Ухвала суду № 28336337, 16.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14330/09/5/0170

16.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат"- Нормберг Любов Леонідівна,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 08.06.2012 у справі № 2а-14330/09/5/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" (вул. В. Бєлік, 12, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98306)

до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2012 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим № 0000442304/0 від 24.11.2009.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 16.10.2012, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, 28.09.2012 надав клопотання про розгляд справи за його відсутнстю.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ в м. Керчі АР Крим в період з 27.10.2009 по 09.11.2009 проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Керченський металургійний комбінат" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2009 року та вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2009 року, серпні 2009 року, за результатами якої складено акт № 1807/23-4/00191493 від 16.11.2009 (т. 1 а.с.6-74), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 та абз. "а"п.п.7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за серпень 2009 року у розмірі 200129,00 грн. та по декларації за вересень 2009 року у розмірі 180313,00 грн.

Згідно з поданою ВАТ "Керченський металургійний комбінат"до ДПІ в м. Керчі АР Крим податковою декларацією з ПДВ за серпень 2009 року (вх.№9001116467 від 18.09.2009) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 517176,00 грн.

Згідно додатку 2 до декларації залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24) складається із сум ПДВ, які виникли у липні 2009 року.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за липень 2009 року встановлено порушення п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим ВАТ "Керченський металургійний комбінат"завищений податковий кредит з ПДВ на 200129,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ВАТ "Керченський металургійний комбінат"в податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року задекларовано податковий кредит минулих періодів по 52 податковим накладним, які отримані підприємством у липні 2009 року.

Об'єм постачання (без ПДВ) складає 1000642,47 грн., сума ПДВ -200128,50 грн. Проведення сплати постачальникам проведено раніше, ніж отримання податкових накладних, а саме у травні 2009 року та червні 2009 року.

Згідно з поданою ВАТ "Керченський металургійний комбінат"до ДПІ в м. Керчі АР Крим податковою декларацією з ПДВ за вересень 2009 року (вх.№9001456653 від 19.10.2009 року) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 471584,00 грн.

Згідно додатку 2 до декларації залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24) складається із сум ПДВ, які виникли у серпні 2009 року.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за серпень 2009 року встановлено порушення п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим ВАТ "Керченський металургійний комбінат"завищений податковий кредит з ПДВ на 180313,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ВАТ "Керченський металургійний комбінат"в податковій декларації з ПДВ за серпень 2009 року задекларовано податковий кредит минулих періодів по 48 податковим накладним, які отримані підприємством у серпні 2009 року.

Об'єм постачання (без ПДВ) складає 901563,50 грн., сума ПДВ -180312,60 грн. Проведення сплати постачальникам проведено раніше, ніж отримання податкових накладних, а саме у квітні 2009 року, червні 2009 року та липні 2009 року.

Тобто, право ВАТ "Керченський металургійний комбінат"на податковий кредит виникло в попередні періоди по першій події -даті проведення сплати постачальникам.

Виходячи з вищенаведеного, ВАТ "Керченський металургійний комбінат"по самостійному рішенню не використав своєчасно (по першій події) своє право на податковий кредит.

Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використання вказаних сум податку.

Таким чином, ВАТ "Керченський металургійний комбінат"завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за серпень 2009 року у розмірі 200129,00 грн. та по декларації за вересень 2009 року у розмірі 180313,00 грн.

На підставі акту № 1807/23-4/00191493 від 16.11.2009 податковим органом 24.11.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000442304 (т.1 а.с.96) про зменшення суми бюджетного відшкодування ВАТ "Керченський металургійний комбінат"на 380442,00 грн., у тому числі за серпень 2009 року на суму 200129,00 грн. та за вересень 2009 року на суму 180313,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом необґрунтовано зменшено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача у перевіряємий період.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, в силу п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, зі змісту наведеної вище норми закону вбачається, що законодавцем визначено саме дату, з якої у платника податку виникає право на формування податкового кредиту. При цьому, Закон України "Про податок на додану вартість"не містив жодних імперативних приписів, які б вказували на те, що платник податків зобов'язаний сформувати податковий кредит саме у тому податковому періоді, в якому у нього виникло таке право.

З огляду на зазначене, з дати виникнення у платника податків права на податковий кредит, він має право відобразити його у податковій декларації у будь-якому іншому податковому періоді з урахуванням строків давності.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту).

Отже для отримання права на бюджетне відшкодування у платника податку повинні бути наступні обов'язкові умови, зокрема надмірна сплата сум ПДВ в ціні товару (робіт, послуг) контрагенту, якій є платником ПДВ; належним чином оформлена податкова накладна, отримання товарів (робіт, послуг) та використання їх у господарській діяльності платника податку.

На думку апелянта, встановлене перевіркою порушення полягає в тому, що підприємство формувало податковий кредит у податковому періоді, в якому отримувало від контрагентів податкову накладну, час отримання якої не співпадав з датою її складання, тобто формування податкового кредиту відбувалось не за правилом першої події, встановленим у п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». До того ж, всупереч п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем не подавались до податкового органу скарги про відмову постачальників надати податкові накладні або про порушення ними порядку їх заповнення.

Судова колегія вважає, що вказані висновки ДПІ є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на наступне.

Так, у п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної -вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

При цьому, жодних вимог до часу отримання покупцем податкової накладної, зокрема, що податкова накладна має бути отримана покупцем тільки у звітному періоді, коли вона складена та на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця, Закон України «Про податок на додану вартість»не містить.

Не навів такої норми і відповідач по справі.

Крім того, оцінивши доводи відповідача про те, що у порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач до податкових декларацій по ПДВ відповідних звітних періодів не надавав заяв до ДПІ зі скаргами на постачальника за ненадання (несвоєчасне надання) податкових накладних, що могло б стати підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, судова колегія вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Ч. 2 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отже, вказаною нормою передбачено право, а не обов'язок платника податків -отримувача товарів на подачу заяви зі скаргою.

До того ж, виходячи з даної норми, вона подається до податкової декларації за звітний податковий період, коли до податкового кредиту включені суми за податковими накладними, які постачальник відмовляється надати або ним порушено порядок їх заповнення.

В даному ж випадку позивачем спірна сума ПДВ включена до податкового кредиту тих звітних періодів, коли ним були отримані від постачальників належним чином оформлені податкові накладні, у зв'язку з чим положення п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проте, жодних застережень відносно того, що при цьому дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є датою складання податкової накладної та повинна співпадати з нею, вказана норма та інші положення вказаного Закону не містить.

Судова колегія виходить з того, що факт отримання спірних податкових накладних саме у тих звітних періодах, в яких на їх підставі було сформовано податкові кредити, підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами отриманих податкових накладних за серпень та вересень 2009 року, а отже, судова колегія вважає, що позивачем податковий кредит сформовано правильно -датою отримання податкової накладної.

Закон України «Про податок на додану вартість», а саме п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 визначає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) -коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем суму податку на додану вартість у розмірі 200129,00 грн. правомірно включено до складу податкового кредиту липня 2009 року, на підставі отриманих у липні 2009 року накладних, з врахуванням строку давності 1095 днів, встановленого п. 15.3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та перебіг якого, в даному випадку, розпочався з травня-червня 2009 року, коли позивачем було проведено оплату за отриманий від постачальників товар, та суму податку на додану вартість у розмірі 200129,00 грн. - до складу податкового кредиту серпня 2009 року. на підставі отриманих у серпні 2009 року накладних, з врахуванням строку давності 1095 днів, встановленого п. 15.3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та перебіг якого, в даному випадку, розпочався з квітня, червня, липня 2009 року, коли позивачем було проведено оплату за отриманий від постачальників товар.

Правомірність формування позивачем податкового кредиту липня 2009 року у розмірі 200129,00 грн. та серпня 2009 року у розмірі 180313,00 грн. підтверджується також висновком судово-економічної експертизи № 73 від 30.04.2012, проведеної за матеріалами справи №2а-14330/09/5/0170 (т.2, а.с.2-11).

Так, згідно з висновком експерта наданими на дослідження накладними, актами виконаних робіт, актами -реєстрами на придбання товарів, послуг ВАТ "Керченський металургійний комбінат"у контрагентів в липні 2009 року на суму об'єму поставки 1000642,47 грн., в серпні 2009 року на суму об'єму поставки 901563,40 грн. підтверджується використання придбаних товарів, послуг ВАТ "Керченський металургійний комбінат"у контрагентів в липні 2009 року на суму об'єму поставки 1000642,47 грн., в серпні 2009 року на суму об'єму поставки 901563,40 грн. підтверджується інформаційними відомостями по витратам товарно-матеріальних цінностей, звітами про рух матеріалів, реєстрами витрат, зведеними бухгалтерськими регістрами по розрахункам з постачальниками та по руху товарно-матеріальних цінностей; оплата ВАТ "Керченський металургійний комбінат"податку на додану вартість по операціям з придбання товарів, послуг у контрагентів за липень 2009 року на суму ПДВ 200128,50 грн., за серпень 2009 року на суму ПДВ 180312,60 грн. підтверджується у складі оплати постачальникам зведеними бухгалтерськими регістрами по розрахункам з постачальниками та реєстрами оплати по банку.

До того ж, позивачем не порушені строки податкової давності для включення сум по податковим накладним до податкового кредиту - 1095 днів відповідно до п.п. 15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, наявними в матеріалах справи документами спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту липня 2009 року на суму 200129,00 грн. та серпня 2009 року на суму 180313,00 грн.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2012 у справі № 2а-14330/09/5/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська