Ухвала суду № 28402116, 27.12.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Савчук М.В., Бреславського О.Г.

секретаря Скрипник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»про визнання договору недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2012 року,

встановила:

ОСОБА_1 у листопаді 2012 року звернувся до суду з позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»про визнання договору недійсним.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2012 року позовну заяву повернуто позивачеві.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2012 року скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, пославшись на порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції керувався правилами, встановленими ч.2 ст.109 ЦПК України, та виходив із того, що справа не підсудна Кіцманському районному суду Чернівецької області.

Справа № 22ц-1646 2012 рік Головуючий у І інстанції Олексюк Т.І.

Категорія: 19/27 Суддя-доповідач Половінкіна Н.Ю.

Водночас суд першої інстанції вважав, що позов повинен бути пред»явлений за місцезнаходження акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Мотивовано висновки суду першої інстанції визначенням юридичної адреси відповідача, якою є буд.29 по вул.Кавпака м.Київ.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна..

На підставі ч.3 ст.2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_1 є визнання договору між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_1 не відновлювальної кредитної лінії від 6 червня 2008 року №922/9 недійсним.

Підставою позову ОСОБА_1 визначено порушення вимог, передбачених п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов»язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов»язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Рішенням Конституційного суду України від 10 листопада 2011 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень п.22, 23 ст.1, ст.11, ч.8 ст.18, ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»у взаємозв'язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) визнано, що дія положень Закону поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Отже, у даному випадку поширюються правила підсудності справ за вибором позивача, передбаченої ст.110 ЦПК України.

На підставі п.5 ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред»являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживачів або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Як роз»яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.4 постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», позови, що виникають із кредитних правовідносин, пред»являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу Ш ЦПК.

При цьому суд має враховувати право споживача на пред»явлення позову також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування цієї особи або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (ч.5 ст.110 ЦПК).

Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред»являтися також за їх місцезнаходженням (ч.7 ст.110 ЦПК), проте відповідачем у справі є банк чи інша фінансова установа як юридична особа. Зазначене правило територіальної підсудності поширюється на позови позичальників (споживачів), а не на позови, що пред»являються банками чи іншими фінансовими установами щодо виконання кредитних зобов»язань, оскільки у цьому випадку діють правила ст.109 ЦПК.

За змістом п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З матеріалів справи вбачається, що зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_1 знаходиться на території адміністративного району суду, який вирішував питання повернення позовної заяви.

Відповідно викладеного порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.

У такому разі ухвала Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2012 року підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п.4 ч.2 ст.307, п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2012 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді