Вирок № 28346126, 26.12.2012, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 708/957/2012 Провадження № 1/708/82/2012 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2012 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

при секретарі - Данилевич Н.І.,

з участю прокурорів - Братюка О.П., Бокоча О.В.,

захисника підсудного - адвоката ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, тимчасово непрацюючого, розлученого, з середньою освітою, інваліда ІІІ групи, українця, громадянина України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

01 червня 2012 року біля 01 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на кухні будинку АДРЕСА_1, під час сварки зі своєю донькою ОСОБА_3, умисно наніс останній один удар кухонним ножем в область черевної порожнини, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення передньої черевної стінки, з пошкодженням правої долі печінки, гемоперитонеум, постгеморагічна анемія легкого ступеню важкості, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілої в момент заподіяння.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 у вчиненому щиро розкаявся та показав, що 31 травня 2012 року він разом зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_6 допізна працювали на присадибній ділянці біля будинку АДРЕСА_1. В цей день він випив біля 150 гр вина. Після вечері він пішов у кімнату колишньої дружини дивитися телевізор, але посеред фільму вона почала його виганяти, казала, що хоче спати і щоб він йшов у свою кімнату. Він просив дозволу додивитися фільм, але вона настоювала на своєму і між ними виникла сварка, яка тривала недовго, після чого він пішов у свою кімнату. Розізлившись, його колишня дружина зателефонувала їх доньці, яка проживає в м. Мукачеві та просила її приїхати. Так, приблизно через 45 хвилин, коли він вже задрімав, їх донька зайшла до нього у кімнату, де почала на нього кричати, після чого стягнула покривало та вдарила рукою по обличчю. Він просив її заспокоїтись, однак вона продовжувала кричати і тоді він схопився з ліжка та побіг на кухню, щоб уникнути скандалу та бійки, оскільки за декілька днів до цього, вона ногою вдарила його по ребрах. Але вона не заспокоювалася, прийшла за ним на кухню, де продовжувала на нього голосно кричати та махаючи руками підходила все ближче до нього, при цьому питаючи, що він може їй зробити. Тоді він, злякавшись, що вона вдарить його в живіт, де у нього дві грижі, побачивши на столі кухонний ніж, схопив його та хотів налякати доньку, але вийшло так, що наніс їй удар в область живота, не маючи при цьому будь-якого наміру її поранити і не зрозумівши взагалі як це сталося. Побачивши, що з рани почала текти кров, він дуже злякався, кинув ніж на землю, а донька, схопившись за рану, почала кликати матір, з якою вони вибігли на вулицю, а він, зрозумівши, що накоїв, підняв з підлоги ніж та побіг до лісу, де пробув майже до ранку. Коли повернувся, то на нього вже чекали працівники міліції. Просить вибачення у доньки, про вчинене дуже шкодує, цивільний позов, заявлений прокурором про відшкодування витрат на лікування потерпілої визнає повністю, а позов доньки про відшкодування моральної шкоди визнає частково, а саме в розмірі 10 000 грн., які зобов'язується їй відшкодувати.

Крім показів підсудного його вина у вчиненому стверджується й іншими дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка у судовому засіданні показала, що підсудний є її батьком. Вони з її матір'ю розлучені вже три роки, а вона проживає окремо в м. Мукачево. Того вечора близько 24.00 год. їй подзвонила мати і сказала, що батько вже протягом трьох днів не дає їй виспатися, свариться з нею та попросила її приїхати додому переночувати. Вона приїхала близько 01.00 год. ночі і відразу пішла до матері з'ясувати, що сталося. Мати розповіла, що батько приходить до неї у кімнату дивитися телевізор, а коли вона каже йому йти геть, то він вчиняє з нею сварку і навіть погрожує фізичною розправою. Тоді вона зайшла у батькову кімнату та побачила, що він лежить на ліжку прикритий покривалом, але не спить. Зірвавши з нього покривало, вона запитала, що скільки все це буде продовжуватись і коли він вже заспокоїться. Батько встав, підняв покривало і пішов на кухню, сказавши, що зараз її заріже. Вона не сприйняла його слова всерйоз, оскільки він погрожував їй вже неодноразово, та пішла за ним на кухню, а слідом за ними йшла її мати. Зайшовши на кухню, вона продовжувала на нього кричати, однак жодного удару не наносила. Потім підійшла ближче до батька, який стояв до неї спиною та запитала, що він може їй зробити і в цей момент він повернувся до неї, а в його правій руці був кухонний ніж, яким він наніс їй удар в область живота ближче до грудної клітки, від чого вона відчула тепло і побачила кров. Сильно злякавшись та зрозумівши, що трапилося, вона вибігла на вулицю та побігла до сусіднього будинку, де проживає її тітка і на порозі впала на землю, свідомість при цьому не втрачала. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. просить задовольнити повністю;

- показаннями свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні показала, що підсудний є її колишнім чоловіком, а потерпіла є її донькою. Вона проживає в одному будинку зі своїм колишнім чоловіком, але в різних кімнатах. За весь час їх спільного проживання у них склалися неприязні відносини, через що вона була змушена з ним розлучитися. Того дня вона прийшла з роботи біля 18.00 год., її колишнього чоловіка вдома не було, він прийшов десь через 15 хв. Вона сіла вечеряти, а він прийшов до неї на кухню та почав погрожувати фізичною розправою, махав перед нею ножем, однак вона не реагувала - не хотіла розпочинати з ним конфлікт. Всі гострі предмети в хаті вона змушена ховати, оскільки боїться колишнього чоловіка. Того вечора вона пішла на присадибну ділянку біля будинку, а ОСОБА_5 пішов за нею. Після того як вони повернулися до хати, вона пішла у свою кімнату дивитися телевізор, а ОСОБА_5 попросив дозволу дивитися разом з нею. Було вже досить пізно, коли вона йому сказала, щоб він вийшов, бо вона йде спати, але він відмовившись, почав з нею сперечатися. Тоді вона зателефонувала доньці ОСОБА_3 та сказала, що батько сидить біля неї, не хоче йти з кімнати і вона вже третій день не може виспатись, а донька відповіла, що приїде через годину. Близько 01.00 год. ночі вона почула звук машини у дворі і тоді ОСОБА_5 піднявся та побіг у свою кімнату. Коли донька зайшла до хати, то вона їй все розповіла і та пішла у кімнату до батька, а вона за нею слідом. У батьковій кімнаті вона запитала його, чи довго ще все це буде продовжуватися і коли він нарешті заспокоїться. Тоді ОСОБА_5 піднявся з ліжка та сказавши, що зараз її заріже направився до кухні. Донька пішла за ним і підійшовши ближче сказала, що він їй зробить, і підійшовши ще ближче він наніс удар доньці ножем знизу вверх в область живота. Донька закричала, що він її порізав, вона побачила кров, а донька вибігла з кімнати та побігла до сусіднього будинку, де проживає рідна сестра підсудного. Вона побігла за нею і тим часом телефонувала на швидку допомогу, але добігши побачила як донька впала на порозі будинку тітки. Де в цей час знаходився ОСОБА_5 їй невідомо;

- показаннями свідка ОСОБА_7, яка у судовому засіданні показала, що підсудний є її рідним братом, а потерпіла - племінницею. Її будинок знаходиться поряд з будинком брата. Після розлучення у сім'ї її брата почалися негаразди - постійні сварки, суперечки, останнім часом брат навіть почав зловживати спритними напоями. 01 червня 2012 року вона знаходилася вдома, спала, коли біля 01.35 год. почула крик племінниці про допомогу, який доносився з вулиці. Вона хотіла вибігти на вулицю, щоб подивитися, що трапилося, але на порозі свого будинку побачила колишню дружину брата та племінницю, яка сказала їй, що батько вдарив її ножем в область живота та попросила викликати швидку. Потім племінниця лягла на землю і вона побачила, що в неї через одяг в області живота йде кров. Приблизно через 5 хв. приїхала швидка допомога, яка забрала ОСОБА_3 в Перечинську ЦРЛ, а вона відразу побігла до свого сусіда ОСОБА_8 та попросила відвезти її разом з колишньою дружиною брата до лікарні. Приїхавши у лікарню, вона пробула там близько 5-10 хв. та повернулася разом з ОСОБА_8 додому, а її колишня невістка поїхала разом з ОСОБА_3 на автомобілі швидкої допомоги в лікарню м. Ужгорода. Приїхавши додому вона пішла спати, брата тієї ночі вона не бачила;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні показав, що підсудний є його дядьком, а потерпіла - двоюрідною сестрою. Сім'я дядька проживає поряд з їх будинком. Після розлучення у сім'ї його дядька почалися негаразди, часті скандали. 01 червня 2012 року він знаходився вдома, спав. Так, біля 01.35 год. він почув з вулиці крик своєї сестри та схопився, щоб подивитися, але його мати вибігла скоріше і на порозі будинку вони побачили колишню дядькову дружину та двоюрідну сестру ОСОБА_3, яка сказала його матері, що батько під час сутички наніс їй ножове поранення в область живота і попросила викликати швидку. Потім ОСОБА_3 лягла на землю і він побачив як у неї через одяг почала йти кров. Швидка приїхала через 5 хв. і забрала ОСОБА_3 у Перечинську ЦРЛ, а його мати побігла до сусіда просити, щоб той відвіз їх разом з колишньою дядьковою дружиною до лікарні. Після того він пішов спати, а вранці йому стало відомо, що дядько пішов у міліцію та у всьому зізнався. В день події він бачив свого дядька, коли той порався на городі, але п'яним він не був. Дядько часто йому скаржився, що його вдома б'є дочка і дружина, а чи він їх бив йому невідомо;

- показаннями свідка ОСОБА_8, який у судовому засіданні показав, що є сусідом підсудного. 01 червня 2012 року близько 01.40 год. вночі до нього прибігла сусідка ОСОБА_7 і попросила відвезти її та ОСОБА_6 в Перечинську ЦРЛ. По дорозі в лікарню вони ні про що не розмовляли, жінки плакали та просили його їхати швидше. Лише в лікарні він дізнався, що ОСОБА_5 наніс ножовий удар своїй доньці в область живота. Пробувши там близько 10-15 хв. він разом з ОСОБА_7 повернувся додому. Раніше він бачив підсудного напідпитку, але останнім часом той не пив, хоча часто чув з їхньої хати шум та крики, однак що там відбувалося він не знає;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні показав, що 01 червня 2012 року по телефону «103» надійшло повідомлення про ножове поранення дівчини і приготувавши всі необхідні медикаменти, він виїхав на виклик. Прибувши на місце він побачив на подвір'ї біля будинку дівчину, яка лежала на землі біля порога, а біля неї була ще якась жінка. Дівчина лежала лицем догори, весь її одяг був у крові і він побачив ножове поранення нижче грудної клітки, а з рани текла кров. Надавши першу медичну допомогу, вони госпіталізували її в лікарню, де надали кваліфіковану медичну допомогу, після чого відвезли у відділення торакальної хірургії в м. Ужгород. За весь час дівчина свідомість не втрачала. Далі він зателефонував до райвідділу міліції та повідомив про подію.

Також вина підсудного підтверджується сукупністю доказів, зібраних у справі при провадженні досудового слідства, які досліджені та перевірені судом, зокрема:

- протоколом огляду місця події дворогосподарства АДРЕСА_1 з таблицею-ілюстрацією до нього від 01 червня 2012 року, з якого вбачається, що на момент огляду кімнати потерпілої ОСОБА_3 на відстані 120 см від вхідних дверей на підлозі, а також на дивані, що знаходиться в кімнаті та косметичці, яка лежала на ньому наявні плями бурого кольору схожі на кров. Крім цього, при вході в кухонну кімнату на землі наявні плями бурого кольору схожі на кров (Т. 1, а. с. 9 - 20);

- протоколом додаткового огляду будинку АДРЕСА_1 з ілюстративною таблицею до нього від 01 червня 2012 року, під час якого було вилучено зішкріб речовини бурого кольору із східців, що ведуть до будинку, із дерев'яної хвіртки, із вхідних дверей кімнати потерпілої ОСОБА_3, а також дерев'яну планку із підлоги кухонної кімнати із речовиною бурого кольору (Т. 1, а. с. 21-31);

- протоколом огляду предмету - кухонного ножа, який добровільно видав ОСОБА_5 від 01 червня 2012 року, з якого вбачається, що кухонний ніж загальною довжиною 28 см, рукоятка - 12 см, а лезо - 16 см, товщиною леза 1 мм, з одної сторони лезо загострене, на якому з обох сторін спостерігаються плями бурого кольору схожі на кров (Т. 1, а. с. 32-34);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею до нього від 15 червня 2012 року, з якого вбачається, як потерпіла ОСОБА_3 показала місце, де відбувалася сама сутичка між нею та батьком, а також продемонструвала за участю статиста як її батько, знаходячись на кухні розвернувся до неї і під час сутички наніс прямий удар ножем, який був зажатий у праву руку, в область живота ближче до грудної клітки. Крім цього, показала, де в цей момент знаходилася її мама та показала на місце, де вона вибігла на вулицю після отриманого ножового поранення та впала на землю (Т. 1, а. с. 53-58);

- висновком експерта № 1295 від 27 червня 2012 року з ілюстративною таблицею до нього, з якого вбачається, що кров обвинуваченого ОСОБА_5 належить до групи - 0 (І) з ізогемаглютогенами анти-А анти-В системи АВ0. Кров потерпілої ОСОБА_3 належить до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0 (Т. 1, а. с. 130-135);

- висновком експерта № 1294 від 27 червня 2012 року з ілюстративною таблицею до нього, з якого вбачається, що на представлених на дослідженнях змивах на гігієнічних паличках було виявлено сліди крові, яка належить людині, при цьому встановлені антиген В та ізогемаглютинін анти-А ізосерологічної системи АВ0. Кров обвинуваченого ОСОБА_5 належить до групи - 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А анти-В системи АВ0. Кров потерпілої ОСОБА_3 належить до групи - В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0. Кров в змивах може походити від особи (осіб) з групою крові - В (ІІІ) системи АВ0, у тому числі і від потерпілої ОСОБА_3 Походження слідів крові в об'єктах наданих на дослідження від обвинуваченого ОСОБА_5 виключається (Т. 1, а. с. 142-150);

- висновком експерта № 1293 від 27 червня 2012 року з ілюстративною таблицею до нього, з якого вбачається, що на представлених на дослідженнях зішкрібах, змивах з деревини, змивах з ДВП-планки було виявлено сліди крові, яка належить людині, при цьому встановлені антиген В та ізогемаглютинін анти-А ізосерологічної системи АВ0. Кров обвинуваченого ОСОБА_5 належить до групи - 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А анти-В системи АВ0. Кров потерпілої ОСОБА_3 належить до групи - В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0. Кров в зішкрібах, змивах з деревини, змивах з ДВП-планки може походити від особи (осіб) з групою крові - В (ІІІ) системи АВ0, у тому числі і від потерпілої ОСОБА_3 Походження слідів крові в об'єктах наданих на дослідження від обвинуваченого ОСОБА_5 виключається (Т. 1, а. с. 157-166);

- висновком експерта № 1292 від 27 червня 2012 року з ілюстративною таблицею до нього, з якого вбачається, що на представленому на дослідження ножі, вилученому під час огляду місця події було виявлено сліди крові на лезі, яка належить людині, при цьому встановлені антиген В та ізогемаглютинін анти-А ізосерологічної системи АВ0. Кров обвинуваченого ОСОБА_5 належить до групи - 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А анти-В системи АВ0. Кров потерпілої ОСОБА_3 належить до групи - В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0. Кров у змивах з леза на кухонному ножі може походити від особи (осіб) з групою крові - В (ІІІ) системи АВ0, у тому числі і від потерпілої ОСОБА_3 Походження слідів крові на змивах з леза ножа від обвинуваченого ОСОБА_5 виключається (Т. 1, а. с. 173-181);

- висновком експерта № 105 від 11 липня 2012 року, з якого вбачається, що зразок запаху, наданий на дослідження, вилучений при ОМП по к/с № 1305012, з поверхні руків'я ножа - наявний та придатний для ідентифікації особи. Зразок запаху, відібраний з крові ОСОБА_5 - наявний та приданий для подальшої ідентифікації. При порівнянні зразка запаху, вилученого з поверхні руків'я ножа, зі зразком запаху, відібраним з крові ОСОБА_5, в ході дослідження встановлено, що зразок запаху, вилучений з поверхні руків'я ножа - має спільне джерело походження зі зразком запаху відібраним з крові ОСОБА_5 (Т. 1, а. с. 189-192);

- висновком експерта № 511 від 05 липня 2012 року, з якого вбачається, що на момент судово-медичного обстеження на тілі ОСОБА_5 яких-небудь видимих тілесних ушкоджень не виявлено (Т. 1, а. с. 196-197);

- висновком експерта № 503 від 06 липня 2012 року, з якого вбачається, що на момент судово-медичного обстеження на тілі ОСОБА_3 виявлено накладену асептичну бинтову пов'язку на шкірних покривах черева по центру. Згідно даних медичної документації у неї виявлено: «Проникаюче ножове поранення передньої черевної стінки, з пошкодженням правої долі печінки. Гемоперитонеум. Постгеморагічна анемія легкого ступеню важкості». Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії колючо-ріжучих предметів по ударному механізму дії, яким міг бути ніж та які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (Т. 1, а. с. 201-204);

- висновком експерта № 1953 від 08 червня 2012 року, з якого вбачається, що в крові, відібраної з вени ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт в концентрації 0, 99 %, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння (Т. 1, а. с. 208-210);

- висновком експерта № 16/5 від 05 липня 2012 року, з якого вбачається, що ніж, наданий на дослідження являється кухонним ножем, які є різновидом ножів господарських та вузькоспеціальних призначень та до категорії холодної зброї не відноситься (Т. 2, а. с. 22-24);

- актом № 98 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 21 червня 2012 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, перебував у стані простого звичайного алкогольного сп'яніння, коли міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Тимчасовий розлад психічної діяльності, в тому числі і патологічне алкогольне сп'яніння, в даному випадку слід виключити повністю, так як його дії були цілеспрямованими, із збереженням орієнтування, адекватним мовним контактом з оточуючими і не являлись наслідком хворобливих проявів. Ознак хронічного алкоголізму ОСОБА_5 не виявляє. Лікування від алкоголізму не потребує. Втратою пам'яті не страждає. В матеріалах кримінальної справи відсутні вказівки на втрату пам'яті на незначний проміжок часу у ОСОБА_5 Може стати перед слідством та судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (Т. 2, а. с. 30-33).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_5 у вчиненому ним діянні доведена повністю, що стверджується його показаннями, показаннями потерпілої, свідків, протоколами слідчих дій, висновками експертів, що не викликають у суду сумнівів у своїй об'єктивності. Разом з цим, органом досудового слідства його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, з чим суд не погоджується та перекваліфіковує його дії на ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При перекваліфікації дій підсудного ОСОБА_5 на ч. 1 ст. 121 КК України, суд враховує наступне.

Так, вирішуючи питання про спрямованість умислу підсудного ОСОБА_5, суд виходить з роз'яснень, що містяться в п. п. 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», зокрема враховує спосіб і знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію ножового поранення, причину припинення підсудним злочинних дій, поведінку винного і потерпілої, що передувала події, їх стосунки, душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок провокаційної поведінки потерпілої, а також суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Також, зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами не підтверджено наявність у підсудного прямого умислу на позбавлення потерпілої ОСОБА_3 життя, зокрема те, що він передбачав і бажав настання її смерті, а факт припинення злочинних дій за відсутності перешкод для їх продовження свідчить про відсутність у нього прямого умислу на позбавлення потерпілої життя. Крім цього, суд враховує те, що підсудний про вчинене дуже жалкує, попросив вибачення у потерпілої, а також те, що він як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні незмінно та послідовно зазначав, що умислу на вбивство не мав, а навпаки хотів уникнути конфлікту з донькою, вибігши при цьому з кімнати на кухню, ніж використав випадково і, вдаривши ним потерпілу, діяв з переляку, боячись, щоб донька його не вдарила у хворі місця на животі (грижі), при цьому її смерті не бажав. Після поранення доньки відразу кинув ніж на землю та втік з місця події у ліс, що також свідчить про відсутність у підсудного умислу на позбавлення життя своєї доньки. Тому суд вважає, що зібрані по справі докази, в їх сукупності, підтверджують, що ОСОБА_5, наносячи потерпілій удар ножем в область черевної порожнини, свідомо допускаючи настання будь-яких наслідків (непрямий умисел, неконкретизований умисел), у тому числі тих, що фактично настали - тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення, не може нести відповідальність за замах на вбивство.

Разом з цим, посилання захисника підсудного на те, що дії підсудного слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 124 КК України, тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки характер небезпеки, що загрожувала підсудному та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема те, що у потерпілої не було ніякого предмету для нанесення тілесних ушкоджень, фізичні дані як його так і потерпілої, дають підстави вважати, що застосування підсудним до потерпілої знаряддя (ніж) явно не відповідало небезпечності посягання та обстановці захисту.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України підсудний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин.

Як особа ОСОБА_5 за місцем свого проживання характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудному, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, намір частково відшкодувати шкоду потерпілій, а також те, що такий є інвалідом третьої групи.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному ОСОБА_5 для його виправлення та попередження нових злочинів слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах найнижчої межі, встановленої в санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.

Вирішуючи питання про заявлені прокурором та потерпілою ОСОБА_3 цивільні позови, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину…

Відповідно до ч. 1 ст. 93-1 КПК України 1960 року кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.

Як вбачається з повідомлення Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака № 1237/01-10 від 17 липня 2012 року, ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні № 2 з 01 по 11 червня 2012 року з діагнозом: «Проникаюче ножове поранення передньої черевної стінки, з пошкодженням правої долі печінки. Гемоперитонеум. Постгеморагічна анемія легкого ступеню важкості», витрати на лікування якої склали 2 464,50 грн. (Т. 2, а. с. 41).

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що цивільний позов, заявлений прокурором Перечинського району до підсудного в інтересах держави в особі Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака в розмірі 2 464,50 грн., витрачених на лікування потерпілої ОСОБА_3 слід задовольнити в повному обсязі.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., то суд вважає, що такий підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданні у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, заподіяних протиправною поведінкою щодо самої особи, члена її сім'ї або близьких родичів, у душевних стражданнях у зв'язку із знищенням або пошкодженням майна фізичної особи, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка завдала цю шкоду за наявності її вини.

Як роз'яснено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану …

Отже, враховуючи те, що у зв'язку з неправомірними діями підсудного потерпіла не може повноцінно вести звичний спосіб життя, зазнала моральні страждання, з її показань слідує, що вона продовжує лікуватися, відчуває постійний страх, що відбивається на її самопочутті, створює нервозність, дратівливість, змушує докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи обсяг її страждання та те, що неправомірні дії підсудного були зумовлені саме її провокаційною поведінкою, суд вважає, що з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 25 000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Питання речових доказів та судових витрат вирішуватиметься в порядку ст. ст. 81, 93 КПК України 1960 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили підсудному ОСОБА_5 підтвердити раніш обраний - взяття під варту.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року, с у д, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 обчислювати з моменту затримання, тобто з 01 червня 2012 року.

Цивільний позов прокурора Перечинського району в інтересах держави в особі Закарпатської обласної клінічної лікарні імені А.Новака до ОСОБА_5 про стягнення витрат на лікування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Закарпатської обласної клінічної лікарні імені А.Новака 2 464 (дві тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 50 коп. витрачених на лікування ОСОБА_3.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування немайнової (моральної) шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

В решті позову - відмовити.

Речові докази, а саме дерев'яну планку та кухонний ніж, які знаходяться на зберіганні у Перечинському РВ (з обслуговування Перечинського та Великоберезнянського районів) УМВС України в Закарпатській області - знищити.

Судові витрати по справі за проведення судово-імунологічної експертизи у розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) гривень 20 копійок стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, р/р 31256272210434, код ЄДРПОУ 25575144, банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, свідоцтво платника ПДВ 100347784, ІПН 255751407015, призначення платежу: «За виконання імунологічної експертизи № 1295 від 27 червня 2012 року», КЕКД 25010100.

Судові витрати по справі за проведення судово-імунологічної експертизи у розмірі 1 085 (одна тисяча вісімдесят п'ять) гривень 28 копійок стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, р/р 31256272210434, код ЄДРПОУ 25575144, банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, свідоцтво платника ПДВ 100347784, ІПН 255751407015, призначення платежу: «За виконання імунологічної експертизи № 1294 від 27 червня 2012 року», КЕКД 25010100.

Судові витрати по справі за проведення судово-імунологічної експертизи у розмірі 1 085 (одна тисяча вісімдесят п'ять) гривень 28 копійок стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, р/р 31256272210434, код ЄДРПОУ 25575144, банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, свідоцтво платника ПДВ 100347784, ІПН 255751407015, призначення платежу: «За виконання імунологічної експертизи № 1293 від 27 червня 2012 року», КЕКД 25010100.

Судові витрати по справі за проведення судово-імунологічної експертизи у розмірі 1 085 (одна тисяча вісімдесят п'ять) гривень 28 копійок стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, р/р 31256272210434, код ЄДРПОУ 25575144, банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, свідоцтво платника ПДВ 100347784, ІПН 255751407015, призначення платежу: «За виконання імунологічної експертизи № 1292 від 27 червня 2012 року», КЕКД 25010100.

Судові витрати по справі за проведення одорологічного дослідження у розмірі 367 (триста шістдесят сім) гривень 80 копійок стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, р/р 31250272210172, код ЄДРПОУ 24525055, банк одержувача - ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, свідоцтво платника ПДВ 100336358, ІПН 245250502286, призначення платежу: *;02000033;999999;01;* за проведення одорологічного дослідження.

Судові витрати по справі за проведення судової дактилоскопічної експертизи у розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) гривень 20 копійок стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, р/р 31256272210434, код ЄДРПОУ 25575144, банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, свідоцтво платника ПДВ 100347784, ІПН 255751407015, призначення платежу: «За експертизу № 16 від 04 червня 2012 року», КЕКД 25010100.

Судові витрати по справі за проведення судової дактилоскопічної експертизи у розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) гривень 20 копійок стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, р/р 31256272210434, код ЄДРПОУ 25575144, банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, свідоцтво платника ПДВ 100347784, ІПН 255751407015, призначення платежу: «За експертизу № 15 від 04 червня 2012 року», КЕКД 25010100.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили підтвердити раніш обраний - взяття під варту.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий: Ганько І. І.