Ухвала суду № 28478621, 03.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2297/12/0170/11

03.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 10.05.12 у справі № 2а-2297/12/0170/11

за позовом Дочірнього підприємства "Автобаза 4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" (вул. Кубанская, 20,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь № 0014642301 від 10.02.2012 року.

Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" (03446191) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1005,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дочірнє підприємство "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" є юридичною особою та платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість.

З 13.01.12р. по 25.01.12р. на підставі наказу від 12.01.12р. № 106/23-4 та повідомлення від 13.01.12р. № 31/23-4, виданого ДПІ в м. Сімферополь, головним державним податковим ревізором ДПІ в м. Сімферополь проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ "Луна -09"за серпень 2011 р.,

За результатами перевірки був складений акт № 613/23-4/3446191 від 25.01.2012 року (надалі акт перевірки, а.с.8-14).

Перевіркою формування податкового кредиту ДП "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" з ТОВ "Луна-09"за серпень 2011 р. встановлені порушення п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за липень 2011р. в сумі 80 415,00 грн.

На підставі зазначеного акту № 613/23-4/3446191 від 25.01.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.12р. № 0014642301 про донарахування податкового зобов'язання із податку на додану вартість в сумі 80415,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 20103,75 грн., нарахованих на підставі ст. 123 ПК України (а.с. 18).

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що підставою цього стали операції, які були проведені між ДП "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" з ТОВ "Луна-09"за серпень 2011 р.

В акті перевірки зазначено, що між позивачем та ТОВ "Луна-09"укладено договір постачання дизельного пального б/н від 01.08.2011р., де ТОВ "Луна-09"- постачальник, а позивач -покупець.

В акті перевірки від 25.01.2012р. відповідачем зазначено, що завищення задекларованих податкових зобов'язань ТОВ "Луна-09"у серпні 2011р. сформовано за рахунок ДП "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" в сумі ПДВ 80415,00 грн.

Відповідач вважає, що ТОВ "Луна-09"та низка інших підприємств, що зазначені в акті перевірки від 31.01.2011о. № 15488/23-4/36583185, є "транзитерами"згідно схем формування "сумнівного"податкового кредиту, оскільки відсутні необхідні умови ведення господарської діяльності, а відтак, укладені цими підприємствами договори мають ознаки нікчемності.

З цих підстав відповідач дійшов висновку про проведення між позивачем та ТОВ "Луна-09"господарських операцій без фактичної передачі товару, а тому незаконне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

На підставі зазначених обставин, відповідачем здійснено висновок, що податковий кредит за серпень 2011 року сформовано у порушення норм Податкового кодексу України в наслідок укладення угод з ТОВ "Луна-09", з низкою інших підприємств ", фінансово-господарська діяльність якого здійснюється поза межами правового поля.

01.08.2011р., між позивачем та ТОВ "Луна-09"укладено договір постачання дизельного пального.

Відповідно до договору поставки дизельного пального від 01.08.2011р., ТОВ "Луна-09"(постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність Дочірньому підприємству "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд"(покупцю) товар (дизельне паливо), а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його сплату на умовах цього договору. Покупець сплачує доставлений постачальником товар за ціною згідно із виставлених рахунків або накладних. Розрахунки проводяться у безготівковому порядку (а.с. 19).

На підтвердження виконання зазначених вище договорів позивачем до матеріалів справи долучені податкові накладні від 30.08.2011р. на загальну суму 387807,00 грн. (ПДВ - 64634,50 грн.), від 18.08.2011р. на загальну суму 94680,00 грн. (ПДВ - 15780,00 грн.), видаткові накладні від 18.08.2011р. на загальну суму 94680,00 грн (сума ПДВ -15780,00 грн.) та 30.08.2011р. на загальну суму 387807,00 грн (сума ПДВ -64 634,50 грн.) та товарно-транспортні накладні від 30.08.11р. №№ 301, 302, 581, 582; також надані рахунки-фактури та платіжні доручення № 636 від 01.09.2011р. на загальну суму 193 903,50 грн. (у т.ч. ПДВ 32317,25 грн.), № 688 від 14.09.2011р. на загальну суму 193 903,50 грн. (у т.ч. ПДВ 32317,25 грн.), № 603 від 23.08.2011р. на загальну суму 94 680, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 15780,00 грн.).

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України правочин, є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, однією з умов визнання правочину дійсним є його спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів -це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, в тому числі, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1. ст. 201 ПК України зазначається, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Судова колегія, дослідивши первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, що стали підставою для віднесення позивачем податку на додану вартість в сумі 80415,00 грн за вищевказаним договором із ТОВ "Луна-09"до податкового кредиту, приходить до висновку, що факт постачання дизельного пального ТОВ "Луна-09"позивачу підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, відтак, підтверджується факт реального виконання сторонами договору від 01.08.2011р.

Отже, згідно із викладеним, колегія суддів вважає, що позивач отримав податкові накладні при придбанні товару -дизельного пального на суму 482 487,00 грн., з яких ПДВ склав 80 414,50 грн., а також оформив інші документи, що підтверджують фактичну передачу товару від покупця продавцю, а саме: видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, платіжні документи, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, обґрунтованості та правомірності оскаржуваного рішення, винесеного на підставі акту перевірки від 25.01.2012 р. № 7613/23-4/3446191, згідно з висновками якого встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 року та донараховане податкове зобов'язання в сумі 80415,00 грн.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 25.01.2012 р. № 7613/23-4/3446191 про порушення платником податків вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеня відповідача від 10.02.12р. № 0014642301.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.12 у справі № 2а-2297/12/0170/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва