ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13304/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Веріса»до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
05.11.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Веріса» (далі ТОВ «Веріса») подало адміністративний позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська №0002031501 від 18.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріса» з податку на прибуток підприємств в розмірі 1729,00 грн. (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять грн. 00 коп.) з яких 1383,00 грн. основного платежу, та 346,00грн. штрафних санкцій.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0002031501 від 18.10.2012, винесене на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року від 18.09.2012 року №2146/15-1/36096017, є незаконним, оскільки від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкту оподаткування з податку на прибуток та не формує від'ємне значення об'єкту оподаткування, положення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України не застосовується для цілей ведення окремого обліку операцій з цінними паперами. В податковій декларації, а саме: в додатку інші доходи (далі ІД) зазначається лише прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими ніж цінні папери, корпоративними правами, а від'ємне значення від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами зазначається лише в додатку ЦП до податкової декларації, а в самій декларації та додатку ІД до декларації з податку на прибуток від'ємний фінансовий результат взагалі не відображається.
Позивач надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач до суду повторно не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Процесуальним правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався, причини неявки суду не повідомив.
Згідно частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Веріса» перебуває на податковому обліку в ДПІ Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.
18.09.2012 року ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Веріса» за звітний податковий період 1 півріччя 2012 року, про що складено акт від 18.09.2012 року №2146/15-1/36096017.
Актом перевірки було встановлено, що платником занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 1383,00 грн.
На думку ДПІ в АНД р-ні м. Дніпропетровська, ТОВ «Веріса» в порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Кодексу відобразило у додатку ЦП до декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2012 року від'ємне значення в розмірі 8782,00 грн., 100 відсотків суми від'ємного значення з урахуванням минулих періодів, коли потрібно було відобразити 2196,00 грн., тобто 25 відсотків від суми від'ємного значення з урахуванням минулих періодів, у зв'язку з чим занижено грошове зобов'язання з податку прибуток на 1383,00грн.
За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002031501 від 18.10.2012, яким за основним платежем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1383,00 грн. та 346,00 грн. за штрафними санкціями.
Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням та висновками акту перевірки, позивач звернувся з запереченням до ДПІ в АНД р-ні м. Дніпропетровська.
Згідно відповіді ДПІ в АНД р-ні м. Дніпропетровська від 15.10.2012 №23615/10/15-130 «Щодо розгляду заперечення» податковий орган залишив висновки за актом камеральної перевірки від 18.09.2012 року №2146/15-1/36096017 без змін.
Як вбачається зі справи, позивач 02.08.2012 року подав декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року з додатком ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, в якому зазначив від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду 8782 грн.
Судом встановлено, що від'ємний результат, що задекларований позивачем у декларації за 1 півріччя 2012 року є результатом операцій з цінними паперами, зокрема акціями (іменні прості), що підтверджується документально.
Спір між сторонами виник з приводу застосування до обліку операцій з цінними паперами приписів п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ (Прикінцеві та перехідні положення) Податкового кодексу України, яка наголошує про особливості застосування у 2011-2012 році приписів ст. 150 ПК України та визначає порядок визначення податку на прибуток.
Податковим кодексом України встановлено, що оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, належить до оподаткування операцій особливого виду. Так, пунктом 153.8 статті 153 Податкового кодексу України встановлено окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами.
Для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням (ч. 1 п. 153.8 ст. 153 ПК України).
Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери,
корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням (ч.2 п. 153.8 ст. 153 ПК України).
Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Згідно ч.4 п. 158.3 ст. 153 ПК України, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
У змінах до Податкового кодексу України, прийнятих Законом України від 24 травня 2012 року № 4834, запроваджено особливий порядок застосування статті 150 Кодексу в період 2012-2015 років, який передбачає обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого станом на 1 січня 2012 року, що враховується у витратах при визначенні податкових зобов'язань платника податку у наступних звітних податкових періодах.
Податковий орган вважає, що в даному випадку від'ємний фінансовий результат, що виник станом на 01.01.2012 року підлягає включенню до витрат починаючи з І півріччя і наступних звітних періодах 2012 року у розмірі 25% від суми що виникла станом на 01.01.2012 року.
Однак, слід зазначити, що ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковий кодекс України не передбачають можливості якимось чином обмежити формування витрат у 2011-2012 роках лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.
Крім того, приписами п. 4. підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.
На момент придбання цінних паперів, які є предметом дослідження у даній справі, діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.
Таким чином, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла на момент придбання цінних паперів, не містить будь-яких обмежень, щодо визначення та перенесення до наступного податкового періоду від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами.
Враховуючи викладене, а також те, що від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування, положення пункту 22.4 Закону №334 не застосовується для цілей ведення окремого обліку операцій з цінними паперами.
Крім того, податковим органом не враховано те, що обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування для врахування в наступних звітних періодах при застосуванні статті 150 Кодексу не передбачалось Законом № 4834 при застосуванні пункту 153.8 статті 153 кодексу для визначення прибутку від операцій з цінними паперами і ніяким чином не обмежувало право платника податку враховувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах.
Отже, будь-яких обмежень, щодо врахування повної суми від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами, придбаними до набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України, чинним законодавством не встановлено, а отже позивачем правомірно в повному обсязі був перенесений від'ємний фінансовий результат, що виник станом на 01.01.2012 року від операцій з цінними паперами.
Необхідно також зауважити, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року №1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в додатку ЦБ.
Відповідно до п. 135.5.11 Кодексу доходи, визначені відповідно до статей 146,147, 153 і 155-161 цього Кодексу, є іншими доходами.
В податковій декларації, а саме в додатку Інші доходи (далі ІД) зазначається лише прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими ніж цінні папери, корпоративними правами, а від'ємне значення від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами зазначається лише в додатку ЦП до податкової декларації, а в самій декларації та додатку ІД до декларації з податку на прибуток від'ємний фінансовий результат взагалі не відображається.
Вищенаведене підтверджує той факт, що від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкту оподаткування з податку на прибуток.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Від так, ТОВ «Веріса» правомірно та без порушень п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України відобразило в додатку ЦП до декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2012 року від'ємний фінансовий результат попереднього періоду в розмірі 8782,00 грн., тому податкове повідомлення-рішення винесене податковим органом неправомірно і підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю «Веріса» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0002031501 від 18.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Веріса» з податку на прибуток підприємств в розмірі 1729,00 грн. (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять грн. 00 коп.) з яких 1383,00 грн. основного платежу та 346,00 грн. штрафних санкцій.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Веріса» витрати по сплаті судового забору у розмірі - 107,30 грн. (сто сім гривень 30 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Суддя В.С. Парненко
Судове рішення № 28325603, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 11.12.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/13304/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: