Ухвала суду № 28319932, 02.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-566/11/2770

02.10.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Приватного підприємства "Фассі"- ОСОБА_2, наказ № б/н, від 01.05.2003,

представник відповідача- Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби- Таточенко Інна Віталіївна, довіреність № 10/9/10-025 від 12.03.12,

розглянувши матеріали справи № 2а-566/11/2770 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А. ) від 31.05.11

за позовом Приватного підприємства "Фассі" (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби ( вул. Пролетарська, буд. 24, м. Севастополь, 99014).

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.05.2011 позовні вимоги Приватного підприємства "Фассі" задоволені: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя № 0003931530/0 від 01 грудня 2010 року про донарахування Приватному підприємству «Фасси»податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 20 588,31 грн., з яких 19 607,91 грн.- за основаним платежем, 980,4 грн. -за штрафними санкціями.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.05.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, представник відповідача на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови наполягав.

З матеріалів справи вбачається, що 24 листопаду 2010 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя проведено камеральну перевірку податкової декларації Приватного підприємства «Фассі»з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік.

Згідно акту перевірки від 24 листопаду 2010 року № 1/10/15-346/24691902 (а.с. 22) встановлено порушення статті 21 Закону України «Про оренду землі», яке виразилося у заниженні підприємством ставки плати за землю з 3 % від грошової оцінки земельної ділянки до 2%, що призвело у свою чергу до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя 01 грудня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003931530/0 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 20 588,31 грн., з яких за основним платежем -19 607,91 грн., за штрафними санкціями - 980,4 грн. (а.с. 23).

Не погодившись з зазначеним рішенням податкового органу, позивач оскаржив його у адміністративному порядку, звернувшись до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя з первинною скаргою.

Рішенням виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя від 02 лютого 2011 року за вих. № 301/10/25-022 скаргу Приватного підприємства «Фассі»залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2010 року № 0003931530/0 - без змін.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" (який діяв до 01 січня 2011 року) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

За правилами статті 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 15 зазначеного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час надання позивачем до податкового органу розрахунку з орендної плати за землю на 2008 рік) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Севастопольської міської Ради від 03 червня 2003 року № 968 «Про надання в оренду земельної ділянки ПП «Фассі»в УП мікрорайоні Камишової бухти для обслуговування тимчасової автостоянки»позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,4563 га.

На підставі вказаного рішення між Севастопольською міською Радою та Приватним підприємством «Фассі»06 квітня 2004 року укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої в УІІ мікрорайоні Камишової бухти м. Севастополя, загальною площею 0,4563 га. (а.с. 27-33).

Річна оренда плата, відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 договору, складає 2% від грошової оцінки земельної ділянки.

Підпунктом 3.1 пункту 3 договору оренди строк його дії встановлений до 01 серпня 2007 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28 травня 2008 року, яке набрало законної сили 13 червня 2008 року та яким договір оренди земельної ділянки від 06 квітня 2004 року, укладений між Севастопольською міською Радою та Приватним підприємством «Фассі», визнаний поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, встановлено, що з дати укладання та протягом дії договору оренди земельної ділянки від 06 квітня 2004 року цей договір сторонами у відповідності до чинного законодавства не розірваний, а тому Приватне підприємство «Фассі»на час прийняття цього рішення є законним користувачем земельної ділянки площею 0,4563 га, яка розташована в місті Севастополі, УІІ мікрорайоні Камишової бухти.

Враховуючи, що відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, факт продовження дій договору від 06 квітня 2004 року після 01 серпня 2007 року на тих самих умовах встановлений Господарським судом м. Києва та не підлягає доказуванню у ході розгляду даної справи.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28 травня 2008 року рішенням Севастопольської міської Ради від 11 листопаду 2008 року № 5773 «Про поновлення ПП «Фассі»договору оренди земельної ділянки площею 0,4563 га, розташованої у УІІ мікрорайоні Камишовської бухти для обслуговування тимчасової автостоянки (без права капітального будівництва)»поновлено договір оренди земельної ділянки від 06 квітня 2004 року строком де 01 серпня 2011 року (а.с. 78).

31 січня 2008 року за вхідним № 1278 Приватним підприємством «Фассі»до Державне; податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя надано декларацію з орендне: плати за земельні ділянки державної і комунальної власності із зазначенням зобов'язання з г 2008 рік у розмірі 39 215,84 грн. з щомісячним платежем 3267,99 грн. (за грудень 2008 року -3267,95 грн.), виходячи з розміру орендної плати 2% від грошової оцінки земельної ділянки, яз: передбачено договором від 06 квітня 2004 року (а.с.84).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що податкове зобов'язання з орендної плати за землю у 2008 році, яке самостійно визначене підприємством, своєчасно та у повному обсязі сплачено позивачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та не оспорюється відповідачем (а.с. 72 - 77).

Отже, позивачем виконано обов'язок щодо нарахування та сплати до бюджету відповідних платежів.

Так, відповідач визначив позивачу податкове зобов'язання з орендної плати за землю нй 2008 рік у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, на підставі статті 21 Закону України "Про плату за землю" зі змінами, внесеними підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-ІУ від 28.12.2007р. та Законом України від 03.06.2008 р. N 309-УІ.

При цьому, положення пунктів 7, 8 розділу II Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-ІУ від 28.12.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № Ю-рп/2008.

Відповідно до Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, зазначені положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Що стосується змін, внесених Законом України № 309-УІ від 03 червня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд зазначає, що у даній редакції стаття набрала чинності 04 червня 2008 року, при тому, що податкова декларація з орендної плати за землю на поточний 2008 рік була надана позивачем до податкового органу 31 січня 2008 року, як того вимагає стаття 14 Закону України «Про плату за землю». Тобто, відповідач у порушення статті 58 Конституції України, допустив зворотну дію Закону у часі.

Судова колегія зазначає, що відповідач в порядку статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав суду доказів того, що при визначенні Приватному підприємству «Фассі»податкового зобов'язання з орендної плати за землю, виходячи із розрахунку 3% від грошової оцінки землі, він діяв у спосіб, що передбачений нормами діючого податкового законодавства стосовно земельних правовідносин.

Отже, дії відповідача є неправомірними, а тому вимоги підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 31.05.11 у справі № 2а-566/11/2770 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 31.05.11 у справі № 2а-566/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко