Ухвала суду № 28316745, 29.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

29.12.12 Справа№ 5015/5532/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., при секретарі судових засідань Цяпці О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою: Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористи), м.Львів ,

до заінтересованої особи, у власності якої перебуває майно, на яке заявник вимагає накласти арешт: Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний інститут прикладної акустики", м. Львів про вжиття запобіжних заходів в порядку, визначеному розділом V-1 ГПК України, шляхом накладення арешту на майно,

за участю представників:

від заявника: Петришин А.М. -представник, Рудик В.С. -представник, Колісник І.Т. - протоігумен, керівник юридичної особи.

від заінтересованої особи: Биць І.А. -адвокат, Гадьо І.Я. -директор,

Встановив: Львівська провінція Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористи), м. Львів, звернулась до господарського суду Львівської області з заявою про вжиття запобіжних заходів в порядку, визначеному розділом V1 ГПК України, шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Плугова, 6, загальною площею 4484,5 кв.м, який належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству «Науково-дослідний інститут прикладної акустики»та складається з адміністративно-лабораторного комплексу, літери А-3, А-4, загальною площею 4387 кв. м та прохідної, літера Б-1, загальною площею 97,5 кв. м. Заява мотивована нормами ч. 2 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», а також тим, що згідно з архівними довідками № 1019/01-22 від 17.12.012 р. та № 01-31/464 від 27.12.2012 р. спірна будівля, як частина монастиря, належала ОО Редемптористів Чину Найсвятішого Ізбавителя. Відповідно до п. 1.7. Статуту заявника він має виключне право на повернення йому у власність культових споруд і майна, що належали ЧНІ і в даний час знаходяться у власності держави. Крім цього, заявник посилається на те, що заінтересована особа, знаючи про вимоги заявника на майновий комплекс, відчужила частини монастирського комплексу: бувшу часовою та одноповерховий будинок для проживання священників та професорів духовної семінарії. Відтак, заявник побоюється, що заінтересована особа відчужить й останній будинок з монастирського комплексу. Заявник також побоюється, що будинок, який залишився з монастирського комплексу і перебуває у власності заінтересованої особи, може бути відчуженим у приватну власність в зв»язку з реорганізацією Міністерства промислової політики у Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном.

Представники заявника у судовому засіданні вимоги заяви підтримали повністю, додатково зазначивши, що з 01 січня 2013 р. змінюється порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, вводиться в дію Реєстр прав власності на нерухоме майно, бюро технічної інвентаризації, які здійснювали державну реєстрацію прав на нерухоме майно, припиняють свою діяльність у цій сфері. Зміни у законодавчому регулюванні державної реєстрації прав на нерухоме майно та діяльності органів, які будуть здійснювати цю державну реєстрацію, на думку заявника, може призвести до його несвоєчасного інформування про наміри заінтересованої особи відчужити нерухоме майно.

Представники заінтересованої особи у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечили, посилаючись на те, що у Відкритому акціонерному товаристві „Науково-дослідний інститут прикладної акустики" вартість державної частки у статутному фонді сплачена та акції, що належать регіональному Фонду державного майна України, відсутні. Крім цього, представники послались на те, що у радянський час здійснювалась реконструкція спірної будівлі і заявником не представлено жодних доказів того, що можуть бути порушеними його права на нерухоме майно площею саме 4484,5 кв. м.

Розглянувши матеріали заяви, дослідивши долучені до неї докази, заслухавши пояснення представників заявника та заінтересованої особи, господарський суд дійшов висновку, що заяву слід задоволити, виходячи з такого.

Відповідно до норм ст.ст. 43-1, 43-2 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 ГПК України запобіжних заходів до подання позову, зокрема накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб. У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Такий висновок суду відповідає висновку вищого господарського суду, викладеному у п. 9 Інформаційного листа від 20.04.2007 р. N 01-8/251 Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів. Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Заявник стверджує, що ОО Редемптористів, правонаступником в частині права власності на майно якого він є, належала будівля, запобіжні заходи щодо якої він просить вжити. Факт належності ОО Редемптористів Чину Найсвятішого Ізбавителя монастирського комплексу в населеному пунктів Збоїська поблизу Львова станом на 1924 -1948 років підтверджується архівною довідкою № 1019/01-22 від 17.12.2012 р. У 1948 році будинки ліквідованого монастиря ОО Редемптористів у с. Збоїська були закріплені за сільськогосподарською артіллю ім. І Травня, а сад і садибу/кам»яну церкву, 2-х квартирний кам»яний будинок передано новоутвореному колгоспу. З архівної довідки № 27.12.2012 р. № 01-31/464 вбачається, що монастир у с. Збоїська належав Чину Найсвятішого Ізбавителя. Сучасна вулиця, на якій розташований цей монастирський комплекс ОО Редемптористів Чину Найсвятішого Ізбавителя, стала вулицею Плуговою у м. Львові з 1952 року внаслідок приєднання до міста Львова села Збоїська. До 1952 року ця вулиця носила назву Лесі України. Заявник стверджує, що він відповідно до вимог п. 1.7. є правонаступником Чину Найсвятішого Ізбавителя в частині майнових прав на культові споруди і майно, які йому належали і даний час перебувають у державній власності. У судових засіданнях заявник стверджував, що він має намір у строк, втсановлений ГПК України. звернутись до господарського суду з позовом, який стосуватиметься визнання його права власності на спірну будівлю тощо.

Долучені до заяви листи від 04.11.92 за № 142, від 03.04.94 р. № 43, від 18.04.96 р. за № 191/М.В., від 27.10.98 за № 74, від лютого 2006 р. (день та номер не читається), від 25.08.05 за № 5/4-3702-26 свідчать, що Провінція Чину Найсвятійшого Ізбавителя, починаючи з 1992 р. неодноразово зверталась до Академії наук України, Уповноваженого при Раді Міністрів України в справах релігії, Державного науково-дослідного інституту прикладної акустики, голів Львівської обласної ради та Львівської обласної державної адміністрації з проханнями про повернення з державної власності їй культових споруд та майна, розташованого по вул. Плугова, 6 у м. Львові. На виконання доручень Президента України від 08.07.2005 р. № 1-1/657 та Прем»єр-міністра України від 11.07.2005 р. № 35423/1/1-05 Львівська обласна державна адміністрація інформувала Кабінет Міністрів України про об»єкти церковної власності на території Львівської області, що використовуються не за призначенням, у тому числі й про Монастирський комплекс, який належав ОО Редемптористів і знаходиться по вул. Плугова, 6, у м. Львові, та який використовується станом на 2005 р. Державним науково-дослідним інститутом прикладної акустики (п. 4 переліку).

Будівлі по вул. Плугова, 6, А-3, А-4 та прохідна Б-1, які як стверджує заявник є частиною колишнього монастирського комплексу ОО Редемптористів, згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.11.2007 р., зареєстровані на праві колективної власності власності на підставі наказу Мінмашпрому України № 1839 від 30.12.1994 р. та листа Мінпромполітики України від 07.06.1996 р. № 01/4-2-449 за заінтересованою особою. З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 918298 Серії АЖ станом на 19.07.2012 р. вбачається, що засновником (учасником) заінтрересованої особи є Міністерство промисловолї політики України, розмір внеску до статутного фонду якого -287969,25 грн.

Заінтересованою особою подано Сертифікат, наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України від 30 жовтня 1998 р. № 1176 та протокол № 3 засідання комісії з продажу акцій Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут прикладної акустики»від 27 жовтня 1998 р. , згідно з якими завершено процес приватизації заінтересованої особи у жовтні 1998 р. та акції, які належать регіональному відділенню Фонду державного майна України у статутному фонді заінтересованої особи із статутним фондом 287969,25 грн. відсутні. Однак, переліку майна, яке увійшло до статутного фонду заінтересованої особи на момент приватизації представниками відкритого акціонерного товариства суду на день розгляду заяви не подано.

Відтак, у матеріалах заяви містяться суперечливі дані щодо того, хто є власником акцій заінтересованої особи, яке майно належить до її статутного фонду, чи є частка державної власності на спірні будівлі.

Враховуючи наведену обставину, беручи до уваги, що заінтересована особа з метою укладення договору застави на спірні будівлі 08.11.2007 р. отримувала витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно серії ССТ № 942421, що не виключає можливості укладення договору застави щодо цього майна, частина будівель, які належали до монастирського комплексу відчужена заінтересованою особою у 2002 -2006 роках, з 01.01.2013 р. змінюється порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до Наказу Міністерства юстиції України 14.12.2012 N 1844/5, суд вважає за доцільне задовольнити заяву Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористи) про вжиття запобіжних заходів в порядку, визначеному розділом V-1 ГПК України, шляхом накладення арешту на майно. Вирішуючи питання про задоволення заяви, суд також виходить з того, що шкода яка може бути завдана заявнику внаслідок відчуження у той чи інший спосіб спірного майна, у тому числі й шляхом звернення стягнення на заставлене майно, у випадку встановлення у передбаченому законом порядку його права власності на це майно, може бути значно більшою, аніж шкода заінтересованої особи, пов»язана із неможливістю укладати щодо цього майна у подальшому договори оренди. При цьому суд бере до уваги передбачену ГПК України можливість припинення запобіжних заходів, скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів та скасування заходів до забезпечення позову у випадках, коли необхідність у їх вжитті відпаде, чи вжиття таких заходів буде визнано помилковим судом апеляційної або касаційної інстанції.

Доводи заінтересованої особи про те, що нею у радянський час здійснювалась добудова спірних приміщень не підтверджені жодними доказами і суд не має можливості при розгляді заяви у судовому засіданні 29.12.2012 р. перевірити їх достовірність шляхом витребування таких з огляду на строки розгляду заяви, встановлені 43-4 ГПК України. Крім цього, заявником подано суду Акт від серпня 1982 р., згідно з яким будівля 48/1 (бувша Бурса) по вул. Плугова, 6 мала загальну площу 4193 м кв. Доводи заявника про те, що решта загальної площі будівлі утворилась внаслідок демонтажу у радянський час внутрішніх перегородок у будівлі, які були збудовані у три цегли, заінтересованою особою станом на 29.12.2012 р. не спростовані.

Керуючись ст.ст. 431 -436, 86, 106 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя (ОО Редемптористи), м.Львів, від 27 грудня 2012 р. про вжиття запобіжних заходів в порядку, визначеному розділом V-1 ГПК України, шляхом накладення арешту на майно задоволити.

Накласти арешт на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Плугова, 6, загальною площею 4484,5 кв. м, який належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству «Науково-дослідний інститут прикладної акустики»(79059, м. Львів, вул. Плугова, 6, код ЄДРПОУ 14308517) та складається з адміністративно-лабораторного комплексу, літери А-3, А-4, загальною площею 4387 кв. м та прохідної, літера Б-1, загальною площею 97,5 кв. м.

2. Ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

3. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала дійсна для пред»ялення до виконання до 29.12.2013 р.

Суддя Бортник О.Ю.