Ухвала суду № 28410623, 13.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/6792/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-1870/6792/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс" (надалі по тексту -позивач, ТОВ "Імпульс"), звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (надалі по тексту -відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002801502/10314 від 04.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" в загальному розмірі 11293грн.53коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що актом перевірки №268/152/30012738 від 13.04.2012 року встановлено порушення п.п. 258.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, в результаті чого 04.05.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002801502/10314, яким зроблений розрахунок грошових зобов'язань, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Імпульс" за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" в загальному розмірі 11293грн.53коп., в тому числі: за основним платежем - 7529грн.02коп., штрафними (фінансовими) санкціями - 3764грн.51коп. Дане податкове повідомлення рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, однак рішеннями ДПА в Сумській області та ДПС України первинна та повторна скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.12 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між Сумською міською радою та ТОВ "Імпульс" укладено ряд договорів, а саме: договір оренди земельної ділянки від 01.04.2003 року за адресою: м. Суми, вул. Прикордонна, 27 площею 1900 кв.м. Орендна плата становить 1,1% грошової оцінки землі на 01.01.2012р., тобто 388930,00 грн. (а.с.18-21); договір оренди земельної ділянки від 22.11.2000 року за адресою: м. Суми, вул.Харківська, п/с 12 площею 3214 кв.м. Орендна плата становить 1% від грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2012р., тобто 937909,50 грн. (23-26); договір оренди земельної ділянки від 21 вересня 2005 року за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 122, площею 1100 кв.м.. Орендна плата становить 1 % від грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2012р., тобто 3 210 020,00 грн. (а.с.28-33);

Копіями договорів оренди землі (а.с.18-21,23-26,28-33) підтверджується, що земельні ділянки надані в оренду ТОВ "Імпульс" з метою несільськогосподарського використання.

Згідно матеріалів справи, 13.04.2012р. ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій декларації з плати за землю за 2012р. ТОВ "Імпульс", за результатами якої складно акт перевірки №268/152/30012738 від 13.04.2012 року (а.с. 8-9), яким встановлено порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, а саме, податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене платником податків в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за лютий 2012р. в розмірі від 1% до 1,% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2012р. на 7529,02грн.

04.05.2012р. на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №0002801502/10314, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Імпульс" за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" в загальному розмірі 11293,53грн., в т.ч. за основним платежем 7529,02грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 3764,51грн. (а.с.16).

Дане податкове повідомлення - рішення, у відповідності з приписами ст.56 Податкового Кодексу України, оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України у Сумській області від 06.06.2012р. №7544/10/10-165-122/139ск (а.с.12-15), та ДПС України від 16.07.2012р. №12747/6/10-2215 (а.с.16-17) первинну та повторну скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 81 Земельним кодексом України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 Податкового Кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Ст. 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст.125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .

Згідно зі статтею 288 Податкового Кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією з істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно статті 288.5 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати диспозитивності.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0002801502/10314 від 04.05.2012 року ДПІ у м. Сумах прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 06.09.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року по справі № 2а-1870/6792/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.