Ухвала суду № 2833805, 18.07.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                          Головуючийсуддя І інстанції – Галатіна О.О.

          Суддя-доповідач – Арабей Т.Г.

                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

     Іменем    України

18 липня 2008 року                                                                       Справа № 22-а-5691/08

у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                Арабей Т.Г.

суддів:                                      Геращенка І.В., Малашкевич С.А. 

при секретарі Літвіновій Л.О.

за участю:

представника позивача          Бобровського О.П.

представника відповідача       Авер’янової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої  міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2008 року у справі № 2а-5193/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Лема Контейнер Сервіс» до Жовтневої  міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя  про визнання протиправним рішення про відмову у видачі свідоцтва та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

           Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лема Контейнер Сервіс» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними дій та спонукання до видачі свідоцтва про сплату єдиного податку було задоволено. Визнано протиправною відмову начальника Приморського відділення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя у видачі свідоцтва Товариству з обмеженою відповідальністю „Лема Контейнер Сервіс" про право застосування спрощеної системи оподаткування у 2008 році, викладену у листі № 18293/10/15-113 від 18.12.2007 року та зобов'язано Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполя видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Лема Контейнер Сервіс" свідоцтво про право застосування спрощеної системи оподаткування у 2008 році по ставці 6% з0гідно заяви від 13.12.2007 року.

            На вказану постанову суду Жовтневою МДПІ м. Маріуполя було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову суду від 25 березня 2008 року скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права.              

   Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему обліку та звітності» № 727   від 03.07.1998 р., не має доказів, що ТОВ «Лема Контейнер Сервіс» займається винятково експедиторськими послугами по договорам доручення, достеменно не встановлено, що кошти, які надходили на розрахунковий рахунок позивача в подальшому спрямовувались третій особі.

 Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що серед видів діяльності ТОВ "Лема Контейнер Сервіс" відсутні ті види, за наявності яких на підприємство не поширювались би норми Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва". Крім того, за своїми критеріями – середньообліковою чисельністю працюючих із 7 осіб та річним обсягом виручки від реалізації продукції у сумі 763217,0 грн. – позивач підпадає під ознаки суб'єкта малого підприємництва. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що основним видом діяльності позивача є надання послуг з організації перевезення вантажів, надає експедиторські послуги по договорах доручення, тобто виконує послуги від імені та за рахунок довірителя. Таким чином, обсяг виручки позивача має визначатися виходячи із сум, отриманих ним на розрахунковий рахунок за здійснення таких послуг.

 Представник відповідача  доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції.

             Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав постанову суду 1 інстанції.

               Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, приходить до висновку про те, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2008 року повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга відповідача – без задоволення, за наступних підстав.

    Як встановлено  судом першої інстанції та апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лема Контейнер Сервіс»  ідентифікаційний код 34550315,   зареєстроване 21.08.2006 року Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.39), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в  Жовтневому  районі м. Маріуполя, є платником єдиного податку, про що 01 січня 2007 року одержало свідоцтво про сплату єдиного податку  за № 263 (а.с. 49).

 Протягом 2007 року ТОВ «Лема Контейнер Сервіс»  здійснювало господарську діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", за ставкою єдиного податку в розмірі 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно розрахунку сплати єдиного податку за 4 квартал 2007 року загальна виручка від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) наростаючим підсумком за рік становить 763217 грн., що не заперечується відповідачем  , тобто не перевищує 1 млн. гривень(а.с.46).

18 грудня 2007 року Жовтнева МДПІ м. Маріуполя листом № 18293/10/15-113 повідомила ТОВ «Лема Контейнер Сервіс»  про відмову у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку за 2008 рік з огляду на перевищення позивачем у 2007 році встановленого ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" граничного обсягу виручки від реалізації продукції, посилаючись на те, що  загальний обсяг поставки згідно наданих декларацій з податку на додану вартість за 10 місяців 2007 року складає 3308,04 тисяч гривень.

               Як убачається з матеріалів справи, та не було спростовано в суді першої інстанції, основним видом діяльності позивача є надання послуг з організації перевезення вантажів, тобто надання експедиторських послуг за договорами доручення від імені та за рахунок довірителя, що підтверджується його статутом та довідкою з ЄДРПОУ, договорами №№ 5,6 від 24.10.2006 року,№3 від 10.10.2006 року, № 9 від 01.11.2006 року, № 30 від 17.07.2007 року, договорами - доручення  від 11.122006 року та  26 квітня 2007 року, контрактом № 02-10/06 від 10.10.2006 року.

              З аналізу зазначених договорів виявляється, що грошові кошти, отримані позивачемза даними договорами транспортно-експедиторських послуг, поступали транзитом на рахунок  позивача та не є його власністю, оскільки підлягають обов'язковій передачі третій особі і ці кошти не є виручкою від реалізації продукції чи доходом суб'єкта підприємницької діяльності .

  Відповідно до ст. 1 Указу Президента України № 727 від 03.липня 1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі Указ № 727), виданого в межах повноважень Президента України, закріплених в п. 4 розділу XX "Перехідні положення" Конституції України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується до юридичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Спірним в даній справі є визначення обсягу виручки  від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт), які відповідно до ст.1 Указу № 727 вважаються суми, фактично отримані суб’єктом  підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

 Колегія суддів не погоджується з посилкою апелянта  на роз’яснення   Державної податкової Адміністрації України в листах від 28.12.2006 року № 24715/7/15-0417 та від 08.05.2007 року № 4441/6/15-0416 «Про окремі питання застосування спрощеної системи оподаткування», які регулюють лише порядок визначення бази оподаткування єдиним податком, а не визначення граничної межі отриманої виручки при переході на спрощену систему оподаткування.

Апелянт вважає, що з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єкти малого підприємництва, включаючи й таких, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські послуги,  повинні враховуватись  всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції ( товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів та виручка від іншої реалізації. Загальний обсяг поставки  визначає як дані з декларацій позивача  з податку на додану вартість  за 10 місяців 2007 року.

           Відповідно до приписів  п.5.3 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 ( в редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 року № 213) при визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період платник зобов'язаний   враховувати  значення  терміну  "поставка товарів (послуг)" відповідно до вимог пункту 1.4 статті  1  Закону України « Про податок на додану вартість»  від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, які не є тотожним поняттям виручки  від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг)  у розумінні Указу № 727. Виручка від реалізації послуг є комерційна винагорода за здійснення експедиторських послуг, а не всі кошти які надходять на розрахунковий рахунок платників єдиного  податку.

Таким чином, даною статтею Указу визначено критерії, до яких суб'єктів малого підприємництва застосовується спрощена система оподаткування, обліку та звітності, і це положення не протирічить Закону. Оскільки обсяг виручки від реалізації послуг ТОВ «Лема Контейнер Сервіс»  не перевищував встановлену межу, то у відповідача не було правових підстав для відмови у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку на 2008 рік за ставкою 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції.

            Судом першої інстанції дана правильна правова оцінка, як обставинам справи, так і нормативним актам, в даному випадку Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

            За таких обставин судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не підлягає зміні чи скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

   Керуючись ст. ст. 24 ч. 3,  160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п. 1 ч.1 ст.198,  п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду  від 25 березня 2008 року у справі № 2-а-5193/08 – залишити без задоволення.

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду  від 25 березня 2008 року у справі № 2-а-5193/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Лема Контейнер Сервіс» до Жовтневої  міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя  про визнання протиправним рішення про відмову у видачі свідоцтва та зобов’язання вчинити певні дії – без змін.

            Вступна та резолютивна частини ухвали  прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 липня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 23 липня 2008 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                    Т.Г. Арабей

Судді:                                                                                                 І.В. Геращенко

                                   /підписи/                                                          С.А. Малашкевич

З оригіналом згідно:

Суддя                                                                        Т.Г. Арабей

                                                                                                          Головуючий суддя І інстанції – Галатіна О.О.

          Суддя-доповідач – Арабей Т.Г.

                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

     Іменем    України

(вступна та резолютивна частини)

18 липня 2008 року                                                                       Справа № 22-а-5691/08

у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                Арабей Т.Г.

суддів:                                      Геращенка І.В., Малашкевич С.А. 

при секретарі Літвіновій Л.О.

за участю:

представника позивача          Бобровського О.П.

представника відповідача       Авер’янової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої  міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2008 року у справі № 2а-5193/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Лема Контейнер Сервіс» до Жовтневої  міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя  про визнання протиправним рішення про відмову у видачі свідоцтва та зобов’язання вчинити певні дії,

   Керуючись ст. ст. 24 ч. 3,  160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п. 1 ч.1 ст.198,  п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду  від 25 березня 2008 року у справі № 2-а-5193/08 – залишити без задоволення.

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду  від 25 березня 2008 року у справі № 2-а-5193/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Лема Контейнер Сервіс» до Жовтневої  міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя  про визнання протиправним рішення про відмову у видачі свідоцтва та зобов’язання вчинити певні дії – без змін.

            Вступна та резолютивна частини ухвали  прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 липня 2008 року. Ухвала у повному обсязі  буде складена у нарадчій кімнаті 23 липня 2008 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                    Т.Г. Арабей

Судді:                                                                                                 І.В. Геращенко

                                                                                                             С.А. Малашкевич