Ухвала суду № 28445130, 27.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15545/11/14/0170

27.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- Мельник Марина Олександрівна, довіреність № 01-02-111/17267 від 29.12.11,

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-15545/11/14/0170 за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 29.03.12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, м.Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим,96012)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство " Кримський ТИТАН" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001504001 від 21.11.11, про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 4 560 грн. та нарахування штрафних (фінансових санкцій) на суму 1грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.12 у справі № 2а-15545/11/14/0170 позов Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0001504001 від 21.11.11.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" витрати зі сплати судового збору у сумі 29,55 грн.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 27 листопада 2012 року з апеляційною скаргою не погодилася, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 27 листопада 2012 року не з'явися, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Кримський титан»знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 31.08.04.

Відповідно до Свідоцтва № 100335329 позивач є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Кримський титан», з питань фінансово-господарських взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Будгарантсервіс»за період з 01.03.11 по 31.03.11.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 426/40-01/32785994 від 08.11.11, у якому встановлено відповідно до частини 1,5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочині мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушають публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб., що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують п.п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 розділу 5 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2756 (зі змінами та доповненнями), що привело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 4560 грн. та у свою чергу до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту березня 2011 року на 4 560,00 грн.

На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001504001 від 21.11.11 на суму 4 561 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування - 4 560 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.

Відповідно до п.п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною .

Відповідно до пункту 198.3. Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Пунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 Податкового кодексу України).

У п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.200.7. ст.200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України вказано, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону № 996). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону № 996). Обов'язкові реквізити первинного документа встановлені п.2 ст.9 Закону № 996. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст.9 Закону № 996).

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів у податковій звітності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 Закону №334).

Згідно п.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Суд зазначено, що сума донарахування податку на додану вартість у розмірі 4 560 грн. визначена Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим внаслідок порушення Приватним акціонерним товариством «Кримський Титан»частини 1,5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ст.. 228 Цивільного кодексу України, правочині між позивачем та його контрагентом мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Вказані правочини, порушають публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують п.п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 розділу 5 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2756 (зі змінами та доповненнями), що привело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 4560 грн. та у свою чергу до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту березня 2011 року на 4 560,00 грн.

Згідно висновків акту перевірки № 426/40-01/32785994 від 08.11.11 в ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантсервіс»встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. У зв'язку з чим угода між позивачем та ТОВ «Будгарантсервіс»згідно ч.1,5 ст. 203, п. 1.2, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемною.

Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з постачання товару за договором з ТОВ " Будгарантсервіс", а саме - придбання, оприбуткування та сплату позивачем за товар, також судом встановлено, зв'язок між фактом придбання товарів та метою використання товару в господарській діяльності платника податку, а також безпосередньо використання в господарській діяльності.

Законодавство України встановлював єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтвердженні податковими накладними.

Судом встановлено, що спірні суми ПДВ, включені за фактом отримання від постачальника - ТОВ "Будгарантсервіс", податкових накладних, які є належним чином оформленими.

Відносно ж посилань відповідача на відсутність ТОВ "Будгарантсервіс" за місцем знаходження, то матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення вищевказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, останній був зареєстрований у якості юридичної особи, обліковувався як платник ПДВ у ДПІ за даними офіційного сайту ДПС України та мав свідоцтво платника ПДВ. Здійснення цих господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Отже, судом першої інстанції всебічно перевірено та повно відображено обставини справи, які мають значення для справи, судом досліджено, з в казанням кожного конкретного документу, та надано оцінку доказам, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Будгарантсервіс" та використання позивачем отриманого товару, зокрема видаткові накладні, прибуткові ордери, платіжні доручення, вимоги-накладні, акти списання.

Висновок суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпним, відповідає дійсності і підтверджується достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, що свідчить про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції цілком обґрунтовано та правомірно прийшов до висновку про виконання позивачем вимог законодавства та про відсутність з боку позивача будь-яких порушень при віднесенні сум ПДВ до податкового кредиту, а зменшення бюджетного відшкодування здійснено відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.12 у справі №2а-15545/11/14/0170 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.12 у справі № 2а-15545/11/14/0170 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 3 грудня 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко