Ухвала суду № 28322953, 21.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 р. Справа № 9104/150715/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Клюби В.В.,

судді Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.,

За участю представників сторін:

Апелянта (відповідач у справі): Тістечко Ю.Я.

Позивач у справі: Біла О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби м.Жовква, Львівська обл.,

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2012р. у адміністративній справі №2а-6818/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптим" м.Львів

до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби м.Жовква, Львівська обл.,

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2012р. відповідачем було проведено позапланову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаєморозрахунках з взаєморозрахунках з ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (податковий номер 20780678) за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р., ПП "Поляріс Лайт" (податковий номер 37156789) за період з 01.02.2011р. - 28.02.2011р., ПП "Неомаркет" (податковий номер 37156794) за період 01.01.2010р. по 31.12.2011р., ПП "Вікторія-Галкомсервіс" (податковий номер 34368643) за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р. (надалі Акт).

За результатами перевірки складено Акт № 350/22/20780678, яким встановлено порушення ТзОВ "Оптим":

- п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого знижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 32771,00грн., в т.ч. за листопад 2010р. в сумі 14 965,00грн., за грудень 2010р. в сумі 47806грн.

- п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого знижено податок на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет на загальну суму 58 665,00грн., в тому числі за січень 2011р. в сумі 10506,00грн., за лютий 2011р. в сумі 22833,00грн., за червень 2011р. в сумі 11500,00грн., за вересень 201р. в сумі 1386,00грн.

- п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого знижено податок на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на суму 107606,00грн., у тому числі за 4 квартал 2010р. на суму 91596,00грн. та за 1 квартал 2011р. на суму 16010,00грн.

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.07.2012р. № 0000752300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 130505,00грн., в т.ч. за основним платежем - 107606,00грн, за штрафними санкціями - 22899,00грн. та податкове повідомлення-рішення від 20.07.2012р. № 0000772300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 140585,25грн., в т.ч. за основним платежем - 121436,00 грн, за штрафними санкціями - 19149,25грн.

ТзОВ "Оптим" не погодилось з фактичними та правовими підставами, за яких винесено податкове повідомлення-рішення № 0000752300 та № 0000772300, і оскаржило їх у судовому порядку.

Господарські відносини між ТзОВ "Оптим" та ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" виникли на підставі Договору № 04/11-01 від 04.11.2010р. (а.с. 52), за яким ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж"(Підрядник) зобов'язався виконати будівельні та ремонті роботи загальною вартістю 500 000,00грн.

Первинними документами, які свідчать про виконання підрядником ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та прийняття робіт замовником ТзОВ "Оптим", є акт приймання виконаних будівельних робіт від 04.12.2009р. в якому вказано, які роботи виконувались, їх витрати, одиниця виміру, ціни, довідка про договірну ціну, підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту) (а.с. 76 -114), зокрема виконано роботи по реконструкції нежитлових приміщень під науково-медичний центр "Свята Параскевія" у м.Львові на суму 69588,00грн., 23444,00грн., 26853,00грн., роботи по демонтажу паркетного покриття та укладання керамічної плитки в їдальні санаторію на суму 52528,19грн., роботи по монтажу приточно-витяжних установок з рекуператором на суму 5700,00грн. Виконання ремонтно-будівельних робіт підтверджується рекламним буклетом Науково-медичного центу святої Параскевії, який засвідчує, що центр розпочав роботу.

Виписано податкові накладні від 28.10.2010р. на суму 32223,60грн., від 29.12.2010р. на суму 63033,83грн., від 28.12.2010р. на суму 28132,80грн., від 14.03.2011р. на суму 69000,00грн. (а.с. 72 -75). До складу валових витрат підприємством віднесено 172413,19грн. у 4 кварталі 2010р..

ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 1003000076 від 12.09.2010р. та мало ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури від 17.08.2010р. (серія АВ № 558208).

ДПІ встановлено розбіжність між податковим зобов'язанням ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та податковим кредитом ТзОВ "Оптим" за грудень 2010р. в сумі 20565,04грн, за березень 2011р. -11500,00грн.

Актом Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області від 17.05.2012р. № 129/227/35554567 встановлено нікчемність правочинів, укладених ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" внаслідок неможливості фактичного здійснення господарської діяльності через відсутність майна, матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу. Встановлено, що Товариство не знаходиться за зареєстрованим місцем знаходження, документації для перевірки не надало; у зв'язку із поданням недостовірних даних ліцензію на будівельну діяльність було скасовано 24.02.2012р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012р. у справі № 2а-10972/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012р., частково задоволено позов ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж": визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складення Акту № 803/23-3554567 від 11.11.2011р., в якому зроблено ті ж самі висновки, що були зроблені згодом в Акті від 17.05.2012р. № 129/227/35554567.

Господарські відносини між ТзОВ "Оптим"(покупець) та ПП "Вікторія-Галкомсервіс" (продавець) виникли на підставі договору № 13/09-11 від 13.09.2011р. (а.с. 54), предметом якого була купівля-продаж будівельних матеріалів та обладнання.

На виконання зазначеного договору ПП "Вікторія-Галкомсервіс" передало ТзОВ "Оптим" будівельні матеріали та обладнання, що підтверджується податковими та видатковими накладними від 14.09.2011р. № РН-9-14003 на суму 57960,00грн., від 14.09.2011р. № 19 на суму 97960,00грн., від 14.09.2011р. № РН-9-14002 на суму 24995,21грн., від 14.09.2011р. № 18 на суму 24995,21грн. (а.с. 68 -71).

ПП "Вікторія-Галкомсервіс" було платником податку на додану вартість відповідно свідоцтва № 100286166 від 02.06.2010р. та мало ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури від 01.09.2010р. (серія АВ № 558707).

ДПІ встановлено розбіжність між податковим зобов'язанням ПП "Вікторія-Галкомсервіс" та податковим кредитом ТзОВ "Оптим" за вересень 2011р. в сумі 13825,87грн.

Актом перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 30.11.2011р. № 3180/375/23-118/34368643 встановлено нікчемність правочинів, укладених ПП "Вікторія-Галкомсервіс", внаслідок неможливості фактичного здійснення господарської діяльності через відсутність майна, матеріальних та трудових ресурсів, економічно та технічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу. Підприємство відсутнє за місцем знаходження.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. № 2а-14039/11/1370 частково задоволено позовні вимоги ПП "Вікторія-Галкомсервіс": визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Вікторія-Галкомсервіс", за результатами якої складено Акт від 30.11.2011р. № 3180/375/23-118/34368643. На час розгляду справи постанова не набрала законної сили.

Господарські відносини між ТзОВ "Оптим"(покупець) та ПП "Неомаркет"(продавець) виникли на підставі Договору № 01/11-01 від 01.11.2010р. (а.с. 56), предметом якого була купівля-продаж будівельних матеріалів та обладнання.

На виконання договору ТзОВ "Оптим" отримувало від ПП "Неомаркет" будівельні матеріали, що підтверджується прибутковими, податковими та відповідними видатковими накладними від 15.11.10р. № РН-11-150002 на суму 6284,72грн., від 15.11.2010р. № 50 на суму 6284,72грн., від 20.12.2010р. № РН-12-200001 на суму 62667,00грн., від 20.12.2010р. № 109 на суму 62667,00грн. (а.с. 64 -66).

ПП "Неомаркет" було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 1003100301396 від 15.09.2010р. ДПІ встановлено розбіжність між податковим зобов'язанням ПП "Неомаркет" та податковим кредитом ТзОВ "Оптим" за листопад 2010р. в сумі 1047,46грн., за грудень 2010р. в сумі 10444,50грн.

Актом перевірки Алчевської ОДПІ від 10.02.2012р. № 316/231-37156794 встановлено нікчемність правочинів, укладених ПП "Неомаркет", внаслідок неможливості фактичного здійснення господарської діяльності через відсутність майна, матеріальних та трудових ресурсів, економічно та технічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.01.2012р. у справі № 2а-11079/11/1270 залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012р., частково задоволено позов ПП "Неомаркет": визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Неомаркет", за результатами якої складено Акт від 11.11.2011р. № 1804/231-37156794; визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську щодо викладення в Акті перевірки висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП "Неомаркет". Згодом ці ж самі висновки та з тих самих підстав було зроблено в Акті перевірки Алчевської ОДПІ від 10.02.2012р. № 316/231-37156794.

Господарські відносини між ТзОВ "Оптим"(покупець) та ПП "Поляріс Лайт"(продавець) виникли на підставі Договору № 01/12-01 від 01.12.2011р. (а.с. 58), предметом якого була купівля-продаж будівельних матеріалів та обладнання.

На підставі цього Договору ТзОВ "Оптим" отримувало від ПП "Поляріс Лайт" будівельні матеріали та обладнання, що підтверджується податковими та видатковими накладними від 24.12.2010р. № 94 на суму 13856,75грн., від 27.12.2010р. № РН-РН-12-2704 на суму 9954,68грн., від 27.12.2010р. № 93 на суму 9954,68грн. (а.с. 60-63). З Акту перевірки від 09.07.2012р. вбачається, що зазначені вище первинні документи по взаємовідносинах з контрагентами були надані.

До складу валових витрат ТзОВ "Оптим" віднесено 200551,00грн., в т.ч. за 4 кв. 2010р. -136510,00грн., у 1 кв. 2011р. -64041,00грн.

ПП "Поляріс Лайт" було платником податку на додану вартість відповідно свідоцтва № 100299892 від 01.09.2010р.

ДПІ встановлено розбіжність між податковим зобов'язанням ПП "Поляріс Лайт" та податковим кредитом ТзОВ "Оптим" за грудень 2010р. в сумі 27301,91грн, за лютий 2011р. -22833,06грн.

Актом перевірки Алчевської ОДПІ від 11.11.2011р. № 1801/231-37156789 встановлено нікчемність правочинів, укладених ПП "Поляріс Лайт", внаслідок неможливості фактичного здійснення господарської діяльності через відсутність майна, матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2012р. у справі № 2а-11262/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012р., частково задоволено позов ПП "Поляріс Лайт": визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Поляріс Лайт", за результатами якої складено Акт від 11.11.2011р. № 1801/231-37156789; визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП "Поляріс Лайт", викладені в Акті перевірки від 11.11.2011р. № 1801/231-37156789.

ДПІ вважає сумнівними господарські операції ТзОВ "Оптим" з ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", ПП "Поляріс Лайт", ПП "Неомаркет", ПП "Вікторія-Галкомсервіс". В основу таких тверджень покладено акти проведення перевірок контрагентів ТзОВ "Оптим", якими встановлено відсутність у них необхідних умов для досягнення економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. На думку ДПІ, це свідчить про фактичне не здійснення ними господарської діяльності (безтоварність операцій), а, відповідно, і операцій з ТзОВ "Оптим".

Представник позивача в обґрунтування необ'єктивності та протиправності висновків податкового органу пояснив, що правочини, які було укладено між ТзОВ "Оптим" з ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", ПП "Поляріс Лайт", ПП "Неомаркет", ПП "Вікторія-Галкомсервіс" не є фіктивними, адже мали намір настання правових наслідків, що документально підтверджено .

Між сторонами відсутній спір щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувались під час перевірки та під час судового розгляду. Водночас, відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій ТзОВ "Оптим" з ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", ПП "Поляріс Лайт" ПП "Неомаркет", ПП "Вікторія-Галкомсервіс".

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правомірно виходив з наступного:

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначено, внаслідок порушення, як стверджував відповідач, ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств.

Податковий орган вважає, що господарські операції між ТзОВ "Оптим" з ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", ПП "Поляріс Лайт", ПП "Неомаркет", ПП "Вікторія-Галкомсервіс" такими, що не відбулись в дійсності, а правочини -такими, що порушують публічний порядок, оскільки e підприємств відсутні будь-які ресурси для здійснення господарської діяльності, а тому й не могли самостійно виконувати зобов'язання.

Оцінюючи надані і досліджені в судовому засіданні докази, cуд погоджується з позицією суду першої інстанції та вважає доводи податкового органу безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях. Реальність купівлі будівельних матеріалів та обладнання ПП "Поляріс Лайт", ПП "Неомаркет", ПП "Вікторія-Галкомсервіс" та виконання робіт ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" підтверджується первинними документами (накладними та платіжними документами, актами).

В основу Акту перевірки платника ТзОВ "Оптим" та виявлених порушень по ПДВ покладено дані Акту перевірки Ленінської МДПІ в м.Луганську Луганській області від 17.05.2012р. платника - ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", акту перевірки Алчевської ОДПІ від 11.11.2011р. платника - ТзОВ "Поляріс Лайт", від 01.12.2010р платника - "Неомаркет", акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 30.11.2011р. Фактично проведеними перевірками відносно всіх платників встановлено відсутність основних фондів, нерухомості, транспорту, трудових ресурсів. Однак, суд вважає, що ці обставини не можуть бути покладені в основу висновків про безтоварність операцій з ТзОВ "Оптим", неможливість ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", ПП "Поляріс Лайт", ПП "Неомаркет", ПП "Вікторія-Галкомсервіс" здійснювати господарську діяльність з причин відсутності необхідних об'єктів, фондів, ресурсів. Судом не взято до уваги ці твердження, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджено належними доказами. ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС цих обставин не встановила і під час судового розгляду не довела письмовими доказами, а лише використала дані інших податкових органів, викладених в актах перевірок, які станом на час розгляду цієї справи оскаржуються. Судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено протиправність дій ДПІ, які складали ці акти, щодо викладення в актах перевірки висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів. Таким чином, ці акти, як докази, одержані з порушенням закону. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Суд відзначає, що за наявності первинних документів про виконання будівельних та ремонтних робіт, а також купівлі будівельних матеріалів та обладнання "Лугпромстройсантехмонтаж", ПП "Поляріс Лайт", ПП "Неомаркет", ПП "Вікторія-Галкомсервіс", доказів здійснення господарської діяльності ТзОВ "Оптим", відсутні докази безтоварності цих операцій. Належних і допустимих доказів, які б це спростовували, відповідачем не надано.

Відносно висновків ДПІ про нікчемність правочинів, судом зазначено наступне:

Відповідно до вимог ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно довимог ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

У Постанові Пленуму від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (п. 18 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9).

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ТзОВ "Оптим" і ТзОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", ПП "Поляріс Лайт", ПП "Неомаркет", ПП "Вікторія-Галкомсервіс" ґрунтуються на тому, що під час їх вчинення не було дотримано ч. 5 ст. 203 ЦК України і ці правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Такий висновок є помилковим. Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковим органом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у ТзОВ "Оптим" на вчинення правочину без наміру створити наслідки, які ними передбачені. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо придбання товару, виконання робіт. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Аналогічне тлумачення повноважень органів державної податкової служби наведене в Постанові Вищого Адміністративного Суду від 14.11.2012р. у справі К/9991/50772/12.

Під час складення Акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконано, фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущеннях про неспроможність контрагента позивача підприємства виконувати поставку та зберігання товару. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагентів за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. До того ж, самі ці звіти (декларації) суду як докази відповідачем надано не було. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних дій та їх упередженість.

Виходячи із вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, ці обставин повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

Як наслідок безпідставності висновків про нікчемність правочинів та відсутність мети до реального настання правових наслідків, не відповідають закону і висновки податкового органу про порушення ТзОВ "Оптим" податкового законодавства, в результаті чого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Відтак, не відповідають закону і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В розумінні ст. 3 КАС України, рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.07.2012р. № 0000752300 на суму за основним платежем 107606,00грн, за штрафними санкціями - 22899,00грн. та податкове повідомлення-рішення від 20.07.2012р. № 0000772300 на суму за основним платежем 121436,00грн, за штрафними санкціями - 19149,25грн., прийняті за межами повноважень, наданих податковому органу, необґрунтовано, тому судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України, на користь ТзОВ "Оптим" підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2146 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд-

УХВАЛИВ :

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби м.Жовква, Львівська обл., на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2012р. у адміністративній справі №2а-6818/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптим" м.Львів до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби м.Жовква, Львівська обл., про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

2.Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2012р. у адміністративній справі № 2а-6818/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптим" м.Львів до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби м.Жовква, Львівська обл.,про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя В.В. Клюба

Суддя Я.С. Попко