Ухвала суду № 28384402, 19.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13448/10/14/0170

19.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Пилипчук Т.М.

за участю сторін:

представник позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд"- Хасіна Ірина Сергіївна, довіреність № 54 від 03.01.12,

представник відповідача: Кримської митниці - Гомель Андрій Олександрович, довіреність № 17-07/9549 від 31.12.10,

за участю представника: Прокуратури Автономної Республіки Крим- Гукасян Христина Артушівна, посвідчення № 698 від 19.05.11,

розглянувши матеріали справи № 2а-13448/10/14/0170 за апеляційною скаргою Кримської митниці на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 08.12.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" (вул. Козлова, 45,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

до Кримської митниці (вул. Мальченка, 22,Аерофлотський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95491)

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, АР Крим, 95015)

про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" до Кримської митниці про визнання протиправним та скасування рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кримської митниці про визначення митної вартості № 600000006/2010/000152/3 від 07.04.2010 р., № 600000006/2010/000155/3 від 08.04.2010 р., № 600000006/2010/000157/3 від 09.04.2010 р., № 600000006/2010/000158/3 від 09.04.2010 р., № 600000006/2010/000159/3 від 09.04.2010 р., № 600000006/2010/000160/3 від 09.04.2010 р., № 600000006/2010/000161/3 від 09.04.2010 р., № 600000006/2010/000162/3 від 09.04.2010 р., № 600000006/2010/000163/3 від 09.04.2010 р., № 600000006/2010/000165/3 від 12.04.2010 р., № 600000006/2010/000166/3 від 12.04.2010 р., № 600000006/2010/000167/3 від 12.04.2010 р., № 600000006/2010/000168/3 від 12.04.2010 р.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2011 року, та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стало те, що відповідач визначив митну вартість згідно до приписів статті 267 МК України (за ціною згідно документів, які надійшли від країни експорту товару).

У судовому засіданні 19.09.2012 представник відповідача та прокуратури підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Представник позивача з апеляційною скаргою не погодився, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та прокуратури, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач -ТОВ «Грант Трейд»є юридичною особою, код ЄДРПОУ 33077185 (статут в новій редакції зареєстровано 24.06.2008 року за № запису 18821050013001626) (а.с.11).

15.11.2005 Кримською регіональною митницею оформлена вантажна митна декларація №600000001/5/010967 типу IМ КО на комплектний об'єкт -лінію з виробництва вібропресованих виробів з машиною MULTIMAT, загальною фактурною вартістю 2 688 751,95 грн., що за курсом НБУ на 15.11.2005г. складало 454 560,00 ЄВРО (далі - товар).

Вказаний товар був ввезений до України Компанією Айфекс Глобал Лімітед (IFEX GLOBAL LIMITED) в якості вкладу до статутного фонду ТОВ "Грант Трейд".

З 29.11.2005 по 10.12.2005 для переміщення даного обладнання через митний кордон України, Кримською регіональною митницею були оформлені наступні декларації типу М 40", сумарна вартість яких відповідала вартості, вказаній в ВМД від 15.11.2005р., та складала 454 560,00 ЄВРО: від 07.12.2005р. №600000001/5/011704, від 07.12.2005р. №600000001/5/011705, від 07.12.2005р. №600000001/5/011706, від 07.12.2005р. №600000001/5/011707, від 14.12.2005р. №600000001/5/011948, від 14.12.2005р. №600000001/5/011949, від 13.12.2005р. №600000001/5/011882, від 09.12.2005р. №600000001/5/011784, від 07.12.2005р. №600000001/5/011708, від 09.12.2005р. №600000001/5/011785, від 09.12.2005р. №600000001/5/011786, від 09.12.2005р. №600000001/5/011787, від 09.12.2005р. №600000001/5/011783.

Виходячи з митної вартості ТОВ "Грант Трейд" до державного бюджету було перераховано обов'язкових податків та зборів на суму 547 397,17 грн., та надано до Кримської митниці простих векселів на 135 494,34 грн.

19.02.2009 Кримською митницею був складений акт № К/0001/9/600000000/0033077185 про проведення камеральної перевірки з метою визначення митної вартості комплектного об'єкту - лінії з виробництва вібропресованих виробів з машиною MULTIMAT, оформленого Кримською регіональною митницею відповідно до ВМД від 15.11.2005р. № 60000001/5/010967 типу ІМ КО, відповідно до статуту ТОВ «Грант Трейд»(надалі - Акт №К/0001/9/600000000/0033077185 від 19.02.2009г.).

Згідно акту №К/0001/9/600000000/0033077185 від 19.02.2009р. митна вартість комплекту устаткування для виробництва вібропресованих виробів RН-1500 -2VА», оформленого Кримською регіональною митницею по вищезгаданої ВМД від 15.11.2005р. № 60000001/5/010967 типу IМ КО, повинна складати 13 287 396,99 грн., та до державного бюджету України при митному оформленні вказаного комплекту обладнання ТОВ «Грант Трейд»зобов'язано було сплатити обов'язкових податків і зборів на суму 2 683 695,34 грн., і надати в Кримську митницю простих векселів на 664 369,86 грн.

Відповідно до висновку акту №К/0001/9/600000000/0033077185 від 19.02.2009г., загальна сума недоотриманих і підлягаючих сплаті митних платежів склала 2 136 298,17 грн. (з яких збір на митне оформлення - 20 796,17 грн., ПДВ - 2 115 502 грн.), і розмір ввізного мита складає 528 875,52 грн. - сума, на яку повинні були видані прості векселі ТОВ «Грант Трейд»(з урахуванням сплаченого).

Рішеннями відповідача, що оскаржуються, №600000006/2010/000152/3 від 07.04.2010 р., 600000006/2010/000155/3 від 08.04.2010 р., 600000006/2010/000157/3 від 09.04.2010 р., 600000006/2010/000158/3 від 09.04.2010 р., 600000006/2010/000159/3 від 09.04.2010 р., 600000006/2010/000160/3 від 09.04.2010 р., 600000006/2010/000161/3 від 09.04.2010 р., 600000006/2010/000162/3 від 09.04.2010 р., 600000006/2010/000163/3 від 09.04.2010 р., 600000006/2010/000165/3 від 12.04.2010 р., 600000006/2010/000166/3 від 12.04.2010 р., 600000006/2010/000167/3 від 12.04.2010 р., 600000006/2010/000168/3 від 12.04.2010 р., які винесені на підставі Акту №К/0001/9/600000000/0033077185 від 19.02.2009г., Кримською митницею визначена інша митна вартість Комплекту устаткування для виробництва вибропресованих виробів AT RН-1500 -2VА», власником якого є позивач, ніж встановлена первинно.

В оскаржуваних рішеннях зазначено як підставу для їх винесення саме акт № К/0001/9/600000000/0033077185 від 19.02.2009 р.

Але, акт № К/0001/9/600000000/0033077185 від 19.02.2009 визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі №2а-7343/09/7/0170 від 27.08.2009.

Вказана постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2009 вступила в законну силу.

Суд першої інстанції правильно встановив, що вказаний вище акт не може бути підставою для визначення митної вартості товару, так як він був скасований у судовому порядку та не має юридичної сили на час розгляду даної справи.

Згідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (далі -МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

П. 2 частини 1 ст. 54 МК України встановлено, що при декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю.

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11 МК України, митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання при здійснені митної справи, як здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 Митного кодексу України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 Митного кодексу України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до 1 речення ч. 8 ст. 264 декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Відповідно до п.2 Тимчасового порядку заповнення рішення про визначення митної вартості товарів, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 16.18.2008 р. №1413 «Про затвердження форми рішення про визначення митної вартості товарів, тимчасового порядку його заповнення і Класифікатора додаткових складових до ціни договору», що діяв на момент складення вказаного акту, формою рішення про визначення митної вартості товарів був акт відповідної перевірки. Таким чином, Акт № К/0001/9/600000000/0033077185 від 19.02.2009г про визначення митної вартості комплекту устаткування RН-1500 -2VА»був рішенням про визначення митної вартості товару, і воно скасоване рішенням суду.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, постанови і ухвали суду по адміністративних справах, що вступили в законну силу, обов'язкові для виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 41 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1)перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2)митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3)обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4)усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5)перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6)огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних

ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць,

де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають

митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні

органи законом;

7)використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами

України з питань митної справи.

Матеріалами справи не підтверджується, що відповідач здійснював заході, вказані у статті 41 МК України, тобто відповідачем порушено приписи статті 41 Митного кодексу України.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення щодо митної вартості Комплекту устаткування для виробництва вібропресованих виробів RН-1500 -2VА»прийняти відповідачем без урахування вказаних обставин, тобто прийняти неправомірно.

За своїм змістом та суттю оскаржувані рішення лише цілком дублюють акт перевірки митної вартості № К/0001/9/600000000/0033077185 від 19.02.2009 р., покладений в основу оскаржуваних рішень.

Відповідач посилається, що у якості підстави оскаржуваних рішень були документи, отримані від митних органів Німеччини, які були подані при митному оформленні зазначеного обладнання в режимі «експорт», а саме документі, що надійшли до Кримської митниці листом Держмитслужби України від 04.11.2008р. №20/07412 (лист митних органів Німеччини від 26.06.2008 № III 1/1 - 2 4663 В - ІЖК - 16/17 з доданими до нього копіями документів, за якими було здійснено експорт комплекту обладнання з Німеччини).

Судова колегія, зазначає, що перелічені документи вже були предметом дослідження суду та їм надавалася оцінка, що знайшло відображення у Постанові Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі №2а-7343/09/7/0170 від 27.08.2009, яка набрала чинності.

Як зазначив суд у вказаній постанові, предметом правового регулювання контракту №ІЖ19-04/05 від 08.04.2005р. з додатковою угодою до нього є правовідносини між Компанією Айфекс Глобал Лімітед (IFEX GLOBAL LIMITED) та «Хес Машиненфабрик ГмбХ і Ко КГ»(постачальником товару), в той час, як обладнання ввозилося в Україну в якості вкладу до статутного фонду ТОВ «Грант Трейд», а його вартість має визначатися вартістю придбаних компанією корпоративних прав у відповідності зі статутом ТОВ «Грант Трейд».

Також Постановою встановлено, що митна вартість Комплекту устаткування для виробництва вибропресованих виробів RН-1500 -2VА»була первинно визначена в сумі 454 560,0 Євро відповідно до вимог Митного кодексу на підставі Статуту ТОВ «Грант Трейд»і товаросупровідних документів, що прибули на митну територію України разом з товаром та прийнята митницею.

За таких обставин судова колегія не погоджується з висновками відповідача про те, що законодавство не обмежує строками визначення митної вартості товарів, але, на думку суду, законодавство встановлює необхідність наявності для цього вказаних вище підстав.

Згідно з Довідкою Вищого адміністративний суд «Про результати вивчення та узагальнення практики розгляду ВАСУ касаційних скарг на судові рішення у справах про порядок справляння митними органами передбачених законами податків та зборів»від жовтня 2008року, підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи віднесені до контролюючих органів стосовно справляння окремих видів податків, зборів (обов'язкових платежів). До них належать: акцизний збір та податок на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок щодо їх стягнення або контролю покладається на податкові органи); ввізне та вивізне мито; інші податки і збори (обов'язкові платежі), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111 від 21.12.2000 року - «контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. За поняттям, наведеним у підпункті 1.11 статті 1 цього Закону, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Водночас документом, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів, є вантажна митна декларація.

З огляду на викладене митні органи є органами, що здійснюють контроль за порядком справляння податків і зборів, віднесених до їх компетенції, а вантажна митна декларація - документом, на підставі якого визначаються зобов'язання зі сплати платежів, тобто податковою декларацією в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»: «15.1.1. За винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

15.1.2. Податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:

а)податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було

подано;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або

фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного

податкового зобов'язання».

Враховуючи те, що строки давності, встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», минули, і обставин, вказаних в п. 15.1.2 вказаного Закону, не існує, визначення митної вартості, яка є підставою для подальшого нарахування суми митного збору та податку на додану вартість, є неправомірним.

Згідно ст.265 Митного кодексу України митний орган в різних формах здійснює контроль правильності визначення митної вартості відповідно до його повноважень. Зокрема, Митний кодекс України передбачає проведення процедур консультацій між митним органом і декларантом з метою вибору підстав для визначення іншого методу з метою точнішого визначенні митної вартості товарів. В ході таких консультацій митний орган і декларант можуть здійснити обмін інформацією, що є у кожного з них.

З аналізу вищенаведеної норми слідує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митного органу як суб'єкта владних повноважень мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 273 МК України, застосування методу 6 перед методами 1 - 5 має бути аргументованим. Крім того, ч.3 ст. 266 МК України передбачає процедуру проведення консультацій між митним органом та декларантом, у разі неможливості застосування методу "за ціною договору" з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

Матеріалами справи встановлено, що митне оформлення комплекту устаткування для виробництва вибропресованих виробів LTIMAT RН-1500 -2VА»протягом листопада та грудня 2005р. з визначенням митної вартості цього товару у сумі 2 688 751,95грн., що за курсом НБУ на 15.11.2005г. складало 454 560,0 Евро, здійснювалося при безпосередньої участі посадових осіб відповідача. При проведенні процедур митного оформлення товару ніяких зауважень або заперечень щодо митної вартості товару з боку співробітників відповідача не було.

При цьому ввізні митні декларації були прийняти Кримською митницею при митному оформленні Комплекту устаткування для виробництва вибропресованих виробів RН-1500 -2VА»без зауважень.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кримською митницею не доведено суду, чому саме заявлена позивачем митна вартість товару (з урахуванням всіх доданих документів) є неправильною у розумінні ст. ст. 259, п. 1 абз. 1 ст. 266 Митного кодексу України.

Отже, відповідачем не надано суду доказів, за якими ним було здійснено визначення митної вартості товарів позивача.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних рішень відповідача правильним.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримської митниці залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.11 у справі № 2а-13448/10/14/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко