Рішення № 28420366, 28.12.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22-ц\2090\8027\12р. Головуючий 1-ї інстанції -

Справа № 2012/173/2012р. Шиянова Л.О.

Категорія : договірні Доповідач - Швецова Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Малінської С.М., Даниленка В.М.

при секретарі - Каменській Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2012 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Ц-Л Україна»до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення безпідставно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив розірвати договір № 1/02 від 02.06.2011 року укладений між ТОВ «Ц-Л Україна»та ФОП ОСОБА_2, у зв'язку з істотним порушенням договору; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Ц-Л Україна»201 866,45 гривень, як безпідставно отриманих коштів.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 02 червня 2011 року між відповідачем ОСОБА_2, як виконавцем з однієї сторони та ТОВ «Ц-Л Україна»в особі директора ОСОБА_3, як замовником з іншої сторони, було укладено договір.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець - ОСОБА_2 прийняв на себе обов'язок по наданню маркетингових послуг на наступні теми: аналіз ринку збуту надувних човнів, катерів Австралії; дослідження продажу поліефірних смол на ринку Росії; дослідження продажу поліефірних смол на ринку України; дослідження продажу поліефірних смол на ринку Казахстану.

На підставі акту про надання послуг від 30.06.2011 року відповідачу було перераховано 201 866, 45 грн., однак позивач вважає, що вказані послуги відповідачем надані не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України позивач вважав, що істотно були порушені вимоги договору і тому спірний договір необхідно розірвати.

Так, 16 серпня 2011 року позивач по справі дізнався з витягу з ЄДРЮОФОП, що відповідач по справі 12 липня 2011 року зареєстрував рішення про припинення підприємницької діяльності, що унеможливлює виконання в подальшому ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по вказаному договору.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2012 року позовні вимоги ТОВ «Ц-Л Україна»задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Ц-Л Україна»201 866 ( двісті одну тисячу вісімсот шістдесят шість ) гривень 45 копійок безпідставно отриманих коштів та судові витрати у сумі 2018 (дві тисячі вісімнадцять ) гривень 66 копійок.

Не погодившись частково з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся на нього з апеляційною скаргою в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Ц-Л Україна»201 866 ( двісті одну тисячу вісімсот шістдесят шість ) гривень 45 копійок безпідставно отриманих коштів та судові витрати у сумі 2018 (дві тисячі вісімнадцять ) гривень 66 копійок, відмовивши в задоволенні позовних вимог у цій части.

Судова колегія, вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з"явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, районний суд виходив з того, що позивачем були надані належні докази для розірвання спірного договору та стягнення з ОСОБА_2 отриманої ним суми відповідно до ст. 1212 ЦК.

Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом не правильно застосовані норми матеріального права і тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове про відмову в задоволенні позову із наступних підстав.

Частина 2 ст. 59 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов»язання сторін припиняються.

Судовим розглядом встановлено, 02 червня 2011 року між відповідачем ОСОБА_2, як виконавцем з однієї сторони та ТОВ «Ц-Л Україна» в особі директора ОСОБА_3, як замовником з іншої сторони, було укладено договір.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець - ОСОБА_2 прийняв на себе обов'язок по наданню маркетингових послуг.

Згідно з умовами вказаного договору, факт надання послуг виконавцем підтверджується підписанням акту про надання послуг.

На підставі акту про надання послуг від 30.06.2011 року та за наявності наданих звітів, відповідачу було перераховано 201 866, 45 грн.

На момент підписання Акту про надання послуг 30.06.2011 року ОСОБА_3 перебував на посаді директора ТОВ «Ц-Л Україна»та мав повноваження в повному обсязі, в усіх державних та банківських установах директором ТОВ «Ц-Л Україна»значився ОСОБА_3 без будь-яких обмежень в повноваженнях.

Стаття 204 ЦК України передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1. ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави також застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов»язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його за рахунок іншої особи.

Виконання чи невиконання сторонами зобов»язань, яки виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків ( ч. 1 ст. 216 ЦК).

Судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Ц-Л Україна»про розірвання договору від 02 червня 2011 року між в ОСОБА_2 та ТОВ «Ц-Л Україна»безпідставні, оскільки на час звернення позивача з позовом до суду договір був виконаний і тому відповідно до ст. 651, 653 ЦК України підстави для його розірвання відсутні, даних про те, що ТОВ «Ц-Л України» зверталося до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним, матеріали справи не містять.

Зазначені вище обставини справи та вимоги ст. 1212 ЦК, на підставі яких позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти як отриманих ним без достатньої правової підстави, свідчать про відсутність підстав для стягнення з відповідача на його користь вказаної грошової суми.

Крім цього, судова колегія приходить до висновку, що ТОВ «Ц-Л Україна» не позбавлено можливості звернутися з позовом в рамках порушеної кримінальної справи для стягнення вказаної суми з винної особи, відповідно до ст. 216 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 301,302, п.п.3 і 4 ст. 309, 312,313,317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2012 року скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальність «Ц-Л Україна»до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення безпідставно отриманих коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -суддя -

Судді -