Рішення № 28452429, 20.12.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року Справа № 11/5026/1841/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі -Сахно І.В., за участю представників: позивача Лескін О.Є. - за довіреністю, відповідача -не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перон СТ" до приватного виробничого підприємства «Черкаське шляхове ремонтно -будівельне управління»про стягнення 42018,07 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 42018,07 грн. з відповідача заборгованості за отримані нафтопродукти згідно умов укладеного сторонами договору № 42 В від 04.04.2012р., з яких основний борг в сумі 40993,32 грн. та 1024,75 грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним 04.04.2012р. договором № 42 В (відпуск нафтопродуктів споживачам) щодо оплати за отримані нафтопродукти, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов з підстав, викладених у ньому.

Відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак свого представника в судове засідання повторно не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

04.04.2012р. сторонами укладено договір № 42 В відповідно до умов якого, позивач зобов'язався здійснювати заправку нафтопродуктами автотранспорт відповідача, а відповідач зобов'язався проводити оплату за отримані нафтопродукти згідно умов договору.

Згідно п. 2.1 договору, відповідач зобов'язується проводити оплату за нафтопродукти, які відпускатимуться позивачем, згідно з договором, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно п.2.2. договору, відповідач зобов'язується проводити звірку розрахунків за одержані в поточному місяці нафтопродукти не пізніше 5-го числа наступного місяця.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що у разі виявлення заборгованості за розрахунками відповідач не пізніше п'яти днів після проведення звірки перераховує суму заборгованості на розрахунковий рахунок позивача. У випадку, якщо в період з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача змінилася ціна поставки нафтопродуктів по причинам, які не залежать від нього, ціна нафтопродуктів може змінитися без погодження із відповідачем протягом всього періоду відпуску нафтопродуктів (п.2.4.).

На підставі укладеного сторонами договору № 42 В від 12.07.2012 р. позивач свої зобов'язання виконав належним чином та у відповідний строк, надав відповідачу нафтопродукти, що підтверджується накладними на відпуск ТМЦ №ПР-6379 від 30.04.2012р., №ПР-6783 від 31.05.2012 р., №ПР-7038 від 30.06.2012 р. на загальну суму 84442,09 грн.

Відповідачем проведено часткову оплату боргу в сумі 43448,77 грн.

06.11.2012 р. сторонами підписано акт звірки за 2012 р. згідно якого заборгованість відповідача складає 40993,32 грн., акт підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Відповідно до п.3.1 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочки.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 549, 655, 692, 712, ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору № 42 В від 04.04.2012 р. За своєю правовою природою цей договір є договором поставки. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 84442,09 грн.

Однак, відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 655, 712 ЦК України свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги належним чином не виконав.

Відповідачем проведено часткову оплату в сумі 43448,77 грн.

Таким чином, відповідач заборгував позивачу на час розгляду справи 40993,32 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

У пункті 3.1 Договору сторони встановили, що за несвоєчасну оплату Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено спеціальним законом, яким є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в преамбулі якого зазначено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, граничний розмір пені, стягнення якої вправі вимагати позивач не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить стягнути з відповідача 1024,75 грн. пені за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 12.11.2012 року по 06.12.2012 року. При цьому розрахунок пені здійснено виходячи з умов договору, а саме відповідно п. 3.1 в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, враховуючи наведені приписи чинного законодавства, підлягає обмеженню подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період прострочення.

Згідно перерахунку, здійсненого судом за допомогою системи "Ліга" сума пені за період прострочення платежу з 12.11.2012 року по 06.12.2012 року, становить 420,01 грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1585,85 грн. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного виробничого підприємства «Черкаське шляхове ремонтно -будівельне управління», вул. Східна, буд. 4, м. Черкаси, код 03333363 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Перон СТ", вул. Рябоконя, 148, м. Черкаси, ідентифікаційний код 30629648 - 40993,32 грн. боргу, 420,01 грн. пені та 1585,85 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.12.2012 р.

Суддя К.І.Довгань