТ «Нафтохімімпекс»та було викрадено печатку. Визнати матеріали відеозапису речовими доказами, який долучити до матеріалів справи».

Відповідно до п. 4 ст. 114-1 КПК України, вказівки начальника слідчого відділу в кримінальній справі є обов'язковими для виконання.

Проте, т. 4 а.с. 237 вищезазначеної кримінальної справи містить довідку про речові докази старшого слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_14 про відсутність речових доказів.

Том 1 а.с. 21 містить «Довідка»де ОСОБА_12 зазначає «…зобов'язується перенести інформацію з диктофона на інший електронний носій», що в подальшому і було зроблено останнім та передано слідчому СВ Дніпровського РУГУ МВС України ОСОБА_15

Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні підтвердив вищезазначене.

Проте, допитаний 18.10.2012 року в судовому засіданні в якості свідка старший слідчий СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_14 надав суду пояснення, що при передачі йому справи слідчим СВ Дніпровського РУГУ МВС України ОСОБА_15, питання щодо речових доказів, звісно, вирішувалось, але щодо цієї справи -ніяких речових доказів не було.

Судом з цього приводу в порядку ст. 315-1 КПК України надавалося доручення щодо надання вказаного вище відеозапису, про те до суду надійшла відповідь, що виїмка відеозапису з камер відео спостереження, що знаходяться на вул. Лохвицька, 64 в м. Києві, у рамках розслідування кримінальної справи не проводилась.

Під час проведення додаткового розслідування необхідно з'ясувати питання щодо даного відеозапису, з яких причин він відсутній у матеріалах справи, хоча практично всі свідки вказують, що такий відеозапис був і передавався слідству та це й випливає з самих матеріалів справи. Даний відеозапис необхідно вилучити, долучити його до матеріалів справи та надати йому правильну і правову оцінку, як доказу в справі.

Крім того, том 3 а.с. 43-44 містить протокол обшуку від 01.10.2010 року слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_2 у громадянки ОСОБА_16. Відповідно до протоколу, було знайдено та вилучено диктофон »з касетою, флеш карта чорного кольору ». Вилучені предмети упаковані та опечатані печаткою «Для пакетів»Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві. Диктофон ic»з касетою, флеш карта чорного кольору », відповідно до Квитанції про отримання речових доказів № ФП 011193, прийняті 18.05.2011 року та знаходяться в камері речових доказів Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві. Однак, їх доля, відповідно до матеріалів кримінальної справи, ніяким чином не вирішена в установленому законом порядку, що також підлягає додатковій перевірці органом досудового слідства.

У судовому засіданні 18.10.2012 року допитаний слідчий, що провадив досудове слідство в даній справі, на запитання суду щодо невизнання речовими доказами диктофону asonic»з касетою та флеш карти чорного кольору »пояснив це «технічною помилкою»та можливим знаходженням вищезазначених предметів у камері речових доказів Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві. Однак, у протоколі огляду від 03.10.2010 року (т. 3 а.с. 74-75) зазначено, що під час перегляду інформації, що міститься на флеш-картці чорного кольору »виявлено ряд документів, роздруківка яких додається до протоколу огляду на 12 аркушах ( т. 3 а.с. 76-87), але ніяка оцінка слідчим роздрукованим документам не дана. Дана обставина також підлягає з'ясуванню при проведенні додаткового розслідування.

Відповідно до ст. 82 КПК України, протоколи слідчих і судових дій, складені та оформлені в порядку, передбаченому цим Кодексом, носії інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи». Старшим слідчим СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_14 на досудовому слідстві не вилучено та не визнано речовим доказом печатки ЗАТ «Нафтохімімпекс», що знаходиться у підсудного ОСОБА_6, хоча він сам зазначає про місце її знаходження, що також підлягає додатковій перевірці.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 КК України, готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Готування до злочину є початковою стадією вчинення злочину, одним з видів незакінченого злочину. З суб'єктивної сторони готування до злочину можливе лише з прямим умислом, тобто винний усвідомлює, що він створює умови з метою вчинення певного злочину і бажає створити такі умови. При цьому винний має намір не обмежуватись лише готуванням до злочину, яке може бути закінченим і незакінченим, а вчинити такі дії, які призведуть до закінчення злочину, але йому не вдається реалізувати свій умисел зробити це, довести злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі. Однією з форм готування до злочину, згідно із ч. 1 ст. 14 КК України, є підшукування співучасників. Підшукування учасників -це будь-які дії з притягнення, залучення до вчинення злочину інших осіб: виконавця (співвиконавця), організатора, підмовника або пособника. Однак, в цій частині органом досудового слідства неналежно чином дана оцінка, а саме діям -ОСОБА_7 та ОСОБА_9.

Під час проведення додаткового розслідування необхідно вжити ряд слідчих оперативно-розшукових заходів щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_7

Крім того, існують протиріччя у поясненнях свідка ОСОБА_9, що були надані на досудовому слідстві та поясненнями свідка ОСОБА_9, наданими в судовому засіданні. Відповідно до пояснень, наданих на досудовому слідстві, ОСОБА_9 особисто вносились зміни керівника ЗАТ «Нафтохімімпекс», а в судовому засіданні він повідомив, що всі зміни вносились ОСОБА_18 Відповідно до пояснень, наданих на досудовому слідстві ОСОБА_9 «…з моменту мого обрання Генеральним директором ЗАТ «Нафтохімімпекс»велась господарська діяльність, а саме приймання кореспонденції». Безумовно само поняття «велась господарська діяльність»ніяким чином не є передумовою «приймання кореспонденції». Але приймання кореспонденції підтверджує і той факт, що в серпні місяці 2010 року від імені ЗАТ «Нафтохімімпекс»було розірвано договір про доставку (вручення) поштових відправлень (поштових переказів) та періодичних друкованих видань через Абонентську скриньку № 78 (копія Договору № 810 від 11.01.2010 року знаходиться в матеріалах кримінальної справи) та укладено договір з ДП «Укрпошта»про доставку (вручення) поштових відправлень (поштових переказів) та періодичних друкованих видань через Абонементну скриньку № 88. Особами, що мають право отримувати поштову кореспонденцію Товариства, є ОСОБА_7, ОСОБА_18 У січні місяці 2011 року ОСОБА_9 укладає новий договір з ДП «Укрпошта». Вся поштова кореспонденція, в тому числі, судові повістки, рішення суду та інші важливі документи, потрапляють до Абонентської скриньки № 88.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила ці діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ч. 3 ст. 68 КПК України, якщо показання свідка базується на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути, також, допитані. У матеріалах кримінальної справи є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних підприємців від 16.12.2010 року в графі «Дані про видачу виписок, витягів, довідок з ЄДР за певний період», а саме 28.07.2010 року значиться ОСОБА_18, 29.07.2010 року -ОСОБА_19. У судовому засіданні підсудний, на запитання представника цивільного позивача надав відповідь, що можливо він і просив когось отримати витяг, точно не пам'ятає.

Досудовим слідством не було прийнято належних мір щодо допиту в якості свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 щодо зазначених подій, більш того, досудовим слідством не було вжито будь-яких заходів для цього.

Досудовим слідством не було прийнято належних мір щодо допиту в якості свідка ОСОБА_20, як представника ОСОБА_6 на Загальних зборах Товариства ЗАТ «Нафтохімімпекс», що відбулись 02.08.2010 року. У матеріалах кримінальної справи є телеграма від останнього, але слідчий не вжив ніяких заходів щодо опитування ОСОБА_20 відповідно до окремого доручення.

Крім того, при проведенні додаткового розслідування необхідно встановити місцезнаходження свідка ОСОБА_21., повторно допитати по обставинам справи щодо події, які мали місце 02.08.2010 року за адресою вул. Лохвицька, 64 та пл. Ленінградська, 1, у м Києві; провести впізнання свідка ОСОБА_21 свідком ОСОБА_22; провести впізнання свідка ОСОБА_23 свідком ОСОБА_22; провести впізнання свідка ОСОБА_12 свідком ОСОБА_22; провести очну ставку між свідками ОСОБА_22 та ОСОБА_21; між свідками ОСОБА_22 та ОСОБА_24; між свідками ОСОБА_22 та ОСОБА_12; між ОСОБА_6 та ОСОБА_25; між ОСОБА_6 та ОСОБА_24; між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 з приводу обставин справи щодо подій, які мали місце 02.08.2010 року за адресою вул. Лохвицька, 64 та пл. Ленінградська, 1 у м. Києві; встановити місцезнаходження ОСОБА_20 і ОСОБА_18 та допитати їх в якості свідків по обставинам справи щодо діяльності ЗАТ «Нафтохімімпекс».

Провести виїмку оригіналів кадрових наказів по ЗАТ «Нафтохімімпекс», що стосуються призначення та переміщення на керівні посади ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_12 Є Б., оглянути їх та долучити до матеріалів справи; провести виїмку оригіналу наказу по ЗАТ «Нафтохімімпекс»№ 87 від 09 11.2009 року, що стосуються встановлення порядку зберігання печаток ЗАТ «Нафтохімімпекс», оглянути його та долучити до матеріалів справи, а за необхідності провести судову-технічну експертизу документу оригіналу наказу по ЗАТ «Нафтохімімпекс»№ 987 від 09.11.2009 року, що стосується встановлення порядку зберігання печаток ЗАТ «Нафтохімімпекс», з метою встановлення відповідності або невідповідності дати виготовлення такого документу по відношенню до дати 09.11.2009 року.

Зокрема, необхідно в порядку передбаченому законом призначити експертизу з приводу вартості майна ЗАТ «Нафтохімімпекс», так як ОСОБА_6 інкримінується готування до заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах. Однак, сума 1868400 грн. органом досудового слідства базується на одній довідці, виданій головним бухгалтером ЗАТ «Нафтохімімпекс». Будь-яких інших документів, щоб підтверджували вартість ЗАТ «Нафтохімімпекс»у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. п. 8, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справи на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

При проведенні додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно провести ряд оперативно-слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі.

Обставини, які підлягають дослідженню під час додаткового розслідування, мають комплексний характер, вони взаємопов'язані, їх з'ясування потребує аналітичних, оперативних, специфічних і невідкладних заходів та рішень, які можна реалізувати тільки в умовах досудового слідства, а не встановлення вказаних обставин перешкоджає суду дати належну оцінку дослідженим доказам в їх сукупності та прийняти законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості чи невинуватості підсудних в інкримінованих їм злочинах, з урахуванням закріплених у ст. 62 Конституції України положень про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Органом досудового слідства допущенні суттєві неповнота та однобічність досудового слідства, що не можуть бути усунуті в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 16-1 КПК України (у редакції 1960 року), відповідно до яких, функція суду розглядати справи та забороняється перекладати на суд функції, притаманні слідчим органам.

Пред'явлене органом досудового слідства підсудному обвинувачення не в повній мірі відповідає матеріалам справи, а наведені докази мають суттєві протиріччя, які підлягаю усуненню органом досудового слідства.

За результатами повного та всебічного дослідження обставин справи, за наявності для цього законних підстав, необхідно пред'явити підсудному обвинувачення з дотримання вимог ст. 132 КПК України, давши правильну юридичну оцінку його діям, перевіривши доводи, висунуті на його захист.

Усі зазначені обставини підлягають додатковій перевірці, а наведені недоліки не можуть бути усунуті судом в судовому засіданні. Необхідно перевірити всі обставини у справі відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного їх дослідження, надати належну оцінку всім фактам, які мали місце.

З огляду на викладене, виходячи з того, що органами досудового слідства не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, не усунуті суперечності, які не дають підстав для прийняття однозначного рішення, кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190 КК України підлягає поверненню на додаткове розслідування, в ході якого органу досудового слідства належить з'ясувати наведене, усунути недоліки досудового слідства зазначені вище, за результатами встановленого при додатковому розслідуванні, в разі причетності підсудного до вчинення злочинів, пред'явити йому конкретне обвинувачення.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 22, 64, 281 КПК України (у редакції 1960 року), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190 КК України направити прокурору Дніпровського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_6 - у вигляді підписки про невиїзд з місце проживання, залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя