Ухвала суду № 28478659, 10.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13146/11/0170/15

10.10.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Бром"- Дерев'янко Олександр Михайлович, довіреність № б/н від 03.01.12

представник відповідача - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- Павлюкова Олена Валеріївна, довіреність № 04/10/10-0 від 13.03.12

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 28.03.12 у справі № 2а-13146/11/0170/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна, 1, смт. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Північна 2, смт. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000382301 від 11.10.11 року в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 61 704 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 1 067 099 грн., № 0000372301 від 11.10.11 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1 840 091 грн.

Не погодившись з постановою суду, представник Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.12, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 10.10.12 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Бром"є юридичною особою, зареєстрованою 15.08.1996 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №063426, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №407623 від 01.03.2011 року (місце знаходження: АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, б. 1).

Посадовими особами Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Бром"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатам перевірки був складений акт №1311/23-0/05444552 від 30.09.2011р., яким встановлено:

- порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про податок на прибуток підприємств"№283/97-ВІ від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 4 квартал 2010 р. у сумі 23932 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2011р. у сумі 61704 грн.

- п.п. 139.1.12 п. 139.1. ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України від 2 грудня року №2755-VI, п. З підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 2 квартал 2011р. у сумі 1126799 грн. та заниження податку на прибуток за 2 квартал 20 у сумі 1853822 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000382301 від 11.10.11 про зменшення від'ємного значення з податку на прибуток в сумі 61 704 грн. за 1 квартал 2011 року та в сумі 1 126 799 грн. за 2 квартал 2011 року, та податкове повідомлення -рішення № 0000372301 від 11.10.11 р. про визначення податку на прибуток у сумі 1 889 720,00, в тому числі: за основним платежем -1877754 грн. та за штрафними фінансовими санкціями -11 966,00 грн.

Між ТОВ "Вісан"та КВАТ "Бром"( на даний час -ПАБ "Бром") був укладений Договір № 2 від 23.02.2011 року на постачання вугілля марки АКО у кількості 200 т. за ціною 833,33 грн. Загальна сума договору складає 199 999,20 грн. у т.ч. ПДВ - 33333,20 грн. Умови поставки - FСА за адресою ст. Щетово Донецької з/д, згідно з Правилами тлумачення торгових термінів INKOTERMS в редакції 2000 року.

Матеріалами справи підтверджується, що КВАТ "Бром"здійснена оплата вартості товару, в тому числі ПДВ, про що свідчіть платіжне доручення №3027 від 23.02.2011 року.

Судом встановлено, що КВАТ "Бром"від ТОВ "Вісан"згідно видаткової накладної №82 від 17.03.2011 року був отриманий товар -вугілля марки АКО на загальну суму 73980,00 грн., в тому числі ПДВ 12330,00 грн. (без ПДВ 61650,00 грн.).

Факт доставки та отримання товару також підтверджується залізничною накладною №49920036.

Сума у розмірі 61650,00 грн. була включена до складу валових витрат підприємства у декларації за 1 квартал 2011 р. та відповідно до податкового обліку підприємства є від'ємним значенням об'єкту оподаткування податком на прибуток.

В подальшому вказаний товар був використаний в господарській діяльності підприємства, про що свідчать лімітні картки.

Крім того, згідно відомостей по рахунку 37.11 встановлено зміну в структурі активів та зобов'язань платника податку -ПАТ "Бром".

Таким чином, зазначені первинні бухгалтерські документи свідчать про реальне виконання КВАТ "Бром" та ТОВ "Вісан"укладеного договору на виконання купівлі-продажу та про розрахунки за отриманий товар.

Платники податку на прибуток, об'єкти, базу та ставки оподаткування на час формування валових витрат у1 кварталі 2011 року були визначені в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року, тому колегія суддів вважає необхідним в цій частині керуватися нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (п.4.1. ст.4 Закону).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" полягає, в тому числі, у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Таким чином, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів на отримання товару.

Із аналізу чинного податкового законодавства та визначення господарської діяльності, наведеного у п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року, вбачається, що це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Судова колегія зазначає, що висновки відповідача щодо нікчемність укладеного позивачем з ТОВ "Вісан" договору з тих підстав, що постачальник позивача не має необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а саме: основних фондів, виробничих потужностей та транспортних засобів, виходячи з встановленої товарності господарської операції між позивачем та ТОВ "Вісан", є необґрунтованими з огляду на таке.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку ТОВ "Вісан"та позивачем була вчинена господарська операція щодо придбання товару. Матеріали справи підтверджують отримання товару для подальшого використання в господарської діяльності. Оплата за договорами була здійсненна позивачем в повному обсязі.

Зазначене свідчить про те, що господарська операція між позивачем та його постачальником була спрямована на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарської операції, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Судова колегія зазначає, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, укладених позивачем з контрагентами, відповідачем не наведено.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також судова колегія зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі 2а-6624/11/0170/15 від 29.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2012 року в задоволенні адміністративного позову про стягнення з ПАТ "Бром", ТОВ "Вісан" в дохід держави суму, одержану за нікчемним правочином, а саме за договором №2 від 23.02.2011 року, укладеному між КВАТ "Бром"та ТОВ "Вісан", у розмірі 199999,20 грн., в т. ч. ПДВ - 33333,20 грн. відмовлено. Під час розгляду справи судом встановлено, що укладення договору було спрямовано на реальне настання правових наслідків і при виконанні цього договору КВАТ "Бром"та ТОВ "Вісан"діяли в межах діючого законодавства України. Судом також підтверджено вчинення господарської операції між КВАТ "Бром" та ТОВ "Вісан", за наслідком якої відбулася зміна в структурі активів та зобов'язань платника податку -ПАТ "Бром".

Згідно статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до статті 72 КАС України, не належить доказувати обставини, встановлені в іншому судовому рішенні, що набрало законної сили. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення. Існування такої підстави звільнення від доказування обумовлено тим, що особа, яка мала можливість спростовувати ту чи іншу обставину в іншому (адміністративному, цивільному, господарському) процесі і не зробила цього, не може спростовувати цю обставину і при розгляді адміністративної справи. Це правило застосовується у разі, якщо всі особи, які беруть участь у справі, брали участь й у справі, у якій було встановлено обставини.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що зазначені обставини спростовують висновки податкового органу про безтоварність господарської операції, нікчемність укладеного правочину, а відтак позивачем правомірно відображена сума у розмірі 61650,00 грн. у складі валових втрат та від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 1 кварталі 2011 р.

Щодо виключення зі складу валових витрат за 1 квартал 2011 р. суми у розмірі 54,00 грн. по операціям з придбання товарів у КП "Комункомбінат", судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та КП "Комункомбінат"був укладений договір №9 надання послуг по складуванню відходів на місцевому полігоні від 04.01.2011 року.

За умовами вказаного договору КП "Комункомбінат"взяло на себе зобов'язання надати позивачу послуги по складуванню твердих відходів. Відповідно до вказаного договору ПАТ "Бром"придбало послуги по складуванню твердих відходів на загальну суму 65,16 грн., в тому числі ПДВ -10,86 грн. (без ПДВ -54,30 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Бром"здійснена оплата вартості отриманих послуг в тому числі ПДВ, про що свідчіть платіжне доручення №235 від 28.03.2011 року.

Отримання послуг також підтверджується актом №2002 від 23.03.2011 року та податковою накладною №1258 від 23.03.2011 року.

Сума у розмірі 54,00 грн. була включена до складу валових витрат та від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємством у 1 кварталі 2011 р.

Підставою для виключення цієї суми з валових витрат підприємства згідно акту перевірки є те, що КП "Комункомбінат" не включило суму ПДВ до своїх податкових зобов'язань, не надало декларацію з ПДВ за березень 2011 року, КП "Комункомбінат"має стан 16 припинено (ліквідовано, закрито), у зв'язку з чим, на думку податкового органу, зазначена обставина виключає можливість формування валових витрат позивачем по операціям з КП "Комункомбінат".

Судова колегія зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, згідно листа Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 09.02.2011 року №1265/10/15-02 Красноперекопська ЖЄО (правонаступник КП "Комункомбінат") відобразило в додатку №5 декларації з ПДВ за березень 2011 року податкове зобов'язання у сумі 10,86 грн. по операціям з ПАТ "Бром".

За приписом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені ст.9 Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, валові витрати у платника податку на прибуток виникають з настанням будь-якої з подій, визначених у п.11.2.1 п.11.2 ст.11 вказаного Закону, саме первинні документи і є підтвердженням понесення валових витрат платником податку.

Таким чином, підприємство формувало валові витрати виключно на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, оскільки факт придбання товарів (робіт, послуг) підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення -рішення №0000382301 від 11.10.11 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 61 704 грн. за 1 квартал 2011 року прийнято з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України.

По епізоду зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 1 067 099 грн. та нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі за основним платежем 1 840 091 грн. судом встановлено, що згідно акту перевірки, податковим органом зроблений висновок, що позивачем у податковій декларації на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, з порушенням вимог абзацу 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України у рядку 06.6 декларації за 2 квартал 2011 року, перенесені збитки з урахуванням збитків за 2010 рік.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування, визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- -суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

З матеріалів справи вбачається, що згідно декларації за 1 квартал 2011 року рядок 08 (об'єкт оподаткування) складає "127193 грн.", у рядку 04.9. (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) -значиться прочерк. Отже, позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 9127193 грн., яке виникло виключно за підсумками 1 кварталу 2011 року.

Відповідно до п.22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

ПАТ "Бром"при самостійному виявленні в 3 кварталі 2010 року помилок минулих років в сумі 17 181 202.17 грн. включило до декларації за 3 квартал лише 20 %, що становить 3436240,43 грн. Останні 80% або 13 744 961,74 грн. ПАТ "Бром"включило до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року в рядок 05.2 декларації.

При цьому позивачем враховане зменшення від'ємного значення на 696 621 грн., що відображено у рядку 05.2. декларації 13 744 962 -696 621 = 13 048 341.

Таким чином, від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року складає 9 127 193 (26 454 985 (рядок 01- валовій дохід від усіх видів діяльності) -34 264 606 (скориговані валові витрати) -1 317 572 (сума амортизованих відрахувань)= "9 127 193").

Сума від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у розмірі 9 127 193 грн. без урахування 61704 (валові витрати по операціям з ТОВ "Вісан"- 61650 грн. та КП "Комункомбінат"- 54 грн., загалом -9065489 грн.) визнана податковим органом.

На підставі наведеного, враховуючи, що ПАТ "Бром"правомірно включено до складу валових витрат 61704 грн., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування від'ємний за 1 квартал 2011 року у розмірі "9 127 193"грн.

Підставою для зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 126 799 грн. (в оскаржуваній частині 1 067 099 грн.) згідно податкового повідомлення рішення №0000382301 від 11.10.11 р. та нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі за основним платежем в оскаржуваній частині 1 840 091 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0000372301 від 11.10.11 року є виключення на підставі п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України зі складу об'єкту оподаткування від'ємного податком на прибуток у 2 кварталі 2011 р. збитків у розмірі 9 127 193 грн., як збитків 2010 року.

Згідно податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6. декларації) складає 9 127 193 грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності " 126 799"грн.

Таким чином, в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року відображені збитки 1 кварталу 2011 року.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 року встановлений статтею 150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року у складі витрат, рядок 06 позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 9 127 193 грн., які виникли у 1 кварталі 2011 року у зв'язку з відображенням помилок при формуванні валових витрат попередніх періодів 2008, 2009 року.

Таким чином, твердження представника відповідача, що 9 127 193 грн. є збитками 2010 року судова колегія вважає помилковим.

Згідно до пункту 7.3. статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р."

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що в діях позивача відсутні порушення норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 9 127 193 грн.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що податкові повідомлення-рішення №0000382301 від 11.10.11 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 1 067 099 грн., та № 0000372301 від 11.10.11 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1 840 091 грн. прийняті з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим є протиправними.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 28.03.12 у справі № 2а-13146/11/0170/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва