Ухвала суду № 2832473, 27.05.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

бенко К.П.

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Кошкош О.О.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2008 року Справа № 22-а-5129/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Василенко Л.А.

суддів: Сіваченка І.В.

Дяченко С.П.,

при секретареві Скопинській А.О.,

за участю представника відповідача Беспалової О.В.,

розглянула апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008р. у справі № 2а-5742/08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 25.01.2008р. № 0000012340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 27396 грн., і

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 25.01.2008р. № 0000012340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 27396 грн. задоволені в повному обсязі, а саме, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення 25.01.2008 року № 0000012340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 27396 грн. та з Державного бюджету на користь позивача присуджені витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Державною податковою інспекцією у м.Харцизьку на вказану постанову суду подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду в звязку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначено, що податковий орган не має можливості провести зустрічну перевірку до виробника товарів та зробити висновок щодо включення до складу податкових зобовязань сум податку, які включені позивачем до податкового кредиту і підтвердити сплату ПДВ до бюджету України.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та доводи, викладені в ній.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання представник позивача не зявився.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» здійснює господарську діяльність на підставі Статуту товариства, є юридичною особою згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 19.09.2001 року № 12661200000007314 (з урахуванням свідоцтва № 12661050003007314 про зміну свідоцтва) та платником податку на додану вартість згідно свідоцтву від 23.01.2006 р. №0 6747977, код ЕГРПОУ 31649644.

Державною податковою інспекцією у м.Харцизьку проведена невиїзна перевірка з питання правових відносин підприємства з ПП «Вектор» за період з 01.05.2006 р. по 30.06.2006 р., з ПП «Інтернешнл Трейд ІН» за період 01.01.2007 року до 30.09.2007 року, з ТОВ «Азимут В» за період з 01.03.2007 року до 30.09.2007 року про що був складений акт від 17.01.08 року за №32-23/4-31649644, яким зменшене бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 19477 грн. за декларацією за червень 2006 року, на суму 7919 грн. за декларацією за квітень 2007 року.

Правовою підставою прийняття спірного повідомлення - рішення визначене встановлення порушення пункту 1.8 статті 1, п.п. 7.4.1 пункту 7.4, п.п. 7.7.10. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Проблемою даного спору є правильність або неправильність формування позивачем податкового кредиту за травень 2006 року, березень 2007 року, який вплинув за правилами оподаткування на розмір бюджетного відшкодування зазначених звітних періодів.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року №77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» ним, серед іншого, визначається перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку звітності та внесення податку до бюджету.

У акті від 17.01.08 р. за №32-23/4-31649644 вказано, що підприємством завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 19477 грн. за декларацією за червень 2006 року, на суму 7919 грн. за декларацією за квітень 2007 року внаслідок порушень підпунктів 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.10. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Сторонами не заперечувався факт віднесення до складу податкового кредиту за червень 2006 року, квітень 2007 року сум податку на додану вартість за податковими накладними в матеріалах справи. Ці податкові накладні складені за наслідками здійснення господарських операцій з !ПП «Вектор», ТОВ «Азимут В», що не заперечується сторонами, та відображено в отриманих податкових накладних і платіжних документах.

Також сторонами не заперечувався факт виконання господарських операцій, за наслідками яких складені зазначені податкові накладні, а також оплата отриманого товару не заперечується сторонами та підтверджується долученими до матеріалів справи документами.

Позиція податкової інспекції ґрунтується неможливістю проведення зустрічної перевірки ПП «Вектор», ТОВ «Азимут В», які є постачальником продукції в зв'язку з тим, що ПП «Вектор», ТОВ «Азимут В» не є виробниками цієї продукції, а отже провести перевірку за ланцюгом до кінцевого виробника та підтвердити факт сплати податку на додану вартість до бюджету неможливо.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено інших, крім податкових декларацій, підстав для здійснення відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір виник і внаслідок вільного трактування п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» про те, що «бюджетне відшкодування» - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Пункт 1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає не тільки надмірну сплату податку, але й встановлює правила визначення суми бюджетного відшкодування, а саме, у випадках, встановлених цим Законом.

Пунктами 7.7.1, 7.7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачений порядок визначення сум податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, які визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Порядок формування податкових зобов'язань та податкового кредиту також визначений законом та не пов'язаний лише з фактом сплати податку, оскільки залежить від обставини, що настала раніше: чи оплата вартості товару, чи отримання податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в акті від 17.01.08 року, складеного відповідачем, вказано на порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 і п.п. 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначається, з чого складається податковий кредит та передбачається, що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України, що не підтверджує порушення, викладені в акті, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 25.01.2008р. № 0000012340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 27396 грн. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: