Ухвала суду № 2832463, 24.04.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

бенко К.П.

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Галатіна О.О.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2008 року                                                                                   Справа № 22-а-4556/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Василенко Л.А..

суддів:                     Сіваченка І.В.

                               Дяченко С.П.,

при секретареві     Безруковій В.М.,

за участю  представника позивача  Стракінару О.В.

представника відповідача Романіка О.О.

розглянула апеляційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2008р. у адміністративній справі № 2-а-1471/08 за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсними податкового повідомлення-рішення та визнання недійсними податкових повідомлень, і

                                                                           ВСТАНОВИЛА:

Шахтарською об’єднаною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2008р. у адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсними податкового повідомлення-рішення та визнання недійсними податкових повідомлень, в якій просить скасувати зазначену постанову суду в зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема,  зазначено, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду  від 18.02.2008 року позов Державного підприємства „Шахтарськантрацит" до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції задоволено в повному обсязі. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001001542/2/1588 від 06.11.2007р. на суму штрафних санкцій 555369 (п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 04 коп. та визнано недійсними податкові повідомлення № 105270011392754 від 04.05.2007р., № 105270011393356 від 07.05.2007р., № 105270011393965 від 08.05.2007р., № 105270011394774 від 10.05.2007р., № 105270011396022 від 11.05.2007р., № 105270011397146 від 15.05.2007р., № 105270011399133 від 18.05.2007р., № 105270011400824 від 22.05.2007р., № 105270011403182 від 25.05.2007р., № 105270011403757 від 29.05.2007р., № 105270011404420 від 30.05.2007р. ЗДержавного бюджету України на користь державного підприємства „Шахтарськантрацит"  присуджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і  дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Державне підприємство „Шахтарськантрацит" є юридичною особою, зареєстроване 30.04.2003 року виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно з довідкою з ЄДРПОУ № 02-17-212 від 21.12.2006 року первинна реєстрація підприємства проведена 30.04.2003 року.

Відповідно до акту про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2006 року № 417/15/32299510 від 08.06.2007р. (а.с. 6-7), перевіркою ДП „Шахтарськантрацит", що проводилася відповідачем, встановлено порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість в сумі 1352699,20 грн.

06.11.2007 року Шахтарською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001001542/2/1588 (а.с. 8), яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 676349,64 грн. Це податкове повідомлення-рішенняприйняте за порушення позивачем п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст-. 17 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш, згідно з яким у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків, погашеної суми податкового боргу; при затримці, що перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Факт подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2007 року до податкового органу підтверджується штампом на цій податковій декларації від 20.06.2007р. і сторонами не заперечується.

Платіжними дорученнями № 1415 від 04 травня 2007 року, № 1421 від 07 травня 2007 року, № 1443 від 08.05.2007р., № 1445 від 10.05.2007р., № 1480 від 11.05.2007р. № 1508 від 15.05.2007р., № 1574 від 18.05.2007р., № 1603 від 22.05.2007р., № 1646 від 25.05.2007р., № 1659 від 29.05.2007р., № 1685 від 30.05.2007р. на загальну суму 2326800,00 грн. (а.с. 20-25) позивач сплатив податок на додану вартість, зазначивши у графі „Призначення платежу" - авансовий платіж по ПДВ за травень 2007 року.

 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку не мало місця порушення встановлених п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строків сплати податкового зобов'язання і що,зазначеними вище платіжними дорученнями сплачені зобов'язання за травень 2007 року, які безпідставно враховані відповідачем в рахунок зобов'язань попередніх звітних періодів - за лютий, березень, квітень 2006 року (відповідно до зворотного боку облікової картки платника податків та акту перевірки).

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів відповідача про правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу у відповідності з приписами пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",оскільки відповідно до наведеного   пункту  податковий   борг  погашається   попередньо   погашенню   податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.

Однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати податку на додану вартість встановлюються спеціальним Законом, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач вищевказаними платіжними дорученнями перерахував у рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2007 року загальну суму 2326800,00 грн. Штрафна санкція, нарахована згідно податкового повідомлення-рішення від 06 листопада 2007 року № 0001001542/2/1588 складає 676349,64 грн. Сума штрафних санкцій у розмірі 120980,60 грн. позивачем визнана. В зв’язку з тим, що відповідач не довів суду законну підставу нарахування суму штрафної санкції у вказаному розмірі суд визнав частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2007 року № 0001001542/2/1588 на суму 555369,04 грн. (676349,64 грн. - 120980,60 грн. = 555369,04 грн.) Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає правильним.

Податкові повідомлення – рішення № 105270011392754 від 04.05.2007р., № 105270011393356 від 07.05.2007р., № 105270011393965 від 08.05.2007р., № 105270011394774 від 10.05.2007р., № 105270011396022 від 11.05.2007р., № 105270011397146 від 15.05.2007р., № 105270011399133 від 18.05.2007р., № 105270011400824 від 22.05.2007р., № 105270011403182 від 25.05.2007р., № 105270011403757 від 29.05:2007р., № 105270011404420 від 30.05.2007р. прийняті відповідачем на підставі абз.2 п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» (а.с. 9-19).

У відповідності до зазначеного підпункту, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Як вбачається із зазначених повідомлень-рішень, відповідач розподілив суми, сплачені платіжними дорученнями у якості авансового платежу з податку на додану вартість за травень 2007 року у рахунок погашення пені у загальній сумі 51240,99 грн. Отже, відповідач, здійснюючи такий розподіл, не врахував, що вимоги абз. 2 п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» застосовуються тільки у разі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку не мала місце сплата податкового боргу позивачем, тому розподіл пені відповідачем є неправомірним.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями  195, 196, 198, 200, 205, 206  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції відмовити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2008р. у адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсними податкового повідомлення-рішення та визнання недійсними податкових повідомлень залишити без змін.

        Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:   

Судді: