Ухвала суду № 28478618, 26.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12263/11/0170/11

26.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Феодосійського казенного оптичного заводу- Аксьонова Людмила Володимирівна, довіреність № 1458/32 від 13.10.11

представник позивача - Феодосійського казенного оптичного заводу- Бочаров Борис Миколайович,

представник третьої особи - ООО "ЕА- ПРОМ"- Шестопалов Олег Володимирович.

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 06.03.12 у справі № 2а-12263/11/0170/11

за позовом Феодосійського казенного оптичного заводу (вул. Московська,11,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби в АР Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

третя особа ООО "ЕА- ПРОМ" (вул. Гаврилова буд 5 кв 48, м. Запоріжжя, Україна, 69000 )

про визнання необгрунтованим та скасування акту, скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.03.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим №0000472304 від 29.08.2011 року.

Не погодившись з постановою суду, представник Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби в АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.03.12, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засідання 26.09.12 представники позивача та представник третьої особи заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Феодосійський казенний оптичний завод є юридичною особою (ідентифікаційний код 14310649), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.65), знаходиться на обліку в ДПІ в м. Феодосії АР Крим. Є платником податку на додану вартість.

Посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Феодосійського казенного оптичного заводу (далі: ФКОЗ) щодо підтвердження правових взаємовідносин з ТОВ "ЄА-ПРОМ" за період з 01.04.11р. по 30.04.11р.

11.08.2011р. за результатами перевірки складено акт №1521/23-4/14310649 від (а.с.7-12), в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2011 року на суму 106542грн., внаслідок порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 ст.5, п.1 ст.7 Господарського кодексу України.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому що, у ТОВ "ЄА-Пром відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а саме: основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не знаходження підприємства за юридичною адресою, невиконання обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, отже угода Феодосійського казенного оптичного заводу з вищезазначеним підприємством є нікчемною, згідно до ст.203, п.1.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України.

На підставі акту №1521/23-4/14310649 від 11.08.2011р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.08.2011 року №0000472304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 106542,00грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 1,00грн.

28.05.2010 року між ТОВ "ЄА-Пром"(Продавець) та Феодосійським казенним оптичним заводом (Покупець) укладено договір №05/2010, предметом якого є поставка товару, номенклатура, кількість та ціна якого, зазначені в додатку, що є невід'ємною частиною договору (а.с.23).

Відповідно до п.4.2 зазначеного Договору загальна вартість виробів за Договором на момент його підписання складає 639251,71грн., в тому числі ПДВ 106541,95грн.

Відповідно до п.5.1 не пізніше 20 днів з моменту підписання Договору Покупець перераховує Продавцю 100 відсотків вартості товару.

Відповідно до п.3.2 Договору поставка виробів за цим договором здійснюється партіями. Сторони узгоджують графік поставки протягом 10 днів після оплати покупцем товару, відповідно до п.5.1 Договору. Таким чином, Договором передбачена стовідсоткова передплата товару Покупцем.

На підтвердження виконання зазначеного вище договору позивачем до матеріалів справи долучені платіжне доручення від 05.04.2011 року на загальну суму 639251,71грн., видаткові накладні №02 від 18.04.2011р., №03 від 20.04.2011р., №04 від 22.04.2011р., №05 від 26.04.2011р., №06 від 27.04.2011р., №07 від 28.04.2011р., №08 від 04.05.2011р., №09 від 06.05.2011р., №10 від 11.05.2011р., №11 від 16.05.2011р., №12 від 20.05.2011р., №13 від 30.05.2011р., №14 від 30.05.2011р., №15 від 14.06.2011р., №16 від 14.06.2011р., №16 від24.06.2011р. (а.с.31-52), податкова накладна №2 від 05.04.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи спірний податковий кредит сформовано на підставі податкової накладної №2 від 05.04.2011р., яка надана ТОВ "ЄА-Пром"на дату списання коштів з банківського рахунка платника податку (відповідно до платіжного доручення №158 від 05.04.2011 року) на оплату товарів/послуг, а саме передплати ФКОЗ товарів, які в подальшому отримані ним від ТОВ "ЄА-Пром".

Крім того, ТОВ "ЄА-ПРОМ"та ФКОЗ 30.06.2011 року складено акт №1 прийому передачі виробів за Договором купівлі-продажу №05/2010 від 28.05.2011 року про те, що вироби згідно зазначеного договору були передані Продавцем та прийняті Покупцем в обсязі 645840,23грн. (в тому числі ПДВ 107640,04грн.) (а.с.27-30).

Також, у матеріалах справи міститься експертний висновок спеціалістів ФКОЗ (ліцензія АВ №419925 від 18.12.2008р., строк дії до 18.12.2013р.) про використання у виробництві комплектуючих, відповідно до специфікації до Договору №05/2010 від 28.05.2011 року.

Відповідно до даного висновку для виконання державного замовлення по випуску виробів "СУО "АРКАН"ФКОЗ отримав від ТОВ "ЄА-Пром" комплектуючи (далі ПКІ), відповідно до договору №05/2010 від 28.05.2011 року. Зазначені ПКІ були оприбутковані, занесені до карток бухгалтерського обліку та передані до цеху зборки для виготовлення виробів по державному замовленню.

Вироби "СУО "АРКАН" відвантажені замовнику ХКМБ ім. Морозова, що підтверджується накладними №ФКОЗ-135 від 15.09.2011р., №ФКОЗ-122 від 08.09.2011р., №ФКОЗ-133 від 12.09.2011р. (а.с.146-148).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеного пункту платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що єдиною підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Як зазначалося вище, пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем податковий кредит у квітні 2011 року, сформований на підставі податкової накладної №2 від 05.04.2011р., яка надана ТОВ "ЄА-Пром", сформовано відповідно до вимог вищезазначених норм.

Крім того, ПК України визначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також судова колегія зазначає, що висновки відповідача про нікчемність угоди між ТОВ "ЄА-Пром"та ФКОЗ є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України (в редакції на момент вчинення правочину між позивачем та ТОВ "ЄА-Пром") правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Із наведеної норми слідує, що правочин може бути визнаний таким, який порушує публічний порядок якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави. За даних обставин, такий правочин може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання відповідача про відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки анульована реєстрація платника податку ТОВ "ЄА-Пром"є також необгрунтованим, оскільки рішення №70 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ЄА-Пром"прийняте 23.06.2011 року (а.с.122), тоді як податкова накладна, на підставі якої сформовано спірний податковий кредит надана 05.04.2011року, тому ТОВ "ЄА-Пром"на дату виписки спірної податкової накладної було платником ПДВ та мало право їх виписувати.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про вихід за межі позовних вимог та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000472304 від 29.08.2011 року.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті №1521/23-4/14310649 від 11.08.2011р. про порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 ст.5, п.1 ст.7 Господарського кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішеня відповідача від 29.08.2011 року №0000472304.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.03.12 у справі № 2а-12263/11/0170/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя М.А.Санакоєва

Судді Г.М. Іщенко

С.Ю. Яковенко