Постанова № 28438987, 06.01.2011, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 3-10/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2011 року місто Любомль.

Суддя Любомльського районного суду Дорош П.І., при секретареві Семенюк К.М., з участю захисника ОСОБА_1, розглянувши справу про порушення митних правил відносно громадянки України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Нововолинськ, жительки АДРЕСА_1, одруженої, непрацюючої,

у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 351 МК України,--

встановив:

ОСОБА_2 09 вересня 2010 року, в'їжджаючи в Україну через митний пост «Устилуг»Ягодинської митниці автомобілем «Фіат Скудо», реєстраційний номер НОМЕР_1, не заявила за встановленою формою точних відомостей про наявність обов'язкових до декларування товарів: взуття дитячого, одягу жіночого, біжутерії, поясів зі шкіри, всього 13 найменувань загальною вартістю 49215 гривень.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за статтею 351 МК України як переміщення товарів поза митним контролем з використанням звільнення від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою винність у вчиненні правопорушення заперечила. Пояснила, що 09 вересня 2010 року, повертаючись з Республіки Польща в Україну, безпосередньо поблизу кордону до неї підійшов незнайомий чоловік, який назвався ОСОБА_7, та запропонував за 300 гривень перевезти одяг та взуття в ящиках. При цьому зазначив, що при проходженні митного контролю ніяких проблем виникнути не повинно, адже оформлення вантажу має здійснюватись на складі митниці і вирішення цього питання він повністю бере на себе. На вказану пропозицію вона погодилась. При проходженні контролю митник оглянув товар, повернув контрольний талон, технічний паспорт та вказав, що при виїзді з зони митного контролю її зустрінуть і покажуть куди їхати. Виїхавши за шлагбаум митного поста, вона одразу була затримана працівниками СБУ. Заперечила факт прохання з її боку, існування будь-якої домовленості з працівниками Ягодинської митниці, що потягло за собою недоотримання митних платежів. Просить справу відносно неї закрити.

Допитані за ініціативою захисту свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили пояснення ОСОБА_2. Додали, що 09 вересня 2010 року з польської сторони на стоянці, поблизу митного поста, до них підійшов незнайомий чоловік та запропонував ОСОБА_2 за плату перевезти товар. При цьому запевняв, що митним оформленням вантажу він займається сам.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, думку захисту, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідальність за статтею 351 МК України настає за незаконне переміщення товарів поза митним контролем, тобто їх переміщення через митний кордон України поза місцем розташування митного органу або поза часом здійснення митного оформлення, або з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу.

Переконливих доказів зловживання посадовими особи митниці, в нашому випадку обов'язкового елементу об'єктивної сторони передбаченого статтею 351 МК України проступку, в ході досудового провадження не здобуто.

Не встановлено особи на ім'я ОСОБА_7, зі слів ОСОБА_2 власника товару та ініціатора його переміщення через митний кордон України.

Матеріалами службового розслідування виявлено службові порушення інспектора митниці ОСОБА_6, однак не встановлено факту зловживань з його боку.

При проведенні дослідчої перевірки та прийнятті рішення в порядку статті 97 КПК не здобуто даних, які свідчили про умисні дії інспектора митниці ОСОБА_6, направлені на незаконне сприяння ОСОБА_2 в ухиленні від сплати податків і зборів.

Разом з тим, ОСОБА_2, здійснюючи перевезення такої кількості вантажу, мала б заявити за встановленою формою точні дані про нього.

Таким чином, дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за статтею 340 МК України.

Вирішуючи питання про відповідальність констатую відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність.

Взято до відому, що передбачені статтею 328 МК України строки накладення стягнень, окрім як конфіскації, збігли.

Оскільки санкція статті 340 МК не передбачає додаткового стягнення у виді конфіскації транспортних засобів, що використовувалися для незаконного переміщення товарів через митний кордон України, затриманий в ОСОБА_2 автомобіль підлягає поверненню.

Відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 533 від 11 червня 2008 року, статті 385 МК України підлягають стягненню нараховані митним органом витрати, пов'язані з зберіганням незаконно переміщуваного товару.

Керуючись статтями 391, 392 МК України,

постановив:

Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 340 МК України, і накласти стягнення у виді конфіскації вилучених згідно протоколу про порушення митних правил Ягодинської митниці № 0818/20500/2010 від 06 жовтня 2010 року товарів: взуття дитячого, одягу жіночого, біжутерії, поясів зі шкіри, всього 13 (тринадцять) найменувань загальною вартістю 49215 (сорок дев'ять тисяч двісті п'ятнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Ягодинської митниці (рахунок № 31252272210113 у ГУДКУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 21740416, МФО 803014) 813 (вісімсот тринадцять) гривень 96 копійок витрат у справі про порушення митних правил, пов'язаних з зберіганням незаконно переміщуваного товару.

Ягодинській митниці повернути ОСОБА_2, власнику або уповноваженій особі вилучений згідно цього ж протоколу автомобіль «Фіат Скудо»2003 року випуску, кузов НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 40164 (сорок тисяч сто шістдесят чотири) гривні 17 копійок.

Повернути ОСОБА_2 або уповноваженій особі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в матеріалах справи залишити його фотокопію.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу або внесено протест прокурора до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області П.І. Дорош