Ухвала суду № 28322863, 14.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2012 р. Справа № 9104/95911/12

головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Попка Я.С.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Драбчук М.С.,

за участю представників сторін:

апелянта (відповідача у справі):Іщука К.В.

позивача у справі: Курила В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові

апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби, м.Тернопіль,

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. у справі № 2а-1970/2345

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій"", м.Тернопіль,

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби, м.Тернопіль,

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій" (далі - ТзОВ "Торговий дім "Теркурій") звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі - Тернопільська ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001672305 від 22.03.2011р.

Позовні вимоги ТзОВ Торговий дім "Теркурій" аргументовано незаконністю та необгрунтованістю висновків, викладених в Aкті планової виїзної перевірки № 12933/23-522/33768503 від 17.12.2010р., на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, зокрема:

- щодо необхідності віднесення до валового доходу суми заборгованості Позивача перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, адже така не являється безповоротною фінансовою допомогою, оскільки на момент проведення перевірки по вказаному зобов'язанню не сплив строк позовної давності;

- щодо завищення позивачем валових витрат, оскільки вказане спростовується первинними документами, які підтверджують факти здійснення господарських операцій з контрагентами;

- щодо нарахування штрафних санкцій по новому Податковому кодексі України за порушення нібито допущенні Позивачем ще до 01.01.2011р., адже відповідно до ст. 58 Конституції України закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. у справі № 2-а/1970/2345/11 позов ТзОВ "Торговий дім "Теркурій" задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001672305 від 22.03.2011р.

У поданій апеляційній скарзі Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби просить скасувати вказану постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував того, що заборгованість в сумі 12858,90грн., яка існує у позивача перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 є безповоротною фінансовою допомогою в силу того, що 04.02.2009р. остання була знята з обліку, відтак, діяльність ФОП ОСОБА_3 припинена.

Крім того, апелянт посилається на те, що при проведенні перевірки підприємства позивача за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р. не враховано витрати у сумі 585 210,00грн. за 2008р. та 896 098,00грн. за 1 квартал 2009р., адже вказаний податковий період вже обревізований, а у попередньому акті перевірки не було зафіксовано того, що Товариство має залишок невідображених у податкових деклараціях валових витрат за вищезазначений період.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені в ній доводи, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін: апелянта (позивача у справі) та позивача у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 17.12.2010р. було складено Акт №12933/23-522/33768503 про результати планової виїзної перевірки ТзОВ"Торговий дім "Теркурій" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р.

У зв'язку зі скасуванням та частковим скасуванням податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі вищевказаного Акта перевірки, 22.03.2011р. Відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0001672305, яке оскаржується позивачем, про донарахування останньому грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 470946,55грн., в тому числі: 376757,20грн. основного платежу та 94189,35грн. штрафних (фінансових) санкцій. Встановлено порушення позивачем п. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4, п. 5.1., п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Львівський апеляційний адміністративний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заборгованість Позивача перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у розмірі 12858,90грн. не є безповоротною фінансовою допомогою, відтак вказана сума не повинна була вноситись Позивачем до складу валового доходу, виходячи з наступного.

Згідно із вимогами п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових доходів, зокрема, відносяться суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді.

Відповідно до вимог п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1 цього Закону, до безповоротної фінансової допомоги відносять суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно із вимогами ст.ст. 256 - 262 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

На момент здійснення планової виїзної перевірки трирічний строк позовної давності щодо заявлення вимоги про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 12858,90грн. за накладною від 01.07.2008р. №01/07-01 не минув, а оскільки чинним законодавством України передбачено застосування позовної давності у тому числі й при заміні кредитора в зобов'язанні, то можливим є пред'явлення до боржника вимог нових кредиторів в межах трирічного строку, навіть у разі припинення (ліквідації) первісного кредитора.

Таким чином, як правильно вказує Тернопільський окружний адміністративний суд у оскаржуваному рішенні, зняття ОСОБА_3 з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності у відповідних державних органах не є підставою для припинення зобов'язань, оскільки глава 50 Цивільного кодексу України містить вичерпний перелік таких підстав.

Виходячи з наведених обставин, Суд вважає, що на момент проведення планової виїзної перевірки, заборгованість Позивача перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не підпадала під ознаки безповоротної фінансової допомоги, відтак у Позивача не було обов'язку включення відповідної суми до складу валового доходу.

Безпідставними є також посилання Апелянта на завищення Позивачем сум валових витрат, зокрема його вказівка на те, що при проведенні перевірки ТзОВ "Торговий дім "Теркурій"" за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р. не враховано витрати у сумі 585 210,00грн. за 2008р. та 896 098,00грн. за 1 квартал 2009р., адже вказаний податковий період уже обревізований, а в попередньому акті перевірки не було зафіксовано того, що Товариство має залишок невідображених у податкових деклараціях валових витрат за вищезазначений період.

Відповідно до вимог п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р., якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем самостійно було виявлено заниження ним сум валових витрат за 2008 та 2009рр., у зв'язку з чим, відповідно до п. 1.5. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, а також п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. Товариство включило суму помилково неврахованих валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2009р. у декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009р. (річна декларація) в рядку 04.1 та відповідно рядку 06 декларації, а також у рядку 05.2 самостійно виявлені помилки за результатами попередніх періодів декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2010р. ТзОВ "Торговий дім "Теркурій"" було відображено невраховані 585210,00грн. витрат, понесених ним у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) в попередньому обревізованому Тернопільською ОДПІ періоді (2008р.).

Таким чином, валові витрати ТзОВ "Торговий дім "Теркурій" підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а також Аудиторським звітом ТзОВ "Аудиторсько-консультаційна фірма "Орієнтир-Т" № 06-11 від 26.07.2011р. про розрахунок витрат на придбання товарів (робіт, послуг) ТзОВ "Торговий дім "Теркурій" за 2008 та 2009рр. в контексті Закону України "Про податок на прибуток підприємств". Більше того, відповідно до Висновку судово-економічної експертизи від 21.02.2012р. № 1444 документально не підтверджуються висновки акта перевірки Тернопільської ОДПІ № 12933/23-522/33768503 від 17.12.2010р. щодо завищення підприємством задекларованих показників валових витрат за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р. всього в сумі 1 858534,80грн. в тому числі, за 4 квартал 2009р. в сумі 1117982,50грн., за І квартал 2010р. в сумі 647639,3грн., за 2 квартал 2010р. в сумі 92913,00грн.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у Відповідача були відсутні правові підстави для нарахування ТзОВ "Торговий дім "Теркурі" штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення № 0001672305 від 22.03.2011р., адже за порушення, котрі були вчиненні у попередніх періодах та виявлені після дати набрання чинності Податковим кодексом України, не допускається застосування санкцій, що не були передбачені нормативно-правовими актами до 01.01.2011р. Припис ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі стосується усіх законів.

Таким чином, Тернопільський адміністративний окружний суд ухвалив законне рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись вимогами ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби, м.Тернопіль, на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. у справі № 2а-1970/2345 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій"", м.Тернопіль, до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби, м.Тернопіль, про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

2.Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. у справі № 2а-1970/2345 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Теркурій"", м.Тернопіль, до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби, м.Тернопіль, про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Я.С. Попко

Суддя В.П. Сапіга