Ухвала суду № 2832579, 02.10.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Юрченко В.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2008 року                                                                                                             Справа № 22-а-9524/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Василенко Л.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.

при секретареві  Чуріковій Я.О.

за участю  представника позивача Бережного Р.В.,

 представника відповідача Швець Н.Ф.

розглянула апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2008 року у справі № 2-а-11417/08 за позовом Державного підприємства «Торезантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень, і

В С Т А Н О В И Л А :

Державною податковою інспекцією у м.Торезі Донецької області подано апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2008р. у справі за позовом Державного підприємства «Торезантрацит» до державної податкової інспекції у м.Торезі Донецької області  про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000901510/0, №0000891510/0 від 06 травня 2008 року про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати погодженого податкового зобов’язання, в якій просить скасувати зазначену постанову суду в зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та невірною юридичною оцінкою обставин справи і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду  від 27.06.2008 року вказані позовні  вимоги  задоволені в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і  дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - державне підприємство „Торезантрашгг" є юридичною особою та зареєстроване 29.04.2003 року Виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 40). Відповідно до Довідки Відділу статистики у м. Торезі № 05-52/110 від 28.12.2007 року (а.с. 41), позивач зареєстрований у Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України за № 32366906. Позивач здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту, затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України № 35 від 20 січня 2006 року (а.с. 26-38).

24.04.2008 року відповідачем проведено невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток, ПДВ, за результатами якої складено акт № 377/15-0/32366906 від 24.04.2008 року (ах. 6-11), якимвстановлені порушення, допущені позивачем, зокрема щодо несвоєчасної сплати плати податку на додану вартість, податку на прибуток.

06 травня 2008 року заступником начальника ДПІ у м. Торезі прийняті податкові повідомлення-рішення: 0000901510/0, №0000891510/0 у вигляді стягнення додаткової суми штрафу у розмірі 20% і 50% від суми податкового зобов'язання по оплаті податку на прибуток, ПДВ за затримку 90 календарних днів.

Податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днемвідповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Законудля подання податкової декларації.

Факт подання декларацій з податку на додану вартість, а також відповідних розрахунків плати податку на прибуток сторонами не заперечується.

Встановлено, що позивачем податок на додану  вартість сплачений платіжними дорученнями: 11/1120 від 20.03.08р. у розмірі 3116.15грн. за лютий 2007 року при сплаті ПДВ; 11/1122 від 20.03.08р. 44915,79грн. за лютий 2007р. по сплаті ПДВ; 11/1193 у сумі 6874,83 за лютий 2007р. по сплаті ПДВ; 11/1193 від 24.03.08р. 1,69 грн. за лютий 2007 року по сплаті ПДВ; 11/1165 від 24.03.08р. у сумі 6513грн. за лютий 2007р. і 11/1197 від 25.03.08р. у сумі 11983,92грн. за лютий 2007р. по сплаті ПДВ: І 26.03.08р. у сумі 3175,74грн. за лютий 2007р. по сплаті ПДВ; 11/1255 від 28.03.08р. у і 145930,84грн. за лютий 2008р. по сплаті ПДВ; 11/1257 від 28.03.08р. у сумі 40799грн. за лютий 2007р. по сплаті ПДВ; 11/1256 від 28.03.08р. у сумі 26720,16грн. за лютий 2007р. по сплаті ПДВ; 11/1299 31.03.08р. у сумі 10000грн. за лютий 2007р. по сплаті ПДВ; 11/387 від 04.02.08р.у сумі 14226,10грн. згідно судового рішення від 27.11.07р. №2а-7073/07 по податку на прибуток; 11/390 від 05.02.08р. у сумі 255,51грн. згідно рішення від 21.06.05р. №25/138 по податку на прибуток; 11/430 від 05.02.08р. у сумі 6930,84грн. згідно рішення від 27.11.07р. №2а-7073/07 по податку на прибуток; 11/429 від 05.02.08р. у сумі 4925,84грн. згідно рішення від 27.11.07р. №2а-7073/07 по податку на прибуток; 11/433 від 06.02.08р. у сумі 9162,55грн. згідно рішення 2а-4957/07 по податку на прибуток; 11/445 від 07.02.08р. у сумі 21722грн. згідно рішення 2а-6124/07 від 14.11.07р. по податку на прибуток; 11/447 від 07.02.08р. у сумі 53099,15грн. згідно рішення 2а-4957/07 по податку на прибуток; 11/444 від 07.02.08р. у сумі 14030,87 згідно рішення 2а-0462/07 від 30.07.07р. по податку на прибуток;  11/811  від 05.03.08р. у сумі 19151,94грн згідно судового рішення №2а-7073/07 від 27.11.07р. по податку на прибуток; 11/908 від 12.03.08р. у сумі 255,51грн. згідно рішення від 21.06.05р. №25/138 по податку на прибуток; 11/954 від 13.03.08р. у сумі 21722грн. згідно рішення 2а-6124/07 від 14.11.07р. по податку на прибуток; 11/951 від 13.03.08р. у сумі 14030,87грн. згідно рішення 2а-0462/07 від 30.07.07р. по податку на прибутку; 11/956 від 13.03.08р. у сумі 20753,90грн. згідно рішення 2а-4957/08 по податку на прибуток; 11/953 від 13.03.08р. у сумі 6930,84грн. згідно рішення 2а-7074/07 від 19.12.07р. по податку на прибуток; 11/955 від 13.03.08р. у сумі 33662,39грн. згідно рішення 2а-2141/07 по податку на прибутку; 11/1200 від 25.03.08р. у сумі 10000 грн. згідно графіку погашення заборгованості по податку на прибуток. /а.с. 17-24/.

Судова колегія вважає правильним висновок суду  першої інстанції, що у даному випадку не мало місця порушення встановлених п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 13-1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р. №115, п. 18-1 Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2007р. № 1014, строків сплати податкових зобов'язань.

Доводи відповідача в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу суд вважає неспроможними, оскільки відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.

Однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати податку на додану вартість, збору на геологорозвідувальні роботи та плати за користування надрами загальнодержавного призначення встановлюються спеціальним законодавством, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

З огляду на викладене судова колегія вважає обґрунтованим та правильним висновок суду першої інстанції про те, що у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів суду законну підставу нарахування позивачеві штрафних санкцій.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути змінено чи скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються.

Керуючись  ст.ст.167, 195-196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2008 року у справі за позовом Державного підприємства «Торезантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. 

                Головуючий:      

                Судді: