Ухвала суду № 28322896, 21.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 р. Справа № 9104/66023/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Клюби В.В.,

судді Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.,

За участю представників сторін:

Апелянта (позивач у справі): Ткач М.Я.

Відповідач у справі: Карпин Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Компанія "Орієнтир"м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2012р. у адміністративній справі № 2а-14627/11/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Компанія "Орієнтир" м.Львів

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова, м.Львів

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Компанія "Орієнтир" (далі - ТзОВ "Інвестиційна Компанія "Орієнтир") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0012181501 від 20.10.2011р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 р. по справі № 2а-14627/11/1370 у задоволенні адміністративного позову позов ТзОВ "Інвестиційна Компанія "Орієнтир" відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, ТзОВ "Інвестиційна Компанія "Орієнтир" подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задоволити адміністративний позов.

Представник апелянта (позивача у справі) ТзОВ "Інвестиційна Компаниія"Орієнтир" в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просив її задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін: апелянта (позивача у справі) та відповідача у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, м.Львів (ДПІ) проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з податку на прибуток за другий квартал 2011р., за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки податкової звітності виявлених помилок (порушень) № 3048/15-1/32435487 від 06.10.2011р.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ "Інвестиційна Компанія "Орієнтир" п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у другому кварталі 2011р. в сумі 10866580,00грн.

За результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2011р. № 0012181501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10866580,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, вимог апеляційної скарги та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегією суддів встановлено, що спір між сторонами виник у зв'язку із включенням позивачем до складу від`ємного значення об`єкта оподаткування по податку на прибуток у 2 кварталі 2011р. збитків (показника від'ємного значення) за результатами діяльності у 2009 та 2010рр.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини врегульовуються положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р., з наступними змінами і доповненнями та Податкового кодексу України, який набрав законної сили 01.01.2011р., крім розділу ІІ цього Кодексу, який набрав чинності 01.04.2011р. та визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010р. норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

За вимогами п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010р. У 2011р. сума від'ємного значення, яку, відповідно до абзацу першого цього пункту, не було враховано у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Однак, 01.04.2011р. за вимогами пункту 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втратив чинність, тому з 01.04.2011р. відносини щодо оподаткування податком на прибуток регулюються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно із вимогами пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється із урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз положень наведеної правової норми свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011р. показника від'ємного значення за підсумками 1-го кварталу 2011р. пов'язується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі, а тому її положення не поширюються на об'єкти оподаткування, що виникли у 2010 чи у 2009рр. і регулювались положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який втратив чинність 01.04.2011р.

Протилежний підхід означатиме надання зворотної сили пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України в більшому обсязі, ніж це передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999р. № 1-рп/99 Конституційний суд прийшов до висновку про те, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі. Цей принцип закріплений і у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, у зв'язку із набранням з 01.04.2011р. чинності розділу ІІ Податкового Кодексу України та відсутності у ньому посилання на врахування у 2 кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2009 та 2010рр., що увійшло до першого кварталу 2011р. відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0012181501 від 20.10.2011р.

Таким чином, Львівський адміністративний окружний суд ухвалив законне рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись вимогами ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

суд, -

УХВАЛИВ :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Компанія "Орієнтир"м.Львів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2012р. у адміністративній справі № 2а-14627/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Компанія "Орієнтир" м.Львів до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова, м.Львів про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

2.Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2012р. у адміністративній справі № 2а-14627/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Компанія "Орієнтир" м. Львів до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, м.Львів про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя В.В. Клюба

Суддя Я.С. Попко