Постанова № 28326178, 25.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 22/2235

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Кнапець М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ Лтд" на рішення господарського суду Хмельницької області від 29.10.12 р.

у справі № 22/2235 (суддя Заверуха С.В. )

позивач Публічне акціонерне товариства "Укрсоцбанк" в особі Хмельницької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ Лтд"

про стягнення 6 859 955,55 дол. США, 252 752,51 євро та 1 142 220,84 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Огородника В.В., представника, довіреність в справі

відповідача - не з'явився

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2012 року у справі № 22/2235 (головуючий суддя Заверуха С.В., судді : Магера В.В., Муха М.Є.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Хмельницької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" ( Хмельницький) та стягнуто на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" (м. Дніпропетровськ) 4934233,76 доларів США (чотири мільйони дев'ятсот тридцять чотири тисячі двісті тридцять три долари США 76 центів) заборгованості за кредитом, 1925721,79 доларів США (один мільйон дев'ятсот двадцять п'ять тисяч сімсот двадцять один долар США 79 центів) заборгованості за відсотками, 1056736,99 гривень (один мільйон п'ятдесят шість тисяч сімсот тридцять шість грн. 99 коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту наданого в доларах США, 26442,37 гривень (двадцять шість тисяч чотириста сорок дві гривні 37 коп.) пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту наданого в доларах США, 181800 Євро (сто вісімдесят одну тисячу вісімсот Євро 00 центів) заборгованості за кредитом, 70952,51 Євро (сімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят два Євро 51 цент) заборгованості за відсотками, 57600,54 гривень (п'ятдесят сім тисяч шістсот гривень 54 коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту наданого в Євро, 1440,94 гривень (одну тисячу чотириста сорок гривень 94 коп.) пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту наданого в Євро, 107,28 Євро (сто сім Євро 28 центів) державного мита, 2936,06 доларів США (дві тисячі дев'ятсот тридцять шість доларів США 06 центів) державного мита, 765,00 гривень (сімсот шістдесят п'ять грн. 00 коп.) державного мита, 64380 гривень (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору, 236 (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позов з огляду на ст. 20,172-175,179,230,345 Господарського суду України, ст. 11,16,525,530,549,612,626,1046,1048,1054 Цивільного кодексу України, ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність", ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та положення договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №880/83-МКЛ 4 від 29.07.2006 року (з врахуванням додаткових договорів № 1,2,3) ,колегія суддів місцевого господарського суду дійшла висновків, що товариство з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" свої зобов'язання по договору №880/83-МКЛ 4 від 29.07.2006 року належним чином не виконало та не повернуло кредит у повному об'ємі у передбачений строк - до 27 липня 2009 року . При цьому колегія суддів першої інстанції вважала обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення із відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Хмельницької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" :

- 4934233,76 доларів США та 181800 Євро заборгованості за кредитом;

- 1925721,79 доларів США та 70952,51 Євро заборгованості за відсотками за період з 31.07.2009 року по 27.08.2012 року;

- пені в сумі 1 056 736,99 гривень за несвоєчасне погашення кредиту у період з 25.09.2009 року по 10.11.2009 року та пені в сумі 26442,37 гривень за несвоєчасне погашення відсотків за період з 15.09.2009 року по 10.11.2009 року виходячи із наявної заборгованості по кредиту та відсотках у доларах США;

- пені в сумі 57600,54 гривень за несвоєчасне погашення кредиту за період з 25.09.2009 року по 10.11.2009 року та пені в сумі 1440,94 гривень за несвоєчасне погашення відсотків за період з 15.09.2009 року по 10.11.2009 року виходячи із наявної заборгованості по кредиту та відсотках у Євро.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет ЛТД" подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення ухваленим з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.

Вказує, що місцевим господарським судом всупереч нормам ст.4-2,4-3, 22 Господарського процесуального кодексу України відповідача належним чином не повідомлено про судове засідання, яке відбулося 29.10.2012 року, що позбавило ТзОВ "Хекро Пет Лтд" можливості здійснити захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З покликанням на ст.4 Закону України «Про судовий збір», Закон України «Про державний бюджет України на 2012 рік» звертає увагу, що судом першої інстанції стягнуто з ТзОВ "Хекро Пет Лтд" судовий збір в більшому розмірі, ніж це передбачено законодавством.

Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2012 року у даній справі.

Письмовим запереченням від 05.12.2012 року представник публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" не погоджується із доводами апеляційної скарги ТзОВ "Хекро Пет Лтд" .

Вказує, що місцевим господарським судом належним чином повідомлено відповідача про судове засідання, яке призначалося на 29.10.2012 року , про що свідчать реєстри про відправку кореспонденції, відповідні записи у книзі реєстрації вихідної кореспонденції від 22.10.2012 року.

З огляду на ст.2,3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст.3,4,6 Закону України «Про судовий збір», ст.22 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», ст.49 ГПК України та у зв»язку із задоволенням позову у повному обсязі вважає правомірним стягнення із відповідача на користь позивача 107,28 Євро державного мита, 2936,06 доларів США державного мита, 765,00 гривень державного мита, 64380 гривень судового збору, 236 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Просить рішення господарського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Хекро Пет Лтд" - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача свої заперечення підтримав, вважає апеляційну скаргу безпідставною, рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін .

У судове засідання апеляційного господарського суду апелянт не з"явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зважаючи на те, що апелянт належним чином та заздалегідь повідомлений про час та місце апеляційного перегляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2,а.с.145), враховуючи що явка сторін обов"язковою не визнавалась, обмеженість строків розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника ТзОВ "Хекро Пет Лтд" на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника позивача , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТзОВ "Хекро Пет Лтд" підлягає до часткового задоволення , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.07.2006 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "ХЕКРО ПЕТ ЛТД" було укладено Договір про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 880/83-МКЛ 4 за умовами п.1 1.1 якого позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання Кредиту буде здійснюватись доларах США та євро окремими частинами зі сплатою 11,0 процентів річних в доларах США та 9,5 процентів річних в євро та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною Договору про надання кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості до 5800000 (п'ять мільйонів вісімсот тисяч) дол. США, з наступним графіком змін максимального ліміту заборгованості: з 1 червня 2009 року максимальний ліміт заборгованості становить 3 900 000 доларів США; з 1 липня 2009 року максимальний ліміт заборгованості становить 2 000 000,00 доларів США та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 27 липня 2009 року на умовах, визначених цим Договором (т.1 а.с. 20-28) .

За умовами п.1.2 договору кредит надано на поповнення обігових коштів, а саме: для розрахунків за матеріали та сировину, оплату енергоносіїв, виплату заробітної плати, податків та зборів, інші виробничі потреби .

Відповідно до п.2.1 Договору видача Траншів Кредиту на цілі, визначені п. 1.2. цього Договору, проводиться шляхом оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку №20634880180321 в Хмельницькій обласній філії АКБ "УКРСОЦБАНК" або шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника №26003880180321 в Хмельницькій обласній філії АКБ "УКРСОЦБАНК" в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати.

Пунктами 2.2, 2.3 Договору передбачено, що моментом (днем) надання Траншу Кредиту вважається день оплати розрахункових документів Позичальника або перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з позичкового рахунку в сумі відповідного Траншу Кредиту. Моментом (днем) повернення Траншу Кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок Кредитора суми Траншу Кредиту

Згідно з п.п.2.5, 2.6 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі. Сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти.

Пунктом 2.13. Договору передбачено, що погашення заборгованості Позичальника за цим Договором здійснюється в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами; прострочена заборгованість за кредитом; строкова заборгованість за нарахованими процентами; строкова заборгованість за Кредитом; прострочення комісії; строкові комісії; пеня за порушення строків повернення Кредиту та сплати процентів; штрафні санкції.

Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитору проценти та комісії, передбачені Договором про надання кредитної лінії; повернути в повному обсязі кредит в строки визначені Договором про надання кредитної лінії (п.п. 3.3.5, 3.3.6 Договору).

Пунктом 4.2 договору № 880/83-МКЛ 4 позивач та відповідач погодили, що у разі прострочення Відповідачем строків сплати процентів та комісій, передбачених умовами Договору про надання кредитної лінії, а також прострочення строків повернення кредиту, передбачених зазначеним договором Відповідач сплачує Позивачу пеню в національній валюті України з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим Договором .

Відповідно до п. 7.1. Договору всі додатки, зміни та доповнення до цього Договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками Сторін, з обов'язковим посиланням на цей Договір.

Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.7.3. Договору).

В подальшому, 10.11.2007 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додатковий Договір № 1 до Договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 880/83-МКЛ 4 від 29.07.2006 р., пунктом 1.1.1. якого встановлено, що надання Кредиту буде здійснюватись в доларах США, гривнях та Євро окремими частинами зі сплатою 11,0 процентів річних в доларах США, 9,5 процентів річних в євро та 14 процентів річних в гривнях та комісій, в розмірі та в визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку 1 до Договору про надання кредитної лінії, що є невід'ємною частиною цього Договору в межах максимального ліміту заборгованості до 5800000,00 доларів США.(т.1 а.с. 33-34)

Також, 28.07.2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додатковий Договір № 2 до Договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 880/83-МКЛ 4 від 29.07.2006 р., пунктом 1.1.1. якого передбачено, що надання Кредиту буде здійснюватись в доларах США, гривнях та Євро окремими частинами зі сплатою 12,5 процентів річних в дол. США, 12,5 процентів річних в євро та 16,5 процентів річних у гривнях та комісій, в розмірі та в порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку 1 до Договору про надання кредитної лінії, що є невід'ємною складовою частиною цього договору в межах максимального ліміту до 5800000 дол. США 00 центів.(т.1 а.с. 32)

29.05.2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додатковий Договір № 3 до Договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 880/83-МКЛ 4 від 29.07.2006 р., відповідно до п. 1.1.1. якого надання кредиту буде здійснюватись в доларах США, гривнях та Євро окремими частинами зі сплатою 12,5 процентів річних в доларах США, 12,5 процентів річних у євро та 16,5 процентів річних в гривнях та комісій, в розмірі та в порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку № 1 до Договору про надання кредитної лінії, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору в межах максимального ліміту заборгованості до 5 800 000 дол. США 00 центів. Відповідно до п. 1.1.1.1. Додаткового договору № 3 з 1 липня 2009 року максимальний ліміт заборгованості становить 3 900 000,00 доларів США та кінцевий термін повернення Кредиту - 27.07.2009 року.(т.1 ,а.с. 31)

Означений договір № 880/83-МКЛ 4 від 29.07.2006 року та додаткові договори № 1, 2 та 3 від 10.11.2007 року, 28.07.2008 року, 29.05.2009 року підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Колегія суддів звертає увагу, що дані правочини сторонами не розривалися та не визнані недійсними у судовому порядку.

На виконання умов договору № 880/83-МКЛ 4 позивачем було надано відповідачу у користування грошові кошти в іноземній валюті на що вказують наявні у справі банківські виписки про рух коштів (надання-погашення).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

Статтями 174, 193 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та повинні виконуватися суб»єктами господарювання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс у ч. 1 ст. 509 ЦК України також визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи :виписок по особовому рахунку №20634880180321 за період з 01.01.2007 року по 09.11.2009 року та за період з 05.10.2006 року по 10.11.2009 року, розрахунків заборгованості - заборгованість відповідача по кредиту складає 4 934 233,76 доларів США та 181 800,00 євро ( відповідно) та заборгованість по процентах у розмірі 1 925 721,79 доларів США та 70952,51 євро.

Матеріали справи не містять доказів повернення кредитних коштів боржником та сплати ним процентів за користування цими коштами у термін, що передбачений договором - до 27 липня 2009 року ( остання дата погашення заборгованості за договором № 880/83-МКЛ 4 від 29.07.2006 року в редакції додаткового договору № 3 від 29.05.2009 року).

Колегія суддів констатує, що мало місце прострочення боржника, оскільки ним не виконано зобов»язань у повному обсязі та у терміни, які погоджувалися сторонами у договорі про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 880/83-МКЛ 4 від 29.07.2006 року ( з змінами та доповненнями).

У пункті 14 постанови № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» Пленум Верховного Суду України зазначає, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

У матеріалах справи наявні генеральна ліцензія та письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій, отримані позивачем у встановленому порядку (т.2, а.с.83-94).

За таких обставин судова колегія вважає обґрунтованим та правомірним стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по кредиту 4 934 233,76 доларів США та 181 800,00 євро та заборгованість по процентах у розмірі 1 925 721,79 доларів США та 70952,51 євро.

Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтями 216 і 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунки позивача, судова колегія приходить до висновку, що розрахунки пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами здійснено відповідно до пункту 4.2 договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 880/83-МКЛ 4 від 29.07.2006 року та без перевищення граничного розміру (строку) нарахування та розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені.

За таких обставин судова колегія вважає обґрунтованим та правомірним стягнення судом першої інстанції із відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1056736,98 гривень на суму 4934233,76 доларів США за період з 25.09.2009 року по 10.11.2009 року, а також пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 26442,37 грн. за період з 15.09.2009 року по 10.11.2009 року та пеню в сумі 57600,54 гривень за період з 25.09.2009 року по 10.11.2009 року за несвоєчасне погашення кредиту з врахуванням заборгованості в розмірі 181800 Євро, та пеню в сумі 1440,94 гривень за несвоєчасне погашення відсотків, розраховану за період з 15.09.2009 року по 10.11.2009 року.

Також, колегія суддів не може погодитися із доводами апелянта про порушення місцевим господарським судом засад змагальності у даному судовому процесі та неповідомлення товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" про час та місце судового розгляду даного спору.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України одним з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 (Рівність перед законом і судом) та 43 (Змагальність) ГПК України.

Забезпечення участі сторін та інших учасників у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до частини 1 статті 64 ГПК України, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За статею 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно до пункту 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України (далі-Інструкція), затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України №75 від 10.12.2002, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення; повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи; факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Пунктом 3.5.11 Інструкції передбачено, що перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі.

Сторонам справи та у відповідних випадках - іншим учасникам процесу, установам, організаціям, надсилається решта належним чином завірених примірників процесуальних документів. На звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Так, судом першої інстанції розгляд даної справи відкладався за ініціативою відповідача (т.2,а.с. 67).

Ухвала господарського суду Хмельницької області від 22.10.2012 року про перенесення судового засідання на 29.10.2012 року направлялася за адресою відповідача, яка зазначена у Єдиному державного реєстру юридичних осіб та за адресою : м.Хмельницький, вул.Пілотська,20 . та м.Дніпротетровськ,вул.Газети правди,35 офіс 307

На означене вказують відповідний штамп суду з відміткою про відправку (т.2,а.с.74) _ на звороті ухвали, реєстри про відправку кореспонденції, відповідні записи у книзі реєстрації вихідної кореспонденції від 22.10.2012 року.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевим господарським судом належним чином повідомлено відповідача про судове засідання по розгляду даної справи, що призначалося на 29.10.2012 року.

Разом з тим, колегія суддів вважає , що оскаржуване рішення підлягає зміні у зв»язку із неправильним стягненням на користь позивача понесених ним судових витрат ( а саме -судового збору)

Як вбачається із позовної заяви, позивачем 01.12.2009 року пред»явлено позов про стягнення із відповідача 5090141,84 доларів США , 187544,39 Євро та 1141738,42 гривень. Зважаючи на офіційний курс гривні до іноземної валюти на вказану дату, що встановлений Національним банком України, сумарні позовні вимоги були еквівалентні 44051319,59 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» ( в редакції, яка була чинною на час пред»явлення позову) державне мито за подачу позову майнового характеру до господарського суду складало 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто, не менше 102 гривень та не більше 25500 гривень.

Зважаючи на суму позову та наведену норму Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» станом на 01.12.2009 року позивачу необхідно було сплатити державне мито у розмірі 25500 гривень та сплатити витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 гривень.

Позивачем до позовної заяви ,серед іншого долучено докази сплати державного мита: платіж банка-резидента України до шлюзу SWIFT № 2 від 18 листопада 2009 року на суму 107,28 ЄВРО, платіж банка-резидента України до шлюзу SWIFT № 1 від 18 листопада 2009 року на суму 2936,06 доларів США, платіжне доручення № 710 від 18 листопада 2009 року та докази оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу : платіжне доручення № 709 від 18 листопада 2009 року на суму 236 гривень ( т.1, а.с. 6-9).

Виходячи із офіційного курс гривні до іноземної валюти станом на 18 листопада 2009 року (час оплати державного мита) позивачем сумарно сплачено державне мито у розмірі 25500 гривень.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір». Однак, на час набрання чинності даного закону розгляд даного спору судом першої інстанції по об»єктивних причинах не завершено.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору та його розміри.

20.09.2012 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (т.1, а.с.43-45) якою він просив стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 6859955 доларів США, 252752,51 Євро та 1142220 гривень.

Розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року) (стаття 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Цією ж статтею встановлюється розмір судового збору із позовних заяв майнового характеру у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати.

В силу статті 22 Закон України «Про державний бюджет України на 2012 рік» на час подачі цієї заяви мінімальний розмір заробітної плати складав 1073 гривень, а відтак за розгляд даного спору підлягав сплаті судовий збір у максимальному розмірі - 60 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 64380 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо розмір позовних вимог збільшено або пред»явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно оплатити до звернення до суду.

З огляду на дані норми колегія суддів вважає, що при збільшенні позовних вимог позивачем підлягала оплаті недоплачена сума судового збору у розмірі 38880 гривень.

Однак, відповідно до платіжних доручень № 0000072047 від 09.10.2012 року на суму 38880 гривень та № 0000074792 від 23.10.2012 року на суму 25500 гривень позивачем додатково сплачено судовий збір у розмірі 64380 гривень (т.2, а.с.80,81).

На переконання колегії суддів, позивачем у даній справі внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а тому відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 25500 гривень підлягав поверненню ПАТ "Укрсоцбанк" судом першої інстанції.

На означені обставини місцевий господарський суд уваги не звернув та помилково стягнув із відповідача серед іншого і судовий збір у розмірі 64380 гривень, хоча підлягало стягненню лише 38880 гривень.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Рівненський апеляційний господарський суд повертає ПАТ "Укрсоцбанк надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 25 500грн..

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право змінити рішення суду першої інстанції (ст. 103 ГПК України).

За таких обставин, враховуючи те, що допущене місцевим господарським судом порушення норм процесуального права не вплинуло на суть прийнятого рішення, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду України вважає за необхідне постанову змінити, в частині стягнення судового збору , стягнувши з товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Хмельницької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" 38 800 грн. судового збору та доповнити її резолютивну частину абзацом щодо повернення надлишково сплаченої суми судового збору, а в решті рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,п.4ч.1ст. 104 ,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕКРО ПЕТ ЛТД»задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2012 року у справі № 22/2235 змінити в частині стягнення судового збору ,виклавши рішення суду в цій частині в наступній редакції:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" (м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети "Правда", 35, офіс 307-а, код 30960327) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Хмельницької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака, б.29, код 00039019) 38 800 грн.( тридцять вісім тисяч вісімсот грн.)судового збору.

В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвалою суду повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Хмельницької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака, б.29, код 00039019) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 25 500 грн.( двадцять п»ять тисяч п»ятсот грн. ) за подачу позовної заяви до господарського суду Хмельницької області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Крейбух О.Г.