Рішення № 28374760, 08.05.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Жовтневий районний суд м. Маріуполя

Донецької області

Справа № 2/0519/936/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя в складі

головуючого судді Кулик С.В.,

при секретарі Чубаровій Т.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, третя особа Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зустрічною позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2012 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, зазначивши що 07.10.2008 року між ОСОБА_1 та відповідачем, від імені якого діє відділення банку № 227 у місті Маріуполі (надалі за текстом -Банк), укладено договір на надання споживчого кредиту № 11401630000 на основі стандартної форми, запропонованої банком для будь-яких клієнтів -фізичних осіб. Згідно договору сума кредиту складає 17500 доларів США, які Банк зобов'язався надати йому шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний (картковий рахунок) № 26207199724000 у Банку з 07.10.2008 року і терміном погашення по 07.10.2015 року включно. Позивач зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15,50% річних, що нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами та щомісяця в термін до 7 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості у складі щомісячного платежу у розмірі 345 доларів США. 07.10.2008 року він був вимушений підписати ще один договір про надання споживчого кредиту № 11401791000 на сплату страховки за страхування закладеного майна.

У забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 11401630000 від 07.10.2008 року між позивачами та Банком був укладений договір іпотеки № 6287 від 07.10.2008 року, відповідно до якого вони передали Банку в іпотеку двокімнатну кватиру №8 загальною площею 44,0 кв.м., розташованої в будинку АДРЕСА_1

10.02.2009 року між ОСОБА_1 та Банком була підписана Додаткова угода про перенесення строку повернення кредиту на 07.10.2025 року та зменшення розміру платежу до 245 доларів США.

Просять визнати вищезазначені договори недійсними з наступних підстав. Єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Надання Банком позичальнику кредиту та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті є валютною операцією, яка поводиться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов'язкового вираження зобов'язань в грошовій одиниці України -гривні. На день укладання договору іноземний кус валюти становив 1 USD -4,8 гривень, а на сьогоднішній день 1 USD -7,95 гривень, тобто існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов'язань за договором, у зв'язку з чим сума боргу значно зросла та погіршився його фінансовий стан. Вважає, що умови договору є несправедливими, так як його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду позичальника. Зокрема несправедливими є умови в частині надання кредиту у доларах США та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США. ОСОБА_1 сплатив Банку у рахунок кредиту 6085 доларів США і заплатив страховку у сумі 5515 гривень 85 копійок, які на його думку повинні бути поверненні у азі касування вищезазначених договорів.

В ході розгляду справи позивачі уточнили свої вимоги, просять у зв'язку із зміною прізвища позивачки ОСОБА_2 на ОСОБА_2 визнати належним позивачем -ОСОБА_2, змінити найменування відповідача та по тексту позову змінити на «Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», а також п.4 у прохальній частині позову викласти у такій редакції: «зобов'язати відповідача ПАТ «Укрсиббанк»,від імені якого діє відділення Банку № 227 у м. Маріуполі, повернути одержані від ОСОБА_1 кошти в рахунок погашення кредиту та його відсотків у сумі 6085 доларів США (у гривнях це 46935,92 гривень), і сплачену страховку 5515,85 гривень, скасувати договори поруки та заборону від нотаріуса, а позичальник ОСОБА_1 повертає одержаний кредит за мінусом сплаченої суми по платіжним документам за погашення кредиту, процентів та сум, які супроводжували його отримання у сумі 37064,08 гривень, тому що кредит дорівнювався сумі 85216,25 гривень, згідно з п. 1.2.1 Кредитного договору від 07.10.2008 року.»

22.02.2012 року ПАТ «Укрсиббанк»подав суду зустрічний позов, в якому зазначив, що 07.10.2008 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту № 11401630000, згідно якого останньому були надані кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 17500 доларів США на строк з 07.10.2008 року по 07.10.2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,50% річних ОСОБА_1 зобов'язався повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом шляхом ануїтетного платежу в розмірі 345 доларів США в день сплати платежу 07 числа кожного місяця протягом строку кредитування. Відповідач взяті зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на 09.02.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 3432, 76 доларів США, з яких 377, 84 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 3054,92 доларів США -прострочена заборгованість за відсотками. Відповідно до Правил кредитування за порушення термінів погашення будь-яких своїх зобов'язань, Банк має право вимагати сплатити додатково до плати за кредит пеню, розраховану за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Станом на 09.02.2012 року загальний розмір нарахованої пені складає 225,23 доларів США, з яких 27,95 доларів США -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 197,28 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кретином. До теперішнього часу заборгованість та пеня за договором не сплачена. Станом на 09.02.2012 року частина кредиту, що залишилась до виплати ОСОБА_1 становить 16320, 58 доларів США, що еквівалентна сумі 130399,80 гривень. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07.10.2008 року був укладений договір поруки № 232928 з ОСОБА_3 та договір поруки № 232929 з ОСОБА_2, які зобов'язались відповідати перед Банком у тому ж обсязі, що і ОСОБА_1 за кредитним договором. На підставі викладеного вважає, що має право достроково вимагати повернення всієї заборгованості за договором, розмір якої станом на 09.02.2012 року становить 19978, 57 доларів США, що еквівалентно сумі 159626,79 гривень, з яких: 377,84 доларів США -прострочена заборгованість за кредитом, 3054,92 доларів США -прострочена заборгованість за відсотками, 16320, 58 доларів США -строкова заборгованість за кредитом, 27,95 доларів США -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 197,28 -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

В ході розгляду справи позивачем за зустрічною позовною заявою були уточнені позовні вимоги, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінила прізвище на ОСОБА_2, просить визнати належним відповідачем ОСОБА_2.

Позивачі за основною позовною заявою та представник ОСОБА_2 у судовому засіданні не були присутніми, надали суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності, наполягали на задоволенні своїх позовних вимог та надали письмові заперечення на зустрічний позов. Просили в його задоволенні відмовити, зазначивши, що він не відповідає обставинам справи, оскільки для стягнення пені та штрафних санкцій згідно діючому законодавству встановлена позовні давність, яка Банком була прострочена. Що стосується заборгованості по кредиту, то у випадку признання договору недійсним, приймаються положення Цивільного кодексу України про повернення сторін в первісне положення на умовах, вказаних в основної позовної заяві. В протилежному випадку заборгованість повинна стягуватись у валюті України -гривнях, але у сумі різниці. Кредит складав 85216,25 гривень, позивачами сплачено 46935,92 гривень, тобто різниця у сумі заборгованості складає 38280,33 гривень. Вважають, відповідачем навмисно не вказано, що була укладена додаткова угода до кредитного договору, що впливає на обставини розгляду справи, у зв'язку з чим були змінені умови кредитування, а також позивачем не вказано яка саме частка кредиту залишилась не погашеною, а які відсотки залишились Банку. Графік погашення кредиту враховується у доларах США, які не мають вільного обігу в Україні, що підтверджують їх позовні вимоги про визнання договору недійсним.

Представник відповідача також у судовому засіданні не не був присутнім, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, наполягав на задоволенні вимог зустрічної позовної заяві. На вимоги основного позову надав письмові заперечення, в яких зазначив, що позичальнику заздалегідь були відомі усі умови договору, з якими він погодився шляхом підписання кредитного договору. З боку Банку усі зобов'язання були виконані належним чином. Зобов'язання були виражені у іноземній валюті, гроші також були отримані у доларах США. Повернення грошових коштів у гривні можливе лише при укладенні кредитного договору у національній валюті. Єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. 28.10.1991 року Національним банком України видано ПАТ «УкрСиббанк» банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик, та письмовий Дозвіл № 75-3 на право здійснювати операції з валютними цінностями. Таким чином, Банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за кредитним договором відповідає вимогам законодавства. Тому просить в задоволенні вимог позивачів відмовити.

Третя особа приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутність сторін, заочно.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 07.10.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк», від імені якого діє відділення банку № 227 у місті Маріуполі (надалі за текстом -Банк), укладено договір на надання споживчого кредиту № 11401630000, згідно якого позичальник отримав кредит у сумі 17500 доларів США на строк з 07.10.2008 року по 07.10.2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,50% річних.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -у відповідності до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦПК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Частиною 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договоромабо законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобов'язується передати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку абонепереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993 року визначено, що національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, яка надається Національним банком України, що встановлено ст. 19 Закону України «Про банки та банківську діяльність»№ 2121-3 від 07.12.2000 року. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону до банківських послуг належать розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, що згідно до ч. 1 ст. 49 Закону визнано кредитною операцією.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. 11 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачі просили відмовити в задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк», зазначивши, що для стягнення пені та штрафних санкцій згідно діючому законодавству встановлена позовна давність, яка Банком була прострочена. Але їх доводи в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли, оскільки позовні вимоги по нарахуванню штрафних санкцій та пені заявлені в межах одного року, що підтверджується довідками -розрахунками, доданими до зустрічної позовної заяви.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог основної позовної заяви та задоволення зустрічного позову, оскільки кредитний договір № 11401630000 від 07.10.2008 року був укладений сторонами згідно діючому законодавству. ОСОБА_1 був ознайомлений з усіма умовами договору належним чином, підписавши його він з ними погодився. Договори поруки № 232928 та № 232929 від 07.10.2008 року також були підписані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 добровільно та на законних підставах, крім того підписуючи його вони визнали умови Баку, на підставах яких їм було видано кредит. Банк усі зобов'язання виконав у повному обсязі та належним чином. Тривалий час позивачі частково виконували взяті зобов'язання по поверненню кредиту у доларах США, що свідчить про їх свідому згоду з такими умовами договору, та не ставили питання про визнання його недійсним. При цьому під час розгляду справи позивачем не було надано належним чином підтверджених доказів про наявність порушень з буку відповідача Закону України «Про захист прав споживачів».

Оскільки суд приходить до висновку про необхідність задоволення зустрічних позовних вимог, то з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають стягненню в солідарному порядку судові витрати відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, а саме судовий збір у розмірі 1596 гривень 26 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 11, 88, 212, 215, 224 - 226 ЦПК України, ст. ст. 215, 230, 524, 525, 526, 527, 530, 536, 553, 554, 590, 610 - 612, 617, 625, 626, 627, 651, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність»№ 2121-3 від 07.12.2000 року, Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993 року, Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, третя особа Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 - відмовити.

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості -задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованість по договору про надання споживчого кредиту № 11401630000 від 07.10.2008 року в сумі 19978,57 доларів США у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 08.05.2012 року -159602 гривень 80 копійок на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(код ЄДРПОУ 09807750, адреса реєстрації: 61050, м. Харків, пр. Московський, 60) на рахунок № 29090000000113 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1596,26 гривень на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(код ЄДРПОУ 09807750, адреса реєстрації: 61050, м. Харків, пр. Московський, 60) на рахунок № 29090000000113 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особам, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів від дня отримання копії цього рішення.

Суддя