Ухвала суду № 28317963, 18.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 р. Справа № 41387/12 /9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання - Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова до ОСОБА_1 про стягнення податку власників транспортних засобів, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2011 року Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податку власників транспортних засобів на суму 928134 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначала, що ОСОБА_1 є власником 29 транспортних засобів і згідно вимог Закону України "Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин та механізмів", при реєстрації зазначених автомобілів зобов'язаний був сплатити податок з власників транспортних засобів до місцевого бюджету Сихівського району. Однак, фактично в дійсності відповідачем податок сплачений не був, а тому такий підлягає стягненню податковим органом в примусовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року, адміністративний позов було задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Сихівського району м. Львова (р/р №33216808700008, код 12020200 одержувач місцевий бюджет Сихівського району ЗКПО 26360233 ЕУДКУ у Львівській області МФО 825014) 928 134 (дев'ятсот двадцять вісім тисяч сто тридцять чотири) гривень.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити Державній податковій інспекції у Сихівському районі м. Львова в задоволенні позовних вимог .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по її суті.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову, - мотивуючи це наступним.

Як встановлено судом першої інстанції за даними Управління ДАІ на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано автомобілі марок МЕRSEDES ВЕNZ SPRINTER (державний номерний знак НОМЕР_1) 1996 року випуску, МЕRSEDES ВЕNZ 917 (державний номерний знак НОМЕР_2) 1996 року випуску, МЕRSEDES ВЕNZ SPRINTER 312 (державний номерний знак НОМЕР_3) 1998 року випуску, МЕRSEDES ВЕNZ VІТО (державний номерний знак НОМЕР_4) 1998 року випуску, МЕRSEDES ВЕNZ 1114 (державний номерний знак НОМЕР_5) 1998 року випуску, DAF 65.240 (державний номерний знак НОМЕР_6) 1998 року випуску, МЕRSEDES ВЕNZ АТЕGО (державний номерний знак НОМЕР_28) 2000 року випуску, МЕRSEDES ВЕNZ SPRINTER (державний номерний знак НОМЕР_7) 2003 року випуску, МЕRSEDES ВЕNZ SPRINTER 413 (державний номерний знак НОМЕР_8) 2003 року випуску, МЕRSEDES ВЕNZ VІТО 110 (державний номерний знак НОМЕР_9) 2001 року випуску, МЕRSEDES ВЕNZ VІТО 110 (державний номерний знак НОМЕР_10) 1999 року випуску, МЕRSEDES ВЕNZ VІТО 108 (державний номерний знак НОМЕР_11) 1997 року випуску, МЕRSEDES ВЕNZ VІТО 108 СDІ (державний номерний знак НОМЕР_12) 2000 року випуску. МЕRSEDES ВЕNZ VІТО 110 СDІ (державний номерний знак НОМЕР_13) 1999 року випуску, VOLKSWAGEN LТ46 (державний номерний знак НОМЕР_14) 2001 року випуску, MANNUTZFAHRZEUGE (державний номерний знак НОМЕР_15) 2001 року випуску, VOLKSWAGEN TRANSPORTER 4 (державний номерний знак НОМЕР_16) 2001 року випуску, VOLKSWAGEN LT 35 (державний номерний знак НОМЕР_17) 2001 року випуску, VOLKSWAGEN TRANSPORTER LT 46 (державний номерний знак НОМЕР_18) 2002 року випуску, VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4 (державний номерний знак НОМЕР_19) 2003 року випуску, VOLKSWAGEN Т4 (державний номерний знак НОМЕР_20) 1998 року випуску, VOLKSWAGEN Т4 (державний номерний знак НОМЕР_21) 1996 року випуску, VOLKSWAGEN Т4 (державний номерний знак НОМЕР_22) 2002 року випуску, VOLKSWAGEN Т4 (державний номерний знак НОМЕР_10) 1998 року випуску, VOLKSWAGEN Т4 (державний номерний знак НОМЕР_23) 2000 року випуску, МАN 19.322 (державний номерний знак НОМЕР_29) 1996 року випуску, FІАТ DUСАТО (державний номерний знак НОМЕР_24) 1998 року випуску, FІАТ DUСАТО (державний номерний знак НОМЕР_25) 1998 року випуску, FІАТ DUСАТО (державний номерний знак НОМЕР_26) 1999 року випуску, FІАТ DUСАТО (державний номерний знак НОМЕР_27) 1998 року випуску.

Таким чином, згідно розрахунку належних до оплати сум податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, загальна сума податку, яка підлягає сплаті відповідачем становить 928134,00 грн.

Однак з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне:

За змістом ст. 64 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку, а ст.614 ЦК України передбачено, що особа несе відповідальність лише за наявності вини.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та нших самохідних машин і механізмів", платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів, або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст.2 цього Закону є об»єктами оподаткування.

В порядку підготовчого провадження по даній справі позивачем не подано, а судом не витребувано документальних доказів підтвердження дійсності факту подання безпосередньо відповідачем заяв про реєстрацію транспортних засобів на своє імя при тому, що як вбачається з наявних матеріалів справи за реєстраційними матеріалами Львівського ВРЕВ УДАІ , ОСОБА_1 05.12.2009р. реєстрував 4(чотири) автомобілі, а з 15.12.2009р. по 31.12.2009 р. 21(двадцять один) автомобіль, тобто ввезення, розмитнення та реєстрація автомобілів перевершувала реальну можливість фізичної особи на вчинення таких дій.

Крім цього, всупереч вимогам ст.128 КАС України, позов ДПІ в Сихівському р-ні м. Львова розглянутий судом першої інстанції в поспішному порядку, без відома та участі відповідача, за відсутності документальних доказів вручення йому повідомлень про виклик до суду, а також розяснення права на подання письмового заперечення на позов чи спростування позовних вимог.

Тому лише в подальшому, до матеріалів апеляційної скарги позивачем було долучено копію постанови ст. слідчого СУ ГУМВС України Гелецького В.І., винесену по кримінальній справі № 181-0062 порушену стосовно посадових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за ознаками злочинів, передбачених ст.190 ч.4, 358 ч.1,3, 364 ч.3, 365 ч.1 КК України, де його визнано потерпілим, так як на протязі 2008-2009 р.р. невстановлені слідством особи здійснювали первинну реєстрацію транспортних засобів з використанням його паспортних даних та інших фізичних осіб.

Зазначений процесуальний документ свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 є фактично потерпілим по кримінальній справі, де звинувачуються посадові особи Львіського ВРЕВ УДАІ, які використовуючи його паспортні дані підробляли квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів та незаконно реєстрували такі.

Відтак стає очевидним, що під час постановлення рішення по справі, судом першої інстанції не було дано належної оцінки зібраним по справі доказам в іх сукупності та допустимості, з огляду на відсутність незаперечно і доконано встановленого причинно-наслідкового зв'язку в його діях та недоведеності вини відповідача, при відсутності будь-яких пояснень з його боку і позбавлення його реальної можливості на дачу таких при тому, що за вимогами ст.614 ЦК України, матеріальна відповідальність настає лише у випадку наявності винних дій відповідача, доказів чого в даній справі здобуто не було.

З врахуванням наведеного, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 заборгував із сплатою податку з власників транспортних засобів за 29(двадцять девять) зареєстрованих авутомобілів не відповідають обставинам та матеріалам справи, оскільки є абсолютним припущенням ДПІ Сихівського р-ну м. Львова, який спростовується доводами апеляційної скарги та долученими до справи процесуальними документами органів досудового слідства. Отже, при розгляді даної справи, судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового вирішення справи по її суті, а відтак дає підстави колегії суддів для скасування постанови та ухвалення нового рішення, як це передбачено ст. 202 КАС України.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити повністю.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі № 2а-12952/11 - скасувати та прийняти нову, якою відмовити Державній податковій інспекції у Сихівському районі м. Львова в задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.М. Гулид

Судді : В.З. Улицький

В.М. Каралюс

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.12.2012р.