Рішення № 28419026, 24.12.2012, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/3881/2012

Номер провадження 2/2025/1095/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого: судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Крапівка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі Харківської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод»про відшкодування шкоди у зв'язку з професійним захворюванням -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі Харківської області та ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод»про відшкодування шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, посилаючись на те, що, починаючи з 1982 року та по 2005 рік працював на державному підприємстві, а потім відкритому акціонерному товаристві «Лозівський ковальсько-механічний завод» слюсарем-сантехніком 5 розряду цеху термообробки та захисних покриттів, а з 01 листопада 2005 перебуває у трудових відносинах з закритим акціонерним товариство «Лозівський ковальсько-механічний завод», працюючи слюсарем-сантехніком управління енергетичного забезпечення. Під час чергового періодичного медичного огляду у 2009 році у позивача було виявлено підозру на наявність професійного захворювання, у зв'язку з чим Харківським НДІ гігієни праці та професійних захворювань йому було встановлено діагноз «нейросенсорна туговухість з помірним ступенем зниження слуху ІІІ ступінь». Відповідачам у справі було направлено повідомлення про професійне захворювання № 328 від 02 вересня 2009 року (за формою П-3). Комісія з розслідування професійного захворювання не погодилася з наявністю причинно-наслідкового зв'язку його захворювання з умовами праці та прийняла рішення направити його для обстеження Інституту медицини праці АМН України. 28.09.2010р. попередній діагноз, встановлений Харківським НДІ ГП і ПЗ було підтверджено. 12.01.2011р. обласною медико-соціальною експертною комісією йому було встановлено 20 відсоткову ступінь стійку втрати професійної працездатності.

При встановленні його середньомісячного заробітку відповідачем - відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі невірно взятий період роботи для остаточного розрахунку, який повинен братися до уваги, у зв'язку з чим розрахункова середньомісячна заробітна плата є заниженою та, як наслідок, заниженими слід вважати отримані ним одноразова допомога і встановлені щомісячні виплати. Також відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі розмір одноразової допомоги було зменшено на 30% з підстав наявності у Акті розслідування професійного захворювання інформації про порушення ним законодавства про охорону праці та вимог інструкції з охорони праці. Позивач стверджував, що таке зменшення одноразової допомоги є незаконним, просив суд визнати незаконним Протокол засідання комісії з охорони праці ПрАТ «ЛКМЗ»та Постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі від 17.02.2011р. №2027/996/996.1/739 в частині зменшення одноразової допомоги на 30%, скасувати вищевказані Протокол та Постанову в тій же частині та стягнути з відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі на його користь 21997,98 грн. недоплачену одноразову допомогу, недоплачену суму втраченого заробітку за період з 12.01.2011 року по 01.05.2012 року одноразово -2490,79 та зобов'язати виплачувати, починаючи з 01 травня 2012р. по 518,92 грн. щомісячно з послідуючими перерахунками у відповідності з діючим законодавством.

У подальшому позивач неодноразово уточнював свої вимоги. Останньою заявою від 03 грудня 2012 року просив суд визнати незаконними: - акт розслідування хронічного професійного захворювання від 09.11.2010 року в частині встановлення пунктами 16, 17, 19 його вини у виникненні професійного захворювання, порушення ним ст.14 закону України «Про охорону праці»та п.1.4. «Інструкції з охорони праці для слюсарів-сантехніків та слюсарів-водопровідників»; - постанову відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області від 17.02.2011 року № 2027/996/996.1/738 в частині визначеної середньомісячної заробітної плати (доходу) взятої за основу для розрахунку одноразової допомоги та в частині зменшення на 30% одноразової допомоги; - постанову відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області від 17.02.2011 року № 2027/996/996.1/739 в частині визначеної середньомісячної заробітної плати (доходу) взятої за основу для розрахунку щомісячної страхової виплати. Крім цього просив зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області здійснити йому донарахування, взявши за основу для розрахунку страхової виплати середньомісячну заробітну плату за період з 01.03.2009р. по 31.08.2009р. у відповідності з п.12 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001р.; - одноразової допомоги, призначеної Постановою від 17.02.2011 року № 2027/996/996.1/738, без врахування 30 відсоткового зменшення та щомісячної страхової виплати, призначеної постановою від 17.02.2011 року № 2027/996/996.1/739. Також просив зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області подальші щомісячні страхові виплати здійснювати з урахування п.12 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001р., взявши за основу для розрахунку страхової виплати його середньомісячну заробітну плату за період з 01.03.2009р. по 31.08.2009р., враховуючі розрахований таким чином розмір страхової виплати при подальших перерахунках, які повинні будуть здійснюватися відповідно до діючого законодавства України.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі.

Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі Харківської області в судове засідання не з'явився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за відсутності їх представника, позовні вимоги не підтримують в повному обсязі та наполягають на відмові в їх задоволенні. Крім цього представником відповідача раніше було надано заперечення, суть яких полягає у тому, що при встановленні розміру страхових виплат одноразова допомога була зменшена на 30% на підставі того, що комісією з розслідування професійного захворювання встановлено факт порушення позивачем законодавства про охорону праці шляхом невиконання рекомендацій лікувального закладу щодо необхідності дообстеження, зволікання огляду в Інституті медицини праці Академії медичних наук України. Відповідач стверджує, що визначення розміру заробітної плати потерпілого для встановлення страхових виплат -одноразової допомоги та щомісячних платежів, здійснено ним вірно, оскільки період, за який брався заробіток ОСОБА_1 -травень-жовтень 2010 року, визначений на підставі даних з його трудової книжки та з урахування того, що страховий випадок настав 09.11.2010р., що відповідає приписам ст.4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальних страхуванням», затвердженим ПКМУ №1266 від 26.09.2001р.

Представник відповідача -ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод»в судове засідання не з'явився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, уточнені позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був особисто присутній під час розслідування хронічного професійного захворювання комісією та на засіданні комісії з охорони праці роботодавця, заперечень з приводу встановлення факту його часткової вини у виникненні професійного захворювання не надавав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.11.2005 року працевлаштувався слюсарем -сантехніком 5 р. в Цех термообробки та захисних покриттів (ЦТтЗП) на ЗАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод» шляхом переведення з ВАТ «ЛКМЗ»згідно з п.5. ст. 36 КЗпП України, що не заперечується сторонами.

За наслідками чергового періодичного медичного огляду позивача у 2009 році від Харківського НДІ гігієни праці та професійних захворювань до уповноважених законом державних органів: санстанції, ФССНВУ та до ЗАТ «ЛКМЗ»надійшло повідомлення про професійне захворювання № 328 від 02 вересня 2009 року за формою П-3.

Відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 року «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», після отримання 08.09.2009р. повідомлення про професійне захворювання, відповідачем у справі було видано Наказ по ЗАТ «ЛКМЗ»№ 514 від 11.09.09р. «Про створення комісії з розслідування професійного захворювання у слюсаря-сантехніка ЦТтЗП ОСОБА_1»

Відповідно до Протоколу засідання комісії з розслідування профзахворювань від 24.11.2009 р., на підставі наданої головою комісії з розслідування Нагорним М.М. інформації про результати дослідження матеріалів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища на робочому місці потерпілого, члени комісії не дійшли висновку щодо безспірності встановлення факту причинного зв'язку між виникненням захворювання ОСОБА_1 з умовами виробництва на робочому місці потерпілого. Тобто у комісії виникли сумніви у віднесенні характеру захворювання ОСОБА_1 до професійного. І згідно з п.74. Порядку, комісією було прийнято рішення звернутися до Інституту медицини праці АМН України.

Відповідно до зазначеного рішення комісії з розслідування, після попереднього отримання згоди у листі № 1930 від 14.12.2009р від Інституту медицини праці АМН України на госпіталізацію у клініку Інституту для обстеження ОСОБА_1, з урахуванням особистої заяви самого потерпілого про направлення його для обстеження до Інституту у м. Київ, ЗАТ «ЛКМЗ»вжило заходи щодо оформлення ОСОБА_1 відрядження до м. Києва для зазначеної мети, та фінансування можливих пов'язаних з перебуванням у стаціонарі клініки Інституту витрат. Позивач, отримавши карти умов праці на робочому місці слюсаря - сантехніка цеху захисних покриттів відкритого акціонерного товариства «Лозівський ковальсько-механічний завод»за 2001 рік, тобто документів, які повинні були бути надані позивачем по прибутті до Інституту медицини праці АМН України та досліджуватися спеціалістами Інституту з метою вирішення спірних питань щодо діагнозу ОСОБА_1 та його зв'язку з виробництвом відповідача, маючи сумніви щодо достовірності цих документів та законності його направлення до інституту, звернувся до Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області, а потім до прокуратури Харківської області. Після отримання результатів перевірки, позивач був повторно направлений в Інститут медицини праці АМН України у м. Києві для подальшого обстеження.

Відповідно до інформації, що міститься в повідомленні Інституту медицини праці АМН України у м. Києві № 2/908 від 16.09.2010р., на засіданні Центральної лікувально-експертної комісії (ЦЛЕК) Республіканського центру профпатології, яке відбулося 28.09.2010р., було розглянуто питання про зв'язок з умовами праці наявних захворювань у ОСОБА_1 Висновок ЦЛЕК від 06.10.2010р. № 2993 про професійний характер захворювання ОСОБА_1 та дату встановлення діагнозу надійшов до ЗАТ «ЛКМЗ»04.11.2010р.

На підставі висновку ЦЛЕК Інституту медицини праці АМН України у м. Києві, комісією з розслідування було складено Акт розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 від 09 листопада 2010р., у якому у п.п. 16, 17, 19 зазначалося, що причинами виникнення професійного захворювання у позивача, зокрема, стало невиконання ОСОБА_1 рекомендацій комісії Лозівської міської лікарні щодо дообстеження в клініці ХНДІ ГП та ПЗ та порушення з боку потерпілого відповідних норм законодавства про охорону праці та вимог інструкції з охорони праці для слюсарів сантехніків.

Після затвердження Головним державним санітарним лікарем Лозівського району Т.В. Овчарюк Акту розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 за формою П-4 та одержання даного акту відповідачем, на підприємстві було видано Наказ від 17 листопада 2010 року № 370 «Про випадок професійного захворювання слюсаря-сантехніка ЦТтЗП ОСОБА_1». На підприємстві створена та діє комісія з питань охорони праці, до повноважень котрої, згідно з п. 2.2. зазначеного Положення, відноситься право «... - приймати рішення про процент зменшення розміру одноразової виплати потерпілому (але не більш як на 50%), якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що погіршення здоров'я працівника настало не лише з вини роботодавця, але також внаслідок порушення потерпілим НПА з охорони праці.

На запит відділення виконавчої дирекції ФССНВУ у Лозівському районі Харківської області, комісія з питань охорони праці ЗАТ "ЛКМЗ" на своєму засіданні 19.01.2011року визначила відсоток вини потерпілого ОСОБА_1 у виникненні у нього професійного захворювання у розмірі 30%, відповідно до чого прийняла рішення встановити відсоток зменшення розміру одноразової страхової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку зі стійкою втратою працездатності у розмірі 30%.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про охорону праці»рішення комісії з охорони праці має рекомендаційний характер.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілими нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.

Згідно з п. 3.4.4 «Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей)», затвердженого постановою Фонду 27 квітня 2007 року № 24 у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50 відсотків.

Наведене свідчить, що підставою для зменшення страхових виплат є висновки комісії з розслідування нещасного випадку щодо причин страхового випадку та встановлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, оскільки саме на підставі висновків цієї комісії Фондом приймається рішення про зменшення страхових виплат.

Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідачів, суд приходить до висновку про незаконність внесення у п.п. 16, 17, 19 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 09 листопада 2010р. інформації щодо характеру вини потерпілого, порушення ним ст.14 закону України «Про охорону праці»та п.1.4. «Інструкції з охорони праці для слюсарів-сантехніків та слюсарів-водопровідників»з огляду на таке:

Як зазначено у п.16 Акту розслідування хронічного професійного захворювання, ОСОБА_1 вперше діагноз «нейросенсорна туговухість»було встановлено 26.04.2007р. Порядок розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь на той час регулювався «Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 року «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». За приписами п.71 вищенаведеного порядку у разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначено процедурою встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 13, на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим. За приписами п.70 цього ж Порядку, зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, що складається установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює хворий, за участю спеціалістів (представників) підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з професійної патології міста (області, Автономної Республіки Крим), завідуючого відділенням професійної патології міської (обласної, Автономної Республіки Крим) лікарні, а п.75 визначено, що спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення за формою П-3 згідно з додатком 14. Протягом трьох діб після встановлення діагнозу це повідомлення надсилається роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що усі підготовчі дії, спрямовані на встановлення зв'язку захворювання потерпілого з виробничими умовами та, як наслідок, віднесення захворювання до професійного, повинні були здійснюватися поза межами волевиявлення самого ОСОБА_1 чітко визначеним переліком дій установ та роботодавцем потерпілого. Відповідачі, не надали жодного належного доказу існування будь-яких дій позивача, які унеможливили б виконання особами, переліченими у розділі «Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь»своїх обов'язків по підготовці відповідних документів, надсилання запитів, повідомлень, тощо. Відсутні також докази існування будь-яких заходів реагування відповідачами або лікувальними установами на протиправні дії позивача (у разі їх наявності) після встановлення потерпілому 26.04.2007р. діагнозу «нейросенсорна туговухість».

Аналізуючи п.19 Акту розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 в частині констатування факту порушення ним п.1.4 «Інструкції з охорони праці для слюсарів-сантехніків та слюсарів-водопровідників»суд приходить до висновку про незаконність Акту в цій частині з огляду на те, що вказаний пункт не регламентує поведінку найманого працівника а встановлює критерії допуску роботодавцем такого працівника до виконання робіт за конкретною професією.

Також суд визнає незаконним п.19 Акту розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 й в частині визнання його особою, яка порушила ст.14 закону України «Про охорону праці»з підстав повної бездоказовості вини потерпілого у професійному характері його захворювання, відсутності доказів порушення позивачем вимог нормативних актів про охорону праці, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, невикористання засобів колективного та індивідуального захисту.

Таким чином, визнавши незаконними п.п. 16, 17, 19 Акту розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 від 09.11.2011р. в частині встановлення комісією факту в частині ігнорування позивачем приписів лікувальних закладів та порушення ним законодавства про охорону праці, суд вважає незаконними й правові наслідки застосування Акту у вказаній частині при визначенні (зменшенні на 30%) розміру одноразової допомоги потерпілому відповідачем - Відділенням виконавчої дирекції ФССНВУ в Лозівському районі Харківської області.

Згідно із частиною першою статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»в разі настання страхового випадку, а таким на підставі статей 13, 14 цього Закону є професійне захворювання, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, страхові виплати.

За викладених обставин, на підставі наявних у матеріалах справи доказів та діючого законодавства, суд приходить до висновку про порушення права ОСОБА_1 на своєчасне та в повному обсязі отримання страхової виплати у вигляді одноразової допомоги, передбаченої ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Оцінюючи рішення відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області, прийняте ним у вигляді Постанови за №2027/996/996.1/738 від 17.02.2011р. «Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності», суд приходить до висновку про незаконність вказаної Постанови в частині призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги, зменшеної на 30%, оскільки таке зменшення є прямим наслідком дії Акту розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 від 09.11.2010р. в частині незаконної констатації факту вини самого позивача у виникненні професійного захворювання.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що суб'єктивне право позивача на своєчасне й в повному обсязі страхове відшкодування порушене та підлягає поновленню шляхом судового примусу відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області здійснити донарахування 30% одноразової допомоги потерпілому.

Розглянувши твердження ОСОБА_1 про незаконність дій відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області в частині визначення розміру заробітної плати (доходу) для розрахунку розміру страхових виплат -суд приходить до висновку про обґрунтованість таких тверджень з огляду на таке:

Наполягаючи на тому, що для розрахунку розміру страхових виплат відповідач повинен був брати до уваги заробіток за період з 01.03.2009р. по 31.08.2009р. ОСОБА_1 посилається на п.12 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого Постановою КМУ 26.09.2001р. №1266. відповідно до якого у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що провадиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, за відповідною формулою. Враховуючи приписи ст.13 закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до якої - страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг, суд вважає, що при встановленні розміру заробітної плати для розрахунку страхових виплат, необхідно брати дату встановлення ОСОБА_1 професійного захворювання Харківським НДІ гігієни праці та професійних захворювань -02.09.2009р. Факт настання професійного захворювання на вказану дату та сам діагноз ніким з сторін спору не скасовано у встановленому порядку та підтверджено п.5 Висновку ЦЛЕК Інституту медицини праці АМН України у м. Києві, у якому однозначно визначено -«захворювання професійне, встановлене 2009 р. клінікою ХНДІ ГР і ПЗ». На підставі викладеного, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області про те, що страховий випадок слід вважати датою 28.09.2010р., якою було складено Висновок ЦЛЕК Інституту медицини праці АМН України, оскільки вказана дата є датою складання висновку про зв'язок з умовами праці наявних захворювань у робітника. Уточнення діагнозу у наведеному висновку ЦЛЕК в сторону тяжкості, збільшення ступеню туговухості ніяким чином не змінює дату встановлення діагнозу Харківським НДІ ГР і ПЗ -02.09.2009р. і саме цю дату необхідно брати до уваги при визначенні періоду заробітку потерпілого для розрахунку страхових виплат.

Оцінюючи Постанови відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області, якими позивачу встановлені одноразова допомога та щомісячні виплати, заперечення ВВД ФСНВУ у Лозівському районі, суд приходить до висновку про незаконність вказаних Постанов в частині розміру заробітної плати, взятої за основу для встановлення розміру страхових виплат. Медико-соціальною експертною комісією втрату професійної працездатності ОСОБА_1 встановлено 12.01.2011р. що, з урахування дати встановлення професійного захворювання -02.09.2009р., дає всі підстави керуватися п.12 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001р. з підстав того, що між датою висновку МСЄК та датою настання професійного захворювання позивача пройшло більше року. З огляду на викладене суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача визнати незаконними Постанову відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області №2027/996/996.1/739 від 17.02.2011р. про призначення йому щомісячної виплати в частині розміру щомісячної виплати та Постанову від 17.02.2011р. №2027/996/996.1/738 в частині встановлення розміру одноразової допомоги.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони повинні довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України як факт спричинення їм шкоди так і її розмір. Інші доводи не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 13, 14, 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконними:

Акт розслідування хронічного професійного захворювання від 09.11.2010 року в частині встановлення пунктами 16, 17, 19 вини ОСОБА_1 у виникненні професійного захворювання, порушення ним ст.14 закону України «Про охорону праці»та п.1.4. «Інструкції з охорони праці для слюсарів-сантехніків та слюсарів-водопровідників»;

Постанову відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області від 17.02.2011 року № 2027/996/996.1/738 в частині визначеної середньомісячної заробітної плати (доходу) взятої за основу для розрахунку одноразової допомоги та в частині зменшення на 30% одноразової допомоги;

Постанову відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області від 17.02.2011 року № 2027/996/996.1/739 в частині визначеної середньомісячної заробітної плати (доходу) взятої за основу для розрахунку щомісячної страхової виплати.

Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області здійснити донарахування, взявши за основу для розрахунку страхової виплати середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.03.2009р. по 31.08.2009р. у відповідності з п.12 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001р.:

- одноразової допомоги, призначеної Постановою від 17.02.2011 року № 2027/996/996.1/738, без врахування 30 відсоткового зменшення;

- щомісячної страхової виплати, призначеної постановою від 17.02.2011 року № 2027/996/996.1/739

Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області подальші щомісячні страхові виплати здійснювати з урахування п.12 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001р., взявши за основу для розрахунку страхової виплати середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.03.2009р. по 31.08.2009р., враховуючі розрахований таким чином розмір страхової виплати при подальших перерахунках, які повинні будуть здійснюватися відповідно до діючого законодавства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.А. Смірнова