Ухвала суду № 28445165, 06.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5379/12/0170/10

06.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"- Толчина Олена Володимирівна, довіреність № 11/4 від 03.01.12

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"- Брагін Олександр Володимирович, довіреність № 11/140 від 26.09.12

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-5379/12/0170/10 за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 05.07.12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, буд.52/1, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул.М. Залки, буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі № 0000164001 від 28.02.12.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.12 у справі № 2а-5379/12/0170/10 позов Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000164001 від 28.02.12, прийняте відносно Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".

Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні 6 листопада 2012 року з апеляційною скаргою не погодилися, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 6 листопада 2012 року не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування податкового кредиту з ПДВ згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №16/40-01/00153117 від 07.02.12.

Перевіркою було встановлено, що у порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності і декларацій, затвердженого Постановою КМУ від 28.07.97 № 799 та п. 1 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.11 № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.11 за № 197/18935, позивачем допущено завищення податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011 року у сумі 17207082,00грн. та заниження податку на додану вартість за цей період у сумі 1884413,00грн.

Не погодившись з висновками даного акту перевірки, позивач надіслав на адресу відповідача заперечення за вих. № 11-589 від 13.02.12, у відповіді на які за вих. № 548/10/40-01 від 20.02.12 СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим повідомила позивача про те, що надані заперечення не є обґрунтованими для спростування висновку акту перевірки від 07.02.12 №16/40-01/00153117 щодо встановлених порушень ДАТ «Чорноморнафтогаз».

У зв'язку з цим, на підставі даного акту перевірки, СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.12 №0000164001, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1884413,00грн. основного платежу та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 942206,50грн.

Відповідно до ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.75.1.2 ст. 75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно пункту 78.1.8 статті 78 Податкового кодексу України, на який міститься посилання в акті перевірки, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

З матеріалів справи вбачається, що 20.10.11 позивачем було подано до СДПІ ВПП в м.Сімферополі АР Крим податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року, де задекларовано: податкові зобов'язання - 20 007 205,00грн., податковий кредит - 15 322 669грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду -4 684 536,00 гривень.

В наступному, 22.11.11 позивачем було подано до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2011 року, де були виправлені показники податкового кредиту з показника 15 335 444 гривень на 17 219 857грн., різниця склала 1 884 413грн., що потягло за собою зміну показників розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом», згідно з якими позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду складає 2 800 123грн.

За таких обставин, підстави для проведення документальної позапланової перевірки у відповідача існували.

Разом з тим, як слідує з акту перевірки, відповідачем законність декларування заявленого від'ємного значення з податку на додану вартість не перевірялась, а фактично була проведена перевірка додержання порядку надання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, що відповідно до вимог п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначається під час проведення камеральної, а не документальної виїзної перевірки.

Більше того, як свідчать матеріали справи, СДПІ ВПП в м. Сімферополі була проведена камеральна перевірка податкової декларації за вересень 2011 року та уточнюючого розрахунку, за результатами якої згідно з актом № 236/40-01/00153117 від 23.11.11 завищення податкового кредиту та інших порушень не встановлено.

Також, як зазначено в акті перевірки № 16/40-01/00153117 від 07.02.12, висновки якого покладені відповідачем в основу податкового повідомлення-рішення №0000164001 від 28.02.12, до перевірки підприємством надані податкові накладні, отримані після формування декларації з ПДВ за вересень 2011 року та відображені в уточнюючому розрахунку (вх.№9011809278 від 22.11.11) до декларації з ПДВ за вересень 2011 року.

Документів, що підтверджують фактичне отримання податкових накладних пізніше строку (конверт з поштовим повідомленням про вручення) до перевірки не надано.

За висновком СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим, не включення податкових накладних вересня 2011 року, отриманих у наступних звітних періодах, що не є помилкою в розумінні п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, згідно з яким у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, ці податкові накладні повинні відображатись у складі податкового кредиту у періоді отримання податкових накладних.

У зв'язку з цим, оскільки всупереч даним вимогам, позивач уточнюючим розрахунком відніс спірну суму ПДВ за цими податковими накладними до податкового кредиту за вересень 2011 року, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011 року у сумі 17207082,00грн. та заниження податку на додану вартість за цей період у сумі 1884413,00грн.

Проте, матеріалами справи встановлено, що підставою для надання позивачем уточнюючого розрахунку за вересень 2011 року стало помилкове не включення до податкового кредиту вересня 2011р. податкових накладних, що виписані у вересні 2011 року, підтверджують господарські операції, здійснені у вересні 2011 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також отримані від контрагентів у вересні 2011 року, що підтверджується відомостями, наведеними ДПІ в акті перевірки, а не в наступних податкових періодах.

Судова колегія погоджується з думкою суду про необґрунтованість висновків ДПІ про необхідність підтвердження дати отримання податкових накладних із запізненням листами з рекомендованим повідомленням про вручення, оскільки відповідачем не наведено жодної норми законодавства, яка б зобов'язувала платника податку підтверджувати вказану обставину саме таким чином.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З цього слідує, що податковий кредит відповідного звітного періоду формується виходячи не з дати отримання податкових накладних, а з дати отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною, зареєстрованою продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно з п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для надання позивачем уточнюючого розрахунку за вересень 2011 року стало помилкове не включення до податкового кредиту вересня 2011 року податкових накладних, що виписані у вересні 2011 року, підтверджують господарські операції, здійснені у вересні 2011 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також отримані від контрагентів у вересні 2011 року.

Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача про те, що таке не включення не є помилкою, а тому в даному випадку позивач правомірно відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України виправлені показники щодо податкового кредиту за вересень 2011 року відобразив в уточнюючому розрахунку за цей період.

Стосовно висновків відповідача про порушення п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності і декларацій, затвердженого Постановою КМУ від 28.07.1997р. № 799, то судова колегія також погоджується з думкою суду про їх безпідставність, оскільки цей Порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.00, який втратив чинність з 01.01.11 з набранням чинності Податковим кодексом України.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що СДПІ ВПП в м. Сімферополі була проведена камеральна перевірка податкової декларації за вересень 2011 року та уточнюючого розрахунку, за результатами якої згідно з актом № 236/40-01/00153117 від 23.11.11 відповідно до Детальної інформації щодо результатів автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України необґрунтованого завищення податкового кредиту не встановлено.

Відповідно до п. 201.7 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

П. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Водночас, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Судом з'ясовано, що відповідач не мав зауважень до форми, змісту та осіб, які виписали спірні податкові накладні у вересні 2011 року та були відображені позивачем в уточнюючому податковому розрахунку за вересень 2011 року.

За таких обставин, спірна сума податкового кредиту підтверджується податковими накладними, складеними особами, які станом на дату складання податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду, що висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011 року на суму 17207082,00 гривень та заниження ПДВ за вересень 2011 року на суму 1884413,00 гривень у зв'язку з формуванням податкового кредиту за вересень 2011 року на підставі податкових накладних вересня 2011 року, отриманих у наступних звітних періодах, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.

Крім того, вказані висновки фактично позбавляють позивача на формування податкового кредиту на підставі належно оформлених та отриманих ним податкових накладних, що не ґрунтується на чинному податковому законодавстві України.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.12 у справі № 2а-5379/12/0170/10 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.12 у справі № 2а-5379/12/0170/10 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 листопада 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко