Постанова № 283644, 21.11.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21.11.06р.

Справа № А27/227

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рибальський кар’єр”, м. Дніпропетровськ

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Суддя В.О.Татарчук

Секретар П.М.Сергієнко

Представники сторін:

від позивача – Швець Б.В. дов. від 30.10.06

від відповідача - Сависько В.В. дов. від 20.09.06 №19600/10/10-1, Вельможко О.М. дов. від 10.10.06 № 20894/10/10-1

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рибальський кар’єр” звернулося з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001712301/0 від 18.07.2006р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- Лівобережною МДПІ було неправомірно збільшено валовий доход підприємства на 4271,80грн. по кредитній заборгованості перед ТОВ “Южнерудпром”, оскільки були відсутні підстави, передбачені ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

- твердження податкової інспекції про завищення валових витрат на 465761,05грн. у зв’язку з наявністю кредиторської і дебіторської заборгованості по взаємовідносинам з ВАТ “Южнерудпром” є неправомірним, так як в чинному законодавстві відсутня вимога про обов’язковість проведення взаємозаліку;

- проведення заліку з ВАТ “Южнерудпром” було неможливо у зв’язку з тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2004р. у справі про банкрутство вказаного товариства запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів і на момент проведення перевірки заборгованість позивача перед ВАТ “Южнерудпром” повністю погашена;

- у зв’язку з недостатністю майна ВАТ “Южнерудпром” заборгованість вказаного товариства перед ТОВ “Рибальський кар’єр” не була погашена і відповідно до пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” як сумнівна заборгованість в розмірі 1158051,67грн. віднесена до складу валових витрат;

- є неправомірним виключення податковою інспекцією з валових витрат підприємства 231610,33грн., які є безнадійною заборгованістю і підлягають включенню до валових витрат відповідно до пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 вказаного Закону.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

- генеральний директор ТОВ “Рибальський кар’єр” був засновником ТОВ “Южнерудпром” і мав інформацію щодо ліквідації вказаного товариства, а тому позивач повинен збільшити валовий доход на суму непогашеної кредиторської заборгованості згідно з п.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

- маючи інформацію про перебування ВАТ “Южнерудпром” в процедурі банкрутства позивач провів завідомо збиткову операцію –погашення кредиторської заборгованості перед вказаним товариством в сумі 558913грн. у зв’язку з чим, вказана діяльність не може вважатися господарською, оскільки не має на меті отримання прибутку;

- ТОВ “Рибальський кар’єр” в порушення пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” віднесено до валових витрат у І кварталі 2006р. суму ПДВ в розмірі 231610,33грн. від загальної суми заборгованості –1389662грн.

В судовому засіданні 21.11.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

18.07.2006р. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровську було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001712301/0 з визначенням податкового зобов’язання позивача з податку на прибуток в розмірі 129254,94грн. з яких: 107712,45грн. –основний платіж і 21542,49грн. –штрафні санкції.

Підставою для прийняття спірного рішення був акт №1486/23/32990050 від 10.07.06 „Про результати виїзної планової перевірки ТОВ “Рибальський кар’єр” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05 по 31.03.06”.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення:

- п.4.1 ст.4, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” занижений валовий доход за 2005р. на 4271,80грн., які складають суму дебіторської заборгованості ліквідованого ТОВ “Южнерудпром”;

- пп.12.1.1 п.12.1 ст.12, п.1.32 ст.1 вказаного Закону завищені валові витрати на 465761,05грн. у зв’язку з не проведенням заліку зустрічних вимог з ВАТ “Южнерудпром” в порушення п.3 ст.13, п.1 ст.203 ЦК України;

- пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону віднесено до валових витрат у І кварталі 2006р. суму ПДВ в розмірі 231610,33грн. від загальної суми заборгованості –1389662грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Аналіз чинного законодавства свідчить про неправомірність висновку податкового органу про заниження позивачем валового доходу за 2005р. на 4271,80грн., які складають суму дебіторської заборгованості ліквідованого ТОВ “Южнерудпром”.

Наведене твердження зумовлено наступним.

01.09.04 між ТОВ “Южнерудпром” (Продавець) і ТОВ “Рибальський кар’єр” (Покупець) був укладений договір №КП 03/04 купівлі-продажу будівельних матеріалів.

01.12.04 зазначеними сторонами підписаний акт приймання-передачі до вказаного договору на суму 7283,59грн.

Як встановлено при перевірці кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ “Южнерудпром” в сумі 5126,16грн. відображена в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 станом на 31.03.06. По ТОВ “Южнерудпром” була розпочата процедура ліквідації 25.10.04 та у жовтні 2005р. товариство було ліквідоване.

В даному випадку відповідач посилається на порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно з пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України “Про списання вартості несплачених обсягів природного газу”.

Однак застосування вказаної норми є неправомірним, оскільки наведену суму заборгованості не можна вважати безповоротною фінансовою допомогою (безнадійною заборгованістю).

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

заборгованість по зобов’язаннях, за якою минув строк позовної давності;

прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ “Южнерудпром” в сумі 5126,16грн. не підпадає під наведені ознаки безнадійної заборгованості.

Ліквідація підприємства –кредитора не визначена законодавством як підстава для визнання заборгованості безнадійною. До того ж ліквідація ТОВ “Южнерудпром” не свідчить про неможливість правонаступництва іншою особою прав щодо суми заборгованості.

Відповідно до пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, наведеною нормою ліквідація підприємства –кредитора не розглядається як підстава для збільшення валового доходу боржника.

Стосовно твердження податкового органу про завищення позивачем валових витрат на 465761,05грн. у зв’язку з не проведенням заліку зустрічних вимог з ВАТ “Южнерудпром” в порушення п.3 ст.13, п.1 ст.203 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

На думку суду вказані норми взагалі не стосуються спірних правовідносин, так само як не стосуються і положення п.1.32 ст.1, пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Позивач мав заборгованість перед ВАТ “Южнерудпром” в розмірі 558913,26грн., яку і було погашено. Перебування юридичної особи –кредитора в процесі банкрутства не є підставою для звільнення боржника від обов’язку погасити заборгованість перед таким кредитором.

Посилання відповідача на збитковість операції з погашення заборгованості є недоречним, так як саме по собі перерахування коштів завжди має від’ємний результат для підприємства і податковим органом не враховано у зв’язку з чим виникла така заборгованість позивача. В чинному законодавстві відсутня вимога про обов’язковість проведення заліку зустрічних однорідних вимог і вирішення такого питання є правом сторін цивільних правовідносин.

Є неправомірним і висновок податкового органу про порушення підприємством пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у вигляді завищення валових витрат на 231610,33грн.

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безнадійна заборгованість - заборгованість юридичної особи, оголошеної банкрутом у порядку, встановленому законом, або при її ліквідації.

Наведене поняття безнадійної заборгованості дозволяє погодитись з висновком позивача про те, що після визнання ВАТ “Южнерудпром” банкрутом сума заборгованості вказаного товариства є безнадійною в повному обсязі без виділення податку на додану вартість.

Згідно з пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

З урахуванням викладеного, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат 231610,33грн.

Крім того, суд зазначає, що податковим органом не надано розрахунку податку та штрафу, застосованих спірним рішенням, окремо по кожному порушенню.

Наведені обставини свідчать про відсутність порушень Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в діяльності ТОВ “Рибальський кар’єр”, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська №0001712301/0 від 18.07.2006р.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Рибальський кар’єр” (м. Дніпропетровськ, вул.Томська,283, р/р 26001301039801 в ФАБ „Південний”, м. Дніпропетровськ, МФО 306458, код ЄДРПОУ 32990050) 3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України.

Суддя В.О.Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –27.11.2006р