Рішення № 28322286, 20.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/14422-2012 20.12.12

За позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Флінт»

про стягнення 151,46 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Тодорович В.П. -предст.,

від відповідача - не з'явився

В судовому засіданні 20.12.2012 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 301,56 грн. відшкодування витрат по сплаті податку на землю, пені -10,47 грн., 3%річних -2,21 грн. (з урахуванням поданих разом з позовом уточнень позовних вимог), а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/14422-2012, розгляд справи було призначено на 08.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012, у зв'язку з неявкою представників відповідача, розгляд справи було відкладено до 27.11.2012.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 27.11.2012 справу № 5011-47/14422-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/14422-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 20.12.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.12.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/14422-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду, який ухвалою від 19.12.2012 прийняв вказану справу до провадження та призначив на 20.12.2012.

08.11.2012 позивачем через канцелярію суду було подано довідку про заборгованість відповідача, згідно якої позивач наголошував, що по договору № 892 відповідачу нараховано до сплати 351,82 грн. з відшкодування податку на землю.

В судовому засіданні 20.12.2012 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач всупереч умов договору № 892 на відшкодування плати за землю від 01.07.2005, не сплатив позивачу в якості відшкодування витрат останнього податку за землю за період з 01.03.2012 по 25.09.2012 в сумі 301,56 грн. (з урахуванням поданих разом з позовом уточнень позовних вимог).

Відповідач у судові засідання 08.11.2012, 20.12.2012 своїх представників не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду - не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань повідомлявся належним чином за адресою юридичного місцезнаходження. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений в своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2005 між позивачем - Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України, як землекористувачем, та відповідачем -ТОВ «Флінт», як орендарем приміщення, було укладено договір № 892 (далі -договір № 892), відповідно до умов якого відповідач, як орендар приміщення, відшкодовує землекористувачу (позивачу) плату за землю відповідно до розрахунку (додаток № 1 до договору) при користуванні приміщенням, яке розташоване за адресою: м. Київ. вул.. Ракетна, 26, площею 35 кв.м. (п. 1.1).

Умовами договору № 892 сторони визначили, що орендар приміщення зобов'язується своєчасно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати відшкодування податку на землю (п. 2.2), при несвоєчасній оплаті одержаних рахунків орендар приміщення сплачує пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочки (п. 3.3).

Сторонами договору № 892 узгоджено Додаток № 1 «Розрахунок по відшкодуванню плати за землю».

01.01.2006 між позивачем - Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України, як землекористувачем, та відповідачем -ТОВ «Флінт», як орендарем приміщення, було укладено додаткову угоду до договору № 892, відповідно до якої сторони узгодили, що при несвоєчасній сплаті одержаних рахунків, орендар приміщення сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Відповідно до рахунків позивача, сформованих до договору № 892, за період з 01.03.2012 по 25.09.2012, загальна сума відшкодування витрат останнього податку за землю за період з 01.03.2012 по 25.09.2012 складає 351,82 грн., а саме -за березень 2012 -50,26 грн., за квітень 2012 -50, 26 грн., за травень 2012 -50,26 грн., за червень 2012 -50,26 грн., за липень 2012 -50.26 грн., за серпень 2012 -50,26 грн., за вересень 2012 -50.26 грн.

Відповідно до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що згідно умов договору № 892, відповідач, як орендар, зобов'язався сплачувати позивачу відшкодування плати за землю за відповідні місяці користування. Так, за період користування з 01.03.2012 по 25.09.2012 у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати останнього податку за землю в сумі 301,56 грн. (з урахуванням поданих разом з позовом уточнень позовних вимог), а саме -за березень 2012 -50,26 грн., за квітень 2012 -50,26 грн., за травень 2012 -50,26 грн., за червень 2012 -50,26 грн., за липень 2012 -50.26 грн., за серпень 2012 -50,26 грн., на які позивачем було сформовано відповідні рахунки до сплати.

Проте, відповідач всупереч умов договору № 892, у визначений договором строк, а саме до 20 числа місяця, наступного за звітним, не сплатив позивачу в якості відшкодування витрат останнього податку за землю за період з 01.03.2012 по 25.09.2012 в сумі 301,56 грн. (з урахуванням поданих разом з позовом уточнень позовних вимог), у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем станом на момент вирішення спору наявна непогашена заборгованість в сумі 301,56 грн. по договору № 892. Доказів її погашення суду станом на момент вирішення спору не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 301,56 грн., заявлена в заяві про уточнення позовних вимог - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.

Також, за прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 892, позивачем заявлено до стягнення 10,47 грн. пені та 2,21 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи те, що у відповідача перед позивачем станом на момент вирішення спору наявна непогашена заборгованість в сумі 301,56 грн. по договору № 892, відповідачем прострочено виконання свого обов'язку по її погашенню у визначений договором строк, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та пені.

Перевіривши надані позивачем в уточненнях позовних вимог розрахунки пені та 3 % річних, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 10,47 грн. та 3 % річних в сумі 2,21 грн. - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флінт»(код ЄДРПОУ 32050010, місцезнаходження: 01035, м. Київ, пров. Киянівський, 3-7) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 05416923, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул.Боженко,11) суму основного боргу в розмірі 301 (триста одну) грн.. 56 коп., пеню -10 (десять) грн. 47 коп., 3% річних -2 (дві) грн. 21 коп., а також витрати по сплаті судового збору -1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.