Рішення № 284610, 10.11.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2006 р.

Справа № 1/291-06-7889

За позовом ТОВ „Стікон”

до відповідача: Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ „Торговий дім „Примор’я”

про встановлення факту

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Молоканов В.Б., згідно довіреності;

від відповідача: Шаповалов О.Ю., згідно довіреності;

від третьої особи: Фельдман О.А., згідно довіреності.

Суть спору: позивач - ТОВ „Стікон”, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України, про визнання виконаними зобов’язань за інвестиційним договором від 20.12.2001р. № 20 на часткову участь у будівництві житла для військовослужбовців Прикордонних військ України та членів їх сімей в повному обсязі.

Згідно ухвали господарського суду від 10.10.2006р. термін розгляду справи продовжувався до 10.11.2006 року.

Згідно ухвали господарського суду від 10.10.2006 р. до участі у справі залучене ТОВ ТД „Примор’я” в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.11.2006р.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

20.12.2001р. Відділ будівництва та розквартирування Південного напряму Прикордонних військ України (інвестор-замовник) й ВАТ „Стікон” (підрядник-забудовник) уклали інвестиційний договір № 20 на часткову участь у будівництві житла для військовослужбовців Прикордонних військ України та членів їх сімей, предметом регулювання якого стали відносини сторін з приводу інвестування коштів та матеріальних активів інвестора-замовника підряднику-забудовнику для завершення будівництва недобудованого житлового будинку в м. Одесі з наступною передачею інвестору-замовнику квартири № 52 (загальна площа 191,5 кв. м) в будинку № 22 по вул. Посмітного в м. Одесі.

На виконання умов названого договору:

- 18.03.2002р. сторони склали акт прийому-передачі квартири № 52 в будинку № 22 по вул. Посмітного в м. Одесі вартістю 252 091,40 грн.,

- інвестором-замовником згідно платіжних доручень № 5 від 26.03.2002р., № 23 від 27.06.2002р. перерахована підряднику-забудовнику частина коштів у розмірі 195 000,00 грн.

Додатковою угодою від 17.03.2004р. до договору від 20.12.2001 р. № 20 сторони змінили предмет договору (п.1.1) і обсяг інвестицій (п.1.3), а саме – визначили предметом інвестування замість квартири № 52 (загальна площа 191,5 кв.м.) в будинку № 22 по вул. Посмітного в м. Одесі квартиру № 66 (загальна площа 90,0 кв.м.) в будинку № 14 по вул. Дюківська в м. Одесі та визначили обсяг інвестицій в розмірі 195 000 грн.

Відповідно до п. 2.2.5 договору № 20 від 20.12.2001 р. після отримання інвестицій підрядник-забудовник зобов’язався передати за актом інвестору-замовнику у власність квартиру, якість якої повинна відповідати ст. 50 Житлового кодексу України, для заселення військовослужбовцями Прикордонних військ України та членами їх сімей, а також зареєструвати акт у відділі обліку та розподілу житла місцевого органу влади за місцезнаходженням об’єкту інвестування.

Як вбачається з підписаного керівниками сторін акту прийому-передачі від 26.03.2004 р., Товариство передало, а Відділ прийняв відповідно до умов договору № 20 від 20.12.2001 р. та додаткової угоди до нього від 17.03.2004 р. в житловому будинку по вул. Дюківська, 14, у м. Одесі трьохкімнатну квартиру № 66 загальною площею 90,0 кв. м., розташовану на четвертому поверсі. В пункті 4 цього акту сторони визначили, що акт прийому-передачі квартири № 52 в житловому будинку по вул. Посмітного, 22, в м. Одесі від 18.03.2002 р., слід вважати таким, що втратив силу, а в пункті 5 – що акт прийому-передачі від 26.03.2004 р. складений для отримання правовстановлюючих документів після вводу в експлуатацію житлового будинку по вул. Дюківська, 14, в м. Одесі.

Листом від 13.09.2004р. № 13/5186 Відділ будівництва та розквартирування Південного напряму Прикордонних військ України повідомив ТОВ „Стікон” про те, що останнім не виконане зобов’язання передати квартиру № 66 в будинку № 14 по вул. Дюківська в м. Одесі та пред’явлена вимога передати означену квартиру протягом десятиденного строку після введення будинку в експлуатацію.

З огляду на ту обставину, що ТОВ „Стікон” в подальшому відмовилося передати означену квартиру, перший заступник військового прокурора Південного регіону України звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Південного регіонального Управління Державної прикордонної служби України з позовом до ТОВ „Стікон” про спонукання виконати договірні зобов’язання в частині передачі у власність Південного регіонального Управління Державної прикордонної служби України квартиру № 66 в будинку № 14 по вул. Дюківська в м. Одесі.

Згідно рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2005р. у справі № 33/110-05-4900 у задоволенні позовних вимог першого заступника військового прокурора Південного регіону України відмолено.

Згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005р. та Вищого господарського суду України від 01.03.2006р. у справі № 33/110-05-4900 назване рішення залишене без змін.

З огляду на ту обставину, що Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України дотепер вважає себе власником квартири № 66 в будинку № 14 по вул. Дюківська в м. Одесі та вживає заходів щодо розпорядження нею, ТОВ „Стікон” ставиться питання про визнання в судовому порядку виконаними зобов’язань за інвестиційним договором від 20.12.2001р. № 20 на часткову участь у будівництві житла для військовослужбовців Прикордонних військ України та членів їх сімей в повному обсязі.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що на підставі укладеного 20.12.2001р. Відділом будівництва та розквартирування Південного напряму Прикордонних військ України, правонаступником якого на підставі наказу голови Державної прикордонної служби України від 12.03.2004р. № 235 є Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України, й ВАТ „Стікон”, правонаступником якого є ТОВ „Стікон”, інвестиційного договору № 20 на часткову участь у будівництві житла для військовослужбовців Прикордонних військ України та членів їх сімей 18.03.2002р. сторони склали акт прийому-передачі квартири № 52 в будинку № 22 по вул. Посмітного в м. Одесі вартістю 252 091,40 грн.

Листом від 10.08.2004р. № 6252/26 Державна податкова адміністрація в Одеській області повідомила ВАТ „Стікон” про те, що на підставі названого договору квартира № 32 в будинку № 26 б по пер. Дунаєва в м. Одесі, замість квартири № 52 в будинку № 22 по вул. Посмітного в м. Одесі, через Управління будівництва та інвестування Прикордонних військ України передана Державній податковій адміністрації України для подальшого оформлення робітникам податкової міліції Державної податкової адміністрації в Одеській області.

Передумовою передачі квартири № 32 в будинку № 26 б по пер. Дунаєва в м. Одесі стали наступні події.

29.12.1999р. Державним комітетом у справах охорони державного кордону України та Державною податковою адміністрацією України укладено договір № 4/22 про співробітництво у залученні інвестицій для будівництва житла для військовослужбовців-прикордонників та особового складу державної податкової міліції України.

Згідно телеграми начальника відділу Південного напряму Прикордонних військ України від 24.01.2002р., адресованою на ім’я начальника управління розквартирування Держкомкордону України, було запропоновано передати для робітників управління податкової міліції України квартиру № 32 загальною площею 191,5 кв. м по вул. Дунаєва, 26 „Б”. Згідно акту прийняття-передачі без дати за 2002 рік Відділ будівництва та розквартирування Південного напряму Прикордонних військ України передав Управлінню прикордонних військ України квартиру № 32 загальною площею 191,5 кв. м по вул. Дунаєва, 26 „Б”, а останній за актом від 01.03.2002р. передав зазначену квартиру Державній податковій адміністрації України

Листом Державної податкової адміністрації України від 04.03.2002р. № 3789/7/26-0417 від 04.03.2002р. квартира була передана у відання Державної податкової адміністрації в Одеській області.

На підставі листа Державної податкової адміністрації від 10.08.2004р. № 6252 згідно платіжних доручень від 31.08.2004р. № 3374, від 09.09.2004р. № 35545, від 10.11.2004р. № 4737, від 10.12.2004р. № 5691 ВАТ „Стікон” перерахувало на користь ТОВ „Торговий дім „Примор’я” 195 000,00 грн., отриманих на виконання інвестиційного договору на часткову участь у будівництві житла для військовослужбовців Прикордонних військ України та членів їх сімей від 20.12.2001р. № 20, за квартиру № 32 площею 191,5 кв.м в житловому будинку за адресою: м. Одеса, Фрацузький бульвар, 49/51 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Дунаєва, 26 „Б”, кв. 32).

Згідно представлених у ході розгляду справи пояснень ТОВ „Торговий дім „Примор’я”, за попередньою домовленістю з ВАТ „Стікон” сторони погодили здійснення обміну квартири № 52 (загальна площа 191,5 кв. м) в будинку № 22 по вул. Посмітного в м. Одесі на рівноцінну квартиру квартиру № 32 (загальна площа 191,5 кв. м) в житловому будинку за адресою: м. Одеса, Фрацузький бульвар, 49/51 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Дунаєва, 26 „Б”, кв. 32). Проте, в подальшому з метою врегулювання взаєморозрахунків ВАТ „Стікон” оплатило вартість отриманої квартири.

Отже, враховуючи викладене, а також ту обставину, що факт погашення інвестицій, отриманих за договором від 20.12.2001р. № 20 шляхом здійснення розрахунків з забудовником квартири № 32 площею 191,5 кв.м в житловому будинку за адресою: м. Одеса, Фрацузький бульвар, 49/51, якою інвестор розпорядився на свій розсуд, був встановлений згідно чинного на теперішній час рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2005р. у справі № 33/110-05-4900, а відтак –не повинен доводитися знову під час розгляду справи за участю тих самих сторін на підставі частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд доходить висновку про підставність тверджень позивача про виконання ним у повному обсязі зобов’язань за договором від 20.12.2001р. № 20 та неправомірність дій відповідача, пов’язаних із реалізацією ним правомочностей власника у відношенні квартири № 66 в будинку № 14 по вул. Дюківська в м. Одесі.

У цьому зв’язку господарський суд залишає поза увагою викладені у відзиві на позов твердження про наявність ухвали Вищого господарського суду України від 14.06.2006р. про роз’яснення постанови Вищого господарського суду України від 01.03.2006р. у справі № 33/110-05-4900, у якій зазначено, що ТОВ „Стікон” виконало умови договору від 20.12.2001р. № 20 й додаткової угоди до нього від 17.03.2004р. шляхом передачі у власність Відділу будівництва та розквартирування Південного напряму Прикордонних військ України квартири № 66 в будинку № 14 по вул. Дюківська в м. Одесі.

То ж, враховуючи

- наявність спірних відносин сторін, які склалися навколо обставин виконання зобов’язань позивача, обумовлених укладеним Відділом будівництва та розквартирування Південного напряму Прикордонних військ України й ВАТ „Стікон” інвестиційним договором на часткову участь у будівництві житла для військовослужбовців Прикордонних військ України та членів їх сімей від 20.12.2001р. № 20,

- неправомірність дій відповідача, пов’язаних із реалізацією ним правомочностей власника у відношенні квартири № 66 в будинку № 14 по вул. Дюківська в м. Одесі, в той час як власником останньої є позивач,

господарський суд доходить висновку про необхідність захисту прав та законних інтересів ТОВ „Стікон” шляхом встановлення факту виконання останнім зобов’язань за інвестиційним договором від 20.12.2001р. № 20 на часткову участь у будівництві житла для військовослужбовців Прикордонних військ України та членів їх сімей.

На підставі статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 55 Закону України „Про власність” від 07.02.1991р. № 697 власник не може бути позбавлений права на своє майно крім випадків, передбачених цим законом та іншими законодавчими актами України.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Господарський суд відхиляє заявлене відповідачем клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку з необґрунтованістю останнього.

Господарський суд відхиляє заявлене представником відповідача клопотання про надання дозволу на участь Військової прокуратури Південного регіону України участі у розгляді справи у зв’язку з невідповідністю клопотання положенням статті 29 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої прокурор наділений правом самостійно повідомити суд про свою участь у вже порушеній справі.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати виконаними в повному обсязі зобов’язання ТОВ „Стікон” за укладеним Відділом будівництва та розквартирування Південного напряму Прикордонних військ України й ВАТ „Стікон” інвестиційним договором на часткову участь у будівництві житла для військовослужбовців Прикордонних військ України та членів їх сімей від 20.12.2001р. № 20.

3. Стягнути з Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (65014 м. Одеса, вул. Жуковського, 1, ід. код. 14321802) на користь ТОВ „Стікон” (65020 м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 2 ід. код 19219876)

85,00 грн. /вісімдесят п’ять грн. 00 коп./ витрат з оплати державного мита;

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Усього - 203,00 грн. /двісті три грн. 00 коп./.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 14.11.2006р.

Суддя Гарник Л.Л.