Ухвала суду № 28405743, 21.12.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/10674/2012 Провадження № 22-ц/2590/3639/2012 Головуючий у I інстанції - Овсієнко Ю. К.Категорія - цивільна Доповідач - Бойко О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБойко О.В.суддів:Смаглюк Р.І., Висоцької Н.В.при секретарі:Костюк Ю.Г.за участю:представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія „Провідна" про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 жовтня 2012 року позовна заява ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія „Провідна" про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, стягнення моральної шкоди залишена без розгляду.

У задоволенні вимог ОСОБА_6 про стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить змінити ухвалу суду в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу та вирішити це питання по суті.

Доводи скарги зводяться до того, що залишаючи на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України позовну заяву позивача без розгляду, суд повинен був врахувати та застосувати положення ч.3 ст.89 Кодексу, якою передбачено право відповідача в таких випадках на компенсацію здійснених ним витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Звертає увагу на те, що його представник ОСОБА_5, з яким він уклав договір про надання правової допомоги, надавав йому правову допомогу та брав участь у трьох судових засіданнях, на що було витрачено приблизно 7 годин. Сплатив він за ці послуги 3000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 23/12 від 12.09.2012 року.

Отже, на думку апелянта, ухвала не відповідає вимогам процесуального закону, зокрема ч.3 ст. 89 ЦПК України.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції згідно заяви представника позивача залишив позовну заяву ОСОБА_7 без розгляду.

Одночасно судом було відмовлено відповідачу у задоволенні його заяви про компенсацію здійснених ним витрат на правову допомогу, пов"язаних з розглядом даної справи. Суд дійшов висновку, що відповідачем не було надано суду заяви про допущення до участі у розгляді справи ОСОБА_5, як особи, яка надає правову допомогу, в зв"язку з чим були відсутні підстави для задоволення заяви відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.89 ЦПК України у випадку закриття провадження у справі, у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Згідно п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України до витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Статтею 56 ЦПК України встановлено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Ця особа допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Беручи до уваги те, що хоча ОСОБА_6 не подавав заяву про допущення до участі у розгляді справи свого представника ОСОБА_5 і суд з цього приводу ухвали не виносив, але зазначена особа фактично була допущена судом до участі у справі, про що свідчить журнал судового засідання від 17.10.2012 року, під час судового засідання суд встановлював його особу, роз"яснював йому права та обов"язки, право відводу, заслуховував його думку з приводу поданої представником позивача заяви про залишення позовної заяви без розгляду, апеляційний суд вважає, що право відповідача на компенсацію понесених ним витрат на правову допомогу, в даному випадку, цілком є обгрунтованим і правомірним та не суперечить приписам чинного ЦПК України.

Як свідчать матеріали даної справи, ОСОБА_5 на підставі укладеного з ОСОБА_6 12.09.2012 року договору про надання правової допомоги надавав останньому юридичні послуги, за які відповідач сплатив 3000 грн. (а.с. 33-35).

Також, ОСОБА_5 була складена калькуляція вартості правової допомоги, на що було заплановано використати 7 робочих годин.

Але, виходячи з наявних матеріалів справи, обставин справи, апеляційний суд вважає, що фактично представник відповідача міг витратити 1 робочу годину (за надання юридичної консультації, ознайомлення з матеріалами тощо).

Також, як свідчить журнал судового засідання від 17.10.2012 року (а.с. 54) судове засідання, в якому брав участь ОСОБА_5, тривало 50 хвилин. Інші два судові засідання (18.09.2012 року та 02.10.2012 року) були відкладені.

Тому, виходячи із встановлених постановою КМУ від 27.04.2006 року № 590 граничних розмірів компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, витрати, пов"язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, зокрема, коли компенсація сплачується іншою стороною, не повинні перевищувати 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи, апеляційний суд вважає, що представник відповідача витратив 1 год. 50 хв., в зв"язку з чим з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 819 грн. 87 коп., виходячи із розрахунку: 1118 грн. (мін.заробітна плата станом на жовтень 2012 року) х 40 % = 447 грн. 20 коп. (вартість 1 години); 447 грн. 20 коп. х 50 хв. = 447 грн. 20 коп. + 372 грн. 67 коп.= 819 грн. 87 коп.

З підстав, наведених вище, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви відповідача у стягненні витрат на правову допомогу підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ч.3 ст.89, ст.ст.303, 307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17 жовтня 2012 року в частині відмови у задоволенні вимог відповідача про стягнення витрат на правову допомогу скасувати.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 819 грн. 87 коп. витрат на правову допомогу.

В іншій частині ухвалу суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: