Рішення № 28326877, 17.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р.Справа № 5023/2704/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Масалової І.А.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м.Харків, до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер", м.Харків , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зната", м.Харків , 3) Приватного підприємства "Дінець", смт.Есхар Чугуївського району Харківської області, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, м.Харків, про стягнення 22690887,97 грн. за участю представників:

позивача - Яловенко Н.М. (довіреність № 1924 від 04.11.2011р.);

1-го відповідача (ТОВ "Партнер") - не з'явився;

2-го відповідача (ТОВ "Зната") - не з'явився;

3-го відповідача (ПП "Дінець") - Калуцький Є.О. (довіреність б/н від 03.08.2012р.);

третьої особи (ФОП ОСОБА_2) - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер", м.Харків, Товариства з обмеженою відповідальністю "Зната", м.Харків, та Приватного підприємства "Дінець", смт.Есхар Чугуївського району Харківської області, суми заборгованості за кредитними договорами: № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. та договорами поруки: № 010-2/07/1-1168/2-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341/3-07 від 20.12.2007р., № 010-2/07/1-1168/3-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341/04-07 від 20.12.2007р., № 010-2/07/1-1168/4-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341/2-07 від 20.12.2007р. у розмірі 22690887,97 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2012р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/2704/12 та розгляд справи призначено на 24.07.2012р. об 11:30 год. Даною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено ОСОБА_2, м.Харків.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.07.2012р., була оголошена перерва до 26.07.2012р. до 11:00 год.

У даному судовому засіданні представник третьої особи на стороні відповідача звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення по суті Дзержинським районним судом м.Харкова справи за позовом ОСОБА_2 про визнання Договору кредиту № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2012р. у задоволенні клопотання третьої особи було відмовлено, у зв'язку з його необґрунтованістю. Даною ухвалою розгляд справи було відкладено на 06.08.2012р. на 10:30 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.08.2012р., була оголошена перерва до 08.08.2012р. до 15:00 год.

Після перерви представник 1-го відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення по суті Дзержинським районним судом м.Харкова справи за позовом ОСОБА_2 про визнання Договору кредиту недійсним, провадження у якій було порушено 09.07.2012р.

Представник 3-го відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про призначення судово-економічної експертизи, посилаючись на те, що сума заборгованості є значно завищеною.

Ухвалою господарського суду від 08.08.2012р. клопотання 3-го відповідача було задоволено та з метою визначення фактичного розміру заборгованості по справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в Харківській області. Сплату витрат, пов'язаних зі здійсненням будівельно-технічної та судово-економічної експертизи, до остаточного розгляду справи покласти було покладено на 3-го відповідача, Приватне підприємство "Дінець".

14.08.2012р. справу № 5023/2704/12 було направлено на адресу Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Харківській області.

04.09.2012р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання судового експерта Завдов'євої І.Г. про витребування у сторін та надання експерту наступних первинних документів, що необхідні для складання висновку:

- завіреної копії виписки по рахунку НОМЕР_3, відкритому за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07, за період з 11.2007 року по 08.2012 року;

- завіреної копії виписки по рахунку НОМЕР_4, відкритому за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07, за період з 11.2007 року по 08.2012 року;

- завіреної копії виписки по рахунку НОМЕР_1, відкритому за Кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07, за період з 12.2007 року по 08.2012 року;

- завіреної копії виписки по рахунку НОМЕР_2, відкритому за Кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07, за період з 12.2007 року по 08.2012 року;

- квитанції про сплату кредитів і відсотків по кредитам за Договорами № 010-2/07/1-1168-07 та № 010-2/07/1-1341-07.

05.10.2012р. на запит господарського суду справу № 5023/2704/12 було повернуто з експертної установи для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі та розгляду клопотання судового експерта.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2012р. провадження у справі № 5023/2704/12 було поновлено, розгляд справи призначено на 15.10.2012р. на 12:45 год. для розгляду клопотання судового експерта.

Ухвалою господарського суду від 15.10.2012р. було задоволено клопотання представників позивача, 3-го відповідача та третьої особи про продовження строку розгляду справи на 15 днів - по 29.10.2012р. На виконання клопотання судового експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Харківській області Завдов'євої І.Г. учасників судового процесу було зобов'язано надати наступні документи: 1) позивача: завірену копію виписки по рахунку НОМЕР_3, відкритому за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07, за період з 11.2007 року по 08.2012 року; завірену копію виписки по рахунку НОМЕР_4, відкритому за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07, за період з 11.2007 року по 08.2012 року; завірену копію виписки по рахунку НОМЕР_1, відкритому за Кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07, за період з 12.2007 року по 08.2012 року; завірену копію виписки по рахунку НОМЕР_2, відкритому за Кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07, за період з 12.2007 року по 08.2012 року; третю особу: квитанції про сплату кредитів і відсотків по кредитам за Договорами № 010-2/07/1-1168-07 та № 010-2/07/1-1341-07. Розгляд справи відкладено на 22.10.2012р. на 12:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.10.2012р., представник позивача, звернувся до суду з усним клопотанням про оголошення перерви в судовому засіданні, через неможливість надання банком виписок, які були витребувані судом в минулому судовому засіданні.

Третя особа, ФОП ОСОБА_2, пояснив, що він не може надати витребувані судом документи, оскільки вони знаходяться у банку.

Суд визнав за можливе задовольнити клопотання позивача, у зв'язку з чим у судовому засіданні була оголошена перерва до 23.10.2012р. до 12:00 год.

Після перерви представник позивача надав реєстри нарахування відсотків, надання кредитних коштів та погашення ОСОБА_2 заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2012р. провадження у справі 5023/2704/12 було зупинено; матеріали справи № 5023/2704/12 направлено до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Харківській області для проведення судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2012р.

06.12.2012р. справу № 5023/2704/12 було повернуто до господарського суду Харківської області разом з висновком судово-економічної експертизи № 55 від 03.12.2012р. про неможливість встановлення фактичного розміру заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 за Кредитними договорами № 010-2/07/1-1168-07 та № 010-2/07/1-1341-07.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2012р. провадження у справі № 5023/2704/12 було поновлено; розгляд справи призначено на 17.12.2012р. на 12:40 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2012р., представник 3-го відповідача, ПП "Дінець", звернувся до суду з письмовим клопотанням про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи з метою визначення фактичного розміру заборгованості.

Розглянувши клопотання 3-го відповідача, приймаючи до уваги позицію позивача, а також враховуючи, приписи судового експерта щодо неможливості встановлення фактичного розміру заборгованості за відсутністю первинних бухгалтерських документів: виписок по рахунках, відкритих за кредитними договорами, квитанцій про сплату коштів, суд дійшов висновку про недоцільність призначення по справі додаткової судової експертизи, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні клопотання представника 3-го відповідача.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з висновком експертизи.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 15:00 год., для надання можливості позивачу ознайомитися з матеріалами справи.

Після перерви представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки не мав змоги ознайомитися з матеріалами справи під час перерви, а також з метою надання можливості позивачу надати свої пояснення за наслідками ознайомлення з висновком судово-економічної експертизи та матеріалами справи.

У зв'язку з тим, що встановлений законом строк розгляду даної справи спливає 17.12.2012р., а зміст висновку судово-економічної експертизи був оголошений у судовому засіданні, суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

На вимогу суду представник позивача надав завірені копії спірних кредитних договорів та договорів поруки, які були долучені судом до матеріалів справи. Щодо документів, які були витребувані судовим експертом для проведення судово-економічної експертизи представник позивача зазначив, що для висновку судового експерта достатньо реєстрів нарахування відсотків, надання кредитних коштів та погашення ОСОБА_2 заборгованості, складених ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та взагалі, на його думку,висновки експерта не є обов'язковими для вирішення даної справи по суті.

Представники 1-го, 2-го відповідачів та третьої особи на стороні відповідача у судове засідання не з'явились; доказів отримання даними учасниками судового процесу копій ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи на 17.12.2012р. на час даного судового засідання до суду не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та 3-го відповідача, суд встановив наступне.

01.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" - позивач у справі) та громадянином України ОСОБА_2 (третьою особою на стороні відповідача) було укладено Кредитним договір № 010-2/07/1-1168-07.

20.12.2007р. між тими ж сторонами було укладено Кредитний договір № 010-2/07/1-1341-07.

За умовами даних Кредитного договору № 010-2/07/1-1168-07, з урахуванням Додаткового договору № 1 від 23.05.2008р. до нього, відповідачу (позичальнику) позивачем (Банком) було надано кредит у розмірі 10000000,00 грн., з встановленою відсотковою ставкою з 01.11.2007р. по 23.05.2008р. - 12,5% річних, з 24.05.2008р. по 01.11.2017р. - 16,0% річних. На умовах Кредитного договору № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. відповідачу надано кредит у розмірі 500000,00 дол.США з встановленою відсотковою ставкою 12,75% річних.

Відповідно до умов кредитних договорів, позичальник (відповідач) зобов'язався належним чином використати кредитні кошти і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані проценти на умовах, передбачених цими договорами.

Проте, відповідач взятих на себе зобов'язань, щодо повернення кредитних коштів та відсотків у відповідності до умов кредитних договорів не виконав, у зв'язку з чим станом на 05.06.2012р. його заборгованість перед Банком становить:

1) за Кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р.

- сума заборгованості за кредитом - 478066,29 дол.США (або 3820944,82 грн.),

- сума заборгованості за відсотками - 203468,79 дол.США (або 1626224,36 грн.);

2) за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р.

- сума заборгованості за кредитом - 10000000,00 грн.,

- сума заборгованості за відсотками - 5595586,25 грн.

На забезпечення зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами позивачем були укладені наступні договори поруки:

- № 010-2/07/1-1168/2-07 від 01.11.2007р. та № 010-2/07/1-1341/3-07 від 20.12.2007р. - між Банком та Приватним підприємством "Дінець" (3-м відповідачем);

- № 010-2/07/1-1168/3-07 від 01.11.2007р. та № 010-2/07/1-1341/4-07 від 20.12.2007р. - між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер" (1-м відповідачем);

- № 010-2/07/1-1168/4-07 від 01.11.2007р.; № 010-2/07/1-1341/2-07 від 20.12.2007р. - між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зната" (2-м відповідачем).

Відповідно п.п. 1.2.-1.3., 2.1. договорів поруки, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням боржника (ОСОБА_2), які виникають з умов кредитних договорів, а саме повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Сторони договорів поруки встановили, що зобов'язання поручителя перед Банком є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених, цим договором (договором поруки) не потребують.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань позичальником (ОСОБА_2) зобов'язань за кредитними договорами (щодо погашення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування сумою кредиту, суми пені, нарахованої за порушення строку погашення кредиту, та відсотків), позивачем було направлено відповідачам у справі - ПП "Дінець", ТОВ "Партнер" та ТОВ "Зната", вимоги про усунення порушення (від 13.04.2009р. № 08-04/1881, № 08-04/1882, № 08-04/1883), а також направлено вимогу боржнику, ОСОБА_2, за № 11-01/568/1 від 02.03.2009р. про погашення суми заборгованості за кредитними договорами.

Як вказує позивач, вимоги Банку були залишені відповідачами без задоволення, заборгованість не погашена.

За розрахунком позивача, сума заборгованості ОСОБА_2 перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", яка виникла у зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитними договорами та невиконанням поручителями зобов'язань за договорами порук, станом на 20.01.2010р. складає:

1) за Кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р.

- сума заборгованості за кредитом - 478066,26 дол.США (або 3820940,82 грн.),

- сума заборгованості за відсотками - 203468,79 дол.США (або 1626224,36 грн.),

- сума пені, нарахованої за порушення строку погашення відсотків - 26578,20 дол.США (або 212426,30 грн.),

- сума пені, нарахованої за порушення строку погашення кредиту - 24253,36 дол.США (або 193845,00 грн.)

Всього - 732366,34 дол.США (що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ (1 дол.США = 7,9925 грн.) становить 5853440,37 грн);

2) за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р.

- сума заборгованості за кредитом - 10000000,00 грн.;

- сума заборгованості за відсотками - 5595586,25 грн.;

- сума пені, нарахованої за порушення строку погашення суми кредиту - 512028,69 грн.;

- сума пені, нарахованої за порушення строку погашення відсотків - 729832,63 грн.

Всього - 16837447,57 грн.

Посилаючись на приписи ст. 543 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення одночасно з трьох відповідачів заборгованості за кредитними договорами: № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. та договорами поруки: № 010-2/07/1-1168/2-07 від 01.11.2007р.; № 010-2/07/1-1341/3-07 від 20.12.2007р.; № 010-2/07/1-1168/3-07 від 01.11.2007р.; № 010-2/07/1-1341/4-07 20.12.2007р.; № 010-2/07/1-1168/4-07 від 01.11.2007р.; № 010-2/07/1-1341/2-07 від 20.12.2007р. у розмірі 22690887,97 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вирішуючи спір про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами з поручителів, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, порука є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Із змісту ст. 553 Цивільного кодексу України вбачається, що договір поруки є двостороннім правочином, який укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або навпаки, припинення будь-яких прав та обов'язків боржника. Поручителя слід вважати зобов'язаним надати виконання замість основного боржника лише з моменту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником у визначений строк.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Так, згідно даної статті, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто, зі змісту вказаної норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб.

Однак, така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України). Лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 Цивільного кодексу України не може бути застосована. У такому разі поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, оскільки не можна вважати поруку їхньою спільною.

За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що в даному випадку не можуть застосовуватися вимоги ч. 3 ст. 554 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування свого позову, і поручителі ТОВ "Партнер", ТОВ "Зната", ПП "Дінець" (відповідачі у справі) не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено три окремі договори поруки. Відповідно до норм законодавства, у такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, а кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом з боржником як солідарні боржники.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду у справі № 5024/303/11, ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 15.04.2009р. (Витяг), Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2011р., постановах Харківського апеляційного господарського суду у справах № 5023/10273/11, № 5023/2848/12 та інш.

Позичальник за спірними кредитними договорами, ОСОБА_2 (третя особа на стороні відповідача) не заперечує проти існування у нього заборгованості перед позивачем.

Проте, сума позову, розрахована позивачем, має велику розбіжність (майже 4000000,00 грн.) із сумою заборгованості, розрахованою 3-м відповідачем та третьою особою на стороні відповідача.

Так з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було повідомлено відповідачів (поручителів) про збільшення процентної ставки за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. до 16,0% річних, відповідно до Додаткового договору № 1 від 23.05.2008р., внаслідок чого сталася зміна забезпеченого порукою зобов'язання та збільшення відповідальності поручителів.

На підтвердження розміру позовних вимог представником позивача надані реєстри нарахування відсотків, надання кредитних коштів та погашення ОСОБА_2 заборгованості.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання документа;

- назву підприємства (банку), від імені якого складений документ;

- місце складання документа;

- назву отримувача коштів;

- зміст операції (підстави для її здійснення);

- суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України;

- номери рахунків;

- назву банку (отримувача та платника коштів);

- підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів можуть мати й інші додаткові реквізити.

Документи, які надають клієнти банку, повинні мати підписи уповноважених службових осіб клієнта та відбиток його печатки. Підписи на всіх документах, а також печатки мають відповідати заявленим їх зразкам, а підтвердження достовірності підпису на документі в електронному вигляді обумовлюється в договорі про обслуговування клієнта через систему електронних платежів "клієнт - банк".

Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Внесення виправлень до первинних документів не допускається, крім випадків, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, книг, журналів, машинограм тощо.

Бухгалтерський облік нарахованих, отриманих (сплачених), наперед отриманих (сплачених) доходів та витрат за кредитними операціями здійснюється згідно з порядком, визначеним Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 N 255 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 11.07.2003 за N 583/7904 (із змінами).

З висновку судово-економічної експертизи № 55 від 03.12.2012р., проведеної судовим експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Харківській області Завдов"євою І.Г. вбачається, що виписки по рахункам НОМЕР_3, НОМЕР_4, відкритим за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07, виписки по рахункам НОМЕР_1, НОМЕР_2, відкритим за Кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07, де у відповідності до вимог вказаного законодавства мають бути відображені факти господарських операцій - видачі та погашення кредитів, нарахування та сплати відсотків, а також квитанції про сплату коштів, для дослідження не надані та в матеріалах справи відсутні, в зв'язку з чим встановити фактичний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 за вказаними кредитними договорами експерту не надається за можливе.

Надані представником позивача реєстри нарахування відсотків, надання кредитних коштів та погашення ОСОБА_2 заборгованості, складені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", є регістрами аналітичного обліку та не являються первинними документами, тому не можуть вважатися належним доказом розміру заявленої суми заборгованості.

Крім того, слід зауважити, що наданий позивачем реєстр надання кредитних коштів ОСОБА_2 за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. станом на 09.08.2012р. свідчить про видачу позичальнику кредитних коштів в сумі 10000000,00 грн. 01.07.2007р. (тобто, до укладення вказаного Кредитного договору).

Таким чином, через відсутність у суду спеціальних знань та невиконання позивачем вимог судового експерта щодо надання первинних бухгалтерських документів, суд позбавлений можливості встановити фактичний розмір існуючої заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" через їх необґрунтованість, невідповідність нормам діючого законодавства та недоведеність належними доказами, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на проведення судової експертизи, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 543, 546, 553, 554, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (01011, м.Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ: 14305909, МФО 321024) в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (61166, м.Харків, вул.Новгородська, 11; п/р 649989 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м.Харків) на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 25574728; р/р 31253272210487 в УДК в Харківській області, МФО 851011) - витрати на судово-економічну експертизу № 55 в сумі 3822,68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.12.2012 р.

Суддя Кухар Н.М.