Ухвала суду № 28407588, 28.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-667/12/2770

28.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Журавльова Н.А.

за участю сторін:

представник відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя- Волошина Олена Андріївна, довіреність № 20/9/10-039 від 13.03.12

представник позивача: Приватного підприємства "Фірма "Техком Інтернейшенел"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-667/12/2770 за апеляційною скаргою Приватного підприємство "Фірма "Техком Інтернейшенел" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 28.05.12

за позовом Приватного підприємство "Фірма "Техком Інтернейшенел" (вул. Комуністична, 90,Севастополь,99003)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37,Севастополь,99011)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28.05.2012 (суддя Майсак О.І.) відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства «Фірма «Техком Інтернейшенел»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення №000268231/0 від 06.12.2006 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 76262,50грн.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповним з'ясуванням обставин у справі.

У судове засідання 28.11.2012 представник позивача не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача з апеляційною скаргою не погодилась, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно матеріалам справи Приватне підприємство «Фірма «Техком Інтернейшенел»звернулось до Господарського суду м. Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення № 000268231/0 від 06.12.2006.

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 02.07.2007 позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 000268231/0 від 06.12.2006 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 76262,50 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.09.2007 постанову Господарського суду міста Севастополя від 02.07.2007 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2012 скасовано постанову Господарського суду м. Севастополя від 02.07.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2007 та справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 16.10.2006 по 17.11.2006 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя проведено виїзну планову документальну перевірку ПП «Фірма «Техком Інтернейшенел»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2006.

Перевіркою встановлені порушення Приватним підприємством «Фірма «Техком Інтернейшенел»вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось у заниженні валових доходів: за 9 місяців 2005 року в сумі 115 210,00 грн., за 2005 рік - в сумі 85 033,00 грн., за 1 квартал 2006 року - у сумі 3 650,00 грн., за 1 півріччя 2006 року - у сумі 8 403,00 грн.; порушення позивачем вимог пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось у завищенні валових витрат: за 9 місяців 2005 року в сумі 77 817,00 грн., за 2005 рік - в сумі 75 276,00 грн., за 1 квартал 2006 року - в сумі 32 334,00 грн., за 1 півріччя 2006 року - в сумі 135 988,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 142/23-1/32428134 від 24.11.2006 (т.11 а.с.19-75).

На підставі цього акту перевірки 06.12.2006 відповідачяем прийняте податкове повідомлення-рішення № 000268231/1 (т.1 а.с.78-79), яким позивачу визначене суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток у розмірі 76 262,50 грн., з яких 31 579,50 грн. - за основним платежем, та 44 683,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Абзацом 1 пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств »встановлено: продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Пункт 1.32 статті 1 цього Закону визначає: господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі, витрати з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Абзац 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що не належать до складу валових будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2005 між ТОВ «Ост-Сервіс»та ПП «Фірма «Техком Інтернейшенел»укладено договір поставки товару № ЧП-14/15-12 (т.1 1 а.с.90-95).

Відповідно до підпункту 1.2 пункту договору П-14/15-12 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) Покупцю визначений цим договором товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією, що наведена у додатку № 1 цього Договору.

Згідно з підпунктом 9.3 пункту 9 Договору № ЧП-14/15-12 перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця відбувається в момент: прийому - передачі товару, що супроводжується підписанням представниками Покупця та Постачальника відповідної видаткової накладної.

На виконання умов Договору № ЧП-14/15-12 ТОВ «Ост-Сервіс»виписало позивачу накладну № 11 від 15.12.2005 на суму 199 950,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість -33 325,00 грн.) (т.1 а.с.97) та податкову накладну № 11 від 15.12.2005 на аналогічну суму (т. 1 а.с.98).

10.02.2006 року між ТОВ «Ост-Сервіс»(далі - Постачальник) та ПП «Фірма «Техком Інтернейшенел»(далі - Покупець) було укладено договір поставки товару № ЧП-16/10-02 (далі -Договір № ЧП-16/10-02) (т. 1 а.с.99-104).

Відповідно до підпункту 1.1, 1.2 пункту 1 Договору № ЧП-16/10-02 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) Покупцю визначений цим договором товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією, що наведена у додатку № 1 цього Договору.

Згідно з підпунктом 9.3 пункту 9 Договору № ЧП-16/10-02 перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця відбувається в момент: прийому - передачі товару, що супроводжується підписанням представниками Покупця та Постачальника відповідної видаткової накладної.

За умовами Договору № ЧП-16/10-02 ТОВ «Ост-Сервіс»виписало позивачу накладну № 02 від 10.02.2006 на суму грн. 374 160,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість -62 360,00 грн.) (том 1 а.с.106) та податкову накладну № 02 від 10.02.2006 на аналогічну суму (т. 1 а.с.107).

Зазначені договори, накладні та податкові накладні підписані з боку ТОВ «Ост-Сервіс»директором товариства ОСОБА_2

Відповідно до рішення № 1 засновника (єдиного учасника) ТОВ «Ост-Сервіс»від 10.12.2004 ОСОБА_2 є засновником (єдиним учасником) ТОВ «Ост-Сервіс»та створив товариство на основі майна, яке належить йому на праві приватної власності (т. 1 а.с.129).

Але згідно з актовим записом про смерть від 05.12.2005 № 14 Бушевської сільської ради Рокитнянського району Київської області ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.130), тобто до підписання договорі та накладних.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин »первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 пункту 2 цього Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

У відповідності з абзацом 1 пункту 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Але договори поставки від 15.12.2005 та 10.02.2006, накладні і податкові накладні з боку постачальника (ТОВ «Ост-Сервіс») були підписані не уповноваженою особою, тому ці договори та накладні не є документами, які дають право позивачу на віднесення сум до складу валових витрат, про ще зазначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.02.2012, скасовуючи постанову Господарського суду м.Севастополя від 02.07.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.09.2007 у даній справі (арк.с.73-76).

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно не взято до уваги рішення Господарського суду м. Севастополя від 23.01.2007 у справі за позовом Прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя до Приватного підприємства «Фірма «Техком Інтернейшенел», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ост-Сервіс»про визнання договору поставки № ЧП-16/10-02 від 10.02.2006 (а.с.80-81 т.11), оскільки предметом спору у даній справі було визнання договору поставки № ЧП-16/10-02 від 10.02.2006 у зв'язку зі включенням позивачем суми податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

З урахуванням викладеного колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності рішення відповідача №000268231/0 від 06.12.2006.

Рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 200, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Техком Інтернейшенел »залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28.05.2012 у справі № 2а-667/12/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає чинність з моменту оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня складання у повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко