Вирок № 28447355, 28.12.2012, Миронівський районний суд Київської області

28.12.2012 Справа № 1017/5614/12

Q

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1017/5614/12

Провадження 1/1017/100/12

28 грудня 2012 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Капшук Л.О.

за участю прокурора Гриніва О.В.

захисника ОСОБА_1

при секретарі Хоменко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого,

з вищою освітою, який працює торговим представником ФОП «ОСОБА_8»,

є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії,

зареєстрований в АДРЕСА_2, раніше не судимий,

за ст.ст. 364 ч. 3, 190 ч. 2, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 1, 307 ч. 2 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця

та жителя АДРЕСА_3,

українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, який не

працює, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії,

зареєстрований в АДРЕСА_2, раніше не судимий,

за ст.ст. 364 ч. 3, 190 ч. 2, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 1, 307 ч. 2, 309 ч. 1 КК України,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, займаючи посаду першого заступника начальника -начальника блоку кримінальної міліції Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області згідно з наказом заступника начальника ГУ МВС України в Київській області № 139 о/с від 12 червня 2007 року, маючи спеціальне звання - майор міліції, та ОСОБА_3, займаючи посаду старшого оперуповноваженого ГБНОН Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області згідно з наказом заступника начальника ГУ МВС України в Київській області № 139 о/с від 12 червня 2007 року, будучи службовими особами - працівниками правоохоронного органу, тобто представниками влади, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів та в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинили ряд злочинів за наступних обставин.

16 березня 2009 року ОСОБА_4, рухаючись на автомобілі ВАЗ-2109, д/н НОМЕР_3, який належить його знайомому ОСОБА_5, був зупинений на території міста Узин Білоцерківського району співробітниками ДАІ Білоцерківського МВ ГУ МВС в Київській області. В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_4 керував автомобілем без необхідних документів, які надають право керування транспортним засобом, в зв'язку з чим вказаний автомобіль був затриманий працівниками ДАІ та доставлений до 1-го відділення Білоцерківського МВ ГУ МВС в Київській області.

Того ж дня брат ОСОБА_5 ОСОБА_6, на прохання свого брата, звернувся до першого заступника начальника - начальника кримінальної міліції Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 і старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3, як до знайомих йому працівників міліції, які, зважаючи на службове становище, на його думку могли вирішити питання про повернення ОСОБА_5 затриманого співробітниками міліції автомобіля ВАЗ-2109, д/н НОМЕР_3, з проханням допомогти останньому у вирішенні вказаного питання.

Після вказаного звернення підсудним стало відомо про затримання автомобіля.

Використовуючи службове становище, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з'ясували, що у книзі обліку реєстрації злочинів Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області, який розташований по вул. Ш.Алейхема, 86 міста Біла Церква Київської області, відсутні будь-які дані про виявлення злочину, до якого причетний ОСОБА_5

Скориставшись отриманою інформацією, ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з ОСОБА_2, повідомив ОСОБА_5 завідомо неправдиві відомості, що в його автомобілі під час затримання виявлено та вилучено наркотичну речовину, внаслідок чого стоїть питання про порушення кримінальної справи щодо останнього. Вводячи в оману потерпілого ОСОБА_5, ОСОБА_3 запевнив останнього, що може позитивно вирішити питання про непритягнення його до кримінальної відповідальності.

Приблизно в 20-х числах березня 2009 року (точна дата слідством не встановлена), ОСОБА_2 та ОСОБА_3, достовірно знаючи, що наркотична речовина в автомобілі ОСОБА_5 не виявлена та не вилучена, відповідно кримінальна справа щодо останнього не може бути порушена, умисно використали вказану ситуацію на свою користь та, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужими грошовими коштами, шляхом обману, запевнили ОСОБА_5 в тому, що його питання вирішено позитивно. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявили ОСОБА_5, що за допомогу у вирішенні питання про звільнення з відділення міліції автомобіля, а також про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом виявлення та вилучення наркотичної речовини в автомобілі останнього він повинен передати грошову винагороду в розмірі 2500 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 19250 грн., яку вони мають передати службовим особам 1-го МВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області.

Протягом березня - квітня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зловживаючи довірою та застосовуючи погрози під час телефонних розмов і при зустрічах, в тому числі в службовому кабінеті ОСОБА_2, запевняли ОСОБА_5 в необхідності передачі хабара в сумі 2500 доларів США службовим особам 1-го МВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області як розрахунок за вирішення питання про відмову в порушенні відносно нього кримінальної справи, переконували його в цьому та примушували до передачі коштів шляхом погроз про можливість порушення кримінальної справи.

У березні 2009 року потерпілий ОСОБА_5, будучи введеним в оману ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо можливості притягнення його до кримінальної відповідальності, перебуваючи під впливом їх переконань та погроз, передав ОСОБА_3 у місті Біла Церква в рахунок погашення названої суми коштів особисті кошти в сумі 3000 грн., що для потерпілого являється значною матеріальною шкодою.

У квітні 2009 року, в денний період часу, потерпілий ОСОБА_5 в рахунок погашення вищезазначеної суми, передав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в місті Узин Білоцерківського району Київської області кошти в сумі 100 грн. та 100 дол. США, що по курсу Національного банку України складає 770 грн.

Отримані шахрайським шляхом від потерпілого ОСОБА_5 його особисті кошти в сумі 3870 гривень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розділили між собою та обернули на свою користь.

Внаслідок шахрайських дій, тобто в результаті заволодінням чужим майном шляхомобману, в тому числі зловживання довірою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 3870 гривень.

У квітні 2009 року ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, запропонував ОСОБА_5, для повернення обумовленої суми коштів, реалізувати, тобто незаконно збути, особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракційний опій масою 54,7504 г, який незаконно зберігався у підвалі будинку під номером АДРЕСА_4 у схованці мешканця міста Біла Церква Київської області ОСОБА_7

Не маючи фінансової можливості розрахуватись з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в повному обсязі, потерпілий ОСОБА_5 погодився на запропоновані умови та звернувся до ГУ СБУ в місті Києві та Київській області з метою викриття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в їх злочинній діяльності, з цією метою для належного документування отримав від працівників СБУ грошові кошти в сумі 4000 доларів США.

24 квітня 2009 року близько 7 години ОСОБА_3 за місцем свого проживання поряд з другим під»їздом будинку під номером АДРЕСА_5, знайшов пакунок з рослинною речовиною, який поклав до кишені куртки, де зберігав без мети збуту та в подальшому перевозив у власному автомобілі марки «Хонда», державний номер НОМЕР_2.

За даними висновку експерта № 59/5 від 26 червня 2009 року надана на дослідження суха подрібнена речовина рослинного походження коричнево-зеленого кольору, вилучена у підсудного ОСОБА_3, є сумішшю частин верхівок рослин коноплі, містить основні канабіноїди і є особливо небезпечним наркотичним засобом -висушеною маріхуаною (канабісом), вагою 8, 5436 г.

24 квітня 2009 року близько 12 години, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту наркотичного засобу з послідуючим його збутом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, попередньо домовившись, на автомобілі «Хонда», д/н НОМЕР_2, прибули до будинку під номером АДРЕСА_4, де у схованці жителя міста Біла Церква ОСОБА_7 зберігався особливо небезпечний наркотичний засіб.

ОСОБА_3 з відома ОСОБА_2 вийшов з автомобіля і зайшов до підвалу вказаного будинку, де у схованці незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб -екстраційний опій масою 54,7504 г. Після чого ОСОБА_3 вийшов з підвалу будинку, сів до автомобіля та поставив ОСОБА_2 до відома про факт придбання наркотичного засобу.

Даний наркотичний засіб підсудні зберігали та перевозили по місту Біла Церква в автомобілі «Хонда», д/н НОМЕР_2, до 14 години 24 квітня 2009 року.

Близько 14 години 24 квітня 2009 року з метою збуту вказаного наркотичного засобу підсудні прибули до парку відпочинку «Перемоги», розташованого по вулиці Гординського, 2 міста Біла Церква Київської області. Діючи узгоджено між собою ОСОБА_2 залишився чекати в автомобілі, а ОСОБА_3, продовжуючи незаконно зберігати наркотичний засіб - екстракційний опій масою 54,7504 г, направився на зустріч з ОСОБА_5

24 квітня 2009 року о 14 годині ОСОБА_3, перебуваючи в парку «Перемоги», що по вулиці Гординського, 2 міста Біла Церква, до якого прибув разом з ОСОБА_2, незаконно збув ОСОБА_5 шляхом продажу особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракційний опій масою 54,7504 г, що є великим розміром, за кошти в сумі 4000 доларів США, що по курсу Національного банку України складає 30800 грн.

Згідно з даними висновку експерта № 59/2/5 від 26 червня 2009 року надана на дослідження пастоподібна речовина темно-коричневого кольору з характерним запахом сухофруктів масою 104,8859 г містить у собі екстраційний опій, що є особливо небезпечним наркотичним засобом та у перерахунку на суху речовину становить 54,7504 г.

Вказані дії підсудні вчинили всупереч вимог ст. ст. 2, 3, 5 Закону України «Про міліцію»від 20 грудня 1990 року, згідно яких основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості; міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом; ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції; міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, тощо.

В статті 10 Закону України «Про міліцію»зазначено, що працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

У результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вчинених з використанням службового становища, заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам потерпілого ОСОБА_5, яка виразилась у приниженні його честі та гідності у зв'язку з примушуванням останнього до передачі незаконної грошової винагороди за злочин, який він фактично не вчиняв, та до збуту наркотичних засобів. Крім того, істотна шкода від вчиненого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину за ч. 3 ст. 364 КК України полягає у підриві авторитету і престижу органу міліції перед громадськістю, оскільки вказані злочинні дії набули громадського резонансу на території Білоцерківського району Київської області, у зв'язку з чим у населення даного регіону була втрачена довіра до правоохоронного органу, обов'язком якого є захист суспільства.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 не заперечив фактичних обставин справи, не оспорював їх, вину у вчиненні злочину визнав повністю. Суду показав, що 16 березня 2009 року ОСОБА_6, на прохання свого брата ОСОБА_5, звернувся до нього та ОСОБА_3, як до працівників міліції, з проханням допомогти ОСОБА_5 повернути затриманий співробітниками міліції автомобіль ВАЗ-2109. Він з ОСОБА_3 з'ясував, що у книзі обліку реєстрації злочинів Білоцерківського MB ГУ МВС України в Київській області відсутня інформація про виявлення злочину, до якого причетний ОСОБА_5 Скориставшись цими обставинами, попередньою домовившись з ОСОБА_3, вони повідомили ОСОБА_5, що в його автомобілі, під час затримання, виявлено та вилучено наркотичну речовину, внаслідок чого стоїть питання про порушення кримінальної справи щодо останнього та запевнили останнього, що можливо позитивно вирішити питання про непритягнення його до кримінальної відповідальності. Приблизно в 20-х числах березня 2009 року, він з ОСОБА_3 запевнили ОСОБА_5 в тому, що його питання вирішено позитивно та повідомили, що за допомогу у вирішенні питання про звільнення з відділення міліції автомобіля, про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом виявлення та вилучення наркотичної речовини в автомобілі останнього він повинен передати йому та ОСОБА_3 грошову винагороду в розмірі 2500 доларів США для передачі нібито особам 1-го MB Білоцерківського MB ГУ МВС України в Київській області за начебто прийняття рішення про відмову в порушенні стосовно нього кримінальної справи. Кошти бажали звернути на свою користь, наміру їх кому-небудь передавати не мали. Протягом березня-квітня 2009 року він спільно з ОСОБА_3, підбурювали ОСОБА_5 до замаху на давання хабара службовим особам 1-го MB Білоцерківського MB ГУ МВС України в Київській області, шляхом передачі їм коштів в сумі 2500 доларів США. В березні 2009 року ОСОБА_5 передав йому особисті кошти в сумі 3000 грн. У квітні 2009 року ОСОБА_5 в рахунок вищезазначеної суми передав йому та ОСОБА_3 в місті Узин Білоцерківського району Київської області кошти в сумі 100 грн. та 100 дол. США. Отримані від ОСОБА_5 кошти на загальну суму 3870 грн. він з ОСОБА_3 розділили між собою та обернули на свою користь. У квітні 2009 року ОСОБА_3 запропоновував ОСОБА_5 реалізувати наркотичний засіб, який був схований ОСОБА_7 та зберігався у підвалі будинку по АДРЕСА_4, та повернути таким чином їм борг. Про наміри ОСОБА_3 він знав, попередньо такі дії вони узгодили. 24 квітня 2009 року близько 12 години він з ОСОБА_3 на автомобілі «Хонда»прибув до будинку по АДРЕСА_4, де зберігався опій. ОСОБА_3 пішов у підвал та забрав опій з метою продажу, він був обізнаний у цьому. Опій деякий час возили у автомобілі, а близько 14 години він з ОСОБА_3 прибув до парку відпочинку «Перемоги», розташованого по вул. Гординського міста Біла Церква, де він залишився чекати в автомобілі, а ОСОБА_3 направився на зустріч з ОСОБА_5 з метою продажу опію. У парку їх було затримано. У ОСОБА_3 вилучено грошові кошти, одержані від ОСОБА_5 У вчиненому щиро розкаюється, розуміє зміст вчинених злочинних дій та просить суворо не карати, проти спрощення судового процесу не заперечує.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні також не заперечив фактичних обставин справи, вину у вчиненні злочину визнав повністю. Суду показав, що 16 березня 2009 року ОСОБА_6, на прохання свого брата ОСОБА_5 звернувся до нього та ОСОБА_2, як до працівників міліції, з проханням допомогти ОСОБА_5 повернути затриманий співробітниками міліції автомобіль ВАЗ-2109. Він з ОСОБА_2 з'ясував, що у книзі обліку реєстрації злочинів Білоцерківського MB ГУ МВС України в Київській області відсутні будь-які дані про виявлення злочину, до якого причетний ОСОБА_5 Скориставшись вищезазначеними обставинами, вони повідомили ОСОБА_5, що в його автомобілі під час затримання виявлено та вилучено наркотичну речовину, внаслідок чого стоїть питання про порушення кримінальної справи щодо останнього та запевнили, що можливо позитивно вирішити питання про непритягнення його до кримінальної відповідальності. Приблизно в 20-х числах березня 2009 року він з ОСОБА_2 повідомили ОСОБА_5 неправдиву інформацію, що його питання вирішено позитивно та вказали, що за допомогу у вирішенні питання про звільнення з відділення міліції автомобіля, про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом виявлення та вилучення наркотичної речовини в автомобілі останнього він повинен передати йому та ОСОБА_2 грошову винагороду в розмірі 2500 доларів США для передачі посадовим особам 1-го MB Білоцерківського MB ГУ МВС України в Київській області за начебто прийняття рішення про відмову в порушенні стосовно нього кримінальної справи. Коштами мали намір поділитися, нікому їх передавати не збиралися. Протягом березня-квітня 2009 року він спільно з ОСОБА_2 нагадували ОСОБА_5 про необхідність передачі обумовленої суми коштів для передачі хабара службовим особам 1-го MB Білоцерківського MB ГУ МВС України в Київській області, погрожували порушенням кримінальної справи. В березні 2009 року ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 кошти в сумі 3000 грн. У квітні 2009 року, коли вони перебували в місті Узин Білоцерківського району Київської області, то зустрілися з ОСОБА_5, який в рахунок вищезазначеної суми передав кошти в сумі 100 грн. та 100 дол. США. Отримані кошти вони з ОСОБА_2 розділили між собою. В квітні 2009 року він запропоновував ОСОБА_5 реалізувати наркотичний засіб, який зберігався у підвалі будинку АДРЕСА_4. Про факт знаходження там наркотичного засобу він дізнався від мешканця міста Біла Церква ОСОБА_7 24 квітня 2009 року близько 12 години він з ОСОБА_2 на автомобілі «Хонда»прибув до вказаного будинку, де із схованки забрав наркотичний засіб -екстракційний опій, приніс його до автомобіля, та повідомив про це ОСОБА_2 Того ж дня близько 14 години він з ОСОБА_2 прибув до парку відпочинку «Перемоги»розташованого по вулиці Гординського міста Біла Церква, де ОСОБА_2 залишився чекати в автомобілі, а він з наркотичним засобом пішов на зустріч з ОСОБА_5 Зустрівшись з ОСОБА_5, він передав йому екстракційний опій, отримавши від останнього 4000 доларів США. Після вчинення вказаних дій був затриманий працівниками правоохоронного органу.

Крім того, підсудний ОСОБА_3 показав, що 24 квітня 2009 року близько 7 години, коли він вийшов з будинку, де мешкає по АДРЕСА_5, поряд з другим під»їздом на лавці знайшов пакунок з рослинною речовиною, який був розгорнутий. Він зрозумів, що то була конопля, поклав пакет до кишені куртки та зберігав без мети збуту та в подальшому перевозив у власному автомобілі марки «Хонда». З кількістю наркотичної речовини, встановленою обвинуваченням, погоджується. У вчиненому щиро розкаюється, розуміє зміст вчинених злочинних дій та просить суворо не карати, проти спрощення судового процесу не заперечує.

Враховуючи те, що підсудні надали послідовні, несуперечливі показання, не оспорили фактичні обставини справи, встановлені досудовим слідством, й судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз»яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд не досліджував в судовому засіданні інші докази по справі.

При таких обставинах суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ст.ст. 364 ч. 3, 190 ч. 2, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 1, 307 ч. 2 КК України, дії підсудного ОСОБА_3 за ст.ст. 364 ч. 3, 190 ч. 2, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 1, 307 ч. 2, 309 ч. 1 КК України.

Будучи працівниками правоохоронного органу, тобто службовими особами, підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умисно, з корисливих мотивів, використали службове становище всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду нематеріального характеру охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_5 та державним інтересам, а тому їх дії за ст. 364 ч. 3 КК України (дія закону на момент вчинення злочину) кваліфіковані вірно.

Підсудні бажали отримати незаконну винагороду, яку обманним шляхом мали намір привласнити, наміру передавати винагороду іншим службовим особам не мали. Такими умисними корисливими діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, підсудні вчинили злочин, передбачений ст. 190 ч. 2 КК України.

З метою незаконного особистого збагачення, шляхом обману, при зустрічах та в телефонних розмовах підсудні запевняли ОСОБА_5 в необхідності передачі хабара посадовим особам правоохоронного органу, переконували його в цьому та примушували до передачі коштів шляхом погроз. Вказаними діями вони підбурювали потерпілого до замаху на давання хабара, чим вчинили злочинні дії, які правильно кваліфіковані за ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 2, ст. 369 ч. 1 КК України (ст. 369 КК України в редакції на момент вчинення злочину).

Також доведеною є вина підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, при цьому кваліфікуючою ознакою вчинення даного злочину ОСОБА_3 є, крім зазначених, вчинення злочину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 ч. 1 КК України. За вказані дії підсудні повинні нести кримінальну відповідальність за ст. 307 ч. 2 КК України.

Діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 309 ч. 1 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання підсудним, суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних, які вину у вчиненні умисних злочинів визнали, за місцем служби характеризуються виключно позитивно (а.с.,а.с. 192,195 т.1), не перебувають на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога (а.с.,а.с. 207, 209 т.1), є потерпілими від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії (а.с. 75 т. 1, а.с. 28 т. 6).

Обставинами, що пом"якшують відповідальність підсудних, суд вважає щире розкаяння у вчиненому, яке ґрунтується на визнанні кожним з них своєї провини, висловленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася, правдиві показання, відшкодування спричиненої потерпілому шкоди.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудних, суд не вбачає.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання про необхідність призначення підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Обставини, що пом»якшують відповідальність підсудних, істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, та в сукупності з даними про осіб підсудних, які до кримінальної відповідальності притягуються вперше, до вчинення інкримінованих злочинів несли бездоганну службу в правоохоронних органах, мають нагороди та відзнаки (а.с.,а.с. 193,196 т. 1) впливають на пом»якшення покарання і дають суду підстави для призначення основного покарання за ст. 364 ч. 3 КК України, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин.

Відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

Оскільки підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент вчинення злочинів обіймали посади в правоохоронних органах, тобто були наділені владними повноваженнями, вчинені ними діяння за своїм характером були безпосередньо пов"язані з їх посадами, як представників влади, суд вважає за неможливе збереження за підсудними права обіймати посади в правоохоронних органах.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 і ст. 54 КК до особи, засудженої за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, за рішенням суду може бути застосовано додаткове покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

На момент постановлення вироку підсудним як співробітникам міліції присвоєно спеціальні звання майора міліції. Вчинення ними злочинів з використанням наданих прав та повноважень ганьбить вказані звання, тому суд вважає необхідним позбавити кожного з них вказаного статусу.

Незважаючи на ті обставини, що вчинені підсудними злочини відносяться, в тому числі, до категорії тяжких, у справі наявні дані, що свідчать про те, що звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від реального застосування покарання в даному конкретному випадку буде більш доцільним та ефективним заходом впливу на засуджених.

Матеріали справи містять дані про осіб винних, зокрема про їх родинний стан та стан здоров»я підсудного ОСОБА_3 З вказаних письмових доказів вбачається, що підсудний ОСОБА_3 тривалий час хворіє, має ряд хвороб, які потребують постійного лікування (а.с.,а.с. 115-120, 138,139 т. 1, 104,134,135 т. 6). Підсудні мають малолітніх дітей (а.с.,а.с. 73, 114 т.1).

У справі зібрані характеризуючі дані підсудних, які вказують на їх бездоганну поведінку до вчинення злочину, сумлінне ставлення до праці, порядну поведінку в побуті, вони не вчиняли жодних правопорушень до вчинення даних злочинів.

Усі ці обставини істотно знижуть фактичну ступінь тяжкості злочинів і особливо ступінь небезпечності підсудних для суспільства, що в своїй сукупності і утворює підставу для висновку суду про можливість звільнення засуджених від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 має бути надано іспитовий строк для того, щоб своєю законослухняністю і ставленням до виконання покладених на них обов'язків довели своє виправлення без реального відбування покарання. Звільняючи підсудних від реального відбування основного покарання, суд вважає за необхідне покласти на них обов"язки, визначені ст. 76 КК України, для контролю за їх поведінкою в період іспитового строку.

За санкціями ст.ст. 364 ч. 3, 307 ч. 2 КК України обов»язковим є додаткове покарання у виді конфіскації майна. У разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст. 77 КК передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

В справі потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудних на його користь 4000 гривень матеріальної шкоди. В судовому засіданні потерпілий відмовився від позову у зв»язку з добровільним відшкодуванням шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право відмовитися від позову протягом усього часу розгляду справи.

Згідно з частиною 3 статті 174 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє рішення про закриття провадження у справі. Наслідки закриття провадження у справі ОСОБА_5 як цивільному позивачу роз»яснені, підстав для неприйняття відмови від позовних вимог не встановлено.

При визначенні розміру стягнення судових витрат суд керується правилами ст. 93 КПК України. Згідно вимог вказаної статті вартість проведеної у справі судово-балістичної експертизи підлягає відшкодуванню підсудним ОСОБА_3, оскільки предметом дослідження був вилучений у нього газовий револьвер (а.с. 77 т.2). Вартість проведених у справі фоноскопічних експертиз (а.с.,а.с. 147-159, 164-167 т. 4) підлягає солідарному відшкодуванню підсудними.

Питання про речові докази суд вирішує, керуючись правилами, викладеними в ст.ст. 81, 330 КПК України 1960 року.

Арешт, накладений на майно підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд

З А С У Д И В :

визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 3, 190 ч. 2, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 1, 307 ч. 2 КК України, і призначити покарання:

за ст. 364 ч. 3 КК України на підставі ст. 69 ч. 1 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати службові посади в правоохоронних органах строком на три роки, без конфіскації майна.

за ст. 190 ч. 2 КК України у виді трьох років позбавлення волі,

за ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 1 КК України у виді двох років обмеження волі,

за ст. 307 ч. 2 КК України у виді п»яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді п»яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати службові посади в правоохоронних органах строком на три роки, без конфіскації майна.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 3, 190 ч. 2, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 1, 307 ч. 2, 309 ч. 1 КК України, і призначити покарання:

за ст. 364 ч. 3 КК України на підставі ст. 69 ч. 1 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати службові посади в правоохоронних органах строком на три роки, без конфіскації майна,

за ст. 190 ч. 2 КК України у виді трьох років позбавлення волі,

за ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч.1 КК України у виді двох років обмеження волі,

за ст. 307 ч. 2 КК України у виді п»яти років позбавлення волі без конфіскації майна,

за ст. 309 ч. 1 КК України у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді п»яти років позбавлення волі з волі з позбавленням права обіймати службові посади в правоохоронних органах строком на три роки, без конфіскації майна.

Позбавити засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спеціального звання майор міліції.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджених від призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки, якщо вони протягом вказаного строку не вчинять нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засуджених в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4000 гривень закрити.

Скасувати арешт, накладений на майно засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (р/р 35222002000460 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25574713) вартість проведених експертних робіт в сумі 1216 гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України вартість проведених експертних робіт в сумі 6486 гривень.

Речові докази : грошові кошти в сумі 4000 доларів США, які знаходяться на зберіганні у фінансовому відділі УСБУ в місті Києві та Київській області, звернути на користь держави; цифровий диктофон «Olimpus DS-2200», мініатюрний цифровий диктофон «EDIC-mini Tiny» залишити при матеріалах кримінальної справи; мобільний телефон «Нокіа-6300», який переданий на зберігання ОСОБА_5, вважати повернутим за належністю; наркотичні засоби -канабіс (маріхуана) масою 8,5436 г, екстракційний опій масою 54,7504 г, які зберігаються в камері речових доказів прокуратури Київської області, знищити.

Міру запобіжного заходу засудженим до набрання вироком чинності залишити обрану - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд протягом п'ятнадцятиденного терміну з дня проголошення.

Суддя Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук