Ухвала суду № 28463697, 29.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р.

справа № 0870/6722/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року у справі №2а-1478/10/0870 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс компані» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс компані»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2011 року №0002771601, яким збільшено грошові зобов’язання з податку на додану вартість. Позов обґрунтований безпідставними висновками ДПІ щодо порушення позивачем вимог п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позивних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками, які викладені в акті перевірки та які, на думку заявника апеляційної скарги, свідчать про порушення позивачем вимог п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, в частині не збільшення податкових зобов’язань з ПДВ виходячи із суми умовного продажу товарних залишків, які обліковувалися на день анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що 10.08.2011 року повноважними особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Укрбудсервіс компані».

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 10.08.2011 р. №891/16/33327983, в якому зроблено висновки про порушення позивачем вимог п. 184.7 ст.184 розділу V Податкового кодексу України, підприємством в останньому звітному (податковому) періоді анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не визнане умовне постачання товарів та необоротних активів в повному обсязі, не нараховано податкові зобов’язання в повному обсязі виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

Такі висновки ДПІ ґрунтуються на наступному.

Перевіркою встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року подана до ДПІ. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.05.2011 року. Згідно з декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на обліку у платника податків залишаються товарні запаси на суму 25780 грн. Згідно з вимогами п.184.7 ст.184 ПК України підприємство було зобов’язано здійснити умовну продажу товарних залишків, які обліковувалися на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та збільшити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із суми умовного продажу.

На підставі складеного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002771601 від 22.07.2011 року., яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 5156 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1 грн..

Правомірність та обґрунтованість рішення ДПІ про донарахування податкових зобов’язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав на необґрунтовані висновки ДПІ, які викладені в акті перевірки, про обов’язок позивача збільшити податкові зобов’язання з ПДВ.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.184.7 ст.184 ПК України, в редакції на час проведення перевірки, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

З огляду на вказану норму матеріального права, суд першої інстанції вірно вказав на те, що обов'язок платника податку визнавати умовний продаж товарних залишків або основних фондів, які обліковуються у нього на день анулювання реєстрації платника податку, та збільшувати суму своїх податкових зобов'язань з ПДВ виникає лише у випадку, якщо стосовно таких залишків або основних фондів був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.

Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що 31.01.2005 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс компані»на підставі накладної № 2 було придбано у ТОВ «Укрбудінвест»будматеріали (двері, євродоски, панелі пластикові, профнастил) на загальну суму 26200,00 грн. (а.с.27).

Вказана операція відображалася позивачем в деклараціях з податку на прибуток підприємств та балансах підприємства в період з 2005 року по 2011 рік. При цьому податковий кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс компані»по вказаній господарській операції з ТОВ «Укрбудінвест»не формувався. Вказані обставини підтверджуються податковими деклараціями по податку на додану вартість, податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства, фінансовими звітами суб'єкта малого підприємництва (а.с.28-55).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у позивача не виникло обов'язку щодо визнання умовного продажу товарів та нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість. Податковим органом при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення вказані обставини враховано не було. Відображення позивачем у складі податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (товарних залишків), що перебували на його обліку на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, не було предметом дослідження під час камеральної перевірки.

Отже, суд першої інстанції правильно вказав на необґрунтованість податкового повідомлення-рішення, оскільки останнє прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення при прийнятті оспорюваного рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року по справі №0870/6722/12 –без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 04.12.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк