Постанова № 28473573, 11.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р.

справа № 2а-0870/2325/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2011р. у справі № 2а-0870/2325/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-інвест" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 до Запорізького окружного адміністративного суду з позов звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дії відповідача, щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, в результаті якої було складено акт від 18.03.2011 №54/23/32692239; визнання протиправними дії відповідача, які полягають у встановленні, що підприємство здійснювало операції з фінансово-господарськими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину, товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; визнння протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених позивачем з контрагентами такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб; визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення відсутності поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків і відсутності як бази, так і обєкту оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2011р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя, які полягають у складанні акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2010 року від 18.03.2011 №54/23/32692239. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з’явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 196 КАС України та у зв’язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлагяє частковому задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно матеріалам справи відповідачем було складено акт від 18.03.2011 №54/23/32692239 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період грудень 2010 року.

Право відповідача на проведення такої перевірки передбачене ст. 78 ПК України із особливостями, зазначеними в ст.79 ПК України.

Відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що 17.03.2011 на підставі доповідної начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб №108 від 17.03.2011 та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) відповідачем було видано наказ №404, яким доручено посадовій особі відповідача провести невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2010 року на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 ПК України строком на 5 робочих днів з 18.03.2011.

Листом від 18.03.2011 №2864/10/23-2 відповідач повідомив позивача про те, що 18.03.2011 згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.2 ст. 79 ПК України у приміщенні відповідача починається позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2010 року.

Зазначений лист від 18.03.2011 та наказ від 17.03.2011 №404, згідно даних наявних у матеріалах справи копій конверту та поштового повідомлення, було надіслано позивачу 19.03.2011, а отримано позивачем 21.03.2011.

Так судом першої інстанції встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги, що проведення перевірки відбулось без завчасного та належного повідомлення позивача про проведення такої перевірки (Акт перевірки від 18.03.2011, повідомлення про проведення перевірки було надіслане лише 19.03.2011 вихідний день).

Отже колегія суду приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача є обгрунтованими, проте суд першої інстанції визнав протипаравними дії відповідача щодо складання акту перевірки, проте такої позовної вимоги заявлено не було, та в свою чергу суд першої інстанції не обгрунтував застосування ч. 2 ст. 11 КАС України.

Тому колегія суду приходить до висновку, що постанова суду в частині задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям рішення про задоволення позову в частині визнання протиправними дії відповідача, щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.

Вирішуючи питання щодо неправомірності дій відповідача які полягають у встановленні у акті перевірки, що підприємство здійснювало фінансові операції з відповідними контрагентами та щодо визнання правочинів, укладених позивачем з контрагентами такими, що порушують публічний порядок та розглядали позов з тих підстав, що даний спір у цій частині є справою адміністративної юрисдикції, яка підлягає розгляду у судовому порядку.

Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду та вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині, зважаючи на наступне.

Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті третьої Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС).

Визначаючи правові наслідки недодержання вказаних вимог, законодавець передбачив право платника податків на недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржив дії відповідача щодо проведення перевірки.

Щодо оскарження дій відповідача стосовно визначення в акті перевірки наявності порушення, то слід зазначити, що рішення, дії або бездіяльність відповідача повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин. Рішення за результатами перевірки, відповідно матеріалам спрпви не було прийнято.

За таких обставин колегія суддів вважає, що такі позовні вимоги стосовно визнання протиправними дій відповідача при складанні акту перевірки, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку щодо необхідності закриття провадження у справі у цій частині.

Керуючись ст. 202, 203, ст.ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя – задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2011р. у справі № 2а-0870/2325/11 – скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-інвест".

В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 29 грудня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко