Рішення № 28433351, 04.01.2013, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 1801/2733/12

Номер провадження 2/573/5/13

РІШЕННЯ

іменем України

04 січня 2013 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді : Кліщ О.В.

при секретарі : Краснянської Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Вікторія», третьої особи- відділу Держкомзему у Білопільському районі Сумської області, - про визнання неукладеною /недійсною/ додаткової угоди до договору оренди землі,-

в с т а н о в и в :

30.08.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Вікторія», третьої особи - ДП «Центр державного земельного кадастру», - про визнання неукладеною /недійсною/ додаткової угоди до договору оренди землі за № 722 від 10.04. 2008 року, датованої 26.06. 2010року.

В позові позивач вказав, що між ним, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, 10.04.2008 року було укладено договір № 722 оренди земельної ділянки/ріллі/, земельного паю/, загальною площею 2,90 га за кадастровим № 5920655300:006:0125 пай №71, що підтверджується копіями: договору оренди, актів приймання-передачі земельної ділянки та визначення меж земельної ділянки в натурі /на місцевості/, довідки № 1263/01-21 від 25.06.2009 року. Зазначений договір зареєстрований 05.02.2009 року третьою особою за реєстровим № 040962600266, про що у кінці договору оренди міститься відповідна відмітка третьої особи.

Згідно до пункту 8 договору № НОМЕР_1 договір укладено на п'ять років з 10.04.2008 року по 10.04. 2013 року.

У червні відповідач звернувся з пропозицією до позивача укласти додаткову угоду до договору, якою, зокрема, передбачено продовження строку дії договору до 10 років, що підтверджується копією додаткової угоди. Позивач спочатку погодився та 26.10.2010 року підписав зазначену додаткову угоду, але в процесі її укладення, коли навесні відповідач припинив належним чином обробляти земельну ділянку, що призвело до погіршення її стану, відмовився від її укладення, про що усно повідомив відповідача та письмово третю особу, що підтверджується копією заяви позивача від 26.05. 2011 року на адресу третьої особи.

Позивач вказує, що нещодавно йому стало відомо, що незважаючи на його відмову від укладення додаткової угоди на стадії її укладення, відповідач всупереч волі позивача подав додаткові угоди на реєстрації третій особі і 18.07.2011 року за № 592065534001856 зазначена додаткова угода була зареєстрована третьою особою.

Вважаючи дії відповідача по завершенню процедури укладення додаткової угоди незаконними, які він оскаржив в порядку цивільного судочинства, а також незаконними дії відділу Держкомзему у Білопільському районі, які він оскаржив в порядку адміністративного судочинства до Сумського окружного адміністративного суду,- позивач вказав свою правову позицію, яку обгрунтував положеннями ст.ст. 203,210,627,640,649 ЦК України, та через розбіжності у процесі укладення договору та зловживання правом з боку відповідача, який,не зважаючи на волю позивача, направлену на відмову від пропозиції укладення додаткової угоди, подав третій особі додаткову угоду для проведення її державної реєстрації,-тому позивач просить визнати неукладеною/недійсною/ додаткову угоду до договору оренди землі № 722 від 10.04.2008 року, яка датована 26.06.2010 року між орендодавцем ОСОБА_1 та ТОВ агрофірмою «Вікторія» земельної ділянки площею 2,90га, розташованої на землях Жовтневої селищної ради Білопільського району Сумської області.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 підтримали повністю позовні вимоги. ОСОБА_1 пояснив, що особисто підписав договір оренди земельної ділянки № 722 від 10 квітня 2008 року та додаткову угоду від 26.10.2010 року, перед підписанням швидко прочитавши їх зміст. Обмежень в часі на ознайомлення з текстом угод не мав. І він також особисто підписав акти приймання-передачі земельної ділянки та визначення меж земельної ділянки в натурі /на місцевості/ від 10.04.2008 року. Мотивація до підписання додаткової угоди від 26.10.2010 року у нього була така: зміна керівництва товариства та підвищення розміру орендної плати. Останню орендну плату він отримав у вересні 2012 року за 2012 рік. Він вважає замалим розмір орендної плати у 3%, так як господарства вже виплачують 5% орендної плати. Він у 2011 році вийшов на пенсію та поставив питання про незаконність додаткової угоди. До виходу на пенсію він не міг ставити це питання, так як був би звільненим з робити. Недійсність додаткової угоди до оренди землі пов'язує з тим, що начальник земельного відділу в агрофірмі «Вікторія» Пігуль не дав йому на руки копію додаткової угоди, яку він отримав лише 29.08.2012 року.

Представник відповідача, ОСОБА_3, не визнав позовні вимоги повністю.

Представник третьої особи, ОСОБА_4, поклалась на розсуд суду.

Відповідачем, за підписом генерального директора ТОВ АФ «Вікторія» ОСОБА_5, подано заперечення проти позову, в котрому вказано, що він вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають нормам процесуального та матеріального права. Що додаткова угода до договору оренди землі № НОМЕР_1 укладеного між позивачем і товариством є чинною та посвідчує право оренди товариства на спірну земельну ділянку /ч.5 ст.126 ЗК України/. Що статтею 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Про те, що така згода відбулась- свідчить підпис позивача на додатковій угоді, та не заперечує сам позивач у своїй позовній заяві /абз.5 арк.1/.Що про прийняття позивачем умов додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки свідчить й отримання ним на протязі двох років орендної плати за новою /збільшеною/ ставкою, /що підтверджується відповідними підписами у відомостях на отримання продукції/. Що звернення позивача до адміністрації підприємства про відмову від укладення додаткової угоди вперше було здійснено 06 березня 2012 року,- тобто майже через півтора роки після підписання цієї угоди та вісім місяців після її державної реєстрації . Що у відділі Держкомзему, як у кожній державній установі, виконуються вимоги реєстрації, встановлені Постановою КМУ від 14 квітня 1997 року № 348 «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації», згідно яких будь-які звернення громадян підлягають належному документуванню. Та якщо заява була зареєстрована, а реєстрація додаткової угоди здійснена всупереч волевиявлення позивача, останньому слід було заявляти позовні вимоги до відділу Держкомзему, а не до товариства.

Відповідач вказує на хибні твердження позивача щодо неналежної обробки його земельної ділянки товариством, що начебто призвело до погіршення її стану. Але відповідач наводить аргументи щодо вирощування на земельній ділянці позивача на полі під № 9 багаторічної рослини- люцерни,- цінної кормової культури, що застосовується в тваринництві. Зазначені обставини є загальновідомими в селищі, в чому можна переконатися, здійснивши огляд на місці, чи за допомогою технологічних карт чи за свідченнями агрономів товариства./а.с.25-27/.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-СМ № 042071, на підставі рішення У11 сесії 23 скликання Жовтневої селищної ради від 23.07.1999 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 2,90 га, яка розташована на території Жовтневої селищної ради та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с.6/.

10 квітня 2008 року між ОСОБА_1 і ТОВ агрофірма «Вікторія» було укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 який 05.02.2009 року було зареєстровано у Білопільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» №04096260026, та відповідно до якого позивач передав підприємству строком до 10.04.2013 року земельну ділянку площею 2,90 га, у тому числі 2,90га- ріллі, нормативна грошова оцінка якої становить 34 060 грн. 24 коп., а останній зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 681 грн. /а.с.7,8/.

Згідно додаткової угоди до договору оренди землі № 722 від 10.04.2008 року, укладеного сторонами 26 жовтня 2010 року орендодавець ОСОБА_1 передав в строкове платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 2,90 га, розташовану в межах адміністративної території Жовтневої селищної ради Білопільського району, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2010 року становила 39237,40грн.,- строком на десять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Розмір орендної плати у рік становить 1177,12грн., що складає 3 /три/ % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Додаткова угода зареєстрована у Білопільському відділі Держкомзему 18.07.2011року за № 592065534001856 /а.с.10,11/.

10 квітня 2008 року на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, додатку до договору оренди № 722 від 10.04.2008 року, позивач передав, а товариство прийняло у строкове платне користування вказану вище земельну ділянку сільськогосподарського призначення./а.с.10/.

Згідно п.44 договору оренди від 10.04.2008 року зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації /а.с.7-8/

Згідно п.3.1 додаткової угоди від 26.10.2010 року договір укладено строком на десять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Додатково угода набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації. Договір діє з моменту його державної реєстрації. А зареєстрована додаткова угода 18.07.2011року./а.с.11/.

З досліджених у судовому засіданні відомостей та довідок про отримання орендної плати суд вважає доведеним, що отриманий орендодавцем розмір орендної плати за 2011,2012 роки склав 3 відсотки від вартості земельної ділянки./а.с.28-32/,а з урахуванням середньоринкової ціни -4%. Позивач пояснив, що претензій до відповідача з приводу строків виплати чи розміру орендної плати у нього не було.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За приписами ст.ст. 13,15 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладення вищенаведеного договору, договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі, а статтею 18 Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6,11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що оспорювана додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, укладена у письмовій формі, пройшла відповідну державну реєстрацію, позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення позивача було спрямоване на укладення договорів оренди.

Між позивачем та відповідачем при її укладенні погоджено усі істотні умови, у тому числі строк дії оренди землі та розмір орендної плати.

Тобто, керуючись умовами додаткової угоди до договору оренди землі, з яких сторони дійшли до згоди, можна зробити висновок, що строк дії договору оренди фактично продовжено, оскільки вказано інший термін початку його дії.

У ч.1 ст.627 ЦК України проголошено принцип свободи договору, якою передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В цивільному законадавстві розмежовуються поняття строку договору та набрання чинності договором.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Тобто строком договору є час його чинності /обов'язковості/. Протягом цього періоду часу сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Строк дії договору визначається на розсуд сторін, якщо тільки в законі чи акті державного органу, обов'язкового для сторін, не обмежується строк його чинності.

Відповідно до ст. 640 ЦК України моментом укладення договору є момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді другої сторони про прийняття цієї пропозиції. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації з моменту державної реєстрації. Строк чинності договору обумовлює й строк чинності зобов'язання, що виникло з цього договору.

Визначення моменту в часі, з настанням якого договір вважається укладеним, є важливим з огляду на ряд обставин. З ним пов'язується початок дії договору /ч.2 ст.631 ЦК України/, набуття сторонами цивільних прав і обов'язків, можливість настання відповідальності за порушення умов договору, на відносини сторін поширюється дія норм закону, інших актів цивільного законодавства, що стосуються даного виду договору.

В Законі України «Про оренду землі» передбачено особливості вказаних договорів.

Цей закон також розмежовує поняття строку договору та набрання чинності договором. Згідно з ч.1 ст.15 вказаного закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди /кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки/; строк дії договору оренди.

Згідно зі ст. 9 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторі, але не може перевищувати 50 років.

У ст. 18 цього Закону передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Вимога про державну реєстрацію договору оренди та наслідки такої реєстрації вказані у ст.20 Закону. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, сторони визначилися з усіма істотними умовами договору оренди, у тому числі і строком дії договору.

Доказів того, що укладення додаткової угоди, якою внесено зміни до істотних умов договору оренди /строк дії договору та орендна плата/ відбулося з порушенням вимог закону або договору, за відсутності вилевиявлення позивача, матеріали цивільної справи не містять.

Чинне цивільне законодавство, як ЦК України, так і Закон України Про оренду землі», не наділяє повноваженнями будь-яких осіб, окрім сторін, вирішувати вказане питання, оскільки у цивільних правовідносинах діє принцип свободи договору, який є основоположним.

Не може бути підставою для визнання недійсною оспорюваної угоди те, що відповідач сплачує орендну плату в більшому розмірі, ніж передбачено договором і узгоджено сторонами, тому що дії по виплаті орендної плати стосуються її виконання, а не укладення, тоді як правове значення для визнання правочину недійсним має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не виконанні.

Відповідно до постанови Сумського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року/справа № 2а-1870/86447/12 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у Білопільському районі Сумської області, третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вікторія» про визнання протиправними дій Відділу Держкомзему у Білопільському районі Сумської області щодо реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі від 10.04. 2008 року № 722 та зобов'язання скасувати державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі № 722 від 10.04. 2008 року за № 592065534001856.

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача щодо порушення вимог закону при укладенні оспорюваної додаткової угоди не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.203,215,627,631,638,640 ЦК України, ст.ст.9,13-15,18 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст. ст. 4, 10, 57, 58, 60,61, 64, 209, 213, 215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Вікторія», третьої особи- відділу Держкомзему у Білопільському районі Сумської області, - про визнання неукладеною /недійсною/ додаткової угоди до договору оренди землі,- відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя