Ухвала суду № 28478666, 26.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3852/11/0170/7

26.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Мегамет"- Столяров Юрій Вікторович, довіреність № 14/09-2011 від 14.09.11

представник позивача - Приватного підприємства "Мегамет"- Гайструк Людмила Іванівна, довіреність № 01/03-2011 від 01.03.11

перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 19.03.12 у справі № 2а-3852/11/0170/7

за позовом Приватного підприємства "Мегамет" (вул. Артилерійська, буд.90,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим: від 20.08.2010р. №011881502/0, від 03.11.2010р. №011881502/1, від 21.01.2011р. №011881502/2, якими приватному підприємству "Мегамет"нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 4343719,5грн., з яких 2895813грн. основного платежу та 1447906,5грн. штрафні санкції.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Мегамет"3,40грн. судових витрат.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.12, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 26.09.12 представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Мегамет"є юридичною особою, державну реєстрацію якої проведено 24.01.2003р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (т.1 а.с.27-28), ПП "Мегамет"взято на облік платника податків (т.1 а.с.31), відповідно до свідоцтва №00956378, виданого 04.02.2003р., зареєстровано платником податку на додану вартість (т.1 а.с.29), у період з 03.10.2006р. по 03.10.2011р. мало ліцензію на зайняття видом господарської діяльності із заготівлі, переробки металобрухту чорних металів (т.1 а.с.30).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим була проведена невиїзна (камеральна) перевірка Приватного Підприємства "Мегамет" (далі: ПП "Мегамет") з питань встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень -березень 2010р..

За результатом перевірки був складений акт перевірки від 09.08.10р. №10573/15-2/32296876 (т.1 а.с.96-104) (далі -акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення №0011881502/0 від 20.08.2010р. (т.1 а.с.95), яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2895813грн. основного платежу та 1447906,5грн. штрафних санкцій, а всього 4343719,5грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що відповідачем не витребувалися, не вивчалися та не оцінювалися первинні документи, створені внаслідок господарських відносин позивача з СТОВ "Скад".

Перевіркою формування податкового кредиту встановлено, що його показники визначалися позивачем внаслідок відносин з СТОВ "Скад", яке на момент перевірки має стан 8 -"До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням". Відповідно до податкових декларації позивачем у період з січня -березень 2010р. включено до податкового кредиту суму у розмірі 2895813грн.

Відповідачем в акті перевірки, вказані дані акту ДПІ в м. Херсоні, зокрема, що фактично згідно податкової звітності СТОВ "Скад" та проведених заходів щодо встановлення місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності. СТОВ "Скад" без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, проведено документально фактично не здійснені господарські операції для отримання підприємством податкової вигоди.

Актом встановлено, що відповідно до податкових декларацій з ПДВ за січень -березень ПП "Мегамет" неправомірно включило до податкового кредиту суму у розмірі 2895813грн.

Відповідач в акті вказав, що у результаті порушення контрагентом СТОВ "Скад"своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ПП "Мегамет"мають протиправний характер. Такий правочин по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, проти ричіть інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

На підставі зазначених обставин, відповідачем здійснено висновок, що позивачем в порушення п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997р., абз. 2 п.1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування"від 25.06.1991р. №1251-ХІІ, п. 15.1.1 п. 15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами"від 21.12.2000р. завищений податковий кредит у сумі 2895813грн. і відповідно підлягає донарахуванню податкове зобов'язання у сумі 2895813грн.

Позивачем в порядку процедури апеляційного оскарження на вказане рішення були направлені скарги до ДПІ в м. Сімферополі, ДПА в АР Крим та ДПА України. За наслідком розгляду скарги позивача залишені без задоволення.

02.06.2008р. №02/06 між позивачем та СТОВ "СКАД"(м. Херсон) був укладений договір купівлі -продажу лому і відходів чорних металів (т.1 а.с.115). Відповідно до умов договору продавець СТОВ "Скад"зобов'язаний передати у власність покупця (ПП "Мегамет") лом і відходи чорних металів відповідно до акту приймання -передачі, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити вказаний товар. Доставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок Продавця.

До вказаного договору між позивачем та СТОВ "Скад"укладені додаткові угоди (т.1 а.с.116-117), якими внесли зміни до договору стосовно юридичної адреси продавця та стосовно продовження строку дії договору.

Між позивачем та СТОВ "Скад"укладені специфікації, якими встановлені ціни на номенклатуру товару, що постачається за договором (т.1 а.с.118-138).

На підтвердження виконання зазначених вище договорів позивачем до матеріалів справи долучені акти приймання металів чорних (вторинних), а також видаткові накладні, які складені сторонами договору, та які містять дані про відвантаження і отримання товару, його вартість та кількість, також постачальником були виписані позивачу податкові накладні.

Отже, з наданих довідок банку ПАТ "ПУМБ"(т.2 а.с.231-237) вбачається, що між позивачем та постачальником СТОВ "Скад" були проведені розрахунки за товар по договору від 02.06.2008р. на постачання лому чорних металів.

На час проведення перевірки позивача, у період що перевірявся відповідачем та на час прийняття оскаржуваних рішень, був чинним Закон України "Про податок на додану вартість"від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, яким визначені платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій.

З положень даного закону вбачається наступне.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до положень абзацу 1 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" 7.4.1., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Даною нормою також встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

З акту перевірки вбачається, що у ході проведення відповідачем перевірки позивача, ним взагалі не досліджувалися та не оцінювалися первинні документи, створені у результаті взаємовідносин між позивачем та СТОВ "Скад", що вказує на неповноту проведення такої перевірки, не підтвердження її даних відповідними документами та формальний підхід контролюючого органу до з'ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення за результатом даної перевірки.

Відповідачем не досліджені та не оцінені виписані позивачу СТОВ "Скад"податкові накладні, які, в силу норм Закону України "Про податок на додану вартість", є підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином, СТОВ "СКАД"(ІПН 310480421034) мало право на виписку податкових накладних у перевіреному відповідачем періоді відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону №168, оскільки за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua) було зареєстровано платником ПДВ на момент виписки податкових накладних.

Судом першої інстанції було призначено судово-економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи (висновок від 20.02.2012р. №24 (т. 3 а.с.60-79)).

Експертом були досліджені документи, складені внаслідок відносин між позивачем та СТОВ "Скад", у тому числі податкові накладні, виписані СТОВ "Скад".

Експертом встановлено, що постачальником СТОВ "Скад"позивачу, за період з січня по березень 2010р. були виписані податкові накладні на загальну суму 17091283,98грн., у тому числі ПДВ 2848547,33грн. Податкові накладні, виписані продавцем СТОВ "Скад"були включені ПП "Мегамет"в реєстри отриманих податкових накладних та в додаток №5 до декларації з ПДВ не у повному обсязі.

Згідно даним експертизи встановлено, що ПП "Мегамет"включило до реєстру податкових накладних з ПДВ отриманих від СТОВ "Скад"на суму 2750156,60грн., у тому числі січень 2010р. 483354,45грн., лютий 2010р. 898644,70грн., березень 2010р. 1368157,45грн. Таким чином експерт встановив, що не включено в реєстр податкових накладних за березень ПДВ на суму 98390,73грн.

Виходячи з викладеного, судова колегія приходить до висновку, що сформований позивачем податковий кредит з ПДВ, який відображений у податковій звітності, повністю підтверджується виписаними постачальником СТОВ "Скад"податковими накладними.

Судова колегія, враховуючи положення Закону України "Про податок на додану вартість", приходить до висновку, що позивачем правомірно здійснювалося формування податкового кредиту, на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Таким чином, позивачем під час формування податкового кредиту було дотримано положення Закону України "Про податок на додану вартість".

Слід значити, що оприбуткування придбаного товару (лому черних металів) та відображення його в бухгалтерському обліку свідчить, що вказана операція вплинула на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів позивача, отже, така операція є господарською операцією.

Проведеною судовою економічною експертизою також було встановлено, що господарські операції з надання лома чорних металів від постачальника СТОВ "Скад", використані у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами, а оплата підтверджується банківськими виписками, позивачем була відображена операція бухгалтерськими проводками.

Вказані факти свідчать про реальність виконання сторонами договору господарських операцій з придбання товару -лому чорних металів та наявності у позивача достатніх, встановлених Законом України "Про податок на додану вартість", підстав для формування податкового кредиту внаслідок таких операцій.

З таких підстав, колегія судів вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені в акті перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених ПП "Мегамет" з СТОВ "СКАД" у зв'язку з тим, що не підтверджується місцезнаходження СТОВ "СКАД", наявність у СТОВ "СКАД" достатніх трудових ресурсів, виробничих, складських, торгівельних приміщень та обладнання, транспорту та сировини й матеріалів, необхідних для здійснення діяльності з огляду на таке.

Законом України "Про податок на додану вартість", не передбачено обов'язок покупця перевіряти, за рахунок яких ресурсів (виробничих, трудових, фінансових) продавець надає товари (роботи, послуги) для покупця. Покупець, в свою чергу, не зобов'язаний перевіряти: чи використовує продавець власні виробничі потужності або орендовані; чи залучає продавець з метою здійснення господарської діяльності власних співробітників або фізичних осіб за трудовими угодами. Згідно з судовою практикою Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України, платник податку на додану вартість -покупець товару, на час здійснення господарської операцій з придбання товару, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому, не повинен зазнавати певних негативних матеріальних наслідків за можливу неправомірну діяльність порушника (правова позиція викладена в Ухвалах ВАСУ за справами №9820946, №7276773 та в Постановах ВСУ №№221007, 3060678, 4970766).

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що покупець ПП "Мегамет" не може нести відповідальність за діяльність або бездіяльність продавця СТОВ "Скад" та не повинен зазнавати негативні наслідки з цього.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

З вказаної норми вбачається, що зареєстрований у ЄДРПОУ, контрагент позивача є юридичною особою, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, підтверджуючих те, що СТОВ "Скад"на момент укладення угоди, було виключено з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим не було наділено цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені

частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ст. 228 ЦК України (на яку в акті перевірки посилається відповідач), правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. За частиною другою цієї статті правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним.

Проте відповідач в акті перевірки визнав ці правочини такими, що направлені на заволодіння майном держави, без будь-якого обґрунтованого підтвердження таких фактів.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 затверджений Порядок, оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових і позапланових перевірок по питаннях дотримання податкового, валютного і іншого законодавства (далі - Порядок) (що діяв на час проведення перевірки та складання акту перевікри).

Відповідно до п. 1.1. Порядку, цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Відповідно до п. 2.3.4. Порядку, оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

З наведених вище норм, судова колегія дійшла висновку, що договір укладений між позивачем та контрагентом, виходячи з його змісту, спрямований на передачу товару покупцю і отримання коштів за товар продавцем.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б засвідчували недійсність правочинів між позивачем та його контрагентами.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку про реальність господарських операцій, проведених позивачем, які були підставою для виникнення права на податковий кредит та встановлено факт того, що вчинені позивачем дії відповідають господарській меті та направлені на отримання доходу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача зроблені в акті перевірки про недійсність правочинів та про здійснення позивачем та контрагентом операцій без мети реального настання правових наслідків та про порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завишення суми ПДВ є необґрунтованими, в зв'язку з чим прийняте на їх підставі податкові повідомлення -рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 19.03.12 у справі № 2а-3852/11/0170/7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва