Справа № 2-5150/11
Номер провадження 2/1109/568/2012
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :
головуючого - судді Галагана О.В.,
при секретарі - Кульчицькій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк» про скасування кредитного договору, визнання його фіктивним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2011 року до суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк» та після збільшення позовних вимог просила на підставі ст. 1051 ЦК України скасувати договір кредиту за № 424-64-04 від 02.07.2004 року та визнати його фіктивним, стягнути з відповідача витрати пов'язані з отриманням копії кредитного договору, стягнути з відповідача витрати пов'язані із скасуванням заочного рішення суду за справою №2-3250/08 від 26.06.2008 року, стягнути з відповідача 50 000 грн. як заподіяну моральну шкоду, та стягнути судові витрати по справі (а.с.3,4,39).
На обґрунтування у позові зазначено, що на початку січня 2011 року на адресу позивача поштовим повідомленням було надіслано витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №29458007 від 01.12.2010 року, згідно якого повідомлено позивача про арешт рухомого майна, а саме автомобіля ГАЗ 322132, державний номер НОМЕР_1, обставини обтяження їй не відомі. На звернення до Кіровського районного суду з заявою нею було отримане заочне рішення від 26.06.2008 року, згідно якого позивач начебто отримувала кредит у ПАТ «Укрсоцбанку» в сумі 6450 доларів США для придбання житла.
В зв'язку з тим, що обставини надання кредиту не відомі позивачу, вона звернулася до вищевказаного банку з заявою про надання копії договору кредиту і отримала примірник договору. Із отриманого примірника чітко вбачались ознаки фіктивності договору, а саме: на момент видачі кредиту адреса реєстрації не відповідає дійсності - із копії паспорту
вбачається, що термін адреси реєстрації за вказаними банком даними закінчується 14
квітня 2004 року, нова адреса тим же числом відповідає реєстрації по АДРЕСА_1, пунктом 1.3.1. кредитного договору визначені технічні характеристики квартири, що
надасться в заставу , але не вказана фактична адреса, підпис від імені позичальника на кредитному договорі не відповідає особистому підпису позивача. Вказано, що обставини надання кредиту позивачу невідомі.
На обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача 50грн. витрат пов'язаних з отриманням копії кредитного договору, вказала, що доводячи відповідачу безпідставність його вимог про наявність у нею боргу перед банком, змушена була сплатити 50грн. за отримання копії кредитного договору (а.с. 18).
Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат пов'язаних із скасуванням заочного рішення суду за справою №2-3250/08 від 26.06.2008 року, вказала, що це майбутні витрати, що вона понесе, коли буде оскаржувати вказане заочне рішення.
На обґрунтування розміру моральної шкоди додатково пояснила, що їй були спричинені моральні страждання з підстав постійних телефонних дзвінків представників банку у будь - який час дня, що викликало передчасні пологи, під час перебування в лікарні їй постійно телефонували, вона нервувала, втратила спокій.
В судовому засіданні позивач та її представник позов просили задовольнити посилаючись на обставини в ньому викладені.
Представник ПАТ «Укрсоцбанк» позов визнав частково, а саме в частині, що стосується стягнення з відповідача 50грн. сплачених позивачем за отримання копії кредитного договору. В решті позовних вимог просив відмовити за безпідставністю.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
02.07.2004 року між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 424-64-04, згідно якого позивач отримала кредит в сумі 6450 доларів США. Кредит надавався позичальнику на придбання житла за договором від 02.07.2004 року.
Проте із пояснень позивача вбачається, що на час оформлення кредитного договору, вона про існування спірного договору не знала, ніяких обов'язків перед банком щодо виконання зобов'язань за кредитним договором не мала.
Суд дійшов висновку, що будь-який правочин реалізується суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення. Однак форма зовнішнього волевиявлення може виявитися неадекватною внутрішній волі суб'єкта правочину внаслідок неправомірних дій контрагента чи третіх осіб. За таких обставин дії особи не можуть об'єктивно відображати внутрішню волю суб'єкта цивільних правовідносин досягти бажаного юридичного результату.
Стаття 143 ЦПК України вказує, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Позивач під час судового розгляду позивач заявляв клопотання щодо проведення судово-почеркознавчої експертизи. Ухвалою суду від 11.09.2012 року по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, відповідно до якої була проведена експертиза.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 232 від 02.10.2012 року підписи, розташовані в графах «Т.П. Желєзнова» у договорі кредиту №424-64-04 від 02.07.2004 року, укладеного між ОСОБА_1 та акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в кількості 8 шт., виконані не ОСОБА_1, а іншою однією й тією ж особою, з наслідуванням (подражанням) підпису ОСОБА_1 (а.са.99-106).
Відповідно до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього кодексу.
Суд дійшов висновку, що правочин як юридичний факт - це лише одна із підстав виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, передбачених законом. У системі таких юридичних фактів правочини посідають особливе місце, відрізняючись серед них своїми специфічними ознаками. Правочином, на відміну від деяких інших підстав виникнення цивільних прав та обов'язків притаманне правове вольове вчинення особою юридичних дій, спрямоване на свідоме створення конкретного цивільного правового результату.
Суд встановив, що правочин між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 - не вчинено.
Крім того, зазначені вище факти свідчать про відсутність вільного волевиявлення позивача на вчинення дій спрямованих на укладення кредитного договору, що свідчить про відсутність вимоги, дотримання якої під час укладення договору є обов'язковим відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України.
Стаття 216 ЦК України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Суд дійшов висновку, що визначальним є принцип, згідно з яким недійсний правочин не створює для сторін чи інших осіб правових наслідків. Зокрема, сторони не зобов'язані виконувати передбачені таким правочином умови; одна сторона недійсного правочину має право відхилити вимоги другої сторони щодо вчинення певних дій. Це можливо лише тоді, коли сторонам відомо про недійсність правочину.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків. Встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки спірний договір вчинено поза волею позивача, він не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вважати таким що не укладений та має бути визнаний недійсним, за яким сторони не зобов'язані виконувати умови.
За таких обставин підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання недійсним кредитного договору.
При цьому обставини, що наведені позивачем про заподіяння моральної шкоди з боку ПАТ банку належним чином доведені не були, у судовому засіданні підтвердження не знайшли, тому задоволенню не підлягають.
Суд вважає за можливе стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 50 грн. сплачених за отримання дублікату договору кредиту, оскільки така вимога визнана відповідачем, та передбачена ч.4 ст. 174 ЦПК України, як підстава до задоволення позову в цій його частині, вимога не суперечить чинному законодавству.
Не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача витрат, що будуть понесені позивачем в майбутньому при оскарженні судового рішення, оскільки це суперечить ст.16 ЦК України та ст. 3 ЦПК України.
Не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання кредитного договору фіктивним, оскільки не відповідає положенню ст. 234 ЦК України, правовідносини, що виникли між сторонами не мають ознак фіктивності.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь відповідача судові витрати у сумі 1000 грн. понесені на оплату експертизи та 16 грн. понесених судових витрат. Крім того, суд стягує з відповідача на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 205, 215, 216, 546, 547, 548, 553 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 143, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним договір кредиту №424-64-04 від 02.07.2004 року укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1.
Стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вулиця Ковпака, будинок №29, ідентифікаційний код 00039019) на користь ОСОБА_1 (ід. НОМЕР_2) 50 грн. сплачених за отримання дублікату договору кредиту.
В решті позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вулиця Ковпака, будинок №29, ідентифікаційний код 00039019) на користь ОСОБА_1 (ід. НОМЕР_2) 1000 грн. сплачених за проведення експертизи, та 16 грн. понесених судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган
Судове рішення № 28358078, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 25.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-5150/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: