Ухвала суду № 28322245, 06.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2012 р. м. Київ К-31773/10

№ К-31773/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції (ДПІ) у Менському районі Чернігівської області

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року

у справі № 2-а-12307/09/0270 Київського апеляційного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро»» (ТОВ)

до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро»звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області про скасування рішення від 11 вересня 2009 року № 0000722300/1836/23.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року у задоволенні позову відмолено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року апеляційну скаргу ТОВ «Інтрансагро»задоволено: постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року скасовано, позов задоволено: скасовано рішення № 0000722300/1836/23 про застосування до ТОВ «Інтрансагро»штрафних санкцій у розмірі 7520,00 грн.

Висновок суду апеляційної інстанції про неправомірність зазначеного рішення вмотивований тим, що обмеження відносно граничної суми готівкових розрахунків, які встановлені постановою Національного банку України № 32 від 09 лютого 2005 року, не розповсюджуються на розрахунки суб'єктів господарювання між собою під час закупівлі у виробників сільськогосподарської продукції, а тому, враховуючи що позивач 04 квітня 2008 року був зареєстрований як юридична особа, основним видом діяльності якої за КВЕД є вирощування зернових та технічних культур, висновок контролюючого органу про перевищення позивачем граничної суми готівкових розрахунків є неправомірним.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування цієї постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в Менському районі Чернігівській області проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року, за наслідками якої складено акт № 365/23-023/33684523 від 28 серпня 2009 року.

За висновками акту ТОВ «Інтрансагро»порушило, зокрема, пункт 2.3 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 637 від 15 грудня 2004 року, що виразилося у проведенні позивачем через касу готівкових розрахунків на суму понад 10000,00 грн., а саме: 29 вересня 2008 року у відповідності до касової книги позивачем проведено готівкові розрахунки за товар (овес у кількості 199 цнт) на 13930,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 11 вересня 2009 року № 0000722300/1836/23, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7520,00 грн.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 (далі по тексту -Положення № 637)

Виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) (пункт 2.7 Положення № 637).

Відповідно до пункту 2.3 Положення № 637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними спеціальними платіжними засобами.

Зазначені обмеження не поширюються на: а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами; б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу; в) використання коштів, виданих на відрядження.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 09 лютого 2005 року № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2005 року за № 410/10690, встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення), у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Відповідно до пункту 2.3 «ґ»Положення № 637 зазначені обмеження не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції (далі - сільськогосподарська продукція), визначений Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Відповідно до пункту 2.15 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обмеження відносно граничної суми готівкових розрахунків, які встановлені постановою Національного банку України № 32 від 09 лютого 2005 року, не розповсюджуються на розрахунки суб'єктів господарювання за закуплену у виробників сільськогосподарської продукції, а відтак з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо державної реєстрації позивача як юридичної особи, що здійснює такий вид діяльності за КВЕД, як вирощування зернових та технічних культур; продажу позивачем зерна СПД ОСОБА_4 за 13930,00 грн., вирощеного ним самостійно на орендованій ним земельній ділянці; показників основних економічних показників роботи сільськогосподарських підприємств за 2008 рік форми № 50 сг щодо вироблення позивачем у цьому році продукції рослинництва, в тому числі овес вагою 4824 цнт, виробничою собівартістю 631,3 тис. грн., висновок суду апеляційної інстанції є юридично правильним.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак